10/160-НА
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2006 р. Справа № 10/160-НА
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Веденяпіна О.А.
суддів: Іоннікової І.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Войцешуку В.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Мярковська О. В. (довіреність від 23.05.2006 року),
Валігура О. О. (довіреність від 07.06.2006 року),
від відповідача: Кохан Б. П. (довіреність № 169/к/10-029 від 18.01.2006 року),
Войт І. М. (довіреність № 6660/9/10-029 від 15.11.2006 року),
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі (м.Хмельницький)
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "11" липня 2006 р. у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "НК Альянс-Хмельницький" (м. Хмельницький)
до Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі (м.Хмельницький)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Хмельницькому районі №0000512310/0/371 від 16 травня 2006 року,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нафтова компанія Альянс-Хмельницький" звернулось до господарського суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Хмельницькому районі №0000512310/0/371 від 16 травня 2006 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 42196 грн., з яких 35164 грн. основний платіж та 7032 грн. штрафні (фінансові) санкцій.
Позов мотивовано тим, що висновок податкового органу щодо порушення товариством п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті включення до валових витрат сум роялті при нарахуванні розміру роялті, а не при їх виплаті є помилковим, оскільки витрати пов'язані з виплатою роялті правомірно відносились підприємством до складу валових витрат у відповідності з п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вказаного Закону за правилом першої події - споживання послуги.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2006 року у справі №10/160-НА позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Хмельницькому районі №0000512310/0/371 від 16 травня 2006 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговий дім НК "Альянс-Хмельницький” 3,40 грн. судового збору.
Не погоджуючись із прийнятою постановою, ДПІ у Хмельницькому районі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В апеляційній скарзі зазначає, що п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” регулює відносини, пов'язані з особливістю віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку, і саме ця норма визначає, що до складу валових витрат включаються витрати по сплаті роялті, а не по нарахуванню, як вважає позивач.
Звертає увагу на визначення у п.1.30 ст.1 зазначеного Закону поняття роялті, згідно з яким це платежі, одержані як винагорода за придбання зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки. Тому вважає, що валові витрати у користувача виникають при виплаті роялті, а не при їх нарахуванні.
Крім того, вказує на те, що позивачем також порушено вимоги п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якого не включаються до валових витрат виплати винагород пов'язаним особам, оскільки субліцензіар -ТОВ “НК “Альянс-Україна” є пов'язаною особою з позивачем, так як є його засновником.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу зазначає про безпідставність та необґрунтованість доводів, викладених у скарзі.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримують.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечують, просять залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін.
Задовольняючи позов, господарський суд Хмельницької області виходив з того, що при здійсненні господарської діяльності позивач використовував надане йому право на використання знаку для товарів і послуг “НК Альянс” в своїй господарській діяльності, тобто спожив дану послугу і відповідно поніс витрати, пов'язані з виплатою роялті. Оскільки п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено загальне правило ведення податкового обліку за правилом першої події та те, що п.п.5.4.2 п.5.4 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються витрати, пов'язані з виплатою роялті, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат суми витрат, пов'язані з виплатою роялті, за правилом першої події - споживання послуги.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив.
ДПІ у Хмельницькому районі проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Торговий дім “НК “Альянс-Хмельницький“ за період з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року, про що складено акт перевірки від 03.05.2006 року №00475/230/32200859 (а.с.5-43, т.1).
Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством в 2005 році до валових витрат включались суми роялті при нарахуванні розміру роялті, а не по виплаті, внаслідок чого підприємством завищено валові витрати на 166703 грн. за 2005 рік, в тому числі : півріччя 2005 року на 63842 грн., три квартали 2005 року на 54730 грн. Зроблено висновок про заниження податку на прибуток за 2005 рік на 35164 грн.
На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у Хмельницькому районі 16 травня 2006 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000512310/0/371, яким ТОВ "Торговий дім "НК Альянс-Хмельницький" визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 42196 грн., з яких 35164 грн. основного платежу та 7032 грн. штрафних санкцій (а.с.56,1).
Дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі - Закон) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
П.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.
Відповідно до п.1.30 ст.1 Закону роялті - це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Згідно із п.п.11.2.1 п.11.2 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, яка сталась раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
У відповідності до п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 “Дохід”, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 860/4153 , який передбачає, що дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визначається у вигляді процентів, роялті та дивідендів. Такий дохід визначається у такому порядку: роялті визначається за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (субліцензіатом) та ТОВ “Нафтова компанія “Альянс-Україна” (субліцензіар) укладено субліцензійний договір від 01.01.2004 року про передачу прав на використання товарного знаку (а.с.57-63, т.1).
У відповідності до п.2.1 р.2 даного договору субліцензіар зобов'язується надати субліцензіату за винагороду на термін дії цього договору в межах та обсязі прав наданих йому ліцензійним договором невиключну ліцензію на право використання знаку для товарів і послуг “НК Альянс” відносно всіх товарів і послуг, вказаних у свідоцтві по класах МКТП. При цьому субліцензіату надається право на використання знаку для товарів і послуг “НК Альянс” на території м. Хмельницький та Хмельницької області.
