Рішення

від 23.01.2013 по справі 5021/845/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.01.13 Справа № 5021/845/2011.

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Інженерно-технічний центр» «Газтеплосервіс», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет»,

м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Зінченко Артем Вікторович

про стягнення збитків

та

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Енергомаркет», м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-

технічний центр» «Газтеплосервіс», м. Суми

про визнання договорів недійсними,

Головуючий суддя: Джепа Ю. А.

Судді: Лиховид Б.І.,

Котельницька В.Л.

За участю представників сторін:

Від позивача - Лантушенко Д.С. (довіреність б/н від 09.08.2011 р)

Від відповідача - Турченко С. П. (довіреність б/н від 25.07.2011 р.)

Третя особа - не прибув

При секретарі судового засідання Лєпковій О. О.

Суть спору: Позивач по первісному позову в своїй позовній заяві б/н від 11.04.2011 року просить суд зобов'язати відповідача повернути йому майно, передане на відповідальне зберігання та в разі відсутності майна, переданого на відповідальне зберігання, стягнути з відповідача 115 104 грн. 76 коп. збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

16.05.2011 року було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними договори зберігання від 19.03.2008 р. та від 05.05.2008 р., які були укладені між сторонами відповідно до накладної на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р. та накладної на відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 25.08.2011 року (суддя Левченко П.І.), в задоволені первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено - визнано недійсним договір зберігання від 19.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет" відповідно до накладної на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р.; визнано недійсним договір зберігання від 05.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет" відповідно до накладної на відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р.; вирішено питання судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 р. рішення господарського суду Сумської області від 25.08.2011 р. в справі № 5021/845/2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.05.2012 р. рішення господарського суду Сумської області від 25.08.2011 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2011 р. скасовано, а справу 5021/845/2011 направлено на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

У постанові Вищого господарського суду України від 08.05.2012 року зазначено, що при новому розгляді місцевому господарському суду необхідно:

· врахувати, що звертаючись з позовом, ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» свої вимоги обґрунтував накладними, які від його імені підписав Могилевський В.О., тобто позивач не заперечував повноважень даної особи щодо вчинення правочину в розумінні ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України;

· надати належну правову оцінку та з'ясувати наявність повноважень, зокрема, згідно Статуту, засновника та власника ТОВ «Енергомаркет» Зінченка А.В., а також директора цього товариства Зінченко І.В. на підписання накладних № РН-0000025 від 19.03.2008 р. та № РН-0000043 від 05.05.2008 р.;

· звернути увагу на те, що судами попередніх інстанцій помилково застосовано приписи ст.ст. 189, 192 Господарського кодексу України, оскільки спірні відносини не стосуються розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постановах касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Представником ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» під час нового розгляду справи в судовому засіданні 27.06.2012 р. було заявлено клопотання про залучення в справу в якості третьої особи Зінченка А.В., зазначивши, що в майбутньому може виникнути ймовірність пред'явлення позову до зазначеної особи. З урахуванням обставин справи суд відповідно до вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі в справі Зінченка А.В. в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача за первісним позовом.

Представником ТОВ «Енергомаркет» було заявлено клопотання від 25.06.2012 р. про призначення у справі технічної експертизи наказу № 5-о від 30.11.2007 р., згідно з яким заступнику директора ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» Могилевському О.Д. надано право підпису документів, пов'язаних із виробництвом та реалізацією продукції, із зазначенням наступних питань експерту: чи виготовлений рукописний та машинописний текст в наказі у той час, яким датовано документ, та якщо в інший, то у який саме час виготовлений текст цього документу. Враховувши висновки, викладені у Постанові Вищого господарського суду України від 08.05.2012 р. в даній справі стосовно того, що позивач за первісним позовом не заперечуває повноважень особи, яка вчинила правочин (Могилевського В.О.), та вислухавши доводи сторін щодо необхідності проведення такої судової експертизи, суд дійшов висновку про недоцільність її проведення, оскільки питання, винесені для вирішення експертом, не сприятимуть розгляду справи по суті.

Також представником ТОВ «Енергомаркет» було подано клопотання від 09.07.2012 р. про призначення у справі судово-економічної експертизи із зазначенням експерту наступних питань:

- Чи складені накладна на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 9.03.2008 р. та накладна на відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р. згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та чи є вони первинними документами?

- Чи підтверджено документально та чи відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» факт передачі майна ТОВ «Енергомаркет» на відповідальне зберігання за вищевказаними накладними?

Врахувавши обставини справи та роз'яснення, викладені в п.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р., суд у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи відмовив, оскільки на вирішення судовому експерту запропоновані питання, що мають правовий характер, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Громадянином Зінченко В.А. подано до суду заяву про залучення його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Господарський суд у задоволенні даної заяви відмовив за необґрунтованістю того, яким чином рішення в даній справі може вплинути на його права й обов'язки відносно однієї зі сторін справи відповідно до вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України. Посилання Зінченка В.А. на той факт, що він є власником 50 % статутного капіталу ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» та на дату складання вищезазначених накладних був директором цього підприємства, даного висновку не спростовує, оскільки повноваження особи, яка підписала спірні накладні - Могилевського В.О., позивачем не заперечуються. Участь Зінченка В.А. в їх підписанні матеріалами справи не підтверджується.

Представником ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» подано клопотання від 15.08.2012р. про призначення почеркознавчої експертизи із поставленням на вирішення експерту питання: чи виконаний підпис на накладній про відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р. Зінченко Інною Володимирівною?

Оскільки представник ТОВ «Енергомаркет» факт підписання накладних уповноваженою особою підприємства заперечує, директор цього підприємства - Зінченко Інна Володимирівна згідно наданих в судовому засіданні пояснень в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України та письмових пояснень (а.с. 54 т. IV) не пригадує факту та обставин їх підписання, враховуючи, що данні документи містять печатку товариства та містять підписи в графі «отримав(ла)», що візуально відрізняються один від іншого, зважаючи на зазначення в обох документах уповноваженою особою Зінченка А.В., господарський суд ухвалою від 29.08.2012 р. призначив по даній справі почеркознавчу експертизу та зупинив провадження у справі.

08.01.2013 р. господарським судом отримано Висновок експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області, складений за результатами вищезазначеного почеркознавчого дослідження, тому ухвалою від 09.01.2013 р. провадження в даній справі поновлено.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, уточнивши при цьому (з огляду на їх виклад у позовній заяві в альтернативній формі), та просить суд у зв'язку із запереченнями представника відповідача наявності спірного майна у ТОВ «Енергомаркет» стягнути з цього підприємства завдані втратою збитки в розмірі зазначеної у накладних вартості (10 088,06 євро) із перерахуванням еквіваленту стягуваної суми у національну грошову одиницю - гривню (115 104,76 грн.) відповідно до офіційного курсу НБУ на час звернення до суду з позовом, про що суду надано також відповідну письмову заяву (а.с. 49 т. V). Проти задоволення зустрічного позову про визнання договорів зберігання недійсними заперечує та просить відмовити у ньому, в тому числі у зв'язку зі спливом позовної давності.

Представник відповідача проти задоволення первісного позову заперечує, заявлені зустрічні позовні вимоги щодо визнання недійсними договорів зберігання підтримав у повному обсязі.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача по первісному позову - Зінченко А.В. в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 45 т. V). Ним надано суду письмові пояснення від 09.07.2012 р. з урахуванням постанови Вищого господарського суду України, згідно яких проти задоволення первісного позову заперечує, а зустрічний позов вважає таким, що підлягає задоволенню (а.с. 55-56 т. IV).

Враховуючи вищезазначене, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

В обґрунтування позовних вимог за первісним позовом ТОВ "Інженерно-технічний центр "Газтеплосервіс" (далі-Позивач) надано суду копію накладної на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 25.03.2008 р. та копію накладної на відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р., а також копію своєї вимоги про повернення майна № 19 від 15.03.2011 р. та копію відповіді ТОВ "Енергомаркет" (далі - Відповідач) за № 38 від 25.03.2011 р. на вимогу про повернення майна. Оригінали даних документів були надані у судове засідання та оглянуті судом.

Накладна № РН-0000025 від 19.03.2008 р. містить перелік товару, його кількість, ціну кожної одиниці товару без ПДВ, визначену в євро, загальну суму вартості товару без ПДВ, визначену в євро, загальну суму ПДВ в євро, а також загальну суму вартості всього товару з ПДВ, визначену в євро. Всього товару по накладній № РН-0000025 на суму 5453,72 євро, в тому числі ПДВ у сумі 908,95 євро.

У цій накладній зазначено: відвантажив Могилевський О.Д. (є підпис, скріплений печаткою позивача), отримав Зінченко А.В. (є підпис, скріплений печаткою відповідача), але не зазначені посади цих осіб, відсутнє посилання на довіреність особи, що отримала товар.

Накладна РН-000043 від 05.05.2008 р. також містить перелік товару, його кількість, ціну кожної одиниці товару без ПДВ, визначену в євро, загальну суму вартості товару без ПДВ, визначену в євро, загальну суму ПДВ в євро, а також загальну суму вартості всього товару з ПДВ, визначену в євро. Всього товару по накладній № РН-0000043 на суму 4634 євро, у тому числі ПДВ у сумі 772,39 євро.

У цій накладній також зазначено: відвантажив Могилевський О.Д. (є підпис, скріплений печаткою позивача), отримав Зінченко А.В. (є підпис інший, ніж у накладній № РН-0000025, скріплений печаткою відповідача), але не зазначені посади осіб, які вчинили підписи, відсутнє посилання на довіреність особи, що отримала товар.

Позивач вважає, що вищезгадані накладні є договорами зберігання, укладеними сторонами у письмовій формі відповідно до вимог статей 936, 937 Цивільного кодексу України, і враховуючи уточнення позовних вимог у зв'язку із запереченнями представника відповідача наявності спірного майна у ТОВ «Енергомаркет» (зберігача), просить суд стягнути з нього завдані збитки в розмірі зазначеної у накладних вартості товару (10 088,06 євро) із перерахуванням еквіваленту стягуваної суми у національну грошову одиницю - гривню (115 104,76 грн.) - відповідно до офіційного курсу НБУ на час звернення з позовом.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з вимогами ст. 937 Цивільного кодексу України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу, зокрема якщо правочин вчинено між юридичними особами. При цьому, письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідач, заперечуючи проти первісного позову позивача, у своєму зустрічному позові просить суд визнати недійсними договори зберігання від 19.03.2008 р. та від 05.05.2008 р. між сторонами відповідно до накладних на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р. та № РН-0000043 від 05.05.2008 р., посилаючись на їх невідповідність вимогам частин 1, 2, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, що згідно статті 215 цього Кодексу є підставою недійсності правочинів (договорів).

В обґрунтування свого зустрічного позову відповідач посилається, зокрема, на частину 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, вважаючи що договори зберігання від 19.03.2008 р. та від 05.05.2008 р. суперечать вимогам ст.ст. 189, 192 Господарського кодексу України, оскільки ціна договору визначена в іноземній валюті - євро.

Господарський суд не може взяти до уваги зазначені доводи відповідача, враховуючи, що спірні відносини не стосуються розрахунків в іноземній валюті, про що зауважив й Вищий господарський суд України в своїй постанові при направленні справи на новий розгляд. Ціна в договорі зберігання є формою грошового визначення вартості послуг зі зберігання. В накладних в євро визначено вартість товару, що передається поклажодавцем на зберігання, в той час як вартість послуг зі зберігання у вищевказаних накладних не зазначено, що свідчить про безоплатність таких договорів і не суперечить змісту ст. 946 Цивільного кодексу України.

У зустрічному позові відповідач обґрунтовує свої позовні вимоги також посиланням на частину 2 статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, правочини між юридичними особами.

Згідно з з вимогами частини 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідач стверджує, що ні Могилевський О.Д., ні Зінченко А.В., які підписували накладні (договори) на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р. та № РН-0000043 від 05.05.2008 р. не були керівниками підприємств, а, оскільки відсутні будь-які документи, які б підтверджували їх повноваження на підписання (укладення) договорів зберігання, то ці договори підписані особами, які не були уповноважені на це сторонами, і сторони не набули ніяких прав та обов'язків на підставі підписаних (укладених) не уповноваженими особами договорів (накладних).

Відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Юридична особа може набувати цивільні права та обов'язки ї здійснювати їх через своїх представників. У відповідності зі ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Звертаючись з позовом, ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» свої вимоги обґрунтував накладними, які від його імені підписав Могилевський В.О., тобто позивач не заперечує повноважень даної особи щодо вчинення правочину в розумінні ч.1 ст. 241 Цивільного кодексу України, про що зауважив Вищий господарський суд України при направленні справи на новий розгляд, тому суд вважає безпідставними відповідні посилання відповідача на підписання накладних з боку позивача не уповноваженою на це особою.

В той же час, на виконання вказівок постанови Вищого господарського суду про направлення справи на новий розгляд, судом з метою з'ясування наявності повноважень засновника та власника ТОВ «Енергомаркет» Зінченка А.В., а також директора цього товариства Зінченко І.В. на підписання накладних № РН-0000025 від 19.03.2008 р. та № РН-0000043 від 05.05.2008 р. витребувано відповідні документи та за клопотанням позивача проведено у справі почеркознавчу експертизу підпису в графі «отримав(ла)» в накладній на відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р.

Зі Статуту ТОВ «Енергомаркет» (а.с. 17-18 т. IV), штатного розкладу (а.с. 36, 37 т. IV), книги реєстрації наказів особового складу (а.с. 30-35) та посадової інструкції заступника директора ТОВ «Енергомаркет» вбачається, що третя особа без самостійних вимог - Зінченко А.В., чиє прізвище та ініціали зазначені в обох накладних, є засновником та єдиним учасником ТОВ «Енергомаркет», з 2006 року займав посаду заступника директора цього Товариства, в 2008 році (на час підписання накладних) також займав цю посаду, повноважень на підписання будь-яких договорів згідно Статуту та посадової інструкції не мав. Директором ТОВ «Енергомаркет» на час підписання накладних й до сьогодні є Зінченко І.В., яка відповідно до розділу 6.3.4. Статуту ТОВ «Енергомаркет» без доручення діє від імені Товариства, в тому числі у відносинах з юридичними особами.

Факт підписання накладної на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р. учасником та заступником директора ТОВ «Енергомаркет» Зінченком А.В. підтверджується наданими ним в судових засіданнях поясненнями, а також його письмовими поясненнями (а.с. 55-56 т. IV).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач за первісним позовом не спростував твердження відповідача, що накладна на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р. підписана з боку ТОВ «Енергомаркет» особою, яка не мала належних повноважень на вчинення відповідного правочину від імені відповідача відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, установчих документів юридичної особи або згідно зі своїми посадовими обов'язками чи за відповідним дорученням.

З огляду на вищевикладене, первісний позов позивача, з врахуванням його уточнення, в частині стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків у сумі 5453,72 євро в еквіваленті в національній валюті відповідно до офіційного курсу НБУ на час подання позову, завданих втратою майна за договором зберігання від 19.03.2008 р. відповідно до накладної на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р., не підлягає задоволенню у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна мати довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин наявним є факт недодержання в момент вчинення правочину (складення та підписання накладної на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р.) вимог, які встановлені ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Тому, зустрічний позов відповідача у даній справі в частині визнання недійсним договору зберігання від 19.03.2008 р., який був укладений між сторонами відповідно до накладної на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р., суд вважає правомірним, обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

При цьому посилання представника «ІТЦ «Газтеплосервіс» на сплив загального трирічного строку позовної давності суд вважає безпідставним, оскільки, враховуючи підписання накладної на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р. неповноважною особою, ТОВ «Енергомаркет» дізналося про порушення своїх прав лише 16.03.2011 р., отримавши вимогу про повернення майна (а.с. 10 т.І).

Відповідно до частини 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

ТОВ «Енергомаркет» у зустрічній позовній заяві про застосування наслідків недійсності правочинів не заявлено. Наслідки недійсності вищезгаданого правочину за ініціативою суду також не можуть бути застосовані, оскільки суду не доведено належними та допустимими доказами, що майно, зазначене в накладній на відповідальне зберігання № РН-0000025 від 19.03.2008 р., на сьогодні наявне у ТОВ «Енергомаркет», зокрема, й представники сторін не заперечують цей факт, що унеможливлює реституцію.

В той же час, господарський суд відноситься критично до тверджень представника відповідача про те, що накладна на відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р. підписана Зінченком А.В. з обґрунтуванням даної позиції поясненнями останнього, в тому числі письмовими (а.с. 55-56 т. IV), а також наданими у судових засіданнях та письмовими поясненнями директора ТОВ «Енергомаркет» Зінченко І.В. (а.с. 54 т. IV), згідно яких вона не пам'ятає факту та обставин підписання вказаної накладної, враховуючи суб'єктивне ставлення цих осіб до обставин та результату вирішення справи.

Враховуючи, що зазначені особи та представник ТОВ «Енергомаркет» факт підписання обох накладних уповноваженою особою підприємства заперечували, також враховуючи, що данні документи містять печатку товариства та містять підписи в графі «отримав(ла)», що візуально відрізняються один від іншого, незважаючи на зазначення одного й того самого прізвища - Зінченко А.В., суд ухвалою від 29.08.2012 р. призначив по даній справі почеркознавчу експертизу.

Відповідно до Висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області, складеного за результатами вищезазначеного почеркознавчого дослідження, підпис в графі «Отримав(ла) від імені Зінченко А.В. у накладній про відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р. виконано Зінченко Інною Володимирівною, відповідно до зразків, наданих на дослідження (а.с. 37-41 т.V).

Як зазначалося вище, Зінченко І.В. на час підписання даної накладної та на сьогодні є директором ТОВ «Енергомаркет», й відповідно до розділу 6.3.4. Статуту ТОВ «Енергомаркет» без доручення діє від імені Товариства, в тому числі у відносинах з юридичними особами.

Зазначене свідчить про підписання накладної про відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р. повноважною особою з боку ТОВ «Енергомаркет» - директором цього Товариства.

Відповідачем доказів протилежного суду не надано, зокрема, судом враховано й той факт, що ознайомившись з матеріалами справи (а.с. 48 т. V) після поновлення провадження у справі та надходження до суду матеріалів судової експертизи представник відповідача не заперечував результатів проведеного почеркознавчого дослідження, не було запропоновано проведення додаткової або повторної експертизи.

Враховуючи викладене, зустрічний позов в частині визнання недійсним договору зберігання від 05.05.2008 року, укладеного між сторонами справи відповідно до накладної на відповідальне зберігання № РН-0000043 від 05.05.2008 р., не підлягає задоволенню.

Таким чином, між сторонами склалися правовідносини щодо зберігання продукції. Факт укладення між сторонами справи безстрокового договору відповідального зберігання фільтрів магнітних інерційних (ФМІ-40 в кількості 3 шт., ФМІ-65 - 2 шт., ФМІ-100 - 1 шт., ФМІ-125 - 1 шт., ФМІ-200 - 1 шт.) та термогідравлічних розподільників (ТГР Ду65 - в кількості 1 шт., ТГР Ду 100 - 1 шт., ТГР Ду125 - 1 шт.), загальною вартістю 4634,34 євро, підтверджується наявною в матеріалах справи накладною № РН-0000043 від 05.05.2008 р., підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою їх печатками.

