Постанова

від 30.11.2006 по справі 37/293а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/293а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

30.11.06 р.                                                                             Справа № 37/293а

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 30 листопада 2006 року о 14 годин 30 хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157,  кабінет судових засідань № 210).

        Повний текст постанови складений 1 грудня 2006 року та підписаний суддею о  14 годин 30 хвилин.

за позовом  Українсько – Канадського спільного підприємства „Донбас – Ліберті” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харцизьк   

до відповідача державної податкової інспекції у м. Харцизьку

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на боці позивача виробничо–комерційної фірми “Артекс” товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

про визнання повністю нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року, прийнятого державною податковою інспекцією у м. Харцизьку, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 10568 грн.

Суддя господарського суду Донецької області Яманко Валентина Григорівна

при секретарі судового засідання Шкурідіній  І. О.

Представники:  

від позивача:         Калько Т. Ю. – за дов. № СП-876 від 27 вересня 2006 року,

від відповідача:     Беспалова О.В. – за дов. № 17477/10-008 від 21 листопада 2006 року,

від третьої особи:  не з'явився.

Суть справи:

        Позивач звернувся до господарського суду Донецької області 25 вересня 2006 року з позовною заявою (т. 1 арк. справи 8-9) до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000832241/0 від 30 грудня 2003 року, розгляд якої згідно пунктів 6, 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-ІУ від 6 жовтня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду підвідомчий  господарському суду Донецької області.

        Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 вересня 2006 року по справі № 37/293 а (т. 1 арк. справи 1-2) позовна заява Українсько – Канадського спільного підприємства „Донбас – Ліберті” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харцизьк була залишена без руху та позивачу був наданий строк для усунення порушень до 4 жовтня 2006 року.

        4 жовтня 2006 року у зв'язку з тим, що позивач усунув недоліки, які стали причиною залишення позовної заяви без руху, ухвалою господарського суду Донецької області (т. 1 арк. справи 49-50) було відкрито провадження в адміністративній справі № 37/293а  та призначено на 19 жовтня 2006 року попереднє судове засідання. Зазначену ухвалу суду сторони отримали 6 жовтня 2006 року, про що свідчать поштові повідомлення (т. 1 арк. справи 51-52).

         19 жовтня 2006 року під час попереднього судового засідання, на яке з'явились представники позивача та відповідача, позивач надав уточнення позовних вимог (т. 1 арк. справи 53-54), виклавши їх наступним чином: „визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року, прийняте державною податковою інспекцією у м. Харцизьку, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 10568 грн.”. Відповідач проти позовних вимог заперечував. Ухвалою від 19 жовтня 2006 року господарський суд Донецької області відклав попереднє судове засідання на 9 листопада 2006 року (т. 1 арк. справи 114-115) та задовольнив клопотання позивача (т. 1 арк. справи 109) про залучення до розгляду справи № 37/293а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача – виробничо–комерційної фірми “Артекс” товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса (далі по тексту – ВКФ "Артекс"). Також, 19 жовтня 2006 року керуючись статтями 49, 51, 59, частиною 2 статті 89, пунктом 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, підпунктом "б" пункту 1 статті 3, пунктом 1 частини 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"  № 7-93 від 21 січня 1993 року позивач просив повернути 85 грн. зайво сплаченого судового збору,  оскільки  законодавством встановлений розмір для даної категорії спорів 3 грн. 40 коп. (т. 1 арк. справи 110). Суд 19 жовтня 2006 року видав довідку (т. 1 арк. справи 116) про повернення з Державного бюджету України судового збору в сумі 85 грн., зайво сплаченого по платіжному дорученню № 4486 від 15 вересня 2006 року. Зазначену ухвалу суду позивач та відповідач отримали 23 жовтня 2006 року (т. 2 арк. справи 1-2), третя особа отримала 30 жовтня 2006 року (т. 1 арк. справи 3).  

       9 листопада 2006 року у попередньому судовому засіданні позивач підтримав уточнені позовні вимоги, відповідач проти позовних вимог заперечував, представник третьої особи у попереднє судове засідання 9 листопада 2006 року не з'явився, документи, витребувані ухвалою суду від 19 жовтня 2006 року не надав. Суд відклав попереднє судове засідання на 22 листопада 2006 року, про що виніс відповідну ухвалу (т. 2 арк. справи 100), яка була отримана позивачем та відповідачем 13 листопада 2006 року (т. 3 арк. справи 1-2).

