Рішення

від 03.02.2009 по справі 11/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/278

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.09                                                                                           Справа№ 11/278

Суддя Сало І.А.

Секретар судового засідання Легуцький І.Б.          

За позовом: Приватного підприємства „Біл-Пак”, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області

До  відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ганна-Марія”, с.Зимна Вода, Пустомитівського району Львівської області

Про стягнення заборгованості в розмірі 12946,63грн.

Представники:

Від позивача –Штендюх - предст. доручення б/н від 03.02.2009року

Від відповідача  - не з'явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

   Суть спору:  Позов заявлено Приватним підприємством „Біл-Пак” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Ганна-Марія” 12946,63грн. боргу.

   Ухвалою господарського суду від 19.12.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.02.2009року.

   Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

   Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

   Від здійснення звукозапису судового процесу сторона відмовилась.

   В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

   08.08.2008року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу № 08/08/1, на підставі якого позивач поставив відповідачу товар (пакети поліетиленові високого та низького тиску для харчових не нехарчових продуктів, одноразовий посуд, товари санітарно-гігієнічного призначення) на загальну суму 15487,20грн., що підтверджується видатковими накладними:

     - № РН-0000250 від 11.08.2008року на суму 10264,80грн.;

     - № РН-0000251 від 13.08.2008року на суму 5222.40грн.

Відповідно до п.2.3 договору покупець (відповідач по справі) зобов'язався провести 100% оплату отриманого товару протягом 15-ти днів після його отримання.

Оскільки відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково (на суму 4000,00грн.), позивач звернувся до суду із позовом про стягнення решти вартості товару, що на момент подання позову складає 11487,20грн.

Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано 583,77грн. пені та 875,66грн. штрафу.

Таким чином, загальна сума позову становить 12946,63грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

08.08.2008року сторони уклали договір купівлі-продажу № 08/08/1 на підставі якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15487,20грн., що підтверджується накладними:

  - № РН-0000250 від 11.08.2008року на суму 10264,80грн.;

  - № РН-0000251 від 13.08.2008року на суму 5222.40грн.

копії яких долучено до матеріалів справи.

Оплата за поставлений товар була проведена частково в розмірі 4000,00грн.

Решту вартості товару залишилось неоплаченою.

Пунктом п.2.3 договору сторони визначили, що покупець (відповідач по справі) проводить 100% оплату отриманого товару протягом 15-ти днів після його отримання.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач здійснив поставку товару, за який відповідач зобов'язався розрахуватися.

     Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

     Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

     Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або за неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

     Відповідно до п. 4.3 договору позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежів від суми заборгованості із врахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 583,77грн. та штраф в розмірі 875,66грн.

     Відповідач при наданих йому правах та можливості позов не заперечив, доказів оплати не подав.

     Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються  вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

     Таким чином. Стягненню підлягає 11487,20грн. основного боргу, 583,77грн. пені та 875,66грн. штрафу.

     Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

     Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

 в и р і ш и в :

             Позов задоволити повністю.

     Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ганна-Марія”, с.Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 31001601) на користь Приватного підприємства „Біл-Пак”, с.Солонка Пустомитівського району Львівської області (код ЄДРПОУ 33556777) 11487,20грн. основного боргу, 583,77грн. пені, 875,66грн. штрафу, 130,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя                                                                                             Сало І.А.