Постанова

від 21.01.2013 по справі 5021/858/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. Справа № 5021/858/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В. суддівКролевець О.А. Саранюка В.І. - доповідача у справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК - Будтехсервіс" на постанову відХарківського апеляційного господарського суду 31.10.2012 р. у справі господарського суду№ 5021/858/12 Сумської області за позовомсуб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "СПМК - Будтехсервіс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізична особа-підприємець ОСОБА_6 провитребування майна з чужого незаконного володіння за участю представників:

від позивача - ОСОБА_7

від відповідача - Кучменко С.В., Шевченко І.М.

від третьої особи - ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача, у якому просив суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс" передати позивачеві майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: апарат "еспрессо" СЕRІNI № 1030861 - 1 шт. - 800 грн.; комп'ютер з клавіатурою, мишкою, системним блоком, монітором, колонками) - 1 шт. - 1 000 грн.; підсилювач РІLОТ - 1 шт. - 1 000 грн.; мікшер РНОNІСМm 10002-S - 1 шт. - 1 000 грн.; стробоскоп - 1 шт. - 250 грн.; шар дзеркальний - 1 шт. - 500 грн.; прожектор - 2 шт. - 500 грн.; шар цвітовий - 1 шт. - 300 грн.; проектор цвітовий - 2 шт. - 300 грн.; телевізор РHILIPS - 1 шт. - 1 000 грн.; підсилювач У-101 стерео - 1 шт. - 1 000 грн.; караоке LGFL - 900 к - 1 шт. - 500 грн.; тюнер Staг Тгаск Saten 5500 - 1 шт. - 1 000 грн.; колонки система акустичні 35АС-012 - 2 шт. - 3 000 грн.; холодильна вітрина - 2 шт. - 5 000 грн.; ларь морозильний Сагаvеl - 2 шт. - 5 000 грн.; холодильник 2-х камерний - 1 шт. - 1 000 грн.; ксерокс Samsung Lases MFPSCХ 4200 - 1 шт. - 1 000 грн.; супутникова антена - d-1 м - 1 шт. - 300 грн.; кондиціонер ЕLЕСТRА - 1 шт. - 2 500 грн.; плита газова GEFEST11000-07-2 шт. - 1 000 грн.; електрочайник VSТЕК - 1 шт. - 100 грн.; електрочайник - 1 шт. - 100 грн.; ваги напольні - 1 шт. - 250 грн.; колонки стерео акуст. - 2 шт. - 1 500 грн.; люстра потолочна - 1 шт. 1 500 грн.; світильники - бра настінні - 4 шт. - 400 грн.; мікрохвильова піч Wirfpol230/WP/BL - 1 шт. - 5 000 грн.; сейф - 1 шт. - 2 500 грн.; кейс (ящик касовий) - 3 шт. - 300 грн.; столи 80х120см - 10 шт. - 5 000 грн.; столи 80х80см. - 4 шт. - 1 000 грн.; стільці рожеві - 32 шт. - 6 400 грн.; стільці сині - 35 шт. - 3 500 грн., тумбочка рожева - 1 шт. - 200 грн.; тумбочка синя - 1 шт. - 200 грн.; тумба під музичний центр - 1 шт. - 350 грн.; крісло - 1 шт. - 100 грн.; барна стійка - 1 шт. - 4 000 грн.; барна стінка - 1 шт. - 7 000 грн.; решітка на батареї - 5 шт. - 500 грн.; жалюзі віконні сині - 6 шт. - 1500 грн.; жалюзі пластикові - 4 шт. - 1000 грн.; дзеркала - 6 шт. - 1 500 грн.; екібана - 1 шт. - 300 грн.; штори рожеві - 2 шт. - 600 грн.; вішалки для одягу - 2 шт. - 200 грн.; пальма з підставкою - 1 шт. - 300 грн.; скатертини (білі, беж, сині, бордові) - 4 комплекти - 2 000 грн.; столи алюмінієві - 3 шт. - 2 400 грн.; столи з нержавіючої сталі - 800 грн.; мийка алюмінієва - 5 шт. - 1 500 грн.; тумбочки під мийку - 4 шт. - 1 000 грн.; меблі кухонні - 1 500 грн.: стіл - тумба - 2 шт., пенал - 1 шт., стіл для хліба - 1 шт., стіл для брудного посуду - 1 шт., навісні шафи - 2 шт.; полка навісна - 1 шт. - 100 грн., драбина (стремянка) - 150x60 - 1 шт. 500 грн.; блюда під заливне - 9 шт. - 450 грн.; блюда під рибу металеві - 2 шт. - 80 грн.; ложки столові - 50 шт. - 250 грн., виделки столові - 56 шт. - 280 грн.; ножі столові - 62 шт - 310 грн.; ложки для кави - 6 шт. - 12 грн.; ложки чайні - 42 шт. - 147 грн., рюмки 100 гр. - 16 шт. - 64 грн.; рюмки 50 гр. - 66 шт. - 231 грн.; винні бокали - 47 шт. - 376 грн.; стакани під воду - 72 шт. - 576 грн.; коньячні бокали - 14 шт. - 140 грн.; мартінкі - 8 шт. - 80 грн.; чашки чайні з блюдцями - 40 шт. - 320 грн.; чашки кавові з блюдцями - 26 шт. - 390 грн.; графин 0,350 гр. - 2 шт. - 30 грн.; мірний стакан - 2 шт. - 40 грн.; графини під сік 1 л - 9 шт. - 450 грн.; бокали пивні - 15 шт. - 225 грн.; набор для спецій - 2 шт. - 30 грн.; тарілки в асортименті - 315 шт. - 7 875 грн.; креманки скляні - 49 шт. - 1 000 грн.; серветниця - 12 шт. - 60 грн.; цукорниця скляна - 2 шт. - 30 грн.; підноси пластикові - 10 шт. - 100 грн.; сковорідки - 8 шт. - 280 грн.; відра - 5 шт. - 100 грн., кухонний набір з 9 предметів - 1 набір - 50 грн.; ножі - 9 шт. - 200 грн.; дошка розділочна - 9 шт. - 180 грн.; дошка відбивна - 1 шт. - 250 грн.; підноси металеві - 5 шт. - 250 грн.; лотки алюмінієві - 9 шт. - 360 грн.; каструлі алюмінієві - 4 шт. - 800 грн.; утятниця, казанки - 4 шт. - 200 грн.; горщики під жаркоє - 3 шт. - 45 грн.; лотки для сушки посуду - 3 шт. - 90 грн.; стіл для сушки посуду алюмінієвий - 1 шт. - 800 грн.; табуретки - 3 шт. - 90 грн.; картини настінні - 2 шт. - 400 грн.; бокали для коктейлю - 6 шт. - 150 грн.; кружки керамічні - 3 шт. - 90 грн.; лотки пластмасові під продукти - 10 шт. - 200 грн.; тазки пластмасові - 50 грн.; стіл з пеналом письмовий - 1 шт. - 1 000 грн.; шафа - стінка - 1 шт. - 1 000 грн.; шафа для одягу - 1 шт. - 1 500 грн.; стелаж на 4 полки - 500 грн.; тумбочка для документів - 2 шт. - 200 грн.; блендер ММR 0801 Воsh 1 шт. - 1 000 грн.; вентилятор - 2 шт. - 300 грн.; бокали пивні 330 грн. - 9 шт. - 90 грн.; рушники кухонні - 7 шт. - 100 грн.; стіл обідній дерев'яний роздвижний - 2 шт. - 600 грн.; ваза для квітів - 1 шт. - 100 грн.; металевий контейнер 2 х 4 м - 1 шт. - 2000 грн.; металева конструкція (зупинка) - 1 шт. - 2000 грн.; бетонні блоки - 13 шт. - 3 900 грн.; миючі засоби в асортименті - 21 б. - 200 грн.; продукти харчування та спиртні напої - 1 000 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2012 р. (суддя Зражевський Ю.О.) позовні вимоги задоволено; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс" передати суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_4 майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з переліком майна, вказаним в резолютивній частині рішення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 р. у даній справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., судді Терещенко О.І., Медуниця О.Є.), за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс", рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2012 р. скасовано частково та постановлено нове рішення, яким позов задоволено частково; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс" передати суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_10 майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 1. Барна стінка - 1 шт. - 4 000 грн. 2. Барна стійка - 1 шт. - 7 000 грн. 3. Холодильна вітрина - 2 шт. - 5 000 грн. 4. Ларь морозильний Caravel - 2 шт. - 5 000 грн.; в іншій частині - у задоволенні позовних вимог відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс" на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_10 витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 417, 90 грн.; стягнуто з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_10 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 983, 56 грн.

