Постанова

від 30.01.2013 по справі 5004/971/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2013 р. Справа № 5004/971/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіБожок В.С., суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скаргиПідприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель, Волинська обл. на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі господарського суду Волинської області за позовомПідприємства теплових мереж "Ковельтепло", м. Ковель, Волинська обл. доКовельської міської організації профспілки працівників освіти і науки, м. Ковель, Волинська обл. простягнення 263 629, 83 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Кобук О.М.,

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Підприємство теплових мереж "Ковельтепло" (далі за текстом - ПТМ "Ковельтепло") звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Ковельської міської організації профспілки працівників освіти і науки про стягнення 263 629, 83 грн., з яких 130 524, 21 грн. основного боргу, 130 524, 21 грн. пені, нарахованої за період з 01.02.2012 року по 31.07.2012 року у розмірі 1% за кожен день прострочення, 588, 85 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2011 року по червень 2012 року, 1 992,56 грн. 3% річних, нарахованих за період з 16.11.2011 року по 10.08.2012 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 20.08.2012 року позовні вимоги було задоволено повністю: присуджено до стягнення з Ковельської міської організації профспілки працівників освіти і науки на користь ПТМ "Ковельтепло" 130 524, 21 грн. заборгованості, 130 524,21 грн. пені, 588, 85 грн. інфляційних нарахувань та 1 992, 56 грн. 3 % річних, а всього 263 629, 83 грн. та судовий збір.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що в договорах про постачання теплової енергії визначено, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня у розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Оскільки відповідач зобов'язання щодо оплати послуг теплопостачання за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року не виконав, сплата пені є його договірним зобов'язанням. Однак, враховуючи положення З.У. „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" пеня не може бути більшою за 100% від загальної суми боргу, а тому позивачем були обмежені нараховані відповідачу штрафні санкції до суми рівної заборгованості - 130 524,21 грн. пені.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року рішення господарського суду Волинської області від 20.08.2012 року було змінено в частині стягнення пені та 3 % річних, судових витрат; в решті рішення залишено без змін, резолютивну частину викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково. Стягнути з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки на користь ПТМ "Ковельтепло" 130 524, 21 грн. боргу, 588, 85 грн. інфляційних нарахувань, 1 837, 02 грн. 3% річних, 7 253, 33 грн. пені, всього - 140 203,41 грн., 2 804, 07 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовити. "

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідач не може бути віднесеним до суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки Ковельська міська організація професійної спілки працівників освіти і науки є добровільною, неприбутковою профспілковою організацією, а, отже, дія Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" на неї поширюватись не може. За вказаних обставин, нарахування пені слід проводити із застосуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до положень якого платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а відтак апеляційним господарським судом було здійснено перерахунок пені по періодах заборгованості з урахуванням Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, ПТМ "Ковельтепло" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року, а рішення господарського суду Волинської області від 20.08.2012 року залишити в силі.

Відповідачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року - скасувати, а рішення господарського суду Волинської області від 20.08.2012 року залишити в силі.

Відповідача згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2006 року ПТМ "Ковельтепло" (теплопостачальна організація) та Ковельською міською організацією професійної спілки працівників освіти і науки (споживач) укладено угоду на відпуск теплової енергії № 120 для об'єкта у м. Ковель по вул. Незалежності, 94.

Відповідно до п. п. 10, 13 угоди споживач зобов'язаний, зокрема, згідно рахунків проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 15 числа, наступного за розрахунковим місяця.

Вартість 1 Гкал для госпрозрахункових організацій становить 245, 06 грн. згідно рішення виконкому Ковельської міської ради № 252 від 21.06.2006 року (п. 12 угоди).

В разі утворення заборгованості споживачем, поточна проплата зараховується на погашення попередніх боргів починаючи з першого місяця, за котрий було проведена своєчасна оплата (п.19 угоди).

У випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки платежу відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 01.07.1999 року (п.15 угоди).

Вказану угоду було розірвано в судовому порядку згідно рішення господарського суду Волинської області від 31.01.2012 року у справі № 5004/2480/11, яке набрало законної сили.

Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.02.2012 року ПТМ "Ковельтепло" (теплопостачальна організація) та Ковельською міською організацією професійної спілки працівників освіти і науки (споживач) було укладено Договір на відпуск теплової енергії за № 120/1 (далі за текстом - Договір), згідно з п.1.1 якого теплопостачальна організація зобов'язується відпускати споживачу теплову енергію для об'єктів в м. Ковелі по вул. Незалежності, 94. Споживач зобов'язується оплачувати вартість теплової енергії в строк та на умовах, визначених в даному Договорі.

Згідно з п. 2.9 Договору споживач зобов'язаний, зокрема, проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 15 числа, наступного за розрахунковим місяця на основі виставлених рахунків в поточному місяці до 25 числа.

У разі утворення заборгованості споживачем, поточна оплата зараховується на погашення попередніх боргів починаючи з першого місяця, за котрий було проведена своєчасна оплата (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість 1 Гкал для інших споживачів становить 1 136, 44 грн. з ПДВ в т.ч. згідно Постанови НКРРКП України № 6 від 30.09.2011 року.

Згідно з п. 4.1 Договору у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% суми простроченого платежу за кожен день, відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 01.07.1999 року.

В період з жовтня 2011 року по квітень місяць 2012 року включно ПТМ "Ковельтепло" поставило Ковельській міській організації професійної спілки працівників освіти і науки теплової енергії вартістю 130 524, 21 грн. та пред'явило для оплати рахунки № 0120-10 від 28.10.2011 року, № 0120-11 від 29.11.2011 року, № 0120-12 від 28.12.2011 року, № 0120-01 від 26.01.2012 року, № 0120-02 від 23.02.2012 року, № 0120-03 від 22.03.2012 року, № 0120-04 від 23.04.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не заперечував проти факту отримання від позивача теплової енергії вартістю 130 524, 21 грн. та рахунків для оплати, однак свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 130 524, 21 грн.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Предметом спору у даній справі є стягнення основного боргу та штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання теплової енергії в частині оплати за надані послуги, а, отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Частинами 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з положеннями статей 626, 629, 638 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків, і він вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

В ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З матеріалів справи, зокрема, з картки розрахунків та банківських виписок вбачається, що за період з грудня 2011 року по травень 2012 року відповідачем було перераховано позивачу кошти в розмірі 81 958, 01 грн., однак вказані кошти, у відповідності до положень п. 19 угоди № 120 від 01.08.2006 року та п. 3.3 Договору від 10.02.2012 року № 120/1 були зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості відповідача за минулі періоди.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вимоги статей 610, 611, 612, 614 Цивільного кодексу України та договірні положення, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні всі підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності у вигляді стягнення з відповідача на користь позивача 588, 85 грн. інфляційних втрат та 1 837, 02 грн. 3 % річних (у перерахованому апеляційним господарським судом розмірі), оскільки законодавством передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п. 15, 4.1 укладених сторонами договорів від 01.08.2006 року та від 10.02.2012 року відповідно розмір пені за прострочення платежу встановлено 1 % за кожен день прострочення з посиланням на Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 01.07.1999 року.

Згідно ст. 1 Статуту Профспілки працівників освіти і науки України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.03.2000 року (з подальшими змінами) профспілка працівників освіти і науки України (далі в тексті Статуту - Профспілка) - всеукраїнська добровільна неприбуткова громадська організація, яка об'єднує на добровільних засадах без обмеження через походження, соціальний і майновий стан, громадянство, расову та національну належність, стать, мову, політичні погляди, релігійні переконання, рід і характер занять, місце проживання осіб, які працюють в установах, закладах, органах управління, підприємствах, організаціях галузі освіти (студентів, учнів, аспірантів, докторантів та ін.), незалежно від форм власності та видів господарювання, фізичних осіб, які звільнилися з посад в установах і закладах освіти у зв'язку з виходом на пенсію або які тимчасово не працюють та які визнають цей Статут і сплачують членські внески.

Відповідно до п. 1.1 Положення про Ковельську міську організацію профспілки працівників освіти і науки, затвердженого Головою обкому профспілки працівників освіти і науки 17.03.2004 року, міська організація профспілки є добровільним об'єднанням первинних профспілкових організацій однієї профспілки, що діє на території міста.

Міська організація профспілки керується у своїй діяльності Конституцією України, Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", законодавством України, статутом профспілки, Положенням про міську організацію профспілки, затвердженим керівним органом профспілки, та рішеннями вищих за рівнем органів профспілки (п. 1.4 Положення).

Як вбачається з довідки Ковельської ОДПІ від 21.02.2005 року № 139 про взяття на облік платника податків та довідки-витягу з ЄДРПОУ станом на 17.07.2009 року Ковельська міська організація профспілки працівників освіти і науки є неприбутковою організацією.

Таким чином, колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що відповідач не може бути віднесений до суб'єктів підприємницької діяльності, а, отже, дія Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" на нього поширюватись не може.

За вказаних обставин, нарахування пені слід проводити із застосуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 10 угоди № 120 від 01.08.2006 року та в п. 2.9 Договору № 120/1 від 10.02.2012 року сторонами було визначено, що споживач зобов'язаний, зокрема, проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 15 числа (рахунки відповідач отримував в період 3 - 7 числа наступного за розрахунковим місяця), наступного за розрахунковим місяця на основі виставлених рахунків, а тому апеляційним господарським судом було здійснено перерахунок пені по періодах заборгованості з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яка за період з 01.02 2012 року по 31.07.2012 року складає 7 253, 33 грн.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд обґрунтовано, з посиланням на норми чинного законодавства дійшов вірного висновку про те, що сума основного боргу, пені (в перерахованому розмірі), інфляційних збитків та трьох відсотків річних підлягає стягненню на користь позивача.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що доводи ПТМ "Ковельтепло", викладені в касаційній скарзі, не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки зводяться до вільного тлумачення правових норм і не спростовують висновків апеляційного господарського суду.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі № 5004/971/12- залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Божок

Судді: Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга