Постанова

від 18.12.2012 по справі 6/54/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. Справа № 6/54/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Саврій В.А. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Дрига О.В. (довіреність б/н від 21.08.2012р.);

Дрига О.В. (довіреність б/н від 17.12.2012р.);

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача-Товариства з обмеженою відповідальністю ЕлектроПром-Центр на рішення господарського суду Вінницької області від 18.10.12 р. у справі № 6/54/2012/5003

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕлектроПром-Центр м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Електроснаб м.Вінниця

про стягнення 25 480 грн. 25 коп. безпідставно перерахованих коштів,-

Представникам Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.10.2012р. у справі №6/54/2012/ 5003 (суддя Говор Н.Д.) відмовлено в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ЕлектроПром-Центр до Товариства з обмеженою відповідальністю Електроснаб про стягнення 25 480 грн. 25 коп. безпідставно перерахованих коштів.(арк.справи 133-136).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Вінницької області, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 18.10.2012р. у даній справі та прийняти нове, яким задоволити позов в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що при винесенні рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушено норми матеріального та процесуального права. Вказує, що місцевим господарським судом у вступній частині рішення правильно вказано назву Позивача-ТзОВ ЕлектроПром-Центр , а в описовій та мотивувальній частинах рішення, з невідомих причин, Позивача названо ТзОВ Енергопромцентр . Скаржник зазначає, що не отримував рахунок-фактуру №ЕС 0000604 від 11.06.2012р. на оплату проводу ШВВП 3х2,5 у кількості 3 000 м. на суму з ПДВ - 29 400 грн. та не мав наміру купувати цей товар. Крім того, цей рахунок був виставлений зовсім іншому підприємству, а не Позивачу. Скаржник вказує, що Відповідач не заперечував той факт, що рахунок-фактуру №604 від 11.06. 2012р. на суму 25 480 грн. за 52 м. Кабелю КГЕ 3х120+1х35 (6000В) Камкабель, було надіслано не Відповідачем, а невстановленою особою. Суд першої інстанції взяв до уваги вказаний доказ (рахунок-фактуру №604 від 11.06.2012р. на суму 25 480 грн. за 52 м. Кабелю КГЄ 3х120+1х35 (6000В) Камкабель), але не дав йому належної оцінки. Крім того, в своєму рішенні суд зазначає, про встановлення факту передачі 13.06.2012р. Відповідачем через представника Дікуна М.С. за довіреністю №77 від 11.06.2012р. згідно накладної №ЕС-0000509 від 13.06.2012р. - ТзОВ ЕлектроПром-Центр товару - проводу ШВВП3х2,5 на загальну суму 25 480 грн., однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки Позивач ніколи не отримував від Відповідача ніякого товару. В довіреності №77, яка надана суду Відповідачем, копія якої долучена до матеріалів справи - Дікун Микола Сергійович значится заступником директора, проте така особа ніколи не працювала в ТзОВ ЕлектроПром-Центр на будь-якій посаді. Скаржник вважає довіреність №77 від 11.06. 2012р. підробленою, підписаною невідомо ким без відтиску печатки Позивача. Проте, суд дійшов хибного висновку, що отримавши від Позивача грошові кошти, Відповідач передав товарно-матеріальні цінності на вказану суму особі, яка надала документи, що підтверджували її повноваження на отримання товару від імені Позивача.(арк.справи 146-151).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що між сторонами по справі був укладений договір купівлі-продажу у простій письмовій формі, шляхом вчинення дій та обміну первинними бухгалтерськими документами, направленими на висловлення пропозиції щодо його укладення з боку Відповідача - оферти та акцепту - прийняття даної пропозиції Позивачем. Відповідач вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що вищенаведеними діями сторони висловили свою волю на продаж-купівлю відповідних ТМЦ, що в свою чергу підтвердив і сам представник Позивача в судовому засіданні, що відбулось 18.10.2012р., тому вважає рішення законним і обґрунтованим і просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.(арк.справи 157-160).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 16.11.2012р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 144).

Представники Позивача у судовому засіданні 18.12.2012р. підтримали доводи апеляційної скарги, оскаржуване рішення вважають незаконним, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та просили суд апеляційної інстанції скасувати його, прийнявши нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ТзОВ ЕлектроПром-Центр .

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання призначене на 18.12. 2012р., хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк. справи 155-156).

Оскільки, ухвалою у даній справі від 10.08.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою - колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 144).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення господарської діяльності, Позивач-ТзОВ ЕлектроПром-Центр використовує телефонний номер (044) 228-62-25 та електронну адресу 2083@ukr.net, що стверджується Додатком №2 до Договору №1544519 від 01.02.2011р. про надання телекомунікаційних послуг в мережі CDMA Ukraine .(арк.справи 84).

Працівник ТзОВ Електро-Пром-Центр ОСОБА_1 25.05.2012р. розмістив на спеціалізованому інтернет-порталі http://procable.com.ua/ board/ 125853 об'яву про купівлю кабеля КГЕ 3х120+1х35 в кількості 52 м, що стверджується інформацією провайдера-ТзОВ Укрнет .(арк.справи 79-80, 92).