Зазначений документ є документом, що свідчить про прийняття зберігачем речі на зберігання відповідно до вимог ч.1 ст. 937 Цивільного кодексу України, має визначені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реквізити і є первинним бухгалтерським документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення згідно з визначенням, наданим у ст. 1 цього Закону.

Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

16.03.2011 р. ТОВ «Енергомаркет» було отримано вимогу про повернення відповідного майна (а.с. 10-11), а 25.03.2011 р. надіслано відповідь про розгляд даного питання (а.с. 12), однак продукція повернута не була, внаслідок чого ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» звернулось до суду.

Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний передати поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно з вимогами ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Ст. 951 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі в розмірі її вартості.

Доводи представника відповідача щодо недоведеності позивачем за первісним позовом факту втрати, нестачі чи пошкодження переданих на зберігання фільтрів магнітних інерційних та термогідравлічних розподільників, суд не може покласти в основу висновків по справі, оскільки доведення втрати вбачається недоцільним через те, що факт відсутності майна у ТОВ «Енергомаркет» підтверджено представником цього підприємства, про що також зазначає у письмових поясненнях директор - Зінченко І.В. (а.с. 54 т.IV), взагалі заперечуючи факт його передання на зберігання.

Таким чином, з огляду на наведені вище норми законодавства та обставини справи, зокрема, підтверджену представником ТОВ «Енергомаркет» відсутність майна, переданого на відповідальне зберігання за накладною № РН-0000043 від 05.05.2008 р., суд вважає первісний позов в частині стягнення збитків в розмірі його вартості - 4634,34 євро зі стягненням еквіваленту цієї суми згідно поданої заяви (а.с. 49 т.V) в національній валюті України - гривні, обґрунтованим й таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи офіційний курс євро по відношенню до гривні на час звернення ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» з позовом до суду 11.04.2011 р. згідно даних офіційного інтернет-представництва Національного Банку України (www.bank.gov.ua), стягненню на користь останнього з ТОВ «Енергомаркет» підлягають збитки в розмірі 53 155 грн. 71 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Витрати, повязані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення первісного позову, стягненню з ТОВ «Енергомаркет» на користь ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» підлягають 1484 грн. 75 коп. судових витрат в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати державного мита, витрат на ІТЗ та витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи (пропорційно розміру задоволених вимог).

Також, враховуючи часткове задоволення зустрічного позову, стягненню з ТОВ «ІТЦ «Газтеплосервіс» на користь ТОВ «Енергомаркет» підлягають 203 грн. коп. судових витрат в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати державного мита та витрат на ІТЗ (пропорційно розміру задоволених вимог).

Керуючись ст. ст. 92, 203, 207, 208, 215, 216, 237, 239, 936, 937, 946, 949-951 Цивільного кодексу України, ст.ст. 189, 192 Господарського кодексу України, ст.ст. 30, 33, 34, 41-43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр» «Газтеплосервіс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет» (40024, м. Суми, вул. СКД, 24, корпус 3, код ЄДРПОУ 33079088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр» «Газтеплосервіс» (40030, м. Суми, вул. Кузнечна, 8, код ЄДРПОУ 31930288) 53155 грн. 71 коп. збитків, а також 1484 грн. 75 коп. відшкодування судових витрат.

3. В іншій частині вимог за первісним позовом - відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити частково.

5. Визнати недійсним договір зберігання від 19.03.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр» «Газтеплосервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет» відповідно до накладної на відповідальне зберігання від 19.03.2008 року № РН-0000025.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-технічний центр» «Газтеплосервіс» (40030, м. Суми, вул. Кузнечна, 8, код ЄДРПОУ 31930288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаркет» (40024, м. Суми, вул. СКД, 24, корпус 3, код ЄДРПОУ 33079088) 203 грн. відшкодування судових витрат.

7. В іншій частині зустрічних позовних вимог - відмовити.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 січня 2013 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ (підпис) Ю.А. ДЖЕПА

СУДДЯ (підпис) Б.І. ЛИХОВИД

СУДДЯ (підпис) В.Л. КОТЕЛЬНИЦЬКА