      У попередньому судовому засіданні 22 листопада 2006 року позивач підтримав позовні вимоги, відповідач проти позовних вимог заперечував. Представником третьої особи у попередньому судовому засіданні 22 листопада 2006 року було надане пояснення № 07/11-01-П від 7 листопада з доданням копій документів, витребуваних судом. Примирення сторони не досягли. 22 листопада 2006 року господарський суд Донецької області закінчив підготовче провадження та призначив справу № 37/293а до судового розгляду на 30 листопада 2006 року (т. 3 арк. справи 32). Також, 22 листопада 2006 року суд, керуючись частиною 1 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вручив у попередньому судовому засіданні 22 листопада 2006 року представникам позивача, відповідача та третьої особи за їх згодою судові повістки (т. 3 арк. справи 33-35).  При врученні судової повістки представник третьої особи письмово зазначив про неможливість прийняття участі в судовому розгляді, наданні суду всіх наявних документів та проведення судового розгляду 30 листопада 2006 року без участі представника ВКФ "Артекс" (т. 3 арк. справи 33).  З врахуванням того, що не явка третьої особи не перешкоджає проведенню судового розгляду,   30  листопада  2006 року  відбувся  судовий  розгляд  справи  № 37/293а  за участю представників позивача та відповідача.

        Позивачем до матеріалів справи були надані в оригіналах оспорюване податкове повідомлення-рішення № 0001012342/0  від  2 серпня 2006 року (т. 1 арк. справи 10), акт № 1367-23/3-00242861 від 1 серпня 2006 року про результати позапланової виїзної перевірки з питань правових відносин з ВКФ „Артекс” ТОВ за період з 1 жовтня 2004 року по 31 жовтня 2004 року – т. 1 арк. справи 11-15.

        Позивач – Українсько – Канадське спільне підприємство „Донбас – Ліберті” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харцизьк (далі по тексту – УКСП  "Донбас-Ліберті")  зареєстроване 3 квітня 1997 року виконавчим комітетом Харцизької міської ради як юридична особа, про що було видане свідоцтво про державну реєстрацію (т. 1 арк. справи 16). Відповідно до статуту (т. 1 арк. справи 17-19) позивач зареєстрований за адресою: м. Харцизьк, вул. Філатова, 9.   УКСП "Донбас-Ліберті" включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00242861, про що свідчать довідки Головного управління статистики у Донецької області від 29 березня 2006 року (т. 1 арк. справи 20) та від 18 жовтня 2006 року (т. 1 арк. справи 56). Згідно свідоцтва форми № 2-р № 06747187 серії НБ № 092953 від 9 червня 2004 року (т. 1 арк. справи 21) позивач є платником податку на додану вартість. Позивач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Харцизьку з 15 лютого 1994 року за № 160, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП № 1895 від 9 червня 2004 року (т. 1 арк. справи 55).  

         В обгрунтування  позовних вимог (т. 1 арк. справи 8-9, 47-48, 53-54, т. 2 арк. справи 5) позивач посилався на те, що податковим повідомленням-рішенням відповідача № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року, яке було прийняте на підставі акту позапланової виїзної перевірки № 1367-23/3-00242861 від 1 серпня 2006 року, позивачу неправомірно була зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10568 грн. за жовтень 2004 року. Сума податку на додану вартість у розмірі 10568 грн. була включена позивачем до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у зв'язку з отриманням податкової накладної № 846 від 19 жовтня 2004 року після отримання за видатковою накладною № 837 від 19 жовтня 2006 року ткані матрацної від ВКФ „Артекс” за договором поставки № 23/12-01/12003 від 23 грудня 2002 року.  Оплата позивачем отриманого товару була проведена у відповідності до договірних умов.  Згідно довідки про зустрічну перевірку ВКФ "Артекс" цим товариством вимоги щодо включення отриманого у складі вартості товару податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань відповідного податкового періоду були виконані. Закон України "Про податок на додану вартість" пов'язує право на отримання бюджетного відшкодування з дотриманням вимог саме цього закону, а не внутрішніх документів податкового органу, якими передбачена залежність бюджетного відшкодування від проведення зустрічних перевірок до виробника.

