Постанова

від 23.01.2013 по справі 19/63/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Справа № 19/63/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

при секретарі Макаревича В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" на рішення господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року у справі № 19/63/2012/5003 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Колективного підприємства " Управління механізації будівництва"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор"

про стягнення заборгованості 20 000 грн. 00 коп..

ВСТАНОВИВ :

Колективне підприємство «Управління механізації будівництва» (надалі-Позивач) звернулося в господарський суд Вінницької області з позовною заявою (а.с. 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 20 000 грн. 00 коп..

Рішенням місцевого господарського суду від 30 жовтня 2012 року (а.с. 89-92), з підстав вказаних у даному рішенні, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач, звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 111-113) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вказане рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, щодо повноти та всебічності розгляду всіх обставин справи. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що при винесенні рішення не були з'ясовані обставини, які суд вважає встановленими, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, наслідком чого є істотні порушення та невірне застосування судом норм матеріального права.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу ( а.с. 127-128) в якому, з підстав вказаних у даному відзиві, просить суд залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники Позивача та Відповідача в судове засідання від 23 січня 2013 року не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду справи сторони належним чином повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 124-125). Причини неявки своїх повноважних представників суду не повідомили. Жодних клопотань від Позивача та Відповідача щодо відкладення розгляду справи до господарського суду апеляційної інстанції не надходило. В той же час, в ухвалі про прийняття апеляційної скарги до провадження (а.с. 109-110) відсутні вимоги щодо обов'язкової явки представників сторін.

У зв'язку з вищеописаним, враховуючи приписи статтей 101, частини 1 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників Позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року по даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення. При цьому колегія суду виходила з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що 7 червня 2011 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір № 21 про надання послуг баштовим краном ( далі Договір; а.с. 9-11), згідно якого Позивач прийняв на себе зобов'язання надати Відповідачеві послуги баштовим краном КБ-403, а Відповідач зобов'язався оплатити надані послуги.

Згідно пункту 2.1 Договору, вартість виконаних робіт складає: робота крана КБ-403 - 90 грн. за 1 м/год, в тому числі ПДВ - 15 грн., при обов'язковій 8-ми годинній робочій зміні (електроенергія - Відповідача); демонтаж баштового крану КБ-403 та перевезення баштового крану на базу КП "УМБ" - 20 000 грн. з ПДВ.

Відповідно до пункту 4.1 Договору: Відповідач проводить оплату наданих послуг баштовим краном КБ-403 кожний місяць згідно акту виконаних робіт по наданню послуг на протязі 3-х банківських днів з дати надання рахунку Позивачем.

В силу дії пункту 4.2 Договору, до початку робіт Відповідач сплачує вартість демонтажу, та перевезення баштового крану КБ-403 в сумі 20 000 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили передбачено, що Позивач і Відповідач несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов Договору згідно з чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач на виконання умов Договору надав послуги баштовим краном на загальну суму 65 370 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме копіями: журналу обліку роботи будівельних машин (а.с. 18-21); актів здачі-прийняття робіт (№ ОУ- 0000073, № ОУ-0000088, № ОУ-0000095, № ОУ-0000094, № УМ-0000105, № УМ-0000120), котрі підписані представниками Позивача і Відповідача та скріплені печатками Позивача та Відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем для Відповідача були виставлені рахунки на оплату наданих послуг, а саме: рахунок - фактуру № СФ-0000073 від 7 червня 2011 року на суму 20 000 грн. за демонтаж та перебазування КБ-403; рахунок - фактуру № СФ-0000084 від 30 червня 2011 року на суму 4 320 грн. за послуги баштового крана КБ-403; рахунок - фактуру № СФ-0000098 від 29 липня 2011 року на суму 14 040 грн. за послуги баштового крана КБ-403; рахунок - фактуру № СФ-0000114 від 31 червня 2011 року на суму 4 050 грн. 50 коп. за послуги баштового крана КБ-403; рахунок - фактуру № СФ-0000131 від 30 вересня 2011 року на суму 12 960 грн. за послуги баштового крана КБ-403; рахунок - фактуру № СФ-0000058 від 2 липня 2012 року на суму 20 000 грн. оплата заборгованості за послуги згідно договору № 21 від 7 червня 2011 року; рахунок -фактуру № СФ - 0000072 від 8 серпня 2012 року на суму 20 000 грн. оплата заборгованості за послуги згідно акта № 5 від 18 січня 2011 року; рахунок - фактуру № СФ - 0000074 від 7 червня 2011 року на суму 10 000 грн. оплата заборгованості за відновлення кабельної продукції КБ-403 (а.с. 27-34).

Водночас, Відповідач свої зобов'язання щодо сплати коштів за надані послуги здійснив частково в сумі 45 370 грн., що підтверджується банківськими виписками, які наявна в матеріалах справи (а.с. 22-25).

Враховуючи усе вищевказане заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 20 000 грн. 00 коп..

Фактично неоплаченим залишився рахунок - фактура № СФ-0000058 від 2 липня 2012 року на суму 20 000 грн. (оплата за демонтаж та перебазування КБ-403).

Доказів сплати залишку заборгованості в сумі 20 000 грн. 00 коп. суду не подано.

Колегія суду зауважує, що Позивачем на адресу Відповідача 2 липня 2012 року та 8 серпня 2012 року були направлені листи № 53 та № 70 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 20 000, 00 грн., з виставленими відповідними рахунками (а.с. 39-40). Дані листи залишилися Відповідачем без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем було надано Відповідачу на підпис акт звірки взаєморозрахунків станом на 12 вересня 2012 року, який останнім залишився не підписаним. Дане підтверджено відповідним актом, який міститься в матеріалах справи (а.с. 56).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу дії частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, згідно пункту 3 якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Дослідивши наявні у справі докази колегія суду прийшла до висновку про підставність та обґрунтованість вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача 20 000 грн. 00 коп. заборгованості за Договором.

При цьому Рівненський апеляційний суд критично оцінює доводи апелянта щодо безпідставності вимог Позивача. Зокрема, суд зауважує, що Відповідач сам погоджуючи умови Договору згодився на те, що він оплачує вартість демонтажу та перевезення баштового крану в сумі 20 000 грн. до початку робіт (тобто авансом), що вбачається зокрема з пункту 4.2 Договору. Відповідно, Відповідач мав оплатити дані кошти до початку виконання робіт (до настання самої події щодо демонтажу та перевезення баштового крану).

Інші доводи апелянта, є безпідставними, а відтак до уваги Рівненським апеляційним господарським судом не беруться.

Враховуючи усе вищевказане, на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського кодексу України, колегія апеляційного господарського суду задовольняє позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 20 000 грн. 00 коп. заборгованості по Договору.

З огляду на усе вищевисвітлене у даній судовій постанові, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 30 жовтня 2012 року у справі №19/63/2012/5003 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу №19/63/2012/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.