Ухвала

від 26.01.2009 по справі 17/976/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/976/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

26 січня 2009 р.                                                                                   № 17/976/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддісуддівКривди Д.С., Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.,

перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Луна"    

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 року

у справі№17/976/07 господарського суду Миколаївської області     

за позовомПрокурора Березнегуватського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Березнегуватської селищної ради Миколаївської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Луна"

проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Луна" (вх.№446) не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Згідно ч.1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

У відповідності до п.2 ст.3 зазначеного Декрету державне мито із  апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру державне мито справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога про повернення самовільної зайнятої земельної ділянки (немайнова вимога).

Додана до касаційної скарги квитанція б/н від 28.11.2008р. про перерахування 3,40грн. не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, оскільки сплачено державне мито в меншому розмірі, ніж встановлено.

          У зв'язку з цим  вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись статтями 86, пунктами 4 частини 1 статті 111-3, статтями 111-5, 111-7  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Луна" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 року у справі №17/976/07 господарського суду Миколаївської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                         Д.Кривда

Судді                                                                                     Г.Жаботина

  А.Уліцький