9/444-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
31.10.06р.
Справа № 9/444-06
За позовом Державного підприємства “Виробниче об"єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова”, м. Дніпропетровськ
до Комунального підприємства із транспортування покупноїтеплової енергії
"Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про стягнення 5384040 грн. 19 коп.
Суддя Подобед І.М.
Представники:
Від позивача - Потуремець Т.І. - юрисконсульт, довіреність № 157/161 від 06.04.06р.
Від відповідача - представник не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
ДП „Виробниче об'єднання „Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” звернулось у вересні 2006 року із позовом до КП із транспортування покупної теплової енергії „Теплотранс” Дніпропетровської міської ради, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 5384040,19 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, у тому числі: 3086374,70 грн. основного боргу, 2224963,22 грн. пені, 36127,53 грн. величини інфляції, 36574,74 грн. 3% річних. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором №416 від 01.01.06р.
Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився у зв'язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 31.10.06р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд -
встановив:
Між Позивачем –Державним підприємством „Виробниче об'єднання „Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” та Відповідачем –Комунальним підприємством із транспортування покупної теплової енергії „Теплотранс” Дніпропетровської міської ради був укладений договір №416 від 01.01.06р. „про постачання теплової енергії в гарячій воді”.
Згідно з умовами вказаного договору (пункти 1.1, 4.2.1) Позивач, як енергопостачальна організація, зобов'язався надавати Відповідачу, як споживачу, теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зі своєї сторони зобов'язався своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк та на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 7.5.1 вказаного договору, Відповідач зобов'язався сплатити за фактично використану теплову енергію на підставі складеного акту про місячний відпуск теплової енергії протягом 5 банківських днів після його підписання.
Постачання Позивачем теплової енергії Відповідачу у кількості 5534,04 Гкал на суму 2482976,58 грн. –у березні 2006 року та 7686,67 Гкал на суму 537113,75 грн. –у квітні 2006 року, використання Відповідачем підпиточної води в кількості 46007,00 т на суму 44166,72 грн. –у березні 2006 року та 4735,30 т на суму 4545,88 грн. –у квітні 2006 року та використання Відповідачем технічної води в кількості 33,0690 м куб. на суму 14881,05 грн. –у березні 2006 року та в кількості 4576,03 м куб. на суму 2690,70 грн. у квітні 2006 року підтверджується відповідними актами про місячний відпуск теплової енергії №200-03 від 01.04.06р. та №200-04 від 02.05.06р., які є в матеріалах справи.
Всього Відповідачем було використано теплової енергії з урахуванням використаної підпиточної та технічної води на загальну суму 3086374,70 грн., на оплату якої Позивачем були пред'явлені Відповідачу платіжні вимоги №620007 від 31.03.06р. на суму 2542024,36 грн. та №620010 від 30.04.06р. на суму 544350,34 грн.
03.07.06р. Позивачем була пред'явлена Відповідачу претензія за №157/П-56 на суму 4189903,88 грн., відповідь на яку отримана не була.
Пунктом 8.4.2 вказаного договору сторони встановили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості і за кожен день прострочення платежу, яка за розрахунками Позивача становить суму 2224963,22 грн. за період з 08.04.06р. по 04.09.06р.
На підставі ст. ст. 611 і 625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з Відповідача суму 36127,53 грн. –величини інфляції за період з квітня по липень 2006 року включно та суму 36574,74 грн. –3% річних за період з 0.04.06р. по 04.09.06р.
На час розгляду справи Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості суду не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно до приписів ст. ст. 526, 530 ч.1 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України, ст. ст. 546-547 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, угода про яку повинна бути укладена у письмовій формі.
В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 546-547 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, угода про яку повинна бути укладена у письмовій формі.
Водночас Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” обмежується розмір пені, що встановлений сторонами в умовах договору, розміром подвійною облікової ставки Національного банку України, що діяла під час нарахування пені.
Отже, нарахована Позивачем пеня має бути обмежена до розміру 216926,86 грн., виходячи із наступного розрахунку:
2542024,36грн.х9,5%х2/100%х63дні/365 днів=83364,47 грн.
2542024,36грн.х8,5%х2/100%х87дні/365 днів=103004,21 грн.
544350,34грн.х9,5%/100%х30днів/365 днів=8500,81 грн.
544350,34грн.х8,5%/100%х87днів/365 днів=22057,37грн.
Всього розмір пені складає: 83364,47 + 103004,21 + 8500,81+ 22057,37 = 216926,86 грн., де 9,5% - ставка НБУ, що діяла у період з 08.04.06р. по 09.06.06р., а 8,5% - ставка НБУ, що діяла з 10.06.06р. по 04.09.06р.
Таким чином, Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед Позивачем з оплати поставленої на його замовлення теплової енергії, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 3086374,70 грн. основного боргу, 216926,86 грн. пені, 36127,53 грн. збитків від інфляції, 36574,74 грн. трьох процентів річних –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
В решті позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми 2008036,36 грн. пені слід відмовити, як такої, що нарахована без дотримання вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії „Теплотранс” Дніпропетровської міської ради на користь Державного підприємства „Виробниче об'єднання південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова” суму 3086374 грн. 70 коп. основного боргу, 216926 грн. 86 коп. пені, 36127 грн. 53 коп. збитків від інфляції, 36574 грн. 74 коп. три проценти річних, 19397 грн. 85 коп. витрат на держмито, 89 грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобед
Рішення підписано - 04.12.06р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 289912 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Подобед І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні