Ухвала

від 07.12.2012 по справі 5011-2/390-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 грудня 2012 р. № 5011-2/390-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Добролюбова Т.В., судді:Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненко В.П., Удовиченко О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеком -Сервіс" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 07.08.2012 у справі№ 5011-2/390-2012 за позовомКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва доТовариства з обмеженою відповідальністю "Елеком -Сервіс" простягнення 27 059,10 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елеком-Сервіс" про стягнення 27 059, 10 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2012 у справі

№ 5011-2/390-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суд від 12.06.2012, позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 21 341,21 грн. основного боргу, 3 020,30 грн. інфляційних, 1 073,30 грн. 30 коп. -3% річних, 1 624,29 грн. пені. Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2012 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Елеком -Сервіс" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.08.2012 у справі № 5011-2/390-2012 , в якій просить зазначену постанову скасувати, прийняти нове рішення, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 у справі

№ 2-15/18065-2007 та від 09.02.2011 у справі № 36/202 .

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 07.08.2012 у справі № 5011-2/390-2012 , про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення заборгованості за договором про надання комунальних послуг, виходячи з відсутності належних та допустимих доказів того, що відповідач не споживав послуги, надання яких передбачено вказаним договором.

Водночас, як вбачається з постанови Вищого господарського суду України від 05.11.2009 у справі № 2-15/18065-2007 спір між сторонами виник щодо розміру заборгованості за надані послуги з енергопостачання за заявлений позивачем період внаслідок застосування сторонами різних тарифів. Залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції щодо задоволення первісного позову в повному обсязі (в частині, що стосується доводів заявника), суд касаційної інстанції виходив з того, що плата за спожиті відповідачем за первісним позовом енергоносії підлягає обрахуванню згідно з тарифами, вказаними позивачем за первісним позовом, оскільки позивач направляв відповідачу листи-повідомлення про зміну тарифів на послуги з теплопостачання, вказуючи в них нормативний документ, як це передбачено пунктами 4.2.3, 6.1 укладеного сторонами договору про постачання теплової енергії, які містять інформацію про зміну тарифу, є невід'ємною частиною зазначеного договору та отримання яких відповідачем не заперечується.

У постанові від 09.02.2011 у справі № 36/202 Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення заборгованості за договором на відпуск теплової енергії, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно невиконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення оплати наданих позивачем послуг у відповідності до укладеного сторонами договору та відсутності підстав для звільнення відповідача від виконання його зобов'язань.

З огляду на викладене заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судові рішення у зазначених справах прийнято і застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та у згаданих постановах відсутні неоднакові правові висновки.

Судова колегія Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу XII 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Таким чином, у порядку, встановленому розділом XII 2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи не здійснюється.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Елеком -Сервіс" у допуску справи № 5011-2/390-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)