Рішення

від 23.01.2009 по справі 36/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

36/233

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

23.01.09 р.                                                                                                       Справа № 36/233                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді:          Н.В.Будко

при секретарі судового засідання:                                                            І.О.Губенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:                    Кооперативу „Виробничо-кооперативне підприємство „ОРГТЕХ”

м.Донецьк

до відповідача:          Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне

обладнання” м.Краматорськ

про:                              стягнення 23 683грн. 07коп.  

за участю:

представників сторін:

від позивача: Новаковський С.К. – директор;

від відповідача: Макаров А.А. – по дов.;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Кооператив „Виробничо-кооперативне підприємство „ОРГТЕХ” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання” м.Краматорськ, про стягнення основного боргу в сумі 22 629грн. 50коп. та пені в сумі 1 053грн. 57коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №801/0440 від 20.06.08р., специфікацію №1 до договору, накладну, довіреність.

Відповідач позовні вимоги не визнає, так як вважає, що у нього не виникло обов'язку по оплаті товару, оскільки позивачем у порушення умов п.1 додаткової годи №1 від 02.08.08р. до договору не була проведена інсталяція програмного обладнання, у зв'язку з чим сторонами не підписаний акт приймання-передачі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

20.06.08р. сторони уклали договір №8018/0440, який за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, вказаний у специфікації, а відповідач у свою чергу, зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його.

Між сторонами була узгоджена та підписана Специфікація №1 до договору, якою визначено найменування продукції, її кількість та вартість.

За приписами п.3.1.2 договору відповідач здійснює остаточну оплату протягом 5 днів з дати поставки товару.

Однак 02.08.08р. сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, якою п.3.1.2 договору виклали у новій редакції та визначили, що протягом 5 банківських днів з дати поставки товару відповідачу та інсталяції програмного обладнання, відповідач здійснює кінцевий розрахунок та перераховує позивачу залишок вартості товару в сумі 22 645грн.

На виконання умов договору та Специфікації №1 до нього, позивач передав відповідачу через його представника, який діяв по довіреності №126 від 08.09.08р.,  продукцію за накладною №801/0440 від 08.09.08р. на суму 45 259грн.

Отримана продукція відповідачем була оплачена частково в сумі 22 629грн. 50коп.  

За приписами ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В контексті даної норми закону всі умови договору – істотні, звичайні та випадкові – з моменту його укладення є однаково обов'язковими для виконання сторонами.  

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, у за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче повинна настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вказувалось вище, додатковою угодою №1 до договору сторони визначили, що однією з необхідних умов для оплати відповідачем товару є інсталяція позивачем програмного обладнання.

Таким чином, лише після здійснення позивачем інсталяції поставленого програмного обладнання, у відповідача виникає обов'язок здійснити остаточні розрахунки за отриманий товар.   

Ухвалою 15.01.09р. господарський суд зобов'язав позивача надати докази проведення інсталяції програмного обладнання відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 02.08.08р. до договору.

Однак таких доказів позивач суду не представив.

Крім того, позивач не надав витребуваного ухвалою суду від 15.01.09р. акту приймання-передачі товару, передбаченого умовами п.4.2 договору.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що у позивача не настало право вимоги виконання відповідачем зобов'язання по оплаті товару, у зв'язку з чим відмовляє йому у задоволенні позову.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій позивача, судові витрати згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на нього.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Кооперативу „Виробничо-кооперативне підприємство „ОРГТЕХ” м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства „Технологічне і спеціальне обладнання” м.Краматорськ про стягнення 23 683грн. 07коп.

Відповідно до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23.01.09р. за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 23.01.09р.

               Суддя