П.8.1 р.8 договору передбачено, що за надання права на використання знаку для товарів і послуг “НК Альянс” субліцензіат сплачує субліцензіару винагороду (роялті) згідно додатку №2.
Згідно п.п.3,4,5 додатку розмір ліцензійної винагороди (роялті) оформляється шляхом підписання протоколу узгодження суми винагороди (роялті), у якому фіксується період, за який сплачується винагорода (роялті), ліцензійна винагорода (роялті) сплачується субліцензіатом на підставі наданих субліцензіаром рахунків не пізніше 10 банківських днів з дати виставлення рахунку. Субліцензіар оформлює рахунок на підставі відомостей чинного протоколу узгодження суми винагороди (роялті). Ліцензійна винагорода сплачується субліцензіатом щоквартально за виключенням першого платежу, який повинен бути сплачений після підписання першого протоколу узгодження суми винагороди (роялті).
В підтвердження факту надання та отримання послуг були складені та підписані акти №1 від 30.06.2005 року, №2 від 30.09.2005 року та №3 від 30.12.2005 року про надання субліцензіату права на використання субліцензіатом знака для товарів і послуг до субліцензійного договору від 01.10.2004 року.
У відповідності до протоколів №1 від 30.06.2005 року, №2 від 30.09.2005 року, №3 від 30.12.2005 року узгодження суми винагороди (а.с.66,142,145,т.1), сторони субліцензійного договору за періоди з 15.03.2005 року по 30.06.2005 року, 01.07.2005 року по 30.09.2005 року, 01.10.2005 року по 31.12.2005 року дійшли згоди про розміри винагороди (роялті) в сумах, відповідно: 76611,34 грн. (з врахуванням ПДВ в розмірі 12768,56 грн.), 65676,47грн. (з врахуванням ПДВ в розмірі 10946,08 грн.), 200043,70 грн. (з врахуванням ПДВ в розмірі 33340,62 грн.).
Проведення нарахування платежів за право на використання знаку для товарів та послуг підтверджуються рахунком №37 від 30.06.2005 року (а.с.140, т.1), рахунком №53 від 30.09.2005 року (а.с.143,т.1), рахунком №85 від 30.12.2005 року (а.с.146,т.1) за відповідні періоди (квартали). Виплата роялті підтверджується платіжними дорученнями від 02.08.2005 року №1903, №2516 від 12.10.2005 року, №3532 від 15.02.2006 року, №3594 від 21.02.2006 року, №3635 від 27.02.2006 року, №3640 від 28.02.2006 року та виписками банку за особовими рахунками (а.с.7-19,т.2).
При здійсненні господарської діяльності позивач використовував надане йому право на використання знаку для товарів і послуг “НК Альянс” в своїй господарській діяльності, тобто позивач спожив дану послугу, що підтверджується відповідними актами і поніс витрати, пов'язані з виплатою роялті. Оплата даних послуг, відповідно до умов договору, мала здійснитись позивачем протягом 10 календарних днів від дня виставленого рахунку.
Слід врахувати, що відповідно до ч.3 п.1.31 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” продаж послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Оскільки законодавством, що регулює бухгалтерський та податковий облік, роялті розуміється як обов'язок набувача послуг за цивільно-правовою угодою здійснити платіж, який є роялті / винагороду, компенсацію будь-якого виду і такий платіж відображається у валовому доході, що визначається зменшенням на валові витрати, датою збільшення валових витрат може бути не тільки факт перерахування роялті, але і дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Враховуючи, що поняття роялті визначене законодавством не тотожне з фактом безпосереднього перерахування платежу, а є умовою, зобов'язанням сплати роялті, платник податку - позивач має право відобразити у валовому доході свій обов'язок по роялті на дату отримання результатів послуги власника товарного знаку.
Оскільки п.11.2.1 п.11.2.1 ст.11 Закону встановлено загальне правило ведення податкового обліку за правилом першої події та те , що п.п.5.4.2 п.5.4 ст. 5 Закону України передбачено, що до складу валових витрат включаються витрати пов'язані з виплатою роялті, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат суми витрат, пов'язаних з виплатою роялті.
Довід відповідача про порушення підприємством п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не є переконливим, оскільки ні в акті перевірки, ні в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні відсутнє на це посилання і вищевказана норма не регулює спірні правовідносини.
За таких обставин, постанова господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2006 року у справі №10/160-НА прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195,196,198,200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хмельницькому районі залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 11 липня 2006 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Веденяпін О.А.
судді:
Іоннікова І. А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 2 прим.
1- в справу
2- в наряд
Суд | Житомирський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 288312 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Житомирський апеляційний господарський суд
Веденяпін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні