Постанова

від 22.01.2013 по справі 8/189-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа № 8/189-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М., суддівШевчук С.Р., Воліка І.М. розглянувши касаційну скаргу Громадської організації садове товариство "Горобина" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 р. у справі№ 8/189-09 господарського суду Київської області за позовомМіжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації до Громадської організації садове товариство "Горобина" пророзірвання договору оренди земельної ділянки в судовому засіданні взяли участь представники:

- прокурор: Зузак І.О., посв. № 014200 від 26.12.2012 р.

- позивача: не з'явились

- відповідача: Шевчук А.С. - директор

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 24.11.2009 р. (суддя Чорна Л.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 р. (у складі головуючого судді Лобаня О.І., суддів Ткаченка Б.О., Федочука Р.В.), у справі № 8/189-09 задоволено позов Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Києво-Святошинської районної державної адміністрації до Громадської організації садове товариство "Горобина", розірвано договір оренди земельної ділянки площею 22,00 га під розміщення садівницького товариства, нормативна грошова оцінка якої становить 671 717,64 грн., від 20.05.2004 р. № 25, укладений між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією та Громадською організацією садового товариства "Горобина" терміном на 49 років.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями Громадська організація садове товариство "Горобина" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст. 210 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 93, 116 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України "Про оренду землі", ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 24.11.2009 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 р. у справі №8/189-09 з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області повністю.

Також скаржник в обґрунтування касаційної скарги посилається на Указ Президента України "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" від 17.02.2003 р. № 134/2003, постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" від 25.12.1998 р. № 2073 та "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру"від 17.07.2003 р. № 1088.

Прокурор та позивач не скористались правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

У судовому засіданні 22.01.2013 р. прокурор заперечив проти касаційної скарги, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувані судові рішення у справі № 8/189-09.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 20.05.2004 р. між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області (орендодавцем) та громадською організацією садовим товариством "Горобина" (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець, у відповідності до Земельного Кодексу України, згідно з розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 20.05.2004 р. за № 184, надає в оренду, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 22,0 га, розміщену на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту. Цільове призначення - колективне садівництво. Грошова оцінка земельної ділянки складає - 671 717,64грн. Термін дії цього договору - 49 років з дня підписання його сторонами та державної реєстрації. (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1. договору оренди від 20.05.2004 р. оренда земельної ділянки проводиться з оплатою, що становить один відсоток від грошової нормативної оцінки на рік у вигляді щоквартальних платежів рівноцінними частками до десятого числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Даний договір зареєстровано у Києво-Святошинській районній державній адміністрації про що у книзі державної реєстрації договорів оренди землі у травні 2004 року вчинено запис за № 25.

Згідно з листом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області № 4540/9/15-427 від 15.09.2009 р., Громадська організація садове товариство "Горобина" займає земельну ділянку на умовах оренди розміром 22 га на території Ходосіївської сільської ради, перед податковою не звітує та не сплачує оренду плату.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення спірного договору, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "По оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, в тому числі, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про оренду землі" спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

На підставі ст. 93 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 21, 24, 32, 34, 35 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 651, 792 Цивільного кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що наявні правові підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки від 20.05.2004 р., укладеного між Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області та Громадською організацією садовим товариством "Горобина", в зв'язку з несплатою орандарем орендної плати.

Разом з тим, обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть вважатися такими, що встановлені з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України.

Так, судами не було встановлено, за який період не сплачувалась орендна плата Громадською організацією садовим товариством "Горобина" як орендарем земельної ділянки площею 22,0 га, розміщеної на території Ходосіївської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, за межами населеного пункту, та в якому розмірі виникла заборгованість орендаря в зв'язку з несплатою орендної плати за договором оренди землі від 20.05.2004 р., не було досліджено дані облікового рахунку відповідача як платника орендної плати за землю в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням вищевикладеного, судам першої та апеляційної інстанцій необхідно було встановити, чи є порушення Громадською організацією садовим товариством "Горобина" зобов'язань щодо сплати орендної плати за договором оренди землі від 20.05.2004 р. істотними відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Крім того, судами не було надано належної правової оцінки факту реєстрації договору оренди землі від 20.05.2004 р. Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області з урахуванням положень Указу Президента України "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру" від 17.02.2003 р. № 134/2003, постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" від 25.12.1998 р. № 2073 та "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру"від 17.07.2003 р. № 1088, які були чинні на момент укладення спірного договору оренди від 20.05.2004 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Громадської організації садове товариство "Горобина" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 р. та рішення господарського суду Київської області від 24.11.2009р. у справі №8/189-09 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік