Постанова

від 11.07.2006 по справі 10/160-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/160-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" липня 2006 р.                                                            Справа №10/160-НА

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Торговий дім НК “Альянс-

                         Хмельницький”, м. Хмельницький

до                   Державної податкової  інспекції у Хмельницькому районі

про                визнання протиправним та скасування  податкового повідомлення-рішення №0000512310/0/371

             від 16.05.2006р.

Суддя  Виноградова В.В.                    

Секретар судового засідання Щесняк О.А.

Представники сторін:

позивача             Мярковська О.В.  –за довіреністю від 23.05.2006р..

                    Валігура О.О.- за довіреністю №3 від 04.01.2006р.

відповідача            Кохан Б.П.- за довіреністю №169/к/10-029 від 18.01.2006р.

                        Війт І.М.- за довіреністю № 3233/9/10-029 від 06.06.2006р.

Постанова  виноситься 11.07.2006р, так як в судовому засіданні  оголошувалась перерва.

            У судовому засіданні згідно ч.3 ст.160 КАСУ  проголошено  вступну  і  резолютивну частини постанови.

           Суть спору:   

           Позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте ДПІ у Хмельницькому районі  податкове повідомлення-рішення №0000512310/0/371  від 16.05.2006р.  про визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток на загальну суму 42196 грн, з яких 35164 грн. основного платежу та 7032 грн. штрафних санкцій, прийняте згідно акту перевірки від 03.05.2006р. №00475/230/32200859, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вважає необґрунтованими висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо порушення позивачем п.п.5.4.2.п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті включення підприємством до валових витрат сум роялті при нарахуванні розміру роялті, а не при їх виплаті.

В обґрунтування своєї позиції посилається на субліцензійний договір про передачу права на використання товарного знаку від 01.10.2004р., відповідно до умов  якого, оплата наданих послуг мала здійснитися протягом 10 календарних днів від дня виставленого рахунку.

Стверджує, що згідно п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” витрати пов'язані з виплатою роялті правомірно відносились підприємством до складу валових витрат у відповідності з п.п.11.2.1п.11.2 ст.11 Закону за правилом першої події - споживання послуги, оскільки правила ведення податкового обліку не передбачають іншого.

В підтвердження своєї позиції надав акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, субліцензійний договір про передачу прав на використання товарного знака, протокол узгодження суми винагороди, акт до субліцензійного договору.

В додаткових поясненнях по справі позивач посилається на п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність” від 16 липня 1999 р. № 996- ХІ\/, яким передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні  бути складені під час здійснення  господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Зазначає, що між позивачем та ТОВ “Нафтова компанія “Альянс - Україна” в підтвердження  факту надання послуг, були складені та підписані Акти №1 від 30.06.2005р., №2 від 30.09.2005р., № 3 від 30.12.2005 р до Субліцензійного договору  від 01.10.2004р.

Позивач вважає, що витрати , пов'язані з виплатою роялті правомірно, у відповідності  з правилами ведення податкового обліку  віднесені до  складу валових витрат. В обґрунтування своєї позиції посилається на норми п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансові  результати” затвердженого наказом  Міністерства фінансів України від 31 .03.1999 р. № 87, де зазначено, що витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття  активів або збільшення  зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу та  п.4  Положення (стандарту) бухгалтерського обліку  № 2 “Баланс” затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р.  № 87, відповідно до якого зобов'язання - це заборгованість підприємства яка виникла  внаслідок минулих подій і погашення якої , як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства , що втілюють в собі економічні вигоди.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що оспорюване податкове повідомлення- рішення прийняте правомірно, на підставі акту перевірки від 03.05.2006р. №00475/230/32200859, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.5.4.2.п.5.4 ст.5Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Вказує на те, що позивачем в порушення приписів п.п.5.4.2.п.5.4 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включено суми роялті по їх нарахуванню, а не по виплаті, внаслідок чого завищено валові витрати за 2005р. на 166703 грн. Акцентує увагу на  визначенні поняття роялті даного у п.1.30 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме що це є платежі, одержані як винагорода за придбання зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки. Тому вважає, що валові витрати у користувача виникають при виплаті роялті, а не при їх нарахуванні.

Крім того, вказує на те, що позивачем також порушено вимоги п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно якого не включаються в валові витрати виплати винагород пов'язаним особам, оскільки субліцензіар -ТОВ “НК “Альянс-Україна” є пов'язаною особою з позивачем , оскільки ТОВ “НК “Альянс-Україна” є засновником позивача..

             Розглядом матеріалів справи встановлено

           ДПІ у Хмельницькому районі проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Торговий дім “НК “Альянс-Хмельницький “ за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. , про що складено акт перевірки від 03.05.2006р. № 00475/230/32200859 .

