Постанова

від 01.02.2013 по справі 41/94

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.01.2013 р. справа №41/94

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого Москальової І.В.

Суддів Манжур В.В., М?ясищева А.М.

При секретарі Зоря В.І.

За участю представників сторін:

Прокурор Русланова Г.М. за посвід.

від позивача: Висоцький А.С. за довір. № 02-151 від 15.01.13

від відповідача: Жуковська Т.Р. за довір. № б/н від 04.01.13, Рябцев О.О. за довір. № б/н від 31.10.12

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт", м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. (підписано 01.10.2012 р.) по справі № 41/94 (у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів: Демідової П.В., Стукаленко К.І.)

за позовом Прокурора Гірницького району м.Макіївки в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Донецької області, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт", м.Донецьк

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Макіївська міська рада, м. Макіївка

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Овочі", м. Макіївка

про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель сільскогосподарського призначення у сумі 40200,31грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Гірницького району м.Макіївки в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Донецької області, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт", м.Донецьк, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Макіївська міська рада, м. Макіївка, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Овочі", м. Макіївка, про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель сільскогосподарського призначення у сумі 40200,31грн.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2010р. призначено судову експертизу по справі, проведення експертизи доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (а.с.56 том 1).

Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз листом від 20.07.2010 р. повідомив про неможливість проведення експертизи через відсутність фахівця-грунтознавця. (а.с.62 т.1) Листом від 03.12.2010 р. Інститут геохімії навколишнього середовища повідомив, що експертні роботи можуть бути виконані тільки при умові їх оплати. Орієнтовано вартість робіт може складати не менше 10 тис. грн. (а.с.76 т.1) Листом, що надійшов на адресу господарського суду 08.12.2010 р., Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського повідомив про можливість проведення експертизи щодо встановлення наявності або відсутності забруднення грунтів на території земельної ділянки ТОВ «Екопродукт» за умови відшкодування витрат, зокрема, відрядження фахівців, на проведення аналітичних досліджень, на підготовку звіту щодо наявності забруднення. (а.с.78 т.1) Інститут екогігієни і токсикології імені Л.І.Медведя листом від 25.11.2010 р. повідомив про те, що вартість досліджень потрібно попередньо погодити та оплатити. (а.с.82 т.1) Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського листом від 29.12.2010 р. повідомив, що без попередньої оплати не в змозі виконати експертні роботи. (а.с.84 т.1)

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. (підписано 01.10.2012 р.) по справі № 41/94 (у складі головуючого судді Сковородіної О.М., суддів: Демідової П.В., Стукаленко К.І.) позовні вимоги Прокурора Гірницького району м.Макіївки в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Донецької області задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт", м.Донецьк на користь спеціального фонду охорони навколишнього середовища Макіївської міської ради збитки, заподіяні державі в сумі 40 200,31 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1609,50 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.01.2013 р. у цій справі на підставі ст. 89 ГПК України виправлено описку в резолютивній частині рішення господарського суду від 24.09.2012 р. у справі № 41/94 та визначено витрати по сплаті державного мита в розмір 402,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопродукт" з рішенням господарського суду не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 24.09.2012 р. та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вважає, що факт забруднення грунту не підтверджений об»єктивними та достовірними доказами. Зокрема, аналіз показників складу грунту здійснювався без наявності даних агрохімічного паспорту та без порівняння хімічного складу грунту на момент проведення перевірки з даними агротехнічного паспорту, а також в матеріалах справи відсутні докази щодо категорії земельної ділянки та її хімічного складу на момент передання в оренду, чи в суборенду. Крім того, вимірювання показників складу та властивостей грунтів, проведено із застосуванням техніки, яка не мала на час проведення вимірювання відповідної повірки. Скаржник посилається на те, що відбір проб грунтів здійснено з порушенням вимог ГОСТу 17.4. 4.02-84 «Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа». Також, відповідач вважає, що дійшовши висновку про недоцільність проведення експертних досліджень, суд, фактично позбавив ТОВ «Екопродукт» на отримання доказів щодо безпідставності позову. Крім того, скаржник зазначає, що судом невірно визначена сума судового збору.

18.01.2013 року через канцелярію суду ТОВ «Екопродукт» надало клопотання про доручення до матеріалів справи монографії спеціалістів щодо рівня забруднення земель Донецької області в результаті знаходження териконів на грунті, які колегією суддів не прийнято як докази у справі з підставі відсутності визначення відповідачем поважності причин їх не подання суду першої інстанції згідно статті 101 ГПК України.

28.01.2013 року через канцелярію суду ТОВ «Екопродукт» надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, де зазначив, до позивач провів перевірку без наявності наказу про проведення перевірки та без направлення на проведення перевірки, чим порушено ст.. 7 ЗУ «про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.2 Порядку організації і проведення перевірок суб»єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Перевірку проведено без участі керівника або уповноваженої особи суб»єкта господарювання, що суперечить ст.. 11 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Акт перевірки не містить усіх реквізитів та не був вручений або направлений керівнику товариства. Вказані порушення позбавили товариство права приймати участь у проведенні перевірки, надавати заперечення та пояснення, та оскаржувати дії органу державного нагляду. Відповідач зазначає, що за результатами перевірки керівник ТОВ «Екопродукт» до адміністративної відповідальності не притягався.

Прокурор надав відзив від 14.01.2013 р., яким просить залишити без змін рішення господарського суду, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на те, що земельна ділянка площею 0,1229 га використовується для складування автошин та розміщення установки по переробці автошин, що не передбачено проектом відведення земельної ділянки. Спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення. Крім того, відповідачем не оскаржувались ні акти відбору проб ґрунту, ні розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднень земель сільсьгосподарського призначення.

Позивач надав письмові пояснення по справі від 18.01.2013 р., якими зазначив, що досліджений грунт не зберігся, оскільки після того, як до грунту було добавлено відповідних реактивів, для виявлення забруднюючих речовин, його неможливо було досліджувати повторно.

Треті особи до судового засідання не з»явились, відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

24.05.2008 року між ТОВ „Овочі" та ТОВ „Екопродукт" укладено договір суборенди земельної ділянки на підставі рішення міської ради від 26.04.2007 р. № 18/61, за умовами яких відповідач - суборендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для функціонування тепличного господарства, яка знаходиться на території Макіївської міської ради, у селищі Червона Зірка, у Гірницькому районі міста Макіївки, економіко-планувальна зона ХІІІ Г, оціночний район 421, що в місті Макіївці, з усіма обмеженнями та сервітутами.

В договорі визначено, що земельна ділянка загальною площею 2,9120 га призначена для функціонування тепличного господарства, у тому числі: 2,2780 га - рілля, 0,05га -багаторічні насадження, 0,5840 га -під господарськими будівлями і дворами. (а.с.22-24)

Відповідно до п. 6 договору, земельна ділянка, яка передається в суборенду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.

16.03.2010 року Відділом інструментально -лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Донецькій області, атестованим на право виконання вимірювань (свідоцтво про атестацію №10/07 від 28.12.2007р.) на вимогу прокурора Гірницького району м. Макіївки №5/8 від 15.03.2010р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ „Екопродукт" шляхом здійснення вимірювання показників складу та властивостей проб грунтів, відібраних на орендованій території відповідача, за результатами якої складено Акт відбору проб грунту від 16.03.2010р. (а.с.6-8 т.1)

Протоколом №П-3-10 вимірювань показників складу та властивостей грунтів від 29.03.2010р. (а.с.18-20 т.1) встановлено забруднення сульфатами, нафтопродуктами, марганцем ртуттю, свинцем, цинком, нікелем, хромом орендовані землі сільськогосподарського призначення, розташовані на території Макіївської міської ради, загальною площею 647 кв.м.

Згідно "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за № 422/13689, які складають 40 200,31 грн. (а.с.9-17 т.1)

18.05.2010 року прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства в сумі 40 200,31 грн.

Огляд чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про наступне.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів підприємствами здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 35 Закону України „Про охорону земель" землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ст. 45 Закону України „Про охорону земель" господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин забороняється.

Згідно п.3.1 Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.04.2007 р. № 422/13689, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності та інших антропогенних навантажень. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових речовин, яких раніше не було, а збільшенням вмісту речовин, що характерні для складу незабрудненого грунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта для земель сільськогосподарського призначення.

Згідно довідки Управління Држземагенства у м. Макіївці Донецької області від 21.01.2013 р. № 01-185 земельна ділянка за адресою: м. Макіївка, с. Червона Зірка, яка рішенням міської ради від 25.09.2002 р. № 5/68 (із змінами від 25.12.2002 р. № 9/83) площею 2,9120 га передана в оренду терміном на 10 років ТОВ «Овочі» для функціонування тепличного господарства, належить до земель сільськогосподарського призначення. Рішенням міської ради від 26.04.2007 р. № 18/61 вищевказана земельна ділянка передана в суборенду ТОВ «Екопродукт» для функціонування тепличного господарства терміном до 25.09.2012 р.. Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення , у зв»язку з чим доводи апеляційної скарги про те, що землі відносяться до земель промисловості спростовуються матеріалами справи.

Відсутність агрохімічного паспорту на орендовану земельну ділянку не є підставою для звільнення від відповідальності відповідача щодо відшкодування шкоди, спричиненої забрудненням земель, оскільки пунктом 6 договору суборенди від 24.05.2007р. сторони узгодили, що земельна ділянка не має недоліків, що може перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням - для функціонування тепличного господарства. Одночасно доказів звернення з 2007 року відповідача як землекористувача за отриманням агрохімічного паспорту матеріали справи також не містять.

В той же час, як наполягає прокурор в позові, що не спростовано відповідачем відповідно до статті 33 ГПК України, згідно довідки з ЄДРПОУ № 101-5149, яка додана до матеріалів справи (а.с.25 том 1), видами діяльності за КВЕД Товариства з обмеженою відповідальністю «Екопродукт» є - оброблення нематалевих відходів та брухту, оптова торгівля відходами та брухтом, оптова торгівля хімічними продуктами, паливом. Доказів, що б свідчили про те, що одним із видів діяльності відповідача є сільськогосподарська діяльність, відповідач до матеріалів справи не надав.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

У відзиві відповідач підтверджує укладення договору суборенди між ТОВ «Екопродукт» та ТОВ «Овочі» від 24.05.2007 р. для функціонування тепличного господарства та повідомляє, що «для того, щоб теплиця добре працювала потрібна котельна, яка виробляє тепло. Котельна, що була на орендованій території могла забезпечити теплом не більш 0,1 Га теплиці. Тому, ТОВ «Екопродукт» придбало установку «Константа», яка працює як на дровах так і на б/у автошинах (для чого була отримана ліцензія АВ № 361364). Установка розташована на заасфальтированій території і її потужності вистачить для 2 Га теплиці» (том 1 а.с.47-48).

В акті відбору проб грунту визначені місця взяття проб поряд з установкою з переробки шин (а.с. 8 том 1). В протоколі вимірювання показників складу та властивостей грунтів від 29.03.2010р. встановлено, що виконано відбір 4 проб грунтів на території ТОВ «Екопродукт» (Донецька область, м. Макіївка, сел. Червона Зірка): місце забруднення на північ від установки з переробки шин, місце забруднення на південь від входу на територію підприємства, місце забруднення відходами переробки шин, на південь від установки з переробки шин, проба з фоновим вмістом речовин. На південь від місця відбору проби № 3.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що земельна ділянка на який розташована установка "Константа", знаходиться в зоні впливу породних відвалів суміжного терикону з огляду на те, що ні орендар (третя особа 2), ні суборендар (відповідач) при укладанні договорів щодо користування земельною ділянкою жодним чином не визначили, що земельна ділянка має недоліки, а, напроти, в договорі суборенди в п.6 узгодили в момент його укладення, що земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням. При цьому, згідно приписів статті 30 ГПК України суд обґрунтовано врахував і письмові пояснення посадової особи позивача, надані суду під час розгляду справи (а.с.151 том 1).

Як вбачається, за результатами перевірки від 16.03.2010 р. встановлено, що відповідачем допущено забруднення сульфатами, нафтопродуктами, марганцем ртуттю, свинцем, цинком, нікелем, хромом, орендовані землі сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Макіївської міської ради, загальною площею 647 кв.м.

Ствердження в апеляційній скарзі про порушення порядку здійснення перевірки не можуть бути предметом розгляду в господарському суді згідно приписів статей 12,33,34,35 ГПК України, ст.17 КАС України. В свою чергу, доказів оскарження дій посадових осіб позивача під час відбору проб грунту землі 16.03.2010р. в адміністративному порядку відповідачем не надано.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, відшкодовується у повному обсязі.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, позивачем здійснено розрахунок відшкодування шкоди, розмір якої складає 40200,31грн.

З огляду на матеріали справи, висновок суду про задоволення позову щодо стягнення шкоди, завданої забрудненням земель сільськогосподарського призначення, є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на вищенаведених приписах Закону.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне не призначення судом експертизи не підтверджені матеріалами справи, оскільки як свідчать матеріали справи суд першої інстанції, призначав за ухвалою суду від 15.06.2010р. (а.с.56 том 1) судову експертизу по справі та здійснив всі заходи щодо з»ясування питання про можливість проведення такої експертизи і іншими експертними установами ( а.с.60-85 том 1), які, в свою чергу, повідомляли суд про необхідність попередньої оплати вартості експертизи та орієнтовну вартість експертних робіт не менше 10 тис.грн. (а.с.76 том 1). Відповідач маючи право на ознайомлення з матеріалами справи згідно статті 22 ГПК України, під час зупинення провадження у справі та при поновленні провадження у справі письмово не наполягав на проведенні експертизи з попередньою оплатою вартості експертних робіт, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не підтверджені процесуальними діями відповідача у справі

Посилання скаржника на те, що судом невірно визначена сума судового збору, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ухвалою господарського суду Донецької області від 10.01.2013 р., в порядку ст.89 ГПК України, було виправлено описку в резолютивній частині рішення господарського суду від 24.09.2012 р. у справі № 41/94 та визначено витрати по сплаті державного мита в розмір 402,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012 р. по даній справі відповідає чинному законодавству і скасуванню, з підстав, викладених у скарзі, не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012 р. по справі № 41/94 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопродукт", м.Донецьк без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий І.В. Москальова

Судді В.В. Манжур

А.М. М?ясищев

Надруковано 5 примір

2- сторонам по справі

1 - у справу,

1 - господарському суду

1-апеляц. господ. суду