У касаційній скарзі з урахуванням поданих уточнень суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 р. у справі № 5021/858/12 та залишити в силі рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2012 р. В обґрунтування касаційної скарги, позивач зазначає про порушення апеляційним господарським судом ст.ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 317, 187, 191 Цивільного кодексу України.

У запереченнях на касаційну скаргу позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс" проти її задоволення заперечує, посилаючись, зокрема на відсутність у відповідача спірного рухомого майна, не засвідчення договору оренди від 01.01.2011 р. печаткою відповідача, недоведення позивачем користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі з урахуванням додаткових пояснень Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 р. та рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2012 р. у справі № 5021/858/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається, зокрема на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 184, 387 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32 - 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на вказану касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення посилаючись на те, що спірне рухоме майно було в його наявності станом на 12.04.2012 р., проте на даний час позивач не може вказати точне місцезнаходження зазначеного майна у зв'язку з його вилученням відповідачем. Крім того, позивач вказує на те, що перебування спірного майна у відповідача перешкоджало наданню позивачем всіх документів, що підтверджують його права законного володільця зазначеного майна.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення, за умовами якого відповідач як орендодавець передав позивачу як орендарю в користування без права викупу нежитлове приміщення загальною площею 140 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для продажу продовольчих товарів та організації громадського харчування населення.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору оренди термін його дії встановлений до 31.12.2011 р.

Пунктом 5.2 договору оренди передбачено, що якщо одна із сторін в місячний термін до закінчення договору не повідомить про намір його розірвати, даний договір автоматично продовжується на наступний термін.

У зв'язку з відсутністю повідомлень сторін про розірвання договору від 01.01.2011 р. вказаний договір було автоматично продовжено до 31.12.2012 р.

Для здійснення своєї підприємницької діяльності позивач використовував майно, яке орендував у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 згідно з договором оренди рухомого майна від 16.08.2011 р., перелік якого зазначений в акті прийому-передачі майна.

12.04.2012 р. позивачем здійснено інвентаризацію майна, складено інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться у володінні відповідача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи містяться видаткові накладні № 587-1 від 31.10.2003 р., № 578-2 від 31.10.2003 р., № 582 від 31.10.2003 р., № 579 від 31.10.2003 р., які підтверджують право власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на таке майно: барну стінку, барну стійку, дві холодильні вітрини, два морозильні ларя Caravel.

Посилаючись на те, що 12.04.2012 р. директор Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-Будтехсервіс" Шевченко О.І. без будь-яких попереджень та дотримання умов договору оренди висунула вимогу звільнити орендоване приміщення, не дозволила забрати зі вказаного приміщення майно та змінила в ньому замки, чим унеможливила доступ позивача до спірного майна, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідача передати позивачу вищезазначене рухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст.ст. 387, 400 Цивільного кодексу України.

Рішення місцевого господарського суду про задоволення позову мотивовано посиланням на ст.ст. 15, 16, 387, 400, 1212, 1213 Цивільного кодексу України. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що спірне майно, якого позивач був позбавлений збереглося в натурі і знаходиться у фактичному володінні іншої особи, а тому є всі підстави витребувати майно, набуте позивачем за договором оренди рухомого майна від 16.08.2011 р. на користь позивача.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази права власності фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на інше майно, зазначене в позовній заяві, крім барної стінки, барної стійки, двох холодильних вітрин, двох морозильних ларь Caravel, у зв'язку з чим підстави для задоволення вимог про витребування іншого майна відсутні. При цьому суд апеляційної інстанції посилався на ст.ст. 387, 400, 793, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Проте, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків з огляду на таке.

