Рішення

від 03.02.2009 по справі 7/1-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/1-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31  http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 лютого 2009 р.                                                                                                          Справа 7/1-09

за позовом: Обласного комунального підприємства "Агроінформ", м. Вінниця.   

до: Приватного підприємства ТРК "Подільські комунікації", м. Ладижин, Вінницької області.  

про стягнення 28 700,13 грн.

Головуючий суддя     Банасько О.О.     

Cекретар судового засідання Юрчак Л.C.

Представники

          позивача :    Кошалко В.О. - директор, розпорядження Вінницької обласної ради від 04.09.2006 року № 109.

          відповідача :  Шевченко І.В. - директор, рішення від 24.04.2007 року № 2.

ВСТАНОВИВ :

Обласним комунальним підприємством "Агроінформ", м. Вінниця подано позов до Приватного підприємства ТРК "Подільські комунікації", м. Ладижин, Вінницької області про стягнення заборгованості у розмірі 28 700,13 грн.

Ухвалою суду від 12.01.2009 року було порушено провадження у справі № 7/1-09 та призначено до розгляду в судовому засіданні 03.02.2009 року.

За письмовим клопотанням представників сторін справа розглядається без здійснення технічної фіксації судового процесу.

03.02.2009 року представником позивача в судовому засіданні подано клопотання про зміну та уточнення позовних вимог, у бік їх зменшення у зв'язку з тим, що при розрахунку суми позовних вимог в позовній заяві не було враховано погашення заборгованості, яке було здійснено відповідачем 03.10.2008 року в розмірі 2000,00 грн.. З врахуванням викладеного   позивач просить стягнути з відповідача 26700,13 грн..

Розглянувши вказану заяву, яка власне за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, суд прийняв її до розгляду оскільки остання не суперечить вимогам ст.22 ГПК України.

Також в судовому засіданні 03.02.2009 року представником відповідача подано заяву в якій визнає позовні вимоги у розмірі 26700,13 грн..

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.04.2008 року між обласним комунальним підприємством "Агроінформ" (Сторона 1) та приватним підприємством ТРК "Подільські комунікації" (Сторона 2) був укладений договір про співробітництво № 06/04-08.

Предметом даного договору є співробітництво сторін у наданні інформаційних послуг населенню Вінницької області.

Згідно п. 2.1.1. та п. 2.1.2 обласне комунальне підприємство "Агроінформ" зобов'язувалося надавати власне радіотехнічне обладнання для поширення радіопрограм на територію області та розмістити на своїх висотних спорудах у відповідності до проектної документації радіотелевізійне обладнання відповідача.

В свою чергу ПП ТРК "Подільські комунікації" зобов'язувалося використовувати надані споруди і радіотехнічне обладнання для забезпечення населення радіотелевізійними програмами, що передбачено п. 2.3.2. договору № 06/04-08 від 01.04.2008 року.

У додатку № 1 до договору сторонами було погоджено договірну ціну за надані послуги, зокрема: розміщення радіо або телевізійної антени на опорі "Сторони 1" - 550 грн., розміщення радіо обладнання в контейнері "Сторони 1" - 750 грн., розміщення контейнера  "Сторони 2" біля опори "Сторони 1" - 500 грн., використання антени "Сторони 1" - 1500 грн., використання радіотехнічного обладнання "Сторони 1" в якості резерву - 450 грн..

Відповідно до п. 3.2. договору № 06/04-08 від 01.04.2008 року оплата здійснюється щомісячно у відповідності до вказаних цін з поправкою на коефіцієнт інфляції.

Згідно акту введення в дію технічних засобів мовлення від 01.04.2008 року у відповідності до договору № 06/04-08 від 01.04.2008 року обласне комунальне підприємство "Агроінформ" розмістило на своїй висотні споруді та у контейнері у відповідності до проектної документації обладнання ПП ТРК "Подільські комунікації" для забезпечення населення Чечельницького району радіопрограмами, вказаний об'єкт розміщений в смт. Чечельник, Вінницької області.

Крім іншого згідно п. 4 вищевказаного акту зазначено, що даний Акт являється основою для початку нарахування  оплати за договором № 06/04-08 від 01.04.2008 року.

У п.п.3.3, 3.4 Договору сторони погодили, що вартість послуг за кожний місяць, яка підлягає оплаті вказується у акті виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін. При цьому оплата за надані послуги здійснюється відповідачем на підставі рахунку позивача за умови підписання сторонами акту виконаних робіт не пізніше 20 числа місяця наступного за тим, у якому були надані послуги.

