Ухвала

від 18.01.2013 по справі 12/17-3083-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

---

  УХВАЛА "18" січня 2013 р.Справа  № 12/17-3083-2011 За позовом:  Прокурора Київського району м. Одеси  в інтересах держави,  в особі, якою є Одеська міська рада    до відповідача:  Громадської організації "Причал №136 "Золоті піски" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомості та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан Суддя Цісельський О.В.             Представники: від прокурора: не з'явився від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився від третьої особи: не з'явився від другого Київського ВДВС Одеського МУЮ: не з'явився                                СУТЬ СПОРУ:  розглядається скарга  Громадської організації "Причал №136 "Золоті піски"  на дії органу ДВС у порядку ст.1212  ГПК України. Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2011р. порушено провадження у справі № 12/17-3083-2011 за позовом Прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави,  в особі, якою є Одеська міська рада до Громадської організації "Причал №136 "Золоті піски" про знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомості та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан. Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.09.2011р. Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області  залучено у якості  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Рішенням господарського  суду Одеської області від 12.10.2011р. у справі № 12/17-3083-2011 позов прокурора Київського району м. Одеси задоволено повністю. 28.10.2011р. на виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2011р. судом були видані відповідні накази. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2012р. рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2011р. у справі № 12/17-3083-2011 залишено без змін. 03.12.2012р. Громадська організація "Причал №136 "Золоті піски" звернулась до господарського суду Одеської області зі скаргою (вх. № 36580/2012) на неправомірні дії  державного виконавця в порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просить зобов'язати другий відділ ДВС в Київському районі м. Одеси роз'яснити порядок виконання судового наказу, надати відстрочку виконання судового наказу до отримання письмового роз'яснення. Зазначену скаргу відповідач обґрунтовує тим, що ГО "Причал №136 "Золоті піски" 27.11.2012р. звернулась до другого відділу ДВС в Київському районі Одеського міського управління юстиції зокрема до державного виконавця Плахути Д.В. з приводу необхідності роз'яснення, що саме необхідно виконати Громадській організації "Причал №136 "Золоті піски" для приведення земельної ділянки 152-А Садового товариства "Зелений мис" в придатний для використання стан. Проте станом на 01.12.2012р. будь-якої відповіді від до другого відділу ДВС в Київському районі Одеського міського управління юстиції не надходило, що в свою чергу унеможливлює виконання рішення господарського суду Одеської області від 12.10.2011р., і стало підставою для відповідача звернутись до господарського суду Одеської області із даною скаргою.           Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків: Згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. ”Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” визначено, що у вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням статті  1212 ГПК України, господарським судам слід мати на увазі таке, зокрема п. 9.1. передбачено, що за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) –це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999р. №606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих  документів, визначених цим Законом. Частинами 1, 2 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі –виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом. Статтею 11 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, зобов'язаний здійснювати необхідні  заходи   щодо   своєчасного   і   повного виконання рішення,  зазначеного в документі на примусове виконання рішення   (далі  -  виконавчий  документ),  у  спосіб  і  порядок, визначені  виконавчим  документом і Законом (ч.2 ст.11 Закону). Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону (п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”). Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 26 грудня 2003 року № 14, заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог статей 232-234 ЦПК та статей 86, 121-2 ГПК. Виходячи зі змісту ст.248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. З наведеного витікає, що необхідною умовою визнання того чи іншого рішення державного виконавця неправомірним, є встановлений матеріалами справи факт порушення ним в момент його ухвалення норм закону. Відповідно до п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК. Враховуючи вищенаведене, суд, вважає неправомірними та недоречними доводи Громадської організації  "Причал №136 "Золоті піски" щодо зобов'язання другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції роз'яснити порядок виконання судового наказу, та приймаючи до уваги те, що господарський суд не наділений процесуальними повноваженнями здійснювати заходи щодо виконавчого провадження, зокрема зобов'язувати державного виконавця роз'яснити порядок виконання судового наказу та надавати відстрочку виконання судового наказу до отримання письмового роз'яснення, у зв'язку з чим відхиляє дану скаргу Громадської організації "Причал №136 "Золоті піски".                               Керуючись ст.ст. 86, 121-2  ГПК України, суд, -                                              УХВАЛИВ: 1.          Скаргу Громадської організації "Причал №136 "Золоті піски" - відхилити. Суддя                                                                                 Цісельський О.В.