6/596
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
№ 6/596 14.11.06
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Лисичанськнафтооргсинтез”
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна корпорація “Форма”
Про стягнення 1653,6 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
Від позивача Тереза Ю.О.(за дов. № 18/2-28 від 10.08.2006)
Збирит В.Є. (за дов. № 18/2-2 від 23.02.2005)
Від відповідача не з'явились
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство “Лисичанськнафтооргсинтез” до товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна корпорація (далі –ТОВ ПКК) “Форма” про стягнення з останнього 1653,6 грн. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач набув 1653,6 грн. за рахунок позивача без достатньої правової підстави і повинен їх повернути.
Ухвалою суду від 10.10.2006 було порушено провадження у справі № 6/596, розгляд останньої призначено на 14.11.2006.
У вказане судове засідання відповідач не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотання про відкладення розгляду справи не подав. Ухвалу суду про порушення провадження у справі, направлену на юридичну адресу відповідача, зазначену в довідці Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві (м. Київ, вул. Анищенко, 4, кв. 118), повернуто поштовим відділенням з відміткою, що за даною адресою відповідач не знаходиться. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:
03.10.2000 відкрите акціонерне товариство “Лисичанськнафтооргсинтез” платіжним дорученням № 5170 помилково перерахувало на користь ТОВ ПКК “Форма” 1653,6 грн.
Відповідач у направленому позивачеві листі від 06.10.2000 визнав, що 03.10.2000 на його рахунок № 260071228 помилково зараховано суму 1653,6 грн. від ВАТ “Лисичанськнафтооргсинтез” (згідно з випискою банка рахунок 2600530240164 у відділенні ПІБ в місті Лисичанськ Луганської області). Також відповідач визнав, що жодних договірних відносин з позивачем не має, рахунок № 9061 від 04.09.2000, вказаний у виписці, на оплату хімреактивів не виписував.
Таким чином, в силу ст. 469 ЦК УРСР, чинної на час перерахування коштів, у відповідача виник обов'язок повернути 1653,6 грн. Зокрема, відповідно до вказаної норми, особа, що одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі. Такий же обов'язок виникає, коли підстава, на якій придбано майно, згодом відпала.
З 01.01.04 набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003. Відповідно до п. 4 його Прикінцевих та перехідних положень щодо цивільних відносини, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Аналогічний обов'язок на відповідача покладено й Цивільним кодексом України, зокрема, статтею 1212, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Вимога позивача від 16.08.2006 про повернення 1653,6 грн. залишена відповідачем без задоволення.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів повернення позивачу безпідставно отриманих коштів не подав.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 102 грн. державного мита, 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна корпорація “Форма” (м. Київ, вул. Анищенко, 4, кв. 188, код 23703112) на користь відкритого акціонерного товариства “Лисичанськнафтооргсинтез” (м. Лисичанськ-17, Луганська область, рахунок 26003001300742 в АКБ “Райффайзенбанк Україна”, м. Київ, МФО 300528, код 05400848) 1653,6 грн., 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 27 листопада 2006 року
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 290422 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні