Постанова

від 30.01.2013 по справі 2а-14138/12/0170/27

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2013 р. (12:17) Справа №2а-14138/12/0170/27

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участю секретаря Залюбовської Л.В. , представників сторін:

від позивача - Єсіпова О.П.,

від відповідача - Романенко Х.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН"

до Кримської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення

Обставини справи: Приватне акціонерне товариство "Кримський Титан" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів від 12.11.2012р. №600000002/2012/080129/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення відповідачем митної вартості товарів за ціною подібних (аналогічних) товарів є безпідставним, оскільки відсутні обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товарів. Крім того, позивач надав митному органу усі необхідні документи на підтвердження правильності обчислення митної вартості за ціною договору, які були у нього в наявності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладене у позові.

Представник відповідача проти задоволеня позову заперечував. У письмових запереченнях на адміністративний позов зазначив, що митна вартість ввезеного товару була визначена із застосуванням другорядного методу, у зв'язку з тим, що позивачем документально не підтверджені складові митної вартості, а лист Дерджпідприємства "Укрпромзовнішекспертиза" № 4649 від 08.11.2012 носить суто консультативний характер і не може бути взятий до уваги. Враховуючи наведе у задоволенні позову просили відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст.52 Митного кодексу України (далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач є суб'єктом владних повноважень, що виконує відносно позивача владні управлінські функції на основі законодавства, відтак даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

06.08.2012р. між Компанією "Tolexis International Ltd" (далі - Компанією), Nicosia, Кіпр (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Кримський Титан" (далі ПрАТ "Кримський Титан") (покупець) укладено договір №838/з (а.с.22-28), відповідно до якого та додаткової угоди від 22.10.2012 №3 ПрАТ "Кримський Титан" купує фосфати розмелені (фосфорити) виробництва The GENERAL COMPANI for PHOSPHATE and Mines Gecopham, м. Хомс, Сірія, (далі - товар) за ціною 139,00 доларів США за1 тону. Поставка товару проводиться на умовах CIF порт Миколаїв/Бердянськ (відповідно до ІНКОТЕРМС - 2000), тобто в ціну товару, встановлену договором, включені усі фактичні затрати на момент перетинання товаром митного кордону України.

02.11.2012р. на виконання вищезазначених зобов'язань Компанією (продавцем) було виставлено позивачу (вантажоотримувачу) інвойс №01322 (а.с. 40) на суму 1 556 800,00 доларів США за 11 200,00 метричних тон фосфоритів, по ціні 139,00 доларів США за тону.

Платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах від 14.08.2012 №98К позивачем перераховано Компанії 15 000 000 доларів США (а.с. 39).

В подальшому, з метою митного оформлення позивачем 12.11.2012р. подана вантажна митна декларація (ВМД) №600080000/2012/009186 (а.с. 22), згідно якої було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) фосфати кальцію природні, розмелені (фосфоріти), вагою нетто 3816080 кг., вартістю 4239767,91 грн. (3816,080 тон х 139 доларів США х 7,993 грн./ долар США). Митна вартість визначена за одиницею виміру (кг) становить 0,139 доларів США (4239767,91 грн. (графа 45) / 3816080 кг (графа 38) / 7,993(графа 23). Подана ВМД була прийнята до оформлення, що підтверджується відповідними відмітками митного органу.

Відповідно до п. 2 ст. 52 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підаються обчисленню.

Матеріалами справи підтверджується, що задекларована позивачем ціна імпортованого товару згідно вантажної митної декларації №600080000/2012/009186 становить 139 доларів США за 1 тону.

Митну вартість товару було визначено позивачем за основним методом, відповідно до ст.57 Митного кодексу України, за ціною договору щодо товару, який імпортується.

Статтею 53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що разом із ВМД Кримській митниці був поданий пакет товаросупровідних документів, а саме:

- облікова картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 09.10.2012 №600/2012/0000065;

- інвойс від 02.11.2012 №01322;

- договір від 06.08.2012 №838/з та доповнення до нього від 06.08.2011 №1 від 22.10.2012 №3;

- сертифікат якості від 04.11.2012 №29/12;

- коносамент (Bill of Lading) від 31.10.2012 №1;

- вантажна відомість (Cargo Manifest) від 30.10.2012 б/н;

- платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 14.08.2012 №98К;

- інформація про позитивні результати роботи радіологічного контролю товару - штамп на вантажній відомості про екологічну безпечність вантажу, що підтверджується екологічною декларацією Міністерства екології та природних ресурсів України №2551 від 06.11.2012;

- довідка проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 18.10.2012 №174.

Матеріалами справи підтверджується (а.с. 19), що митний орган у своєму запиті зобов'язав декларанта подати додаткові документи для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг; пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, позивач зобов'язаний був надати додаткового запитувані відповідачем документи лише в разі їх наявності. Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ "Кримський Титан" були надані усі наявні у нього документи, що підтверджували митну вартість товару і обраний метод визначення.

Частиною 3 статті 54 МК України встановлено, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У зв'язку з відсутністю у позивача додатково запрошених документів, Кримська митниця, з посиланням на те, що декларантом не подано додаткові документи і митну вартість імпортованих товарів не можна визначити за ціною договору, скоригувала митну вартість товару за другорядним методом та прийняла Рішення про коригування митної вартості товарів №600000002/2012/080129/1 від 12.11.2012р. (а.с. 18) за ВМД №600080000/2012/008458 від 21.10.2012р. на рівні 145 доларів США за метричну тону - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (ст. 60 МК України).

Поставка фосфоритів за вказаною ВМД здійснювалась ПрАТ "Кримський Титан" на підставі договору від 20.07.2012 № 1397/з за додатковою угодою від 25.04.2012 №2 до цього договору, відповідно до якої сторони домовились про те, що з 25.04.2012 вартість на товар складатиме 145 доларів США.

Факт того, що поставка товару задекларована у ВМД від 21.10.2012 №600080000/2012/008458, здійснювалась на підставі додаткової угоди від 25.04.2012 №2 до договору від 20.07.2012 №1397/з підтверджується відміткою у графі 44 "Додаткова інформація/Подані документи/Сертифікати та дозволи" вказаної ВМД. Ціна на товар, що поставляється за даним договором, змінилась шляхом підписання сторонами додаткової угоди від 22.10.2012 №. із 145 доларів США на 139 доларів США.

Судом встановлено, що ціна на товар, що поставляється за даним договором, змінилась шляхом підписання сторонами додаткової угоди від 22.10.2012 №3 із 145 доларів США на 139 доларів США, так як ціна на фосфорити не є сталою та залежить від різних процесів на ринку цього товару, з чим Кримська митниця не погодилася.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в України і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товарами, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що для визначення митної вартості товарів за другорядним методом необхідно щоб товар, митна вартість якого визначається, та товар подібний (аналогічний), митна вартість якого вже підтверджена митним органом, мають бути експортовані в час, який збігається або є максимально наближеним, а також подібні товари хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінним. В даному випадку митний орган посилається на ВМД від 21.10.2012 №600080000/2012/008458 за якою декларувався не подібний товар, а повністю ідентичний.

Митним органом не надано доказів того, що в Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів відсутня інформація про митну вартість подібних (аналогічних) товарів, яка підтверджена митним органом в більш наближений до 12 листопада 2012 року час (дата подання позивачем ВМД №600080000/2012/009186).

У всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови, як це, зокрема передбачено Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, від 30.05.2012р. за №631 " Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа".

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У зв'язку з відмовою у митному оформлені Кримською митницею оформленна картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №600080000/2012/00173 (а.с. 20), в якій зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з причин: "Винесено Рішення про коригування митної вартості товару №1 Рішення №600000002/2012/080129/1 від 12.11.2012. Митна вартість підлягає розрахунку відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України та статті 55 цього Кодексу.".

Також в картці відмови було зазначено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митних декларацій, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: "Подання нової ВМД заповненої у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням рішення про коригування заявленої митної вартості товарів 600000002/2012/080129/1 від 12.11.2012".

У зв'язку з відмовою Кримської митниці у митному оформленні товару за ціною 139 доларів США, ПрАТ "Кримський Титан" було вимушено задекларувати товар за ціною, визначеною Кримською митницею, а саме 145,00 доларів США, що підтверджується оформленням ВМД від 12.11.2012 №600080000/2012/009204, після чого митним органом було випущено товар у вільний обіг на умовах сплати митних платежів згідно із митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, визначених відповідно із митною вартістю, заявленою декларантом та митною вартістю визначеною митним органом, шляхом надання фінансової гарантії.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 57-64 МК України.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу вищенаведеної норм слідує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, законодавцем обмежене право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом (ч.3 ст.57 МК України).

Частинами 4-8 статті 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість постановленого товару - фосфатів розмелених у розмірі 139 дол. США за 1 тону за додатковою угодою №3 від 22.10.2012р. до договору №838/з від 06.08.2012р. сплачена повністю, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах від 14.08.2012 №98К, яким підтверджується переказ суми 15 000 000 доларів США від платника ПрАТ "Кримський Титан", призначення платежу - договір від 06.08.2012 №838/з (а.с. 39).

Посилання відповідача щодо не підтвердження складових митної вартості є безпідставним тому, що у п. 3.1 укладеного сторонами договору зазначено, що поставка товару здійснюється на умовах CIF у редакції "Інкотермс" 2000. Згідно офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (в редакції 2000 року), тобто термін CIF означає - "вартість", страхування та фрахт", тобто у ціну товару входить вартість самого товару та витрати на його страхування та поставку до порту призначення, про що і вказано у договорі. Також твердження відповідача, що платіжне доручення від 14.08.2012 №98К не підтверджує сплату коштів товару не є обґрунтованим оскільки, за умовами договору, п. 5.1, розрахунки згідно із договором здійснюються 100-відсотковою передплатою після підписання відповідної специфікації або додаткової угоди. Уклавши контракт, здійснюючи свою господарську діяльність, позивачем прийнято рішення та сплачено передоплату за контрактом, а в подальшому на сплачену суму позивач отримує товар.

Тобто, згідно наданих відповідачу документів разом із ВМД від 12.11.2012 №600080000/2012/009186, у відповідача не було підстав вважати надану інформацію необ'єктивною, документально непідтвердженою та такою, що не піддається обчисленню.

Крім того, згідно із висновками ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №4479 від 26.10.2012р. і №4649 від 08.11.2012р. (а.с. 95) середній розрахунковий рівень цін на фосфат кальцію може становити 135-180 доларів США за тону на умовах поставки CIF - порти України і можна вважати, що рівень ціни на фосфат розмелений (фосфорит), а саме 139 доларів США за тонну на умовах поставки CIF - порт м. Миколаїв/Бердянськ, Україна, що імпортується згідно Додаткової угоди №3 від 22.10.2012 р. до контракту № 838/з від 06.08.2012 р., відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач не надав обґрунтованих доказів, які підтверджують неможливість застосування першого методу "за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)" та необхідності застосування другорядного методу, визначення митної вартості товарів.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку застосування відповідачем методу "за ціною договору щодо подібних (аналогічних)" для визначення митної вартості товарів є не обґрунтованим, тобто здійснене без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 30.01.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 04.02.2013 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кримської митниці про коригування митної вартості товарів №600000002/2012/080129/1 від 12.11.2012р.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" судовий збір у розмірі 408,95 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кримської митниці.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.