Постанова

від 23.01.2013 по справі 61/425

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Справа № 61/425

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" на постанову та рішенняКиївського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі господарського суду№ 61/425 міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" до 1. Фонду державного майна України 2. Закритого акціонерного товариства "Готель "Україна" 3. Державного підприємства "Готель "Україна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Державне управління справами Президента України за участюПрокуратури м. Києва провизнання недійсними наказу Фонду державного майна України № 385 та акта приймання-передачі від 17.03.2011 за участю представників позивачаДацюк Ю.О., відповідача-1Підгородний В.П., відповідача-2не з'явилися, відповідача-3Правдивий В.І., Андрусишин А.О., третьої особиОлійник О.М., прокуратури (ГПУ)Томчук М.О.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі № 61/425 (головуючий суддя Івченко А.М., судді Бойко Р.В., Картавцева Ю.В.) відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Комерційна компанія" про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України № 385 від 17.03.2011 "Щодо повернення майнового внеску держави до статутного фонду (капіталу) ЗАТ "Готель "Україна", акта приймання-передачі від 17.03.2011.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 (головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді Коротун О.М., Корсакова Г.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Комерційна компанія" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ТОВ "Комерційна компанія" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі № 61/425, прийняти нове рішення.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 59, 91 ГК України, ст.ст. 105, 110 -112 ЦК України, ст. 88, 89 Закону України "Про акціонерні товариства", ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст.ст. 4-2, 43 ГПК України. Скаржник зазначив, що викладені у рішеннях висновки суду не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.03.2011 Фондом державного майна України видано наказ № 385 "Щодо повернення майнового внеску держави до статутного фонду (капіталу) ЗАТ "Готель "Україна", яким, по-перше, у зв'язку з визнанням нечинними з моменту підписання наказів від 28.10.2004 № 2289 "Про участь Фонду державного майна України у ЗАТ "Готель Україна" та від 12.11.2004 № 2463 "Щодо участі Фонду державного майна України у ЗАТ "Готель "Україна" скасовано акт приймання-передачі внеску до статутного фонду (капіталу) ЗАТ "Готель "Україна" від 28.10.2004 № 463 в частині повноважень Фонду державного майна України; по-друге, наказано ЗАТ "Готель "Україна" повернути на баланс ДП "Готель "Україна" внесок держави до статутного фонду (капіталу) ЗАТ "Готель Україна", а саме цілісний майновий комплекс готелю "Україна", внесений Фондом державного майна України за актом приймання-передачі № 463 від 28.10.2004 та переданий ДП "Готель "Україна" на баланс ЗАТ "Готель "Україна" за актом прийому-передачі від 01.02.2010.

17.03.2011 за актом приймання-передачі цілісний майновий комплекс готелю "Україна" був переданий ЗАТ "Готель "Україна" на баланс ДП "Готель "Україна".

Судами також встановлено, що позивач обґрунтовує своє звернення з позовом порушенням спірними актами права власності ЗАТ "Готель "Україна" та прав позивача як акціонера зазначеного акціонерного товариства.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний наказ Фондом державного майна України прийнятий правомірно та в межах його повноважень з огляду на принцип обов'язковості виконання судових рішень, передача цілісного майнового комплексу готелю "Україна" була здійснена відповідно до закону. Суди також вказали на недоведеність позивачем порушення своїх прав у зв'язку з прийняттям оскаржуваних актів.

Так, рішенням господарського суду міста Києва 19.12.2011 у справі № 5/73-22/325, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012, визнано недійсними договір про створення ЗАТ "Готель "Україна" від 28.10.2004, рішення установчих зборів та статут ЗАТ "Готель "Україна" від 12.11.2004, накази Фонду державного майна України від 28.10.2004 № 2289 "Про участь Фонду держаного майна України у ЗАТ "Готель "Україна" та від 12.11.2004 № 2463 "Щодо участі Фонду держаного майна України у ЗАТ "Готель "Україна", а також запис про проведення державної реєстрації ЗАТ "Готель "Україна".

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Колегія суддів звертає увагу, що акціонери господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів товариства поза відносинами представництва. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Оскільки спірний наказ безпосередньо не стосується прав та обов'язків позивача, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наказ Фонду державного майна України від 17.03.2011 № 385 "Щодо повернення майнового внеску держави до статутного фонду (капіталу) ЗАТ "Готель "Україна" не порушує прав чи охоронюваних законів інтересів позивача.

При цьому колегія суддів вказує, що господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту. Оскаржений акт приймання-передачі за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки засвідчує факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною цілісного майнового комплексу, і може бути використаний як доказ у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи скаржника та погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання недійсними оскаржуваних актів.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі рішення місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 29.08.2012 у справі № 61/425 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко Судді Т.Л. Барицька О.О. Хрипун