Постанова

від 18.01.2013 по справі 2а/0570/10283/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2013 р. Справа №2а/0570/10283/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10-50 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представника позивача Чванової А.О.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4349 грн. 72 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4349 грн. 72 коп., мотивуючи позовні вимоги фактом отримання відповідачем адвокатської винагороди протягом 2011 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 27.12.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до Донецького міського центру зайнятості, 04.01.2011 р. йому було надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю. Протягом знаходження на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного, зокрема, за період з 01.04.2011 р. по 29.09.2011 р. відповідачу була нарахована та виплачена допомога по безробіттю в сумі 4349,72 грн. Проте, за наслідками розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення було встановлено, що відповідач у період перебування на обліку у Донецькому міському центрі зайнятості надавав адвокатські послуги Товариству з обмеженою відповідальності «Ізол » на підставі укладеного договору та отримав дохід, про що складено акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Оскільки відповідач отримував допомогу по безробіттю з 04.01.2011 р. по 29.09.2011 р. і водночас отримав доходи за договором від 01.04.2011 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізол" (код ЄДРПОУ 34828937), позивач просить стягнути з відповідача суму отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4349,72 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення (а.с.38-41), заперечив отримання будь-якого доходу під час перебування на обліку в якості безробітного, крім допомоги по безробіттю, зазначив, що він не перебуває на обліку в якості платника податків - самозайнятої особи за місцем мешкання у Київському районі м. Донецька, зазначив про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, порушення порядку отримання позивачем доказів по справі, вказав про те, що не пам'ятає обставин укладення ним договору з ТОВ "Ізол", а надана позивачем копія цього договору не має доказового значення. Також відповідач зауважив, що адвокатський договір не є цивільно-правовим договором, тому не впливає на умови виплати матеріального забезпечення з безробіття. Водночас відповідач пояснив, що здійснює адвокатську діяльність згідно отриманому свідоцтву від 23.09.2009 р. та звітує про отримані доходи у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за такими підставами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та на підставі поданої заяви від 04.01.2011 р. (а.с. 7) був зареєстрований, як такий, що шукає роботу. У вказаній власній письмовій заяві відповідачем зроблена розписка про те, що у разі неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості, він зобов'язується добровільно повернути зайво виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно ч. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III відповідачу з 03.01.2011 року за наказом позивача №НТ110104 було надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю (а.с. 54).

За наслідками розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення було встановлено, що відповідач у період перебування на обліку у Донецькому міському центрі зайнятості надавав адвокатські послуги Товариству з обмеженою відповідальності «Ізол» на підставі укладеного договору від 01.04.2011 р. та отримав дохід, про що складено акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від 14.05.2012 р. (а.с.12).

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є безпідставними, оскільки згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону № 1533-III строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується. Отже вказана норма спеціального закону діє у відповідності приписам ч. 2 ст. 99 КАС. Твердження відповідача про більшу юридичну силу КАС України перед нормами Закону № 1533-III суд вважає помилковим.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (надалі Закон № 1533-III) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено, що уклавши цивільно-правову угоду, яка передбачає виплату винагороди під час отримання допомоги по безробіттю, відповідач порушив передбачені законом умови виплати матеріального забезпечення, не повідомив центр зайнятості про вказані обставини.

Заперечення відповідача стосовно повноважень позивача встановлювати факти, що впливають на виплату матеріального забезпечення по безробіттю, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до п.5 ч. 2 ст. 12 Закону № 1533-III Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття та проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до ст. 39 Закону № 1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Встановлені по справі фактичні обставини, підтверджені достатніми доказами, свідчать про обґрунтованість заявленого позову. Зокрема, з боку позивачу суду наданий лист ТОВ "Ізол" разом із засвідченими печаткою вказаного підприємства копіями свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність відповідача, договору про надання адвокатом юридичної - правової допомоги (юридичних послуг), актами виконаних робіт (а.с.11-21). Заперечуючи проти отримання винагороди за вказаним договором, походження вказаних документів та причини надання вказаних відомостей про виплати з боку ТОВ "Ізол" відповідач не пояснив, зазначені відомості не спростував.

З метою повного та офіційного з'ясування обставин справи ухвалами суду були витребувані письмові докази від Державної податкової служби України, ДПІ у Київському районі м. Донецька, УПФУ в Київському районі м. Донецька.

За відомостями, наданими ДПІ у Київському районі м. Донецька та УПФУ в Київському районі м. Донецька відповідач на обліку в якості самозайнятої особи не перебуває.

Водночас, згідно з відомостями Державної податкової служби України за другий та третій квартал 2011 р. відповідачу виплачено дохід з боку ТОВ "Ізол" за ознакою "дохід, виплачений самозайнятій особі" (а.с.69).

З листа Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.12.2012 р. (а.с.90) вбачається, що ОСОБА_2 значиться в реєстрі діючих адвокатів.

Крім того, незважаючи на наявність у відповідача свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення КДКА від 23.09.2009 р., у судовому засіданні 17.09.2012 р. (30 хв. звукозапису) відповідач пояснив, що він вже сім років здійснює адвокатську діяльність.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тому, оцінивши вказані докази в їх сукупності, суд критично ставиться до пояснень відповідача та вважає доведеним факт надання відповідачем юридичних послуг та отримання винагороди під час знаходження на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного, незважаючи на відсутність належної реєстрації відповідачем адвокатської діяльності в органах Державної податкової служби та Пенсійного фонду.

Посилання відповідача на те, що зміст адвокатського договору не відноситься до цивільно-правових відносин, оскільки передбачений спеціальним Законом "Про адвокатуру" і може оформлюватися шляхом видачі ордеру або довіреності, суд також не приймає до уваги, оскільки такі твердження не ґрунтуються на законі і є помилковими.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

Згідно з довідкою про виплачене відповідачеві матеріальне забезпечення, позивачем сума позову розрахована саме з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення, тобто, з моменту укладення відповідачем цивільно-правового договору від 01.04.2011 р. Отже, незаконно отримана допомога по безробіттю за період з 01 квітня 2011 року по 14 вересня 2011 року, складає 4349,72 грн. (а.с. 10).

З метою досудового врегулювання спору Донецьким міським центром зайнятості відповідачу направлено лист від 27.06.2012 року про добровільне повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю (а.с. 22), але до теперішнього часу суму боргу не сплачена.

З урахуванням матеріалів справи, враховуючи, що позивачем доведена обґрунтованість заявлених вимог, а з боку відповідача суду не надано обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 4349,72 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов Донецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4349 грн. 72 коп. - задовольнити

Стягнути з ОСОБА_2 (ід.№ НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості кошти, виплачені як матеріальне забезпечення, у сумі 4349 грн. 72 коп. на розрахунковий рахунок № 37176002002327 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 25671511.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 18 січня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 23 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.