Рішення

від 02.07.2013 по справі 41/94

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.2013р. Справа № 41/94

Господарський суд Донецької області у складі судді Гриник М.М.,

при секретарі судового засідання Поповій С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Донецької області, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт", м. Донецьк

за участю третіх осіб: 1. третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Макіївська міська рада, м. Макіївка, 2. третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Овочі", м. Макіївка

про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель сільськогосподарського призначення у сумі 40200,31грн.

Представники сторін:

прокурор: Осипенко Ю.С., за посв.

від позивача: Висоцький А.С., за довір

від відповідача: Рябцев О.О., за довір.

від третьої особи1: не з'явився

від третьої особи2: не з'явився

Прокурор Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Донецької області, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт", м. Донецьк, за участю третіх осіб: 1. третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Макіївська міська рада, м. Макіївка 2. третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Овочі", м. Макіївка про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель сільськогосподарського призначення у сумі 40200,31грн.

Рішенням від 24.09.2012р. позовні вимоги Прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт", за участю третіх осіб Макіївської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Овочі" про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель сільськогосподарського призначення у сумі 40200,31грн. - було задоволено.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Екопродукт" подано апеляційну скаргу від 18.02.2013р. на рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 29.01.2013р. рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. залишено без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Екопродукт" подано касаційну скаргу від 18.02.2013р. на рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. у даній справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2013р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. та рішення господарського суду Донецької області від 24.09.2012р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 26.04.2013р. справа №41/94 прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Зважаючи на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 02.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, присутнього у судовому засіданні, господарський суд -

ВСТАНОВИВ

В постанові Вищого господарського суду України від 01.04.2013р. вказані наступні недоліки, допущені судами під час розгляду даної справи, а саме: судами не з'ясовано усіх елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для покладення на особу відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, не встановлено, чи є акт відбору проб ґрунту та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів належними та допустимими доказами факту забруднень землі.

Згідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи по суті господарський суд Донецької області з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України дійшов наступних висновків:

На підставі рішення міської ради від 26.04.2007 р. № 18/61 між ТОВ „Овочі" та ТОВ „Екопродукт" 24.05.2008 р. укладено договір суборенди земельної ділянки, за умовами якого суборендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для функціонування тепличного господарства, яка знаходиться на території Макіївської міської ради, у селищі Червона Зірка, у Гірницькому районі міста Макіївки, з усіма обмеженнями та сервітутами.

В договорі визначено, що земельна ділянка загальною площею 2,9120 га призначена для функціонування тепличного господарства, у тому числі: 2,2780 га - рілля, 0,05га -багаторічні насадження, 0,5840 га - під господарськими будівлями і дворами. Відповідно до п. 6 договору, земельна ділянка, яка передається в суборенду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню за цільовим призначенням.

На вимогу прокурора Гірницького району м. Макіївки №5/8 від 15.03.2010р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Донецькій області 16.03.2010р. проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України на ТОВ „Екопродукт", за результатами якої складено акт відбору проб грунту, відповідно до якого відділом інструментально - лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Донецькій області, атестованим на право виконання вимірювань (свідоцтво про атестацію №10/07 від 28.12.2007р.), проведено вимірювання показників складу та властивостей проб грунтів, відібраних на території відповідача.

На підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007р. за №422/13689, зроблено розрахунок розміру шкоди, який складає 40200,31 грн.

Господарський суд вважає вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відносини в галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, Міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також відповідно до нього земельним, водним, законодавством про надра та іншими спеціальними нормами.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.35 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.03р. №962-IV, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 91, 96 ЗК України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть, у тому числі, цивільну відповідальність згідно з законодавством України за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

В статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункті 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. № 149, визначено, що забруднення земель полягає у накопиченні в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Згідно з пунктом 3.1. Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. (редакція, що діяла на момент вчинення правопорушення)

Як зазначалось, у зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм Методики визначення розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.1997 року (у редакції Мінприроди 04.04.2007 року № 149) і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 422/13689 від 25.04.2007 року, здійснено розрахунок відшкодування шкоди, нанесеної Державі від засмічення відповідачем земель, відповідно до якого розмір шкоди складає 40200,31 грн.

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності (п. 1.2. Методики)

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься в статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

В матеріалах справи наявний акт відбору проб ґрунту та протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів складений державними інспекторами Державної екологічної інспекції в Донецькій області.

Факти забруднення земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (пункт 3.3. Методики).

При цьому, в пункті 4.1. Методики передбачено, що розміри шкоди внаслідок забруднення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

У відповідності до пункту 4.13. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. № 464 за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

За змістом п.1.4 Порядку акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Відповідно до пункту 4.18. Порядку, у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004р. № 264 "Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004р. за № 934/9533.

Згідно положень пункту 2.2. Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05.07.2004р. № 264, при виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства, які вчинені посадовими особами підприємств, установ та організацій, їх структурних або відокремлених підрозділів, незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, протокол про адміністративне правопорушення складається відносно особи, яка вчинила порушення природоохоронного законодавства, а якщо таку особу встановити неможливо, - то відносно посадової особи, яка відповідає за стан охорони навколишнього природного середовища на даному підприємстві, а у разі, якщо така особа не призначена - стосовно керівника підприємства, установи чи організації.

На підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (пункт 4.23. Порядку).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

А відтак, особа, звертаючись до суду, повинна довести наявність суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто довести, що особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі є належним позивачем. Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного заява або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, як з'ясовано судом підчас нового розгляду, припис на усунення порушень не виносився, протокол про адміністративне правопорушення не складався. Матеріали перевірки на адресу відповідача не надсилались.

Крім того, як вбачається з долученого до матеріалів справи акту, відбір проб грунту здійснювався з порушенням вимог ГОСТу 17.4.4.02-84 «Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельмитического анализа», тобто відбір проб здійснено металевим інструментом. В ході проведення аналізу вимірювання показників складу та властивостей грунтів застосовано обладнання, яке станом на час проведення вимірювань не мало відповідної повірки. Так, відповідно до протоколу № П-3-10 від 29.03.2010 року (а.с. 18) вимірювання показників здійснювалось атомно-абсорційним спектрофотометром SOLAAR М6 заводський № 650863, свідоцтво про проходження повірки № 906 від 17.03.2009 р., яке чинне до 17.03.2010 р., в той час, як за вище означеним протоколом вимірювання здійснювалось у період з 22.03.2010 р. по 26.03.2010 р .

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що прокурором та позивачами не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України наявності причинного зв'язку між поведінкою відповідача і шкодою від забруднення навколишнього середовища, що є підставою для відмови в задоволенні позову..

На підставі викладеного та керуючись ст. 35 Закону України „Про охорону земель", ст.ст. 40, 55 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 17, 33 Закону України „Про відходи", ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог прокурора Гірницького району м. Макіївки в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Донецької області, м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю „Екопродукт", м. Донецьк, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Макіївської міської ради, м. Макіївка та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Овочі", м. Макіївка про стягнення шкоди, завданої забрудненням земель сільськогосподарського призначення у сумі 40200,31грн.- відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Гриник

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2013р.