Згідно зі ст. 400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності (інше право титульного володільця) на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).

При цьому об'єктом віндикаційного позову є індивідуально визначене майно, яке наявне у незаконному володінні відповідача та існує в натурі на момент подання позову. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 11.12.2007 р. у справі № 17/255-15/389.

Отже, у порядку ст. 387 Цивільного кодексу України може бути витребувана лише індивідуально-визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи (що неможливо у разі вибуття з володіння власника речей, визначених родовими ознаками).

Так, згідно з ч. 1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Однак, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, попередні судові інстанції не дослідили предмет спору та не з'ясували, яке саме рухоме майно із зазначенням його індивідуальних ознак (дати виробництва, номеру, серії, тощо) є предметом даного спору.

Водночас, обмежившись посиланням на те, що позивач правомірно володів спірним рухомим майном та підтвердив факт його існування, суди не врахували, що ні договір оренди рухомого майна від 16.08.2011 р., ні акт прийому-передачі, укладений на його виконання не містять вказівок на ідентифікуючі ознаки зазначених у них речей (крім апарату "еспрессо" СЕRІNI № 1030861), за допомогою яких конкретне майно, стосовно якого заявлено позов, можна виокремити з-поміж іншого рухомого майна. Окрім цього, місцевий господарський суд не врахував, що миючі засоби в асортименті, продукти харчування та спиртні напої, що є предметом спору у даній справі не є предметом вищевказаного договору оренди.

Суди попередніх інстанцій також не досліджували істотних обставин справи, за яких зазначене рухоме майно вибуло з володіння позивача, у який спосіб і порядок спірне майно було набуте іншою особою, а також обставин щодо фактичного місцезнаходження цього майна.

Крім того, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Тобто, суди повинні навести зміст усіх заперечень та викласти обставини, з огляду на які ці заперечення не взято до уваги, адже викладення у судовому акті лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 4 2 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, упродовж розгляду спору, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач вказував на недоведеність знаходження спірного рухомого майна у його володінні.

Проте, у порушення ст.ст. 43, 84 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції не надав належної оцінки, не перевірив та не спростував вказані доводи відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Однак, у порушення приписів ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційним судом також залишено поза увагою та не враховано, що суд першої інстанції у прийнятому рішенні не надав оцінки доводам відповідача про відсутність у останнього спірного рухомого майна.

З огляду на наведене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про перебування спірного рухомого майна у відповідача та витребування вказаного майна (його частини) з незаконного володіння відповідача.

Крім того, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Проте, резолютивна частина рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2012 р., яким позов задоволено, не містить висновку щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача передати позивачу продукти харчування та спиртні напої - 1000 грн., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що суперечить вимогам п. 4 ч. 1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Вищевикладене свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, оскільки в порушення вимог ст.ст. 32- 34, 43 Господарського процесуального кодексу України попередні судові інстанції не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно з приписами п. 3 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна інстанція має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, Вищий господарський суд України вважає за необхідне скасувати прийняте у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати вищенаведене, усім доводам сторін надати належну правову оцінку, з'ясувати, яке саме рухоме майно із зазначенням його індивідуальних ознак є предметом даного спору, установити наявність відповідних прав позивача на вказане майно, а також обставини стосовно того, чи передавалось спірне майно відповідачеві та на якій правовій підставі, наявність чи відсутність правових підстав для повернення спірного майна відповідачем, і в залежності від встановленого прийняти законне судове рішення у чіткій відповідності з вимогами процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК - Будтехсервіс" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.10.2012 р. та рішення господарського суду Сумської області від 12.09.2012 р. у справі № 5021/858/12 скасувати і справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Кролевець О.А.

Саранюк В.І.