          В акті перевірки ( п.2.2 Валові витрати ) зазначено, що ТОВ “НК “ “Альянс”- Україна” надає право на використання товарного знаку ТОВ ТД “НК “Альянс-Хмельницький” на підставі субліцензійного договору про передачу прав на використання товарного знаку від 01.10.2004р. В порушення п.п.5.4.2 п.5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” підприємством в 2005р. до валових витрат включались суми роялті при нарахуванні розміру роялті, а не по виплаті, в наслідок чого підприємством  валові витрати завищені на 166703 грн. за 2005р. , в тому числі : півріччя 2005р.  на 63842 грн., три квартали 2005р. на 54730 грн., 2005р. –на 166703 грн. Зроблено висновок  про заниження податку на прибуток за 2005р. на 35164 грн.  

          На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.05.2006р. № 0000512310/0/371 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі  42196 грн., з яких 35164 грн. основного платежу та 7032 грн. штрафних санкцій.

          Позивач не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 16.05.2006р. № 0000512310/0/371 просить суд визнати його протиправним та скасувати .

                    Досліджуючи надані сторонами докази, наведені представниками сторін міркування та заперечення,  оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

          Відповідно до п. 5.1.ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97-ВР від 22.05.1997р.( із змінами та доповненнями), надалі –Закону валові  витрати  виробництва  та  обігу  - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.4.2.п.5.4. ст.5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються витрати, крім тих, що підлягають амортизації, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

          Пунктом 1.30 ст.1 Закону визначено поняття ”роялті”, а саме - це платежі  будь-якого  виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео - або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Нормами ст.11 Закону встановлено правила ведення податкового обліку. Зокрема відповідно до     п.п.11.2.1.п.11.2. датою збільшення валових витрат виробництва (обігу)  вважається дата, яка припадає  на податковий період , протягом якого відбувається будь-яка з подій , яка сталась раніше :  або дата списання  коштів  з  банківських  рахунків  платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно п. 2 ст. 3  Закону України “Про бухгалтерський  облік та фінансову звітність” від 16 липня 1999 р. № 996- ХІ\/, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством . Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно п.1 ст.9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення  господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення .

У відповідності до п.20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 “Дохід” затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 860/4153 , який передбачає, що дохід, який виникає в результаті використання активів підприємства іншими сторонами, визначається у вигляді  процентів, роялті та дивідендів. Такий дохід  визначається  у такому порядку : роялті визначається за принципом  нарахування  згідно з економічним змістом відповідної угоди.

  Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (субліцензіатом) та ТОВ “Нафтова компанія  “Альянс - Україна” (субліцензіар) було укладено субліцензійний  договір від 01.01.2004р. про передачу прав на використання товарного  знаку.

У відповідності до п.2.1. розділу 2 даного договору субліцензіар зобов'язується надати  субліцензіату за винагороду на термін дії цього Договору в межах та обсязі прав наданих йому Ліцензійним договором  невиключну  ліцензію на право використання знаку для товарів і послуг “НК Альянс” відносно всіх товарів і послуг, вказаних у Свідоцтві по класах МКТП. При цьому субліцензіату надається право на використання знаку для товарів і послуг “НК Альянс” на території м. Хмельницький та Хмельницької обл..  

Пунктом п.8.1. розділу 8 договору передбачено, що за надання права на використання знаку для товарів і послуг “НК Альянс” Субліцензіат сплачує Субліцензіару винагороду (роялті) згідно Додатку № 2.

Згідно п.п.3,4,5 Додатку розмір ліцензійної винагороди (роялті) оформляється шляхом підписання Протоколу узгодження суми винагороди (роялті), у якому фіксується період, за який сплачується винагорода (роялті), ліцензійна винагорода (роялті) сплачується Субліцензіатом на підставі наданих Субліцензіаром рахунків не пізніше 10 банківських днів з дати виставлення рахунку. Субліцензіар оформлює рахунок на підставі відомостей  чинного Протоколу узгодження суми винагороди (роялті). Ліцензійна винагорода сплачується Субліцензіатом щоквартально за виключенням першого платежу, який повинен бути сплачений  після підписання першого протоколу  узгодження суми  винагороди (роялті).

В підтвердження факту надання та отримання послуг були складені та підписані Акти № 1 від 30.06.2005 р., №2  від 30.09.2005 та  №3 від 30.12.2005 р. про надання Субліцензіату права на використання Субліцензіатом знака для товарів і послуг  до Субліцензійного договору  від 01.10.2004р.

У відповідності до протоколів №1 від 30.06.2005р., №2 від 30.09.2005р., №3 від 30.12.2005р.  узгодження суми винагороди, сторони  Субліцензійного договору  за періоди з 15.03.2005 р. по 30.06.2005 р., 01.07.2005 р. по 30.09.2005., 01.10.2005 р. по 31.12.2005 р . дійшли до згоди про розміри винагороди (роялті) в сумах, відповідно: 76611,34 грн.(з врахуванням ПДВ в сумі 12768,56 грн.),65676,47 грн.(з врахуванням ПДВ в сумі 10946,08 грн.), 200 043,70 грн.(з врахуванням суми ПДВ в сумі 33340,62 грн. ).

Проведення нарахування платежів за право на використання знаку для товарів та послуг підтверджуються  рахунком № 37 від 30.06.2005 р., рахунком № 53 від 30.09.2005 р., рахунком №85 від 30.12.2005 р. за відповідні періоди (квартали). Виплата роялті підтверджується  платіжними дорученнями від 02.08.2005 р. № 1903, № 2516 від 12.10.2005 р.,№ 3532 від 15.02.2006 р.,№ 3594 від 21.02.2006 р ,№ 3635 від 27.02.2006 р.,№ 3640 від 28.02.2006 р.  та виписками банку за особовими рахунками .

 При здійсненні господарської діяльності позивач використовував надане йому право на використання  знаку для товарів і послуг “НК Альянс” в своїй господарській діяльності, тобто позивач спожив дану послугу  і відповідно поніс витрати пов'язані з виплатою роялті. Оплата даних послуг, відповідно до умов договору, мала здійснитись позивачем  протягом  10 календарних днів від дня виставленого рахунку .

Витрати, пов'язані з виплатою роялті відносились позивачем до складу валових витрат у відповідності до п.п.11.2.1. п.11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ”за правилом  першої події, тобто першою подією, у даному випадку було фактичне отримання платником податку результатів робіт (послуг), що підтверджується відповідними актами.

Оскільки п.11.2.1 п.11.2.1 ст.11 Закону встановлено загальне правило ведення податкового обліку за правилом першої події  та те , що п.п.5.4.2 п.5.4 ст. 5 Закону України передбачено , що до складу валових витрат включаються витрати пов'язані з виплатою роялті, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових суми витрат пов'язаних з виплатою роялті.

При цьому судом зважається на те, що п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку  № 3 “Звіт про фінансові  результати”(затвердженого наказом  Міністерства фінансів України від 31 .03.1999 р. № 87) визначено, що витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення  зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Згідно п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку  № 2 “Баланс” (затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87) зобов'язання - це заборгованість підприємства яка виникла  внаслідок минулих подій і погашення якої , як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства , що втілюють в собі економічні вигоди.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону при включенні до складу валових витрат витрат пов'язаних з виплатою роялті,  не приймаються судом , оскільки ні в акті перевірки, ні в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні відсутнє посилання на порушення позивачем вищевказаних норм.

З врахуванням вищенаведеного, визначення позивачу податковим повідомленням-рішенням №0000512310/0/371 від 16.05.2006р. податкових зобов'язань по податку на прибуток в розмірі 42196 грн. грн. за порушення пп..5.4.2.п.5.4. ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” суд вважає безпідставним.

З огляду на викладені обставини доводи відповідача спростовуються.

Враховуючи вищенаведене та  приписи ч.2 ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000512310/0/371 від 16.05.2006р. обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення позову, згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ, здійснені позивачем судові витрати присуджуються йому.      

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

      Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Торговий дім НК “Альянс-                        Хмельницький”, м. Хмельницький до Державної податкової  інспекції у Хмельницькому районі про визнання протиправним та скасування  податкового повідомлення-рішення №0000512310/0/371  від 16.05.2006р.за платежем податок на прибуток на загальну суму 42196 грн.,  в тому числі за основним платежем 35164 грн. та за штрафними санкціями 7032 грн. задоволити.

           Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000512310/0/371 від 16.05.2006р.за платежем податок на прибуток на загальну суму 42196 грн.,   в тому числі за основним платежем 35164 грн. та за штрафними санкціями 7032 грн.

     Стягнути з Державного бюджету України на користь „Торговий дім НК “Альянс-                        Хмельницький”, м. Хмельницький , вул. Прибужська, 8 ( 32200859)  3, 40 грн.( три гривні 40 коп.)  судового збору .                       

Згідно    ст.ст. 185-186 КАСУ  сторони та   інші     особи, які   беруть участь у  справі  мають право    оскаржити  в    апеляційному  порядку Постанову повністю або частково. Заява про     апеляційне    оскарження   подається протягом  10 днів дня проголошення,  апеляційна    скарга  подається протягом  20 днів після подання   заяви по апеляційне оскарження. Подаються    до    Житомирського  апеляційного   господарського    суду     через  суд  першої інстанції.

Згідно ст.  254 КАСУ  Постанова , якщо інше не встановлено КАСУ  набирає законної сили  після   закінчення    строку  подання   заяви  про апеляційне   оскарження , якщо таку    заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      В.В. Виноградова

Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.