         Позивачем були надані в підтвердження позовних вимог наступні докази, досліджені та долучені судом до матеріалів справи: оригінали платіжних доручень – т. 1 арк. справи 28-39, копії:  договору поставки № 23/12-01/1/2003 від 23 грудня 2002 року – т. 1 арк. справи 22-23, рахунку фактури № 870 від 19 жовтня 2004 року – т. 1 арк. справи 24, видаткової накладної № 837 від 19 жовтня 2004 року – т. 1 арк. справи 25, податкової накладної № 846 від 19 жовтня 2004 року – т. 1 арк. справи 26, податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року – т. 1 арк. справи 40-42, розрахунку експортного відшкодування за жовтень 2004 року – т. 1 арк. справи 43, довідки № 727/23-3413/12/1756 від 16 червня 2005 року про результати зустрічної перевірки ВКФ „Артекс” з питань взаємовідносин з УКСП „Донбас – Ліберті” за липень, жовтень, грудень 2004 року, січень 2005 року – т. 1 арк. справи 57-61, довідки № 182/23-4-00242861 від 10 лютого 2005 року про результати документальної перевірки правомірності нарахування заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість  за період з 1 вересня 2004 року по 31 жовтня 2004 року – т. 1 арк. справи 62-71, т. 2 арк. справи 66-75, витягу з головної книги за жовтень 2004 року – т. 1 арк. справи 72-91, т. 2 арк. справи 9-38, 40-60, прибуткового ордеру № 474 від 21 жовтня 2004 року – т. 2 арк. справи 8, витягу з відомості аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками до рахунку 63 – т. 2 арк. справи 39, декларації з податку на прибуток підприємства за 2004 рік з додатками – т. 2 арк. справи 61-65.     

         Відповідач - державна податкова інспекція у м. Харцизьку є суб'єктом владних повноважень, створена та діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року.

         Відповідач проти позовних вимог заперечував (т. 1 арк. справи 92-94, т. 2 арк. справи 77-78) посилаючись на те, що  УКСП „Донбас – Ліберті” у жовтні 2004 року було отримано від ВКФ „Артекс” податкову накладну № 846 від 19 жовтня 2004 року на суму податку на додану вартість 10568 грн. 25 коп. Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній була включена до податкового кредиту відповідного періоду, відображеного в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) та відповідає даним податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року. Для підтвердження суми податку на додану вартість, включеної до податкового кредиту, податковим органом були направлені листи до податкових інспекцій про проведення зустрічних перевірок. За результатами отриманих відповідей про результат зустрічних перевірок з питання взаємовідносин позивача з ВКФ „Артекс” встановлено, що ВКФ „Артекс” не є виробником відвантаженої позивачу тканини. Постачальниками ткані матрацної для ВКФ "Артекс" були: 1) приватне підприємство „Пілігрим”, м. Одеса, код ЄДРПОУ 30800910, яке також було посередником, оскільки отримало ткань матрацну від приватного підприємства „Меконг”, м. Кіровоград, код ЄДРПОУ 320400653, свідоцтво про державну реєстрацію якого рішенням місцевого Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 липня 2004 року № 2-2931/2004 було визнано недійсним; 2) приватне підприємство „Неон”, м. Одеса, код ЄДРПОУ 32290476, яке перевірено не було у зв'язку з незнаходженням за юридичною адресою. У зв'язку з наявністю в ланцюгу постачальників приватного підприємства "Меконг", державна реєстрація котрого була скасована, відповідачем не була підтверджена сума податку на додану вартість включена УКСП "Донбас-Ліберті" у жовтні 2004 року у розмірі 10588 грн. до складу податкового кредиту та відповідним рішенням за результатами перевірок зменшена.

        Відповідачем були надані в підтвердження заперечень проти позовних вимог наступні докази, досліджені та долучені судом до матеріалів справи копії: наказу № 227 від 1 серпня 2006 року про організацію позапланової виїзної перевірки – т. 1 арк. справи 95, т. 2 арк. справи 86, направлення на перевірку № 619 від 1 серпня 2006 року – т. 1 арк. справи 96, т. 2 арк. справи 85, листа електронної пошти про проведення зустрічної перевірки – т. 1 арк. справи 97, листа № 2196/7/15-20 від 18 серпня 2006 року – т. 1 арк. справи 98, т. 2 арк. справи 91, листа № 25420/7/23-3413/25/2317 від 9 серпня 2005 року – т. 1 арк. справи 99, повідомлень та листів – т. 1 арк. справи 100-106, податкових повідомлень – рішень № 0001012342/1 від 31 серпня 2006 року – т. 1 арк. справи 107, № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року – т. 1 арк. справи 108, довідки № 727/23-3413/12/1756 від 16 червня 2005 року – т. 2 арк. справи 79-84, податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року з додатком – т. 2 арк. справи 87-90, договору поставки № 23/12-01/1/2003 від 23 грудня 2002 року – т. 2 арк. справи 92-93, листа № 23521/7/23-303/306 від 14 вересня 2005 року про проведення зустрічної перевірки ПП „Пілігрим” – т. 2 арк. справи 94, акту про результати позапланової виїзної перевірки УКСП „Донбас – Ліберті” № 1367-23/3-00242861 від 1 серпня 2006 року – т. 2 арк. справи 95-99.

        Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача – виробничо–комерційна фірма “Артекс” товариство з обмеженою відповідальністю, м. Одеса зареєстрована 26 вересня 1997 року виконавчим комітетом Одеської міської ради як юридична особа, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію (т. 3 арк. справи 26). ВКФ “Артекс” включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 25040354, що підтверджується довідкою Головного управління статистики в Одеській області від 1 липня 2005 року (т. 3 арк. справи 27). Відповідно до свідоцтва форми № 5-Р № 22795352 серії НВ № 171096 від 16 грудня 1997 року (т. 1 арк. справи 27) третя особа є платником податку на додану вартість.  

         В поясненнях ВКФ "Артекс" (т. 3 арк. справи 3-4) зазначено, що 23 грудня 2002 року між третьою особою та позивачем був укладений договір поставки № 23/12-01/1/2003, за яким ВКФ „Артекс” зобов'язалося поставити тканину матрацну в асортименті з логотипом позивача, а останній зобов'язався прийняти її та сплатити кошти. За даним договором ВКФ „Артекс” поставляло партіями тканину матрацну, а позивач її оплачував. Однією з таких поставок була партія тканин матрацної в кількості 3154,70 п. м. на загальну суму 63409 грн. 48 коп., у тому числі податок на додану вартість 10568 грн. 25 коп., відпущеної по видатковій накладній № 837 від 19 жовтня 2004 року. Від представника позивача – Біляк С.І., ВКФ „Артекс” одержало довіреність ЯЗТ № 518094 від 18 жовтня 2004 року і виписало податкову накладну № 846 від 19 жовтня 2004 року на загальну суму 63409 грн. 48 коп., у тому числі податок на додану вартість 10568 грн. 25 коп. Дана операція перевірялася Спеціалізованою державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси в рамках зустрічної перевірки ВКФ „Артекс” з питань взаємовідносин з позивачем за період: липень, жовтень, грудень 2004 року і січень 2005 року. При проведенні перевірки ВКФ „Артекс” надало всі необхідні документи, а саме: установчі документи, декларації по податку на додану вартість за липень, жовтень, грудень 2004 року і січень 2005 року, книги обліку продажу та придбання товарів (робіт, послуг), договорів поставки № 23/12-01/1/2003 від 23 грудня 2002 року, накладні та податкові накладні, регістри бухгалтерського обліку по рахункам 361, 643 та інше. За результатами перевірки була складена довідка № 727/23-3413/12/1756 від 16 червня 2005 року з висновками про те, що порушень чинного законодавства не встановлено. Також, ВКФ „Артекс” перевірялося по взаємовідносинах з постачальниками ПП „Неон” і ПП „Пілігрим” державною податковою адміністрацією в Одеській області за період з 1 вересня 2004 року по 31 грудня 2005 року. В результаті цих перевірок порушень законодавства  встановлено не було, тобто податкові зобов'язання ВКФ "Артекс" за спірний період були сформовані у відповідності до закону.

        Третьої особою були надані в підтвердження пояснень наступні докази, досліджені та долучені судом до матеріалів справи в копіях: довідки № 5/23-25040354 від 24 лютого 2006 року про результати позапланової перевірки з питань взаємовідносин з ПП „Пілігрим” за період з 1 вересня 2004 року по 31 грудня 2005 року – т. 3 арк. справи 5-13, довідки № 4/23-25040354 від 21 лютого 2006 року про результати позапланової перевірки з питань взаємовідносин з ПП „Неон” за період з 1 вересня 2004 року по 31 грудня 2005 року – т. 1 арк. справи 14-20, довідки № 727/23-3413/12/1756 від 16 червня 2005 року – т. 3 арк. справи 21-25, довіреності серії ЯТЗ № 518094 від 18 жовтня 2004 року – т. 3 арк. справи 28.  

        Представники сторін клопотань про повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли, у зв'язку з чим на підставі пункту 2-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до  Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року судовий розгляд був проведений без технічної фіксації.

        Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, -

ВСТАНОВИВ:

        Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини  від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка у відповідності до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що  кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

        Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

        У частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України міститься перелік обставин, які перевіряють суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень стосовно  того,  чи  вчинені вони у відповідності до вимог діючого законодавства.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм законодавства у даній справі підлягають дослідженню наступні обставини і відповідні ним правовідносини: підстави, вид, порядок проведення перевірки відповідачем, наявність повноважень у посадових осіб відповідача для проведення перевірки та наявність підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 10568 грн.

        Щодо перелічених питань суд зазначає наступне.

        Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”  № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями внесеними Законом України № 2505-IV від 25 березня 2005 року, передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні планові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів),  додержання валютного законодавства юридичними особами.

        Судом встановлено, що посадовими особами державної податкової інспекції у м. Харцизьк 10 лютого 2005 року була складена довідка № 182/23-4-00242861 (т. 2 арк. справи 66-75) про результати документальної перевірки правомірності нарахування заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість УКСП "Донбас-Ліберті" за період з 1 вересня 2004 року по 31 жовтня 2004 року.  Документальною перевіркою порушень чинного законодавства за вересень та жовтень 2004 року встановлено не було, але при цьому було зазначено, що для підтвердження суми податкового кредиту підлягають перевірці два підприємства, суми податку на додану вартість за податковими накладними яких перевищують 20000 грн.

        Відповідачем були зроблені відповідні запити (т. 1 арк. справи 104-106) про проведення зустрічних перевірок постачальників УКСП "Донбас-Ліберті" та після отримання відповіді від ДПІ у м. Кіровограді про скасування державної реєстрації приватного підприємства "Меконг", м. Кіровоград (т. 1 арк. справи 98)  1 серпня 2006 року на підставі посвідчень  № 619 від 1 серпня 2006 року (т. 1 арк. справи 95, т. 2 арк. справи 85) у відповідності до наказу № 227 від 1 серпня 2006 року про організацію позапланової виїзної перевірки (т. 1 арк. справи 95, т. 2 арк. справи 86) була проведена позапланова виїзна перевірка Українсько – Канадського спільного підприємства „Донбас – Ліберті” . м. Харцизьк з питань правових відносин з ТОВ ВКФ „Артекс” за період з 1 жовтня 2004 року по 31 жовтня 2004 року. Перевірку проведено з відома генерального директора позивача Бойко В. Й. та в присутності головного бухгалтера Хамзіної Н. А. Перед початком перевірки посадові особи відповідача зареєструвалися у відповідності до вимог Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" в журналі реєстрації перевірок позивача. За результатами планової перевірки був складений акт № 1367-23/3-00242861 від 1 серпня 2006 року з додатками (т. 1 арк. справи 11-15), підписаний генеральним директором позивача Бойко В. Й. та головним бухгалтером Хамзіною Н. А. Виходячи з викладеного, суд встановив, що повноваження посадових осіб відповідача, які здійснили перевірку, були оформлені належним чином, вид, період, порядок та строки проведення перевірки  відповідачем дотримані.

        На підставі акту перевірки № 1367-23/3-00242861 від 1 серпня 2006 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 10568 грн., яке було отримане позивачем 2 серпня 2006 року, про що свідчить його корінець (т. 1 арк. справи 113.  В адміністративному порядку зазначене рішення скасовано не було.

        Спірне податкове повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року було прийняте відповідно до висновків акту перевірки № 1367-23/3-00242861 від 1 серпня 2006 року про завищення УКСП "Донбас-Ліберті" податкового кредиту жовтня 2004 року на суму 10568 грн. в порушення вимог пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.  

