Постанова

від 28.01.2013 по справі 5011-68/3583-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа № 5011-68/3583-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О. за участю представників: від прокуратури:Зузак І.О., посв. №014200 від 26.12.2012р. від позивача:Фомічов А.В., дов. №050/05-108 від 08.01.2013р.; від відповідача:Ткаченко Ф.О., дов. б/н від 04.05.2012р.; від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел бізнес парк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2012р. у справі господарського суду№5011-68/3583-2012 міста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держава в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел бізнес парк" м. Київ третя особаЄврейська релігійна громада міста Києва простягнення заборгованості за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел бізнес парк" м. Київ доДепартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ провизнання недійсним договору №1048 від 27.11.2006р. В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2012р. (складене 01.06.2012р.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. у справі №5011-68/3583-2012 первісні позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел бізнес парк" на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 103 771 380грн. основного боргу та 18 486 030грн. пені. В задоволені зустрічних позовних вимог - відмовлено у повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел бізнес парк", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог - відмовити та задовольнити зустрічний позов.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Акулової Н.В. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №5011-68/3583-2012 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 13.12.2012р. № 03.14.03-04/1473.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.12.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі колегії суддів: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалою від 14.01.2013р. Вищий господарський суд України задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел бізнес парк" про продовження строку розгляду касаційної скарги по справі № 5011-68/3583-2012, продовжив строк її розгляду на п'ятнадцять днів та відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

14.01.2013р. від позивача за первісним позовом надійшла заява про зміну назви з Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) м. Київ на Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). В обґрунтування наданої заяви позивач за первісним позовом посилається на зміни до Положення про Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які були затверджені Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 19.11.2012р. №2077 та зареєстровані Державним реєстратором 27.12.2012р. за №10741050007020288.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 28.01.2013р. з'явились прокурор, представник позивача, які заперечували проти задоволення касаційної скарги та представник відповідача, який підтримав вимоги касаційної скарги у повному обсязі. Третя особа уповноваженого представника - не направила. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел бізнес парк" підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 27.11.2006р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (КМДА) та ТОВ "Солом'янка" укладений договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №1048.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Солом'янка" №26/10-2009 від 26.10.2009р. назву товариства змінено на ТОВ "Інтернешенел Бізнес Парк".

Пунктом 1.1. договору передбачено, що його предметом є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку із будівництвом багатофункціонального комплексу будівель та споруд на вул. Ползунова у Солом'янському районі м. Києва, загальною площею 103 857,00 кв.м.

Згідно з розрахунками №№ 1-6 від 22.11.2006р., які є невід'ємною частиною договору, розмір пайового внеску становив 69 582 310,00 грн.

Рішенням Київської міської ради №271/431 від 27.02.2003р. "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" визначено, що пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.

Відповідно до умов п. 2.1.1. договору забудовник зобов'язаний перерахувати пайовий внесок в сумі 69 582 310,00 грн. в термін з грудня 2006р. по червень 2010р. включно.

05.10.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою внесено зміни в строки сплати пайового внеску.

Відповідно до п. 2.1.1. договору відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 69 582 310,00 грн. за наступним графіком:

- в сумі 14 563 740,00 грн. в термін з грудня 2006р. по серпень 2007р. рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа;

- в сумі 55 018 570,00 грн. в термін з січня по червень 2011р. включно, рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що останній платіж за договором відповідач за первісним позовом сплатив 26.09.2007р. (що підтверджується довідкою про надходження коштів за період з 01.01.2006р. по 28.02.2012р.) та, що останній виконав умови договору частково сплатив лише 15 206 370,00грн.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції на час укладення оскаржуваного договору) вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2000р. №1930 "Про встановлення граничного розміру залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів" було встановлено, що граничний розмір залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням вартості робіт, передбачених вихідними даними на проектування, не може перевищувати 25% вартості будівництва об'єкта незалежно від його функціонального призначення.

Аналогічне положення також міститься в пункті 1 Додатку "Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" до Рішення Київської міської ради від 27.02.2003р. №271/431 (в редакції рішення Київської міської ради від 27.12.2005р. №622/3083).

Пунктом 4.7. додатку до зазначеного Рішення Київської міської ради визначено, що при будівництві (реконструкції) будь-яких об'єктів договір на сплату пайового внеску оформляється після затвердження інвестором (забудовником) в установленому порядку проектної документації та передує оформленню дозвільних документів на будівництво (реконструкцію) в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до Порядку затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11.04.2002р. №483 (що діяв на момент укладення договору), проект розробляється, зокрема, для визначення кошторисної вартості будівництва.

Таким чином, на момент укладення сторонами договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1048 від 27.11.2006р. в законодавстві був чітко закріплений порядок визначення граничного розміру пайового внеску, а саме його розмір не повинен був перевищувати 25% від вартості будівництва об'єкта.

Між тим, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд не прийняв до уваги, як і в подальшому апеляційна інстанція, ту обставину, що сторонами при укладенні даного договору не були дотримані вимоги законодавства щодо визначення розміру пайових внесків в межах, що не перевищують їх граничний розмір, оскільки у розрахунках відсутнє посилання на загальну кошторисну вартість будівництва, що в свою чергу свідчить про неможливість встановлення граничного розміру пайового внеску на момент укладення договору.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що висновки судів про відповідність оспорюваного договору вимогам законодавства є помилковими та передчасними.

Виходячи з того, що колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновку про недійсність договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва №1048 від 27.11.2006р., первісний позов про стягнення заборгованості за зазначеним договором задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до приписів ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково та прийняти нове рішення.

При цьому, касаційна інстанція не вбачає підстав для направлення справи на новий розгляд, оскільки фактичні обставини, які входять до предмету доказування, судами встановлені з достатньою повнотою.

Враховуючи наведене, касаційна інстанція вважає за необхідне рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012р. (складене 01.06.2012р.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. у справі №5011-68/3583-2012 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення зустрічного позову та про відмову у задоволенні первісного позову.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел бізнес парк" - задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012р. (складене 01.06.2012р.) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012р. у справі №5011-68/3583-2012 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити.

Визнати недійсним договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва №1048 від 27.11.2006 р., укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (КМДА) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солом'янка" (Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернешенел Бізнес Парк").

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков