Постанова

від 29.07.2015 по справі 2а-14138/12/0170/27

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року № 2а-14138/12/0170/27

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Феленюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства В«Кримський ТитанВ» до Херсонської митниці ДФС про оскарження рішення,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2012 року ПрАТ «Кримський Титан» звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів від 12.11.2012 №600000002/2012/080129/1.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.01.2013, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2013 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кримської митниці Міндоходів.

Судом допущено заміну первинного відповідача - Кримську митницю Міндоходів її правонаступником, а саме - Херсонською митницею ДФС.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2015, прийнятою за наслідками перегляду вказаних судових рішень в касаційному порядку, касаційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 30.01.2013 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 скасовано, адміністративну справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищим адміністративним судом України було зазначено, що суди попередніх інстанцій не перевірили та не надали належної оцінки обставинам щодо не підтвердження Позивачем фактичної вартості товару, оформленого за митними деклараціями подібного (аналогічного) товару. Вищий адміністративний суд України вказав на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що відповідно до ст. 53 Митного кодексу України позивачем не було надано всіх необхідних документів для підтвердження митної вартості товару, транспортних витрат, а надане позивачем платіжне доручення № 98 К від 14.08.2012 не підтверджує сплату коштів за дану партію товару.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 справа №2а-14138/12/0170/27 прийнята до провадження.

У ході нового судового розгляду позивач на обґрунтування позову зазначив, що ним надано контролюючому органу усі необхідні документи на підтвердження правильності обчислення митної вартості товарів за ціною договору, які були у нього в наявності.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Між Компанією "Tolexis International Ltd" (далі - Компанією), Nicosia, Кіпр (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Кримський Титан" (покупцем) 06.08.2012 укладено договір №838/з, відповідно до якого та додаткових угод № 1 від 06.08.2012, № 3 від 22.10.2012 позивачем придбавались фосфати розмелені (фосфорити), (далі - товар).

Поставка товару проводилась на умовах CIF порт Миколаїв/Бердянськ (відповідно до ІНКОТЕРМС - 2000), тобто в ціну товару, встановлену договором, включені усі фактичні затрати на момент перетинання товаром митного кордону України.

У подальшому, з метою митного оформлення позивачем 12.11.2012 подана вантажна митна декларація (ВМД) №600080000/2012/009186, згідно якої заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) фосфати кальцію природні, розмелені (фосфоріти), вагою нетто 3816080 кг., вартістю 4 239 767,91 грн. (3 816,080 тон х 139 доларів США х 7,993 грн./ долар США). Митна вартість визначена за одиницею виміру (кг) становить 0,139 доларів США (4 239 767,91 грн. (графа 45) / 3 816 080 кг (графа 38) / 7,993(графа 23). Подана ВМД прийнята до оформлення, що підтверджується відповідними відмітками митного органу.

Задекларована позивачем ціна імпортованого товару згідно ВМД №600080000/2012/009186 становила 139 доларів США за 1 тону.

У результаті проведення контролю відповідачем встановлено, що рівень митної вартості знизився з 145 доларів США/т до 139 доларів США/т порівняно з оформленими митницею попередніми поставками такого самого товару, який надходив на адресу позивача за контрактом 2397/3 від 20.07.2010.

За результатами проведення контролю визначеної позивачем митної вартості товару, що заявлений ВМД №600080000/2012/009186 від 12.11.2012, контролюючим органом винесено рішення про визначення митної вартості від 12.11.2012 №600080000/2012/080129/1 на рівні 145 доларів США за метричну тону - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів

Відповідно до п. 2 ст. 52 Митного кодексу України (далі - МК України) заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підаються обчисленню.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Митну вартість товару визначено позивачем за основним методом, відповідно до ст. 57 МК України, за ціною договору щодо товару, який імпортується.

Статтею 53 МК України передбачено, що одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що разом із ВМД позивачем подано пакет товаросупровідних документів, а саме:

- облікова картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 09.10.2012 №600/2012/0000065;

- інвойс від 02.11.2012 №01322;

- договір від 06.08.2012 №838/з та доповнення до нього від 06.08.2011 №1 від 22.10.2012 №3;

- сертифікат якості від 04.11.2012 №29/12;

- коносамент (Bill of Lading) від 31.10.2012 №1;

- вантажна відомість (Cargo Manifest) від 30.10.2012 б/н;

- платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах від 14.08.2012 №98К;

- інформація про позитивні результати роботи радіологічного контролю товару - штамп на вантажній відомості про екологічну безпечність вантажу, що підтверджується екологічною декларацією Міністерства екології та природних ресурсів України №2551 від 06.11.2012;

- довідка проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 18.10.2012 №174.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючий орган у своєму запиті зобов'язав декларанта подати додаткові документи для підтвердження числового значення складових митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг; пов'язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, позивач зобов'язаний був надати необхідні документи для підтвердження митної вартості товару: вартість сировини, транспортні витрати, калькуляцію витрат, що входять в суму, пред'явлену до оплати.

Оскільки декларантом не виконано вимоги ст. 57 МК України, а саме не надано додаткових документів, що підтверджують числове значення сум зменшення фактурної вартості товару, як складової частини митної вартості товару, за раніше оформленими митними деклараціями подібного (аналогічного) товару (№60080000/2012/008458 від 21.10.2012) митна вартість не могла бути визначена за ціною договору (контракту), згідно п. 2 ст. 58 МК України.

У ході судового засідання представник позивача наполягав на тому, що підприємством подано митному органу всі необхідні документи, передбачені законодавством, документи, що підтверджують митну вартість товару та правомірно обраний метод її визначення.

Так, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд приходить до висновку, що надані позивачем документи не підтверджують митної вартості, заявленої ним у ВМД №600080000/2012/009186.

Як встановлено судом, поставка товару здійснювалась відповідно до договору від 06.08.2012 №838/з (далі - Договір), укладеного між Компанією "Tolexis International Ltd" (постачальник) та позивачем (покупець).

Відповідно до п. 2.1 Договору кількість товару, що поставляється визначається в специфікаціях або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з умовами п. 4.1 Договору об'єм та ціна товару визначаються у відповідності до заявки покупця.

Сторони договору визначили, що оплата за поставку товару відбувається на умовах 100% вартості товару протягом 3-х календарних днів від дати підписання Сторонами специфікацій або додаткових угод (п. 5 Договору).

Для визначення ціни товару за конкретними поставками сторонами укладено додаткові угоди до Договору: № 1 від 06.08.2012, № 3 від 22.10.2012.

Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 06.08.2012, ціна на товар, який поставляється, з 06.08.2012 складає 145 доларів США. Пунктом 4 Додаткової угоди визначено, що вона є невід'ємною частиною Договору від 06.08.2012 №838.

Згідно умов Додаткової угоди № 3 від 22.10.2012 ціна на товар, який поставляється, з 22.10.2012 складає 139 доларів США. Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що вона є невід'ємною частиною Договору від 06.08.2012 №838.

На підтвердження оплати оцінюваної партії товару позивачем надано платіжне доручення від 14.08.2012 №98 К на суму 15 000 000 доларів США.

Отже, судом встановлено, що позивач заявив до декларування товар по ціні в 139 доларів США/т, тоді як Додаткова угода №3, якою встановлювалась ціна в 139 доларів США/т, була укладена 22.10.2012.

На час здійснення оплати товару сторони повинні були керуватися Додатковою угодою від 06.08.2012 №1, якою визначено, що вартість товару складає 145 доларів США/т.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано інвойс від 02.11.2012 №01322. Загальна сума, визначена до сплати в інвойсі, складає 1 556 800,00 доларів США, що у свою чергу не відповідає сумі, визначеній в платіжному доручені від 14.08.2012 №98К. У той же час, позивачем не надано документів, які б підтверджували факт поставки товару на суму 15 000 000 доларів США, що вказана у платіжному дорученні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подане платіжне доручення не підтверджує сплату коштів за даною партією товару, оскільки 14.08.2012 оплата товару не могла здійснюватись по ціні 139 доларів США/т.

Окрім того, невідповідність між сумою, заявленою до сплати в інвойсі та платіжному доручені свідчить про непідтвердження підстави перерахування коштів на рахунок контрагента - компанії "Tolexis International Ltd" ( Nicosia, Кіпр).

Представником позивача у судовому засіданні не спростовано доводів відповідача щодо наявності розбіжностей в платіжному дорученні від 14.08.2012 №98 К, Додатковій угоді № 3 від 22.10.2012, інвойсі від 02.11.2012 №01322 та не надано відповідні пояснення по суті.

На підтвердження середнього розрахункового рівня цін на фосфат кальцію позивачем надано висновки ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 26.10.2012 №4479 і від 08.11.2012 №4649, в яких зазначено, що середній розрахунковий рівень цін на фосфат кальцію може становити 135-180 доларів США за тону на умовах поставки CIF - порти України.

ОСОБА_1 «Укрпромзовнішекспертиза» має інформаційний характер та не містить посилання на конкретні спеціалізовані видання, що були джерелами інформації при визначенні ціни на фосфати кальцію, а тому не може бути прийнятим до уваги при визначені митної вартості товару.

Відповідно до ст.ст. 86 167 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що згідно наданих позивачем документів разом із ВМД від 12.11.2012 №600080000/2012/009186 у відповідача були підстави вважати надану інформацію необ'єктивною, документально непідтвердженою та такою, що не піддається обчисленню.

Оскільки позивачем не надано витребувані додаткові документи та не спростовано розбіжності в наданих документах, відповідачем правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №600000002/2012/080129/1 від 12.11.2012.

Також при прийнятті рішення у даній справі судом враховується наступне.

Так, в мотивувальній частині постанови Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 у справі К/800/369/14 зазначено, що аналіз норм ст. 49-64 МК України, а також положень наказу Мінфіну від 24.05.2012 №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог Митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

У той же час, з урахування наявності розбіжностей у поданих позивачем документах та отриманій інформації про те, що митна вартість подібного товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, суд вважає обґрунтованим висновок Митниці про наявність підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару. За таких обставин, митний орган обґрунтовано запропонував позивачу надати додаткові документи.

Також згідно мотивувальної частини ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 у справі К/800/51598/13 суд погодився з тим, що митний орган обґрунтовано запропонував товариству надати додаткові документи у зв'язку з отриманням інформації про те, що митна вартість того ж товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості.

В мотивувальній частині ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.02.2015 у справі №К/800/19563/14 колегією суддів також досліджувалась довідка експерта. При цьому також зазначено, що експерт посилається виключно на цінову політику, орієнтовану конкретному суб'єкту господарювання, а не на кон'юнктуру ринку в цілому, оскільки в ході експертного аналізу експертом розглядалися документи, що надавались до митного оформлення (контракт, інвойс, специфікація, товарно-транспортні документи) та інформація, отримана з мережі Інтернет без зазначення конкретних виробників аналогічної продукції. З огляду на це колегією суддів вказано, що експертом фактично вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів контрактоотримувачем, що свідчить про те, що експертом не здійснено аналіз цін на подібні (аналогічні) товари, при цьому не зазначено конкретні джерела інформації (не вказано, інформація яких саме підприємств), а наявні лише посилання на ресурси Інтернет.

Крім того, у вказаній ухвалі, провівши системний аналіз положень ст. 49-64 МК України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що обов'язок доведення митної вартості товару лежить саме на суб'єкті господарювання. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого рішення. Водночас, докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається на обґрунтування позовних вимог, були спростовані доводами відповідача та доказами, наявними в матеріалах справи, а тому суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 254, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 серпня 2015 р.