        Судом за наявними матеріалами справи було встановлено, що 23 грудня 2002 року між  ВКФ „Артекс” та позивачем був укладений довгостроковий договір поставки № 23/12-01/1/2003 (т. 1 арк. справи 17-18), за яким ВКФ „Артекс” зобов'язалося поставляти партіями не менш 2000 п. м. тканину матрацну в асортименті з логотипом позивача, а останній зобов'язувався її приймати та сплачувати рахунки на протязі 14 днів з моменту поставки. Згідно видаткової накладної № 837 від 19 жовтня 2004 року (т. 1 арк. справи 25) на виконання умов зазначеного договору представником УКСП "Донбас-Ліберті"  Біляк С. І. за довіреністю ЯЗТ № 518094 від 18 жовтня 2004 року (т. 3 арк. справи 28) була отримана тканина матрацна в кількості 3154,70 п. м. на загальну суму 63409 грн. 48 коп., в тому числі податок на додану вартість 10568 грн. 25 коп.  ВКФ „Артекс” була виписана податкова накладна № 846 від 19 жовтня 2004 року на загальну суму 63409 грн. 48 коп., у тому числі податок на додану вартість 10568 грн. 25 коп. (т. 1 арк. справи 26). Зазначена податкова накладна була зареєстрована позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) (т. 2 арк. справи 47-60) та відображена в складі податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року (т. 1 арк. справи 41-43).  ВКФ "Артекс" був виставлений рахунок-фактура № 870 від 19 жовтня 2004 року на суму 63409 грн. 48 коп., з якої податку на додану вартість 10568 грн. 25 коп. (т. 1 арк. справи 24), сплачений позивачем на зазначену суму у період з 1 по 29 листопада 2004 року платіжними дорученнями № 2111 від 1 листопада 2004 року у сумі 6000 грн., № 3105 від 12 листопада 2004 року у сумі 10000 грн., № 3124 від 15 листопада 2004 року у сумі 5000 грн., № 3150 від 16 листопада 2004 року в сумі 5000 грн., № 3165 від 17 листопада 2004 року в сумі 2000 грн., № 3198 від 18 листопада 2004 року в сумі 3000 грн., № 3217 від 19 листопада 2004 року в сумі 5000 грн., № 3234 від 22 листопада 2004 року в сумі 6700 грн., № 3243 від 24 листопада 2004 року в сумі 4000 грн., № 2242 від 25 листопада 2004 року в сумі 5819 грн. 48 коп., № 3285 від 26 листопада 2004 року в сумі 6000 грн., № 2262 від 29 листопада 2004 року в сумі 4890 грн. (т. 1 арк. справи 28-39). Представником третьої особи – ВКФ "Артекс" поставка та розрахунки за вище вказаним договором були підтверджені (т. 3 арк. справи 3-4). За поясненнями позивача матрацна тканина є сировиною для виробництва матраців – одного з основних видів діяльності позивачем (т. 2 арк. справи 5). Отримана позивачем тканина матрацна у кількості 3154,70 п. м. була оприбуткована на матеріальний склад за прибутковим ордером № 474 від 21 жовтня 2004 року (т. 2 арк. справи 8) та віднесена до відомостей аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками до рахунку 6311 за жовтень 2004 року бухгалтерським проведенням Д-т 2011 К-т 6311 на суму 52841 грн. 23 коп. та проведенням Д-т 6412 К-т 6311 на суму податку на додану вартість 10568 грн. 25 коп. (т. 2 арк. справи 5,  39). Підсумки цієї господарської операції були відображені  в журналі – головна за жовтень 2004 року (т. 2 арк. справи 9-28). В декларації з податку на прибуток за 2004 рік вартість тканини була відображена УКСП "Донбас-Ліберті" у складі валових витрат по рядку 04.1 „Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)” (т. 2 арк. справи 62-65).

        В податковій декларації по податку на додану вартість за жовтень 2004 року УКСП „Донбас – Ліберті” задекларувало суму податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету в розмірі 10568 грн., на час перевірки – 1 серпня 2006 року зазначена сума податку на додану  вартість за даними сторін відшкодована не була. Для підтвердження вказаної суми податку на додану вартість включеної позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2004 року державною податковою інспекцією у м. Харцизьку були направлені запити до інших податкових органів про проведення зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника придбаного товару.

        Довідкою № 727/23-3413/12/1756 від 16 червня 2005 року (т. 3 арк. справи 21-25) про результати зустрічної перевірки ТОВ ВКФ "Артекс" з питань взаємовідносин з УКСП "Донбас-Ліберті"  за липень, жовтень, грудень 2004 року, січень 2005 року, складеною старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірки відшкодування податку на додану вартість управління контрольно-перевірочної роботи Дабіжею О. Ю. Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси,  була підтверджена реалізація 19 жовтня 2004 року тканини матрацної у кількості 3154,70 п. м. на загальну суму 63409 грн. 48 коп., у тому числі податку на додану вартість 10568 грн. 25 коп. та відповідно наявність підстав для отримання позивачем податкової накладної № 846 від 19 жовтня 2004 року. При перевірці було підтверджено, що зазначена податкова накладна була включена до книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) за жовтень 2004 року та включена до складу податкових зобов'язань цього податкового періоду в декларації з податку на додану вартість. Порушень при формуванні ВКФ "Артекс" податкових зобов'язань жовтня 2004 року зазначеним податковим органом при перевірці встановлено не було.  Крім того, у довідці зазначено, що ВКФ "Артекс" не є виробником реалізованої УКСП "Донбас-Ліберті" тканини матрацної, її постачальниками були приватне підприємство "Неон" та приватне підприємство "Пілігрим".

         Довідкою № 5/23-25040354 від 24 лютого 2006 року (т. 3 арк. справи 5-13) про результати позапланової перевірки  ТОВ ВКФ "Артекс" з питань взаємовідносин з приватним підприємством "Пілігрим"  за період з 1 вересня 2004 року  по 31 грудня 2005 року, складеною головним державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління контрольно-перевірочної роботи Державної податкової адміністрації в Одеській області Терещенко О. В., було підтверджено придбання ВКФ "Артекс" у ПП "Пілігрим" тканини матрацної, проведення розрахунків у відповідності до укладених договорів та включення відповідних податкових накладних до складу податкового кредиту. За результатами цієї перевірки порушень податковим органом встановлено не було.   

        Згідно листів державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 14 вересня 2005 року (т. 2 арк. справи 94) та від 2 листопада 2005 року (т. 1 арк. справи 97)  за документами наданими приватним підприємством "Пілігрим" для перевірки в січні 2004 року було встановлено, що одним з постачальників - приватним підприємством "Меконг", м. Кіровоград була відвантажена тканина меблева в асортименті за виписаною податковою накладною від 5 січня 2004 року на загальну суму 6266200 грн., з якої податку на додану вартість 1044366,67 грн. Зазначена сума податку була включена ПП "Пілігрим" до складу податкового кредиту в січні 2004 року та відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за цей же період.  Відповідно до листів ДПІ у м. Кіровограді, отриманих електронною поштою (т. 1 арк. справи 98, т. 2 арк. справи 91) рішенням місцевого Ленінського районного суду м. Кіровоград № 2-2931/2004 від 21 липня 2004 року були визнані недійсними свідоцтво про державну реєстрації приватного підприємства "Меконг" видане реєстраційною палатою Кіровоградського міського виконавчого комітету від 7 червня 2002 року № 07924-ПП-1, статут ПП "Меконг", свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість № 15238915, крім того, податковий орган зазначив, що на протязі 2004 року ПП "Меконг" не звітував з податку на додану вартість. Відповідачем зазначене рішення суду та акт про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Меконг" ні під час перевірки  УКСП "Донбас-Ліберті",  ні під час судового розгляду даної справи надані не були.

        Довідкою № 4/23-25040354 від 21 лютого 2006 року (т. 3 арк. справи 14-20) про результати позапланової перевірки  ТОВ ВКФ "Артекс" з питань взаємовідносин з приватним підприємством "Неон"  за період з 1 вересня 2004 року  по 31 грудня 2005 року, складеною головним державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з правоохоронними органами управління контрольно-перевірочної роботи Державної податкової адміністрації в Одеській області Терещенко О. В., було підтверджено придбання ВКФ "Артекс" у ПП "Неон" тканини матрацної, проведення розрахунків у відповідності до укладених договорів та включення відповідних податкових накладних до складу податкового кредиту. За результатами цієї перевірки порушень податковим органом встановлено не було.  Відповідно до листа СДПІ у Приморському районі м. Одеси (т. 1 арк. справи 99) приватне підприємство "Неон" звітувало з податку на додану вартість та за березень, липень 2004 року задекларувало податкові зобов'язання, але провести зустрічну перевірку не представилося можливим у зв'язку з незнаходженням підприємства за місцем реєстрації.

         Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями станом на період формування оспорюваного податкового кредиту жовтня 2004 року, податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до вимог підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються. Згідно вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 названого Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Тобто, на дату здійснення позивачем операцій з придбання товарів у ВКФ „Артекс” закон визначав два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду: у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними.

За результатами дослідження, судом встановлено, що сума податкового кредиту позивача за жовтень 2004 року у розмірі 10568 грн. підтверджена податковою накладною № 846 від 19 жовтня 2004 року (т. 1 арк. справи 26), виписаною платником податку на додану вартість –ВКФ "Артекс" – свідоцтво платника ПДВ № 22795352 видане 16 грудня 1997 року (т. 1 арк. справи 27), вартість придбаного товару віднесена до складу валових витрат, сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем у складі ціни придбаного товару та перевірками підтверджена сплата ВКФ "Артекс" податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару у ПП "Пілігрим" та ПП "Неон".

          Податкова накладна № 846 від 19 жовтня 2004 року складена у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення"  від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, у редакції наказу ДПА України від 8 жовтня 1998 р. N 469. На момент її складання  ВКФ "Артекс" було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платник податку на додану вартість, що вказує на правомірність видачі зазначеної податкової накладної. При цьому, відповідач протилежного не довів та порушень з цього приводу не встановив.

        Суд не погоджується з посиланням відповідача на порушення позивачем вимог пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначений пункт 1.8 дає лише визначення терміну "бюджетне відшкодування" і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

        Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю "бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

         Іншою такою нормою Закону України "Про податок на додану вартість" є підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, який у період, до якого відносяться спірні правовідносини, передбачав, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. На підставі підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.  

       Таким чином, сума бюджетного відшкодування безпосередньо  залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки, тому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що позивач не довів факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

       Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 19 Конституції України  визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про податок на додану вартість" залежність права покупця товару на податковий кредит від результатів зустрічних перевірок податкових органів до виробника не передбачена, так само, як не передбачено взагалі проведення цих перевірок та зменшення за їх результатами суми бюджетного відшкодування при не підтвердженні формування податкових зобов'язань одним з постачальників товару – третім по ланцюгу.

       Чинне законодавство України, зокрема й Закон України "Про податок на додану вартість", не встановлюють обов'язку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковою інспекцією на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.  При цьому, відповідачем не був врахований той факт, що дотримання продавцем товару - ВКФ „Артекс” вимог податкового законодавства при формуванні податкових зобов'язань  було відповідним податковим органом перевірено та порушень при цьому не встановлено, так само, як при формуванні податкового кредиту за поставками ПП "Пілігрим" та ПП "Неон".

        Доказів вилучення проданого товару – тканини матрацної з цивільного обігу та укладання  укладених договорів між УКСП "Донбас-Ліберті" та ВКФ „Артекс”, ВКФ „Артекс” та  ПП "Пілігрим", ВКФ "Артекс" та ПП "Неон" та відповідно з ПП "Меконг" з метою, що суперечить інтересам держави та визнання їх з цих підстав недійсними відповідач не надав.    

        Згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер та її настання пов'язане зі здійсненням протиправних дій порушником, наявністю вини та зв'язку між протиправними діями та нанесеною шкодою державі.

       Посилання відповідача на наявність у ланцюгу постачальників підприємства, державна реєстрація якого була скасована рішенням суду як підстави визначення відповідальності  позивача судом не приймається також, оскільки між УКСП "Донбас-Ліберті" та ПП "Меконг" були відсутні   господарські відносини за результатами яких повинні були виникнути податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість. Крім того, згідно постанови Верховного суду України від 14 лютого 2006 року юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства на підставах визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, зокрема держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не спричиняв недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру. Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 р. N 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Відповідач цих фактів не довів та належних доказів, підтверджуючих заперечення суду не подав.

        З огляду на вищевикладене та враховуючи приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов до висновку, що відповідач не довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року, тому позовні вимоги Українсько – Канадського спільного підприємства „Донбас – Ліберті” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харцизьк до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання повністю нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року, прийнятого державною податковою інспекцією у м. Харцизьку, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 10568 грн. підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

        У зв'язку з повним задоволенням судом заявлених до суб'єкта владних повноважень позовних вимог, судові витрати - судовий збір сплачений позивачем у розмірі 3 грн. 40 коп. згідно платіжного доручення № 4891 від 3 жовтня 2006 року (т. 1 арк. справи 46) відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з Державного бюджету України.

         Керуючись статтями 2, 6-14, 23, статтями 79, частиною 1 статті 94, частиною 3 статті 121, статтями 122, 123, 124, 127, 130, 131, 138, 139, 151, 152, 153,  158-163, 167, 185, 186, 254, підпунктами 1, 2 пункту 3, пунктами 6, 7 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" № 2953-IV від 6 жовтня 2005 року, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

         Позовні вимоги Українсько – Канадського спільного підприємства „Донбас – Ліберті” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харцизьк до державної податкової інспекції у м. Харцизьку про визнання повністю нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року, прийнятого державною податковою інспекцією у м. Харцизьку, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 10568 грн. задовольнити у повному обсязі.

        Визнати повністю нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001012342/0 від 2 серпня 2006 року, прийняте державною податковою інспекцією у м. Харцизьку, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року у розмірі 10568 грн.  

        Стягнути з Державного бюджету України (рахунок 31114095600006 в банку Головного управління державного казначейства в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001) на користь Українсько – Канадського спільного підприємства „Донбас – Ліберті” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харцизьк витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. сплачені за платіжним дорученням № 4891 від 3 жовтня 2006 року.

        На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку зі складністю справи відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання постанови у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови складені та підписані головуючою суддею Яманко В. Г. у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 30 листопада 2006 року о 14 годин 30 хвилин у присутності представників сторін у приміщенні господарського суду Донецької області (м. Донецьк, вул. Артема, 157, кабінет судових засідань № 210).

        Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                              Яманко В.Г.           

Повний текст постанови складений 1 грудня 2006 року та підписаний суддею о  14 годин 30 хвилин.

Надруковано  4  примірника:

1. Позивачу – 1.

2. Відповідачу – 1.

3. Третій особі – 1.

4. До справи – 1.   

Адреса та телефон господарського суду Донецької області: 83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157, тел. 381-88-46.