На підтвердження виконання договору позивач разом з позовною заявою надав акти здачі-прийомки виконаних робіт за червень - вересень 2008 року від 10.10.2008 року та за жовтень - листопад 2008 року від 30.11.2008 року згідно яких вартість наданих послуг склала відповідно 20712,51 грн. та 7987,62 грн..

Оскільки акт введення в дію технічних  засобів мовлення було підписано 01.04.2008 року, а позивач разом з позовною заявою надав акти здачі-приймання виконаних робіт за червень - листопад 2008 року, суд вимагав від останнього докази виконання договору за весь час його дії.

На виконання даної вимоги позивач надав суду акт здачі - приймання виконаних робіт № 69 від 27.05.2008 року на суму 6500,00 грн. та пояснив суду, що за вказаний період відповідач розрахувався, на підтвердження чого надав довідку ВАТ СКБ "Дністер" № 10-18 від 28.01.2009 року.

Вказаний розрахунок відповідач провів 29.05.2008 року, після чого оплата послуг відповідачем більше не проводились, що змусило позивача звернутися до суду.

Таким чином судом встановлено, що позивачем було надано послуг відповідачу на загальну суму 35 200,13 грн., що підтверджено обопільно підписаними актами здачі- приймання виконаних робіт. При дослідженні актів здачі-приймання виконаних робіт також встановлено, що в них міститься посилання на договір від  01.04.2008 року № 06/04-08.

Як вбачається із довідки Вінницької філії ВАТ "Селянський комерційний банк "Дністер"" від 28.01.2009 року № 10-18 відповідачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 6 500,00 грн. (29.05.2008 року) та 2 000,00 грн. (03.10.2008 року) - загалом 8500,00 грн..

Таким чином борг відповідача складає 26 700,13 грн. (35 200,13-8 500,00).

Слід зауважити, що вказана сума боргу  відображена в акті звірки № 1 від 23.01.2009 року який підписаний двома сторонами.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по наданню послуг по зазначеним вище актах виконаних робіт відповідачу та дії  відповідача по прийняттю вказаних послуг, зазначених за визначеною ціною свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отримані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч.1 ст.903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що позивач надсилав відповідачу лист з вимогою про сплату заборгованості № 67 від 04.09.2008 року. На підтвердження факту надіслання листа відповідачу позивач надав повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.09.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що позовні вимоги  щодо стягнення заборгованості в розмірі 26700,13 грн. визнаються відповідачем та окрім цього підтверджуються наявними у справі первинними бухгалтерськими документами, суд вважає суму боргу в розмірі 26700,13 грн. доведеною позивачем.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвали суду від 12.01.2009 року  відповідач не подав до суду жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача в частині стягнення 26700,13 грн. боргу, в тому рахунку і доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи те, що позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 26700,13 грн. доведені позивачем,  позов підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд бере до уваги п.17 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" в якому вказано, що  під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Як вже вказувалось вище, позивачем в судовому засіданні 02.03.2009 року було заявлено клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку з тим, що 03.10.2008 року відповідач здійснив часткове погашення суми боргу на 2 000,00 грн.. Таким чином позивач просив стягнути з відповідача 26 700,13 грн.. Оскільки судом вказана заява була прийнята до розгляду новою ціною позову є 26 700,13 грн. щодо якої і прийнято рішення.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78  "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

За письмовим клопотанням сторін 03.02.2009 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.11, ч.ч.1, 2 ст.509, ст.ст. 525, 526, 527, ч.ч. 1, 2 ст. 530, ст.610, ч.1 ст. 625, ч.ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 5 ст. 49, ст.ст. 78, 82, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства ТРК "Подільські комунікації", вул. Процишина, 45, кв. 91, 92, м. Ладижин, Вінницька область, 24321 - (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 34261211, р/р - 2600075904 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 380805) на користь Обласного комунального підприємства "Агроінформ", вул. Соборна, 15а/111, м. Вінниця - (інформація про реквізити - р/р 260006001211 в ВАТ СКБ "Дністер", МФО-302430, ідентифікаційний код - 32537926) - 26 700 грн. 13 коп. - боргу (двадцять шість тисяч сімсот грн. 13 коп.), 267 грн. 01 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита (двісті шістдесят сім грн. 01 коп.) та 109 грн. 78 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (сто дев'ять грн. 78 коп.).

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя                                             Банасько О.О.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  06 лютого 2009 р.

віддрук.3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Соборна, 15а/111, м. Вінниця.

3 - відповідачу - вул. Процишина, 45, кв. 91, 92, м. Ладижин, Вінницька область.