Рішення

від 16.01.2013 по справі 5023/3753/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р.Справа № 5023/3753/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Шевченко А.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Регіон-Банк", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня Мадрид", м. Харків про стягнення 18313,30 грн. та розірвання договору оренди та виселення за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 29 травня 2012 року, укладеного між ПАТ "РЕГІОН-БАНК" та ТОВ "ДРУКАРНЯ МАДРИД", виселення відповідача з нежитлових приміщень 1-го поверху № 2-1 - 2-10 в літ. А-4, загальною площею 98,3 кв.м., в будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ольминського, 8 та стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі 11818,67 грн., яка складається з 11789,68 грн. основного боргу, 24,16 грн. пені, 4,83 грн. - 3% річних. Судові витрати у розмірі 3219,00 грн. просить суд покласти на відповідача

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.07.2012 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/3753/12 та розгляд справи призначено на 26.09.2012р. о 12:30 год.

Разом з позовною заявою до суду позивачем було надано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ДРУКАРНЯ МАДРИД", в тому числі але не виключно, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ольминського, 8, в межах суми позову - 15037,67 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2012 року по даній справі було задоволено клопотання (вх. 14794) позивача про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову та повернення судового збору.

У судовому засіданні 26.09.2012 року по справі № 5023/3753/12 було оголошено перерву до 09:15 27.09.2012 року. Після перерви судове засідання було поновлено та продовжено у тому ж складі суду.

27 вересня 2012 року до суду надана заява про зупинення провадження по справі № 5023/3753/12 (вх. 16285), через неможливість розгляду даної справи до розгляду апеляційним судом Харківської області справи № 2018/3153/12/10 за позовом Гайворонського А.О. до ПТ "Ломбард Чепіль і Компанія", Черненка А.В., ПАТ "Регіон-Банк" про визнання недійсним угод, визнання переважного права на придбання квартири, переведення прав покупці, визнання права власності на квартиру та за зустрічним позовом ПАТ "Регіон-Банк" до ПТ "Ломбард Чепіль і Компанія", Гайворонського А.О., третя особа Черненко А.В. про визнання недійсним договору найму житла, за апеляційною скаргою ПАТ "Регіон-Банк" на рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2012 року.

Позивачем 18 вересня 2012 року до канцелярії суду надані доповнення до позовної заяви (вх. 15679), в яких позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 18077,51 грн. основного боргу, 196,49 грн. пені; 39,30 грн. - 3% річних, а також просить суд договір оренди нежитлових приміщень від 29.05.2012 року, укладений між ПАТ "РЕГІОН-БАНК" та ТОВ "ДРУКАРНЯ МАДРИД" - розірвати з 17.09.2012 року. Збільшення розміру позовних вимог у заяві мотивовано тим, що при подачі позову розрахунок заборгованості було зроблено за серпень 2012 року, проте у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань позивачем проведено перерахунок заборгованості станом на 17.09.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2012 року було прийнято до розгляду у справі № 5023/3753/12 заяву позивача про доповнення до позовної заяви (вх. 15679) та розгляд справи відкладено на "10" жовтня 2012 р. об 11:30, у зв'язку із задоволенням заяви представника відповідача про відкладення розгляд справи у межах процесуальних строків її розгляду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2012 року, у зв'язку із задоволенням клопотання позивача, розгляд справи № 5023/3753/12 було відкладено на "15" жовтня 2012 р. о 09:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2012 року, у зв'язку із задоволенням заяви відповідача, провадження у справі 5023/3753/12 було зупинено до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 5023/4566/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня Мадрид" до Публічного акціонерного товариства "Регіон-Банк" про розірвання договору оренди та набрання відповідним процесуальним документом законної сили.

Позивач з ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2012 року про зупинення провадження у справі не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року апеляційну скаргу ПАТ "Регіон-Банк" було задоволено, а ухвалу господарського суду Харківської області від 15.10.2012 по справі № 5023/3753/12 було скасовано та справу передано на розгляд господарському суду Харківської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Друкарня Мадрид" було залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року у справі № 5023/3753/12 без змін.

08.01.2013 р. справа № 5023/3753/12 була одержана канцелярією господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.01.2013 р. справу 5023/3753/12 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.01.2013 р. о 12:00.

27.12.2012 року до суду відповідачем надано докази сплати заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 29.05.2012 р. та викладено думку щодо урегулювання спірних питань повністю та заявлено про закриття провадження по справі № 5023/3753/12. Судом надані відповідачем документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві.

Відповідач правом на участь у судовому засіданні свого повноважного представника не скористався, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений за адресою зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе, враховуючи відсутність можливості відкладення розгляду справи, оскільки строк розгляду справи передбачений ст. 69 ГПК України закінчується 16.01.2013 р., розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами та у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29.05.2012 року між ПАТ "РЕГІОН-БАНК" (позивач) та ТОВ "Друкарня Мадрид" (відповідач) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, відповідно до умов якого позивач (орендодавець) передав відповідачу (орендарю) у тимчасове платне користування - оренду, приміщення, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 2-1 - 2-10 в літ. А-4, загальною площею 98,3 кв.м, в будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ольминського, 8.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним 29 травня 2012 року сторонами договору - позивачем та відповідачем, та скріпленим їх печатками.

Згідно положень п. 1.4 договору, термін оренди вказаного приміщення між сторонами був визначений на 2 роки 11 місяців з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення.

Пунктом 6.1 договору оренди встановлено, що щомісячна сума орендної плати за даним договором складає суму еквівалентну 1 475 доларів США, в тому числі ПДВ, за офіційним курсом НБУ на дату здійснення платежу за кожен місяць оренди. Розрахунки за цим договором здійснюються виключно у гривні.

Відповідно до пункту 6.5 договору оренди передбачено, що орендна плата сплачується у безготівковому порядку на рахунок орендодавця в зазначеній ним банківській установі. Оплата здійснюється не пізніше 7 банківських днів кожного поточного місяця з послідуючим підписанням акту виконаних робіт. Зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати та комунальних послуг починається з моменту фактичної передачі приміщення.

Відповідно до положень п. 7.4 договору оренди, у випадку несвоєчасної сплати орендної плати або відшкодування комунальних послуг орендодавцю, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, що не виключає сплати основної суми боргу в повному обсязі.

Відповідно до п. 5.4. Договору оренди, орендар зобов'язаний систематично і своєчасно вносити орендну плату за користування приміщенням, а також плату за комунальні послуги.

Орендодавцем належним чином виконано свої зобов'язання по договору, проте, Орендар (відповідач) порушив умови договору оренди щодо своєчасного внесення позивачу плати за оренду приміщення, внаслідок чого, у відповідача за період з серпня 2012 року по 17вересня 2012 року утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 18077,51 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 ГК України.

Проте, Орендар порушив умови Договору оренди щодо своєчасного внесення орендної плати, внаслідок чого, за період з серпня 2012 року по вересень 2012 року (станом на 17.09.2012 р.) виникла заборгованість з орендної плати перед позивачем в сумі 18077,51 грн. Крім того, позивачем за порушення договірних зобов'язань, в порядку п.7.4. договору оренди, нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, яка становить 196,49 грн. та за прострочення виконання грошового зобов'язання, керуючись ст. 625 ЦК України, зроблений розрахунок 3% річних, сума яких складає 39,30 грн.

Під час розгляду справи відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, наполягав на тому, що спірний договір оренди має бути припинено з 17.07.2012 року в односторонньому порядку, у зв'язку з наданням позивачу відповідної заяви про розірвання договору оренди та 17 липня 2012 року фактично звільнено орендоване приміщення, а отже, на думку відповідача, обов'язок щодо сплати орендних платежів після звільнення ним приміщення відсутній, а відповідно відсутній і обов'язок щодо виселення з орендованих приміщень.

Такі твердження відповідача, суд оцінює критично, з огляду на наступне.

Статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк відповідно до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Питання дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін врегулюванні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, якою встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору майна в порядку встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Так, статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Згідно п. 7.5 вказаного договору оренди дострокове розірвання договору сторонами не допускається, крім випадків, описаних в п. 8.3. цього договору.

Відповідно до п. 8.3. вказаного договору, цей договір може бути достроково розірваний, якщо відповідач за два місяці повідомить письмово позивача (орендодавця).

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи та визнається позивачем, 16.07.2012р. позивачем отримано від відповідача заяву з пропозицією дострокового розірвання договору оренди від 29.05.2012 року, у зв'язку з неможливістю здійснювати в них господарську діяльність.

На пропозицію ТОВ "Друкарня Мадрид" позивачем була надана відповідь, згідно листа № 09- 04/1179 від 17.07.12 р. та звернута увага на виконання орендарем своїх обов'язків за договором на протязі двох місяців.

Отже, враховуючи вказані обставини, а саме дотримання сторонами процедури передбаченої у п. 8.3 договору оренди, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про розірвання з 17.09.2012 року договору оренди нежитлових приміщень від 29.05.2012 року, укладеного між ПАТ "РЕГІОН-БАНК" та ТОВ "ДРУКАРНЯ МАДРИД", правомірна та обґрунтована, та така що підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Суд також критично оцінює наданий відповідачем в якості доказу повернення 17.07.2012 року орендованого майна, заяву відповідача від 16.07.2012 року.

Так, відповідно до п. 2.4 договору оренди, по закінченню терміну дії договору або у випадку розірвання чи визнання його недійсним за рішенням суду орендар повертає орендодавцю приміщення. Повернення приміщення здійснюється за актом приймання-передачі протягом 5-ти робочих днів.

До матеріалів справи не надано доказів належного, відповідно до п. 2.4. договору, повернення орендованих приміщень позивачу.

Отже доводи відповідача щодо повернення з 17 липня 2012 року орендованого майна спростовуються матеріалами справи та є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення орендованого майна позивачу за актом приймання-передачі, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо виселення відповідача зі спірного приміщення.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, пені та 3% річних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Матеріали справи та наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 29.05.2012 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на час розгляду справи на вищезазначену суму у розмірі 18352,60 грн., яка складається з 18077,51 грн. основного боргу, 196,49 грн. пені; 39,30 грн. - 3% річних.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, після звернення позивача з позовом, відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача заборгованість з орендної плати за договором оренди від 29.05.2012 р. за період з серпня 2012 р. по 17.09.2012 року, пеню нараховану за неналежне виконання договірних зобов'язань та 3% річних, про що свідчать платіжне доручення № 405 від 17.09.2012 р., платіжне доручення № 579 від 21.12.2012 р. та платіжне доручення № 585 від 25.12.2012 р., у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне, відповідно до п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 18077,51 грн. основного боргу, 196,49 грн. пені; 39,30 грн. - 3% річних, за відсутністю предмету спору.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. За подання позовної заяви, що має одночасно майновим і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2682,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Відповідно до вимог господарського процесуального кодексу України, при подачі позову до позовної заяви додаються, зокрема докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Проте під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем було надано до суду докази сплати судового збору по справі № 5023/3753/12 лише за майнову вимогу у розмірі 1609,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнення судового збору з відповідача розподілити наступним чином: стягнути з відповідача на користь державного бюджету 1073,00 грн. судового збору та стягнути з відповідача на користь позивача 1609,50 грн.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 551, 629, 610, 611, 612, 651, 762, 764, 782 Цивільного кодексу України, статтями 179, 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 291, 343, Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, статтями 82-85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди нежитлових приміщень від 29 травня 2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "РЕГІОН-БАНК" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 4; код ЄДРПОУ 09620081) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДРУКАРНЯ МАДРИД" (61024, м. Харків, вул. Ольминського, 8; код ЄДРПОУ 36034689), - з 17 вересня 2012 року.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ДРУКАРНЯ МАДРИД" (61024, м. Харків, вул. Ольминського, 8; код ЄДРПОУ 36034689; р/р 26009120354 в ВАТ "Райфайзенбанк Аваль" м. Київ, МФО 380805) з нежитлових приміщень 1-го поверху № 2-1 - 2-10 в літ. А-4, загальною площею 98,3 кв.м., в будинку, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Ольминського, 8.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУКАРНЯ МАДРИД" (61024, м. Харків, вул. Ольминського, 8; код ЄДРПОУ 36034689; р/р 26009120354 в ВАТ "Райфайзенбанк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства "РЕГІОН-БАНК" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 4; код ЄДРПОУ 09620081; р/р 35784001 в АТО "Регіон-Банк", МФО 351254) 1609,50 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДРУКАРНЯ МАДРИД" (61024, м. Харків, вул. Ольминського, 8; код ЄДРПОУ 36034689; р/р 26009120354 в ВАТ "Райфайзенбанк Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1073,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 18077,51 грн. основного боргу, 196,49 грн. пені та 39,30 грн. - 3% річних провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 21.01.2013 року.

Суддя Шатерніков М.І.