Рішення

від 23.01.2013 по справі 4589-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.2013Справа №5002-28/ 4589-2011

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. у справі № 5002-34/4589-2011 р.

За позовом Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону, м. Севастополь в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ.

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ», м. Ялта.

треті особи Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський», м. Ялта.

ОСОБА_2, м. Ялта.

про визнання права власності та витребування майна.

Суддя С.О. Лукачов

Представники:

Від прокуратури - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від позивача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від відповідача - Шевчук А.С., довіреність від 21.12.2012 р., представник.

Від третьої особи-1 - Рубан Я.В., довіреність № 8 від 10.01.2013 р., представник.

Від третьої особи-2 - не з'явився, повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ: Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. позов задоволено та вирішено: визнати за державою в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»- кліматпавільон (літня веранда літ. «В»), розташований за адресою: АДРЕСА_1. Витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат ІТ» на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухоме майно Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» кліматпавільон (літня веранда літ «В»), розташований за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат ІТ» в доход державного бюджету 901,48грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 р. рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. у справі № 5002-34/4589-2011 скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні позову заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 р. скасовано, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. у справі № 5002-34/4589-2011 залишено в силі.

18 липня 2012 р. на примусове виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. та постанови Вищого господарського суду України від 02.06.2012 р. у справі 5002-34/4589-2011 видані відповідні накази.

24 грудня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» звернулось до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. у справі № 5002-34/4589-2011 за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що задовольняючи рішення у справі № 5002-34/4589-2011, суд покладався на факт недійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3505 укладений між ДП Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» та ТОВ «Барконд», згідно рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 р. у справі № 5002-1/2152-2011. Проте, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. у справі № 5002-1/2152-2011, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 р. у справі № 5002-1/2152-2011 скасовано, а в частині позовних вимог заявлених до ТОВ «Барконд» провадження у справі припинено, у зв'язку з чим відповідач і просить переглянути рішення за нововиявленими обставинами.

10.01.2013 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» надав пояснення по справі, у яких підтримує заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставини та зазначає, що позовні вимоги про витребування майна є віндікаційним позовом однією з умов якого є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Зважаючи на те, що між сторонами має місце спір з приводу права власності на нерухоме майно, на думку заявника право позивача не може бути захищено шляхом задоволення негаторного позову. Крім того, зазначає, що твердження прокурора відносно того, що спірне майно вибуло поза волею його власника не обґрунтоване оскільки спростовується матеріалами справи.

23.01.2013 р. представник ДП Міністерства оборони України Центральний санаторій «Ялтинський» надав пояснення по справі, у яких просить зупинити провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5002-1/2152-2011 від 19.11.2012 р.

Суд вважає, що підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі не має, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Проте, в обґрунтування свого клопотання третьою особою не надано доказів у підтвердження того, що дана касаційна скарга прийняття до провадження Вищим господарським судом України станом на 23.01.2013 р., а тому не має підстав вважати, що інший суд розглядає справу пов'язану з даною справою.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 114 ГПК України, заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» № 01-08/530 від 29.09.2009 р., у якому зазначено, що частиною восьмою статті 114 ГПК України передбачено, що у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Системний аналіз наведених законодавчих приписів свідчить про те, що розгляд відповідної заяви (подання) і розгляд господарським судом справи в разі скасування судового рішення являють собою сукупність процесуальних дій, які мають бути вчинені судом у строк, передбачений згаданою частиною третьою статті 114 ГПК.

Враховуючи те, що на час розгляду заяви, до суду жодних клопотань про продовження строку розгляду заяви не надходило та зважаючи на те, що місячний строк її розгляду закінчується 24.01.2013 р., суд не вбачає підстав для відкладення розгляду заяви.

Розгляд заяви відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та третьої особи, суд -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2011 року Заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-ІТ» про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на нерухоме майно - кліматопавільйон (літня веранда) літ. «Б», загальною площею 175,8 м2, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та витребування з незаконного володіння ТОВ «Формат-ІТ» на користь держави України в особі Міністерства оборони України нерухоме майно - літ. «Б» кліматпавільйон (літня веранда) загальною площею 175,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною вартістю 90 148,00 грн.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. вирішено: позов задовольнити та визнати за державою в особі Міністерства оборони України право власності на нерухоме майно Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»- кліматпавільон (літня веранда літ. «В»), розташований за адресою: АДРЕСА_1. Витребувати з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат ІТ» на користь держави в особі Міністерства оборони України нерухоме майно Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» кліматпавільон (літня веранда літ «В»), розташований за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат ІТ» в доход державного бюджету 901,48грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2012р. рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. у справі № 5002-34/4589-2011 скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні позову заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України відмовити.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані приписами статей 330,388,392 Цивільного кодексу України, статей 20,361 Закону України «Про прокуратуру», статті 10 Закону України «Про збройні сили України, Положення про Міністерство оборони України та мотивовані тим, що спірне майно вибуло з володіння власника (держави України в особі Міністерства оборони України) без його волі, оскільки відчужено особою, яка не мала на це права, що встановлено рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 р. у справі № 5002-1/2152-2011.

Враховуючи зміну адреси спірного майна та зміну його позначення у технічній документації, прокурор клопотанням від 09.12.2011 р. уточнив адресу спірного майна, а саме зазначив - АДРЕСА_1 та його позначення у документах технічної інвентаризації під літ «В».

Підставою для задоволення позовних вимог судом першої інстанції, став факт недійсності договору купівлі-продажу нерухомого майна № 3505 від 11 листопада 2005 р., укладеного між державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» та товариством з обмеженою відповідальністю «Барконд», який встановлений рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 р. у справі № 5002-1/2152-2011. Крім того, суд зазначив, що спірне майно вибуло з володіння власника цього майна поза його волею, оскільки відчужено особою, яка не мала повноважень його відчужувати, відповідне майно може бути витребувано у відповідача, у якого воно на даний час перебуває, власником в особі органу, уповноваженого здійснювати управління відповідним майном - Міністерства оборони України, незважаючи на те, що зазначене майно отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Формат-ІТ» оплатно за договором, не визнаним судом недійсним у встановленому порядку.

Севастопольський апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. та відмовляючи у позові зробив висновок, що оскільки постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2012 р. рішення Господарського суду АР Крим від 30.06.2011 р. у справі № 5002-1/2152-2011 скасовано та позов військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України залишено без розгляду, то договір купівлі-продажу № 3505 від 11.11.2005 р. є чинним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним. Таким чином, відсутні й правові підстави вважати недійсними всі наступні передачі спірного нерухомого майна за спірним договором купівлі-продажу.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р. постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 р. скасовано, рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. у справі № 5002-34/4589-2011 залишено в силі.

Вищий господарський суд України скасовуючи постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 р. зазначив, що предметом розгляду у даній справі є, у тому числі, і віндикаційний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ», у володінні якого перебувало на час порушення провадження у справі майно, що належить державі. До предмету даного спору не відноситься питання, на якій підставі перебуває у його володінні майно. Судами попередніх інстанцій встановлено знаходження у Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» спірного майна, яке відповідно тимчасово вибуло із володіння держави та підлягає поверненню.

Під час розгляду заяви про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Як вбачається з позовної заяви Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону від 28.09.2011 р., позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 30 червня 2011 року по справі № 5002-1/2152-2011 позов військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ «Барконд», ДП Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» про визнання договору недійсним задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 листопада 2005 року № 3505.

Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 р. по справі № 5002-1/2152-2011 мотивоване тим, що порушено встановлений порядок відчуження спірного майна, а саме майно відчужено не уповноваженою юридичною особою, без належного дозволу уповноваженого органу державної влади та без дотримання процедури відчуження.

За таких умов, прокурор вважає, що відповідно до чинного законодавства дане майно підлягає поверненню дійсному власнику - державі в особі Міністерства оборони України, оскільки факт вибуття спірного майна поза волею власника встановлено рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 р. по справі № 5002-1/2152-2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилається на те, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. у справі № 5002-1/2152-2011 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 р. у справі № 5002-1/2152-2011 скасовано, а в частині позовних вимог заявлених до ТОВ «Барконд» провадження у справі припинено. Таким чином, заявник вважає, що висновок суду про те, що власником спірного майна залишилась держава, а ТОВ «Барконд» в силу визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3505 від 11.11.2005 р. не набуло право власності на спірне майно, отже не мало повноважень для подальшого відчуження майна третім особам станом на 19.11.2012 р. є невірними.

Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський», у своїх пояснень від 23.01.2013 р. посилається на те, що не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. Севастопольський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування вищезазначеної постанови та залишенням в силі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 р. у справі № 5002-1/2152-2011. У зв'язку з чим, просить зупинити провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України даної скарги.

За результатами перегляду рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2011 р. по справі № 5002-34/4589-2011 за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат-ІТ», у зв'язку з наступним.

11 листопада 2005 року між державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський» та товариством з обмеженою відповідальністю «Барконд» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3505 (т. 1 а.с.14-15), а саме: літ. «Р» будівля служби тилу загальною площею 481,3 кв.м., літер «В» будівля аптеки загальною площею 284,6 кв.м., літер «Є» диспетчерська - склад гаражу загальною площею 263,2 кв.м., літер «Т» склад загальною площею 818,3 кв.м., літер «К» склад загальною площею 153,8 кв.м., літер «Х» літній кінотеатр загальною площею 100,6 кв.м., літер «З» танцмайданчик загальною площею 16,0 кв.м., літер «А» кліматпавільйон (літня веранда) загальною площею 99,6 кв.м., літер «Б» кліматпавільйон (літня веранда) загальною площею 175,8 кв.м., літер «У» слюсарна майстерня загальною площею 104,0 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1; також КПП № 1 без літери загальною площею 20,0 кв.м. та інженерні споруди: резервуар для води і фонтан, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, також літер «Я» літній кінотеатр з кінобудкою загальною площею 28,4 кв.м., на ділянці спортмайданчик, танцмайданчик, літер «У», літер «Г» санвузол-душова, які розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Даний договір зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 11.11.2005 р. (т. 1 а. с. 108). Право власності на нерухоме майно, яке відчужено за договором, зареєстровано КП «Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації» 14.12.2005р. (т.1 а.с.109).

Надалі, 01 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна № 6873 (т. 1 а. с. 88-89), а саме: клімат павільйону (літня веранда) літ. «Б», пл. 175,8 кв.м., вартістю 82 900,00 грн., що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 14 даного договору, право власності на об'єкт продажу у покупця - товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ», виникає згідно ст. 334 Цивільного кодексу України з моменту нотаріального посвідчення, повного розрахунку, підписання акту прийому-передачі та державної реєстрації цього договору.

Згідно акту приймання-передачі майна від 01.12.2008 р. ОСОБА_2 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» прийняв об'єкт оренди: клімат павільйону (літня веранда) літ. «Б», загальною площею 175,8 кв.м., вартістю 82 900,00 грн., що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 01.12.2008р.(т.1 а. с. 90). Перехід права власності на відповідне майно до ТОВ «Формат - ІТ» зареєстровано у КП «Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації» 01.12.2008р. (т.1 а.с.92).

Відповідно до платіжного доручення № 1 від 09.04.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» перерахувало ОСОБА_2 82 900,00 грн. в рахунок оплати за даним договором (т.1 а. с. 95).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.04.2011 р. спірне майно зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» (т. 2 а. с. 55-56).

Заступник Військового прокурора Севастопольського гарнізону у позові посилається на рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 30 червня 2011 року по справі № 5002-1/2152-2011, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 листопада 2005 року № 3505, на підставі чого прокурор просить визнати право власності на спірне майно за державою в особі Міністерства оборони України, а також витребувати це майно з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ».

Проте, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-1/2152-2011 скасовано, в частині позовних вимог заявлених до товариства з обмеженою відповідальністю «Барконд» провадження по справі припинено, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що оскільки договір купівлі-продажу № 3505 від 11.11.2005 р. є чинним, оскільки факт його недійсності спростовується постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р., відсутні підстави вважати недійсними всі інші правочини передачі спірного майна за договорами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 330 Цивільного кодексу України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» правомірно набуло право власності на спірне майно, що підтверджується відплатним договором купівлі-продажу від 01.12.2008 р., право власності на нерухоме майно за яким зареєстровано у КП «Ялтинське міське бюро технічної інвентаризації» 01.12.2008р. (т. 1 а. с. 92).

Згідно вказаного договору відповідач сплатив грошову суму у розмірі 82 900,00 грн., а тому факт платності набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, виключає право витребувати його від добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Стаття 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За викладених обставин, враховуючи факт скасування Севастопольським апеляційним господарським судом від 19.11.2012р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-1/2152-2011, яке покладено в обґрунтування позову у цій справі, суд вважає, що підстави для задоволення позову Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання за державою в особі Міністерства оборони України права власності на нерухоме майно - кліматопавільйон (літня веранда) літ. «Б», загальною площею 175,8 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» на користь держави України в особі Міністерства оборони України нерухоме майно - літ. «Б» кліматпавільйон (літня веранда) загальною площею 175,8 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною вартістю 90 148,00 грн. - відсутні, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. по справі 5002-34/4589 підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати заявника по сплаті судового збору суд відносить на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-82, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012 р. по справі № 5002-34/4589-2011 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.01.2012р. по справі № 5002-34/4589-2011 скасувати.

3. В задоволенні позову Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону відмовити у повному обсязі.

4. Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПО України 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Формат - ІТ» (код ЄДРПО України 36175266) судовий збір в розмірі 904,81 грн.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 23.01.2013.

Повне рішення складено - 28.01.2013.

Суддя С.О. Лукачов