17/5
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.09 Справа№ 17/5
Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.
При секретарі Хрунь І.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ТзОВ “Тірас-Арс”, м. Київ
до відповідача: ВАТ “Сокальський молочний завод”, с. Добрячин
про: стягнення 250 000,00 грн.
Представники:
Від позивача: Фінкевич В.Г. –представник (Довіреність № 2 від 23.01.2009р.)
Від відповідача: Строк Н.Р. –директор
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть спору: позов заявлено ТзОВ “Тірас-Арс”, м. Київ до ВАТ “Сокальський молочний завод”, с. Добрячин про стягнення 250 000,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і Ухвалою від 12.01.2009 р. призначив розгляд справи на 27.01.2009р.
За клопотанням відповідача Ухвалою суду від 23.12.2008р. розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача подав Відзив на позовну заяву № 21 від 23.01.2009р., відповідно до якого відповідач позов визнає у повному обсязі.
В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:
26.12.2006р. між ТзОВ “Нафто-Кредит Інвест” та ВАТ “Сокальський молочний завод” укладено Договір купівлі-продажу № 2612/3. На виконання умов Договору ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест»передало відповідачу бензин марки А-76 на суму 1 301 502,16 грн., що підтверджується Видатковою накладною № 240105 від 24.01.2007р. та Актом приймання-передачі із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.
02.12.2008р. між ТзОВ “Нафто-Кредит Інвест”, позивачем та відповідачем укладено Угоду про відступлення права вимоги. Відповідно до умов Угоди первісний кредитор (ТзОВ “Нафто-Кредит Інвест”) відступив, а новий кредитор (ТзОВ “Тірас-Арс”) прийняв на себе право вимоги виконання боржником (ВАТ “Сокальський молочний завод”) зобов'язань по оплаті вартості поставленого згідно Договору купівлі-продажу № 2612/3 від 26.12.2006р. товару в частині невиконаного зобов'язання на суму 250 000,00 грн.
Як встановлено в процесі розгляду справи відповідач зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості товару не виконав.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із матеріалів справи на момент переходу до позивача права вимоги заборгованість відповідача перед ТзОВ “Нафто-Кредит Інвест” становила 250 000,00 грн. Станом на день прийняття судом рішення у справі вказаної заборгованості відповідач не сплатив.
З огляду на викладене позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи документами, відповідачем визнані та підлягають до задоволення.
У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 512, 514, 526, 599 ЦК України, ст. ст. 4-3, 7, 33, 43, 49, 75 ст.ст. 82-84 ГПК України , суд
ВИРІШИВ :
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з ВАТ “Сокальський молочний завод” (80000, Львівська обл., Сокальський р-н, с. Добрячин. Код ЄДРПОУ 00446322, р/р № 26001060001635 у Червоноградській філії ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 325882) на користь ТзОВ “Тірас-Арс” (01030, м. Київ, вул. Чапаєва, 10. Код ЄДРПОУ 35211344, р/р № 26008118269 у КБ “Західінкомбанк” м. Луцьк, МФО 303484) 250 000,00 грн. боргу; 2 500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Ділай У.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2009 |
Оприлюднено | 11.02.2009 |
Номер документу | 2901934 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні