Ухвала

від 28.01.2013 по справі 53/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 53/299 28.01.13 За скаргою Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

На дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

По справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват - Консалтинг"

до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

про стягнення заборгованості 38 517,00 грн.

Суддя Грєхова О. А

Представники:

від позивача: Руденок С. Б. - директор

від відповідача: Уланов І. В. - представник за довіреністю

від відділу ДВС: Рубель І. В. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської рад (Київська міська державна адміністрація) заборгованості за Договорами № 851 та № 854 від 07.05.2009 в розмірі 38 517,00 грн., 29 000,00 грн. основного боргу, збитків від інфляції в розмірі 4118,00 грн., 3% річних в розмірі 1156,00 грн., 2030,00 грн. штрафу, 2213,00 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2011 № 53/299 позовні вимоги задоволено повністю.

04.08.2011 видано наказ № 53/299 на виконання рішення від 18.07.2011 № 53/299.

11.12.2012 на адресу Господарського суду м. Києва надійшла скарга від Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій скаржник просить визнати дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 19.11.2012 № ВП 28713961 про стягнення з боржника виконавчого збору неправомірним та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.11.2012 № ВП 28713961.

Ухвалою суду від 14.12.2012 призначено розгляд скарги на 14.01.2013.

10.01.2013 від представника позивача надійшли письмові пояснення на скаргу, в яких позивач зазначив, що 22.09.2011 позивач отримав лист від Відділу примусового виконання рішень ДВС України яким була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження, проте станом на 09.01.2013 позивач не отримав кошти на свій рахунок згідно виконавчого провадження.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 14.01.2013 представника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України розгляд скарги відкладено на 28.01.2013.

Представник заявника в судове засідання 28.01.2013 з'явився та підтримав подану скаргу в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав пояснення надані до суду 10.01.2013.

Представник Державної виконавчої служби України в судовому засіданні просив замінити відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на Державну виконавчу службу України, оскільки відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не є самостійним органом державної виконавчої служби, а лише діє у складі Державної виконавчої служби України.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє клопотання Державної виконавчої служби України про заміну відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на Державну виконавчу службу України.

Представник Державної виконавчої служби України надав відзив на скаргу в якому зазначив, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження, в ході проведення заходів примусового виконання рішення суду, державним виконавцем вчасно направлено на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження, 25.10.2012 виконавцем направлено вимогу на адресу боржника про надання інформації щодо кодів класифікації видатків та кредитування державного бюджету і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання боргу; державним виконавцем 19.11.2012 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та направлено боржнику для виконання та до відома; враховуючи, що боржником рішення суду в самостійно не виконано, державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Дослідивши матеріали скарги, виконавчого провадження, суд встановив наступне.

ТОВ «Приват-консалтинг» звернулося з заявою № 07/09-1 від 07.09.2011 до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2011.

Постановою від 15.09.2011 ВП № 28713961 Державною виконавчою службою України відкрито виконавче провадження з виконання наказу № 53/299 від 04.08.2011. Вказану постанову було направлено скаржнику, що вбачається з копії супровідного листа від 14980-0-33-11-20/7 від 15.09.2011 та отримано боржником - 19.09.2011, що вбачається з копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

В ході проведення заходів примусового виконання рішення суду державним виконавцем 25.10.2012 направлено вимогу на адресу боржника про надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Виконавець просив надати інформацію щодо кодів класифікації видатків та кредитування державного бюджету і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, чи реквізитів рахунків, на яких наявні кошти для безспірного списання боргу.

У відповідь на вимогу боржник повідомив реквізити для виконання рішення Господарського суду м. Києва (лист № 042/2/9-14151 від 01.11.2012).

Постановою від 19.11.2012 Державною виконавчою службою України стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 3913,81 грн., оскільки боржником не виконано рішення в добровільному порядку в строк до семи днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Скаржник просить визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо безпідставного стягнення виконавчого збору з боржника, оскільки Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не направлялася на адресу боржника постанова про відкриття виконавчого провадження, а тому у боржника не було можливості виконати рішення суду в добровільному порядку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

На доказ направлення постанови про відкриття провадження стягувачу та боржнику Державна виконавча служби України надала суду копію супровідного листа від 14980-0-33-11-20/7 від 15.09.2011 та на доказ тримання боржником вказаної постанови 19.09.2012 - копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Постановою від 19.11.2012 Державною виконавчою службою України стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 3913,81 грн., оскільки боржником не виконано рішення в добровільному порядку в строк до семи днів з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частиною першою статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника -фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки, боржник не сплатив борг в добровільному порядку, то державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

З огляду на зазначене вище, суд відмовляє в задоволенні поданої скарги як необґрунтованої.

Керуючись ст. ст. 86, 121 2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на дії Державної виконавчої служби України відмовити повністю.

Дана ухвала набирає чинності з моменту прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Грєхова О. А.