Рішення

від 07.11.2006 по справі 22/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

     № 22/215                                                                                                         07.11.06 р.

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармінвест”

До          Закритого акціонерного товариства “Аптечні склади “Фарма Київ”

про          стягнення 21 010,61 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача           Гудзенко А.О. (дов. № 510 від 04.09.2006р.)

від відповідача    не з'явився

У судовому засіданні 7 листопада 2006 року, згідно з вимогами статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фармінвест” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Аптечні склади “Фарма Київ” 20 326,21 грн. суми основного боргу та 684,40 грн. пені, а загалом 21 010,61 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем 10 березня 2006 року договором № 29 про купівлю-продаж товару, на підставі якого позивач передав відповідачу товар, що підтверджується накладними № ФИ-0000420 від 10 квітня 2006 року, № ФИ-0000477 від 18 квітня 2006 року, № ФИ-0000482 від 19 квітня 2006 року, № ФИ-0000483 від 19 квітня 2006 року, № ФИ-0000484 від 20 квітня 2006 року, № ФИ-0000529 від 28 квітня 2006 року, № ФИ-0000597 від 24 травня 2006 року, № ФИ-0000598 від 25 травня 2006 року, тоді як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав лише частково, і станом на дату пред'явлення позову розмір заборгованості становив 20 326,21 грн. Також, позивачем на підставі пункту 5.3. договору № 29 від 10 березня 2006 року заявлена вимога про стягнення пені на загальну суму 684,40 грн.

Позивачем у судове засідання надані пояснення, у яких позивач зазначив, що оплата відповідача зараховувалася у поставку в хронологічному порядку, а саме –першими погашалися вимоги за найдавнішою накладною, а останніми –за найостанньою накладною, оскільки відповідач у платіжних дорученнях не зазначав, за якими накладними здійснюється платіж.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав та не надіслав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів.

10 березня 2006 року між позивачем і відповідачем був укладений договір № 29 (надалі –договір), за яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити на умовах договору товар –лікарські засоби, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки (п. 1.1. договору).

У відповідності до пункту 4.1. договору, ціна товару, асортимент та кількість вказуються позивачем у видаткових накладних на реалізацію товару, які є невід'ємною частиною даного Договору і вважаються узгодженими при наявності на накладних підписів уповноважених представників сторін на відпуск та отримання товару.

Строк дії договору –з моменту його підписання і до 31 грудня 2006 року (пункт 9.1 договору).

Позивач на виконання умов договору, поставив відповідачеві товар –згідно з видатковими накладними № ФИ-0000420 від 10 квітня 2006 року –на суму 4 678,92 грн., № ФИ-0000477 від 18 квітня 2006 року –на суму 1 019,65 грн., № ФИ-0000482 від 19 квітня 2006 року –на суму 2 478,03 грн., № ФИ-0000483 від 19 квітня 2006 року –на суму 644,00 грн., № ФИ-0000484 від 20 квітня 2006 року –на суму 878,00 грн., № ФИ-0000529 від 28 квітня 2006 року –на суму 5 518,32 грн., № ФИ-0000597 від 24 травня 2006 року – на суму 230,40 грн., № ФИ-0000598 від 25 травня 2006 року –на суму 8 001,39 грн., а загалом поставлено товару на суму 23 448,71 грн.

Поставлений за видатковими накладними № ФИ-0000420 від 10 квітня 2006 року, № ФИ-0000477 від 18 квітня 2006 року, № ФИ-0000482 від 19 квітня 2006 року, № ФИ-0000483 від 19 квітня 2006 року, № ФИ-0000484 від 20 квітня 2006 року, № ФИ-0000529 від 28 квітня 2006 року, № ФИ-0000597 від 24 травня 2006 року, № ФИ-0000598 від 25 травня 2006 року, товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписами на накладних осіб, уповноважених відповідачем на отримання товару довіреностями серії ЯЛЦ № 791447 від 10 квітня 2006 року, серії ЯЛС

№ 933783 від 20 квітня 2006 року, серії ЯМЕ № 175237 від 4 травня 2006 року, серії ЯМЕ № 175450 від 26 травня 2006 року.

Відповідно до пункту 5.1. договору, товар оплачується відповідачем протягом 40 календарних днів з моменту поставки товару.

За таких обставин, відповідач був зобов'язаний провести оплату за товар, поставлений згідно з видатковими накладними № ФИ-0000420 від 10 квітня 2006 року –в строк до 20 травня 2006 року включно, № ФИ-0000477 від 18 квітня 2006 року –в строк до 28 травня 2006 року включно, № ФИ-0000482 від 19 квітня 2006 року –в строк до 29 травня 2006 року включно, № ФИ-0000483 від 19 квітня 2006 року –в строк до 29 травня 2006 року включно, № ФИ-0000484 від 20 квітня 2006 року –в строк до 30 травня 2006 року включно, № ФИ-0000529 від 28 квітня 2006 року –в строк до 7 червня 2006 року включно, № ФИ-0000597 від 24 травня 2006 року –в строк до 3 липня 2006 року включно, № ФИ-0000598 від 25 травня 2006 року –в строк до 4 липня 2006 року включно.

Позивач стверджує, що відповідач провів частковий розрахунок лише по накладній № ФИ-0000420 від 10 квітня 2006 року в сумі 3 122,50 грн., залишок заборгованості по цій накладній –1 556,42 грн.

Відповідач доказів повної оплати вартості прийнятого ним товару не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість за товар, поставлений згідно з накладними № ФИ-0000420 від 10 квітня 2006 року –на суму 1 556,42 грн., № ФИ-0000477 від 18 квітня 2006 року –на суму 1 019,65 грн., № ФИ-0000482 від 19 квітня 2006 року –на суму 2 478,03 грн., № ФИ-0000483 від 19 квітня 2006 року –на суму 644,00 грн., № ФИ-0000484 від 20 квітня 2006 року –на суму 878,00 грн., № ФИ-0000529 від 28 квітня 2006 року –на суму 5 518,32 грн., № ФИ-0000597 від 24 травня 2006 року –на суму 230,40 грн., № ФИ-0000598 від 25 травня 2006 року –на суму 8 001,39 грн., а загалом на суму 20 326,21 грн. не спростував.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина перша статті 193 Господарського кодексу України також наголошує, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач від виконання свого обов'язку сплатити визначену договором суму у встановлений договором строк ухилився, внаслідок чого порушив норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу у загальній сумі 20 326,21 грн., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно із частиною другою статті 217 Господарського кодексу України, штрафні санкції є видом господарських санкцій, які застосовуються у сфері господарювання. Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Прострочивши виконання своїх зобов'язань по оплаті товару, відповідач згідно з пунктом 5.3. договору сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Отже, підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення пені за накладними № ФИ-0000420 від 10 квітня 2006 року за період з 21 травня 2006 року по 14 вересня 2006 року у заявленій позивачем сумі 65,66 грн., № ФИ-0000477 від 18 квітня 2006 року за період з 29 травня 2006 року по 14 вересня 2006 року у заявленій позивачем сумі 39,89 грн., № ФИ-0000482 від 19 квітня 2006 року за період з 30 травня 2006 року по 14 вересня 2006 року у заявленій позивачем сумі 95,99 грн., № ФИ-0000483 від 19 квітня 2006 року за період з 30 травня 2006 року по 14 вересня 2006 року у заявленій позивачем сумі 24,94 грн., № ФИ-0000484 від 20 квітня 2006 року за період з  31 травня 2006 року по 14 вересня 2006 року в заявленій позивачем сумі 33,67 грн., № ФИ-0000529 від 28 квітня 2006 року за період з 8 червня 2006 року по 14 вересня 2006 року у заявленій позивачем сумі 196,84 грн., № ФИ-0000597 від 24 травня 2006 року за період з 4 липня 2006 року по 14 вересня 2006 року у заявленій позивачем сумі 6,45 грн., № ФИ-0000598 від 25 травня 2006 року за період з 5 липня 2006 року по 14 вересня 2006 року у заявленій позивачем сумі 220,96 грн.

Загалом підлягає стягненню з відповідача пеня у заявленій позивачем загальній сумі 684,40 грн.

Державне мито у сумі 210,11 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

В зв'язку із внесенням позивачем державного мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, останньому державне мито у сумі

52,31 грн. підлягає поверненню на підставі пункту першого частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито”.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України,  ст.ст. 193 (ч.ч. 1, 2), 217 (ч. 2), 230 (ч. 1), ГК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Аптечні склади “Фарма Київ” (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А, п/р 2600001125 в АБ “Ажіо” у м. Києві, МФО 300175, код 23512228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармінвест” (02160, м. Київ, вул. Плеханова, буд. 19, к. 201, п/р 260080244300 в АБ “Брокбізнесбанк” у м. Києві, МФО 300249, код 32379056) 20 326  (двадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 21 коп. основного боргу, 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 40 коп. пені, 210 (двісті десять) грн. 11 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармінвест” (02160, м. Київ, вул. Плеханова, буд. 19, к. 201, п/р 260080244300 в АБ “Брокбізнесбанк” у м. Києві, МФО 300249, код 32379056) зайве сплачене державне мито в розмірі 52 (п'ятдесят дві) грн. 31 коп., перераховане платіжним дорученням № 510 від 7 липня 2006 року, яке знаходиться у справі № 22/215.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його підписання.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат

27 листопада 2006 року