Рішення

від 24.07.2007 по справі 2-3613/07

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №2-3613/2007

справа №2-3613/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2007 року                               Луцький

міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого -                                                               судді

Кухтея Р.В.

при секретарі -                                                            Яблончук

Л.Б.

з участю позивачів -                                                    ОСОБА_1 ОСОБА_2

представника відповідача -                                        Демчук

В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду

міста Луцька цивільну справу за позовомОСОБА_1, ОСОБА_2до Луцької міської ради

про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі

звернулися в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання за ними права

власності на спадкове нерухоме майно - 73/100 частини житлового будинку з

самочинним будівництвом - тамбура (а-1), внаслідок чого зменшилась житлова

площа квартири АДРЕСА_1 Свій позов мотивують тим, що вказана 73/100 частини

житлового будинку належить на праві власності їх матері ОСОБА_3 яка

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на належне

спадкодавцям спадкове майно. Спадкоємцями за законом першої черги є вони, однак

у видачі свідоцтва про право на спадщину їм відмовлено, оскільки при житті мама

здійснила самочинне будівництво тамбура до своєї частини будинку, внаслідок

чого зменшилась житлова площа на 2.0 кв. м. проведене самочинне будівництво

здійснене у відповідності до ДНБ, у зв'язку з цим, просять суд визнати за ними

право власності на спадкове майно - 73/100 частини житлового будинку з

надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, та самочинне будівництво тамбура

(а-10 із зменшенням житлової площі квартири № 1 на 2.0 кв. м., після смерті

ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому

засіданні позивачі позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в

позовній заяві, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов

визнала повністю.

Заслухавши

пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши представлені по справі

докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до

задоволення.

Відповідно до

ст.1268 ЦК України

спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття

спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку,

встановленого ст.1270 ЦК

України він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до

ч.1 ст.1299 ЦК України

якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець є нерухоме майно, спадкоємець

зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну

реєстрацію нерухомого майна.

Згідно ст. 376 ЦК України,

житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним

будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не

була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно

затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням

суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній

ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної

ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

2

В судовому засіданні

встановлено, що на праві власності ОСОБА_3 належить 73/100 частини житлового

будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 що стверджується

технічним паспортом (а.с. 23-26).

Згідно довідки

відділу РАЦС від ІНФОРМАЦІЯ_1НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_3померла

ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.7).

Згідно свідоцтв

про народження від 05 жовтня 1952 року та 03 лютого 1955 року встановлено, що

ОСОБА_3є матір'ю ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.9-10).

Як вбачається з

довідки відділу РАЦС від 05 грудня 2006 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_4 після

укладення шлюбу останній присвоєно прізвище ОСОБА_6(а.с.11).

Як вбачається з

довідки відділу РАЦС від 30 листопада 2006 року ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_5, після укладення шлюбу останній присвоєно прізвище

ОСОБА_5 (а.с.12).

Згідно відповіді

Другої Луцької державної нотаріальної контори встановлено, що після смерті

ОСОБА_3спадкова справа не заводилась.

Згідно відповіді

Першої луцької державної нотаріальної контори встановлено, що після смерті

ОСОБА_3 з заявами про прийняття спадщини за законом звернулись її діти ОСОБА_2

та ОСОБА_1

Згідно

матеріалів погодження самовільної добудови до квартири АДРЕСА_1, технічний стан

самовільної добудови до квартири (а-1) та квартири АДРЕСА_1 в цілому

задовільний. Будівництво здійснено без порушення державних, будівельних,

санітарних і пожежних норм і правил. В результаті перепланування квартири № 1,

житлова площа зменшилась на 2.0 кв. м.(а.с.27-38).

Таким чином

аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,

суд приходить до висновку, що позивачі прийняли спадщину у встановленому

законом порядку, оскільки звернулися в нотаріальну контору з заявами про

прийняття спадщини, а тому за ними слід визнати право власності на 73/100

частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, в

рівних частинах кожному, а також на самочинне будівництво тамбура (а-1) із

зменшенням житлової площі квартири № 1 в даному будинку на 2.00 кв. м, після

смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись ст.

3,10, 57, 60, 208, 209, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 328,

1220,1261,1268 ЦК України,

суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за

ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на 73/100 частини житлового будинку з

надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, в рівних частинах кожному, а

також на самочинне будівництво тамбура (а-1) із зменшенням житлової площі

квартири № 1 в даному будинку на 2.00 кв. м, після смерті ОСОБА_3, яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може

бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький

міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення

протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на

рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Рішення суду набирає законної сили протягом десяти днів з дня його

проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо буде

подана заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом

двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. Якщо буде подана

апеляційна скарга, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом

апеляційної інстанції.