Матеріалами справи стверджується, що ТзОВ ЕлектроПром-Центр 11.06.2012р. одержало на свою електронну адресу 2083@ukr.net рахунок-фактуру №604 від 11.06.2012р. на оплату товару кабель КГЕ 3х120-1х35 (6000В) Камкабель на суму 25 480 грн., постачальником товару зазначено ТзОВ Електроснаб , а одержувачем - ТзОВ ЕлектроПром-Центр , що також стверджується інформацією провайдера-ТзОВ Укрнет .(арк.справи 84, 86-87, 89).

Платіжним дорученням №632 від 11.06.2012р. ТзОВ ЕлектроПром-Центр перерахувало на поточний рахунок ТзОВ Електроснаб 25 480 грн. з призначенням платежу: за кабель , згідно рахунку №604 від 11.06.2012р. .(арк.справи 58).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з доказів, наданих ТзОВ Електро-Снаб - останнє 11.06.2012р. виставило на електронну поштову скриньку alsnab@ukr.net для kabelenergo @bk. ru рахунок-фактуру №ЕС 0000604 від 11.06.2012р. на оплату товару провід ШВВП 3х2,5 в кількості 3 000 м на суму 29 400 грн., постачальником товару зазначено ТзОВ Електро-Снаб , а одержувачем - ТзОВ Енергопромцентр , що стверджується інформацією провайдера-ТзОВ Укрнет .(арк.справи 125-127).

В матеріалах справи міститься також рахунок-фактура №ЕС 0000604 від 11.06.2012р. на оплату товару провід ШВВП 3х2,5 в кількості 2 600 м на суму 25 480 грн., постачальником товару зазначено ТзОВ Електро-Снаб , а одержувачем - ТзОВ Електропром-центр . При цьому, докази надсилання Відповідачем даного рахунку Позивачеві поштовим або електронним зв'язком і докази отримання рахунку останнім - в матеріалах справи відсутні. (арк.справи 57).

З поданих Відповідачем документів вбачається, що ТзОВ Електро-Снаб 13.06.2012р. через представника Дікуна М.С., який діяв на підставі довіреності №77 від 11.06.2012р., згідно видаткової накладної №ЕС-0000509 від 13.06.2012р. передало ТзОВ Електропром-Центр 2 600 м провода ШВВП 3х2,5 на загальну суму 25 480 грн.(арк.справи 59-60).

Не отримавши кабелю КГЕ 3х120-1х35 (6000В) Камкабель в кількості 52 м і вважаючи, що рахунок-фактуру №604 від 11.06.2012р. на суму 25 480 грн. було надіслано не Відповідачем, а невстановленою особою і кошти останньому сплачені безпідставно - Позивач звернувся з листом до Відповідача. Проте, пропозиція повернути 25 480 грн., безпідставно перерахованих 11.06.2012 року платіжним дорученням №632, яка вбачається з вимоги Позивача від 07.07.2012р. - залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.(арк.справи 12-13).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної ухвали, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, з огляду на таке:

Предметом спору у даній справі є стягнення безпідставно перерахованих коштів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Підставою своїх вимог Позивач визначив відсутність між сторонами зобов'язань з купівлі-продажу кабелю КГЕ 3х120+1х35 (6000В) Камкабель в кількості 52 м (надалі в тексті - кабель).

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладений, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Тобто, якщо законом встановлені істотні умови договору, то недосягнення згоди з усіх істотних умов означає, що права та обов'язки за договором не виникли.

Відповідно до ч.3 ст.180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Заперечуючи позовні вимоги, Відповідач зазначає, що між сторонами виникли відносини купівлі-продажу товару, вважаючи таким товаром дріт ШВВП 3х2,5 в кількості 2 600 м (надалі в тексті - дріт), рахунок-фактуру на оплату якого №ЕС 0000604 від 11.06.2012р. електронною поштою було, на його думку, отримано Позивачем, як і сам дріт - 13.06.2012.(арк.справи 39, 57-60).

При цьому, матеріалами справи стверджено, а Відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції - не заперечувалось, що рахунок-фактура №604 від 11.06.2012р. на оплату кабелю Позивачу не надавався .(арк.справи 121-123). Також в судових засіданнях суду першої інстанції Позивач зазначав про недосягнення згоди на купівлю-продаж кабелю і заперечував погодження на купівлю-продаж дроту, покликаючись на ГОСТ 15845-80, яким розмежовуються кабельний виріб та електричний дріт, що за своїм призначеням є різними продуктами і потреби в ос-танньому він не має.(арк.справи 117).

Разом з тим, у матеріалах справи відстуні докази отримання Позивачем рахунків-фактур №ЕС 0000604 від 11.06.2012р. на оплату дроту в кількості 3 000 м та 2 600 м.

Вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд, однак, залишив зазначені обставини поза увагою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти були перераховані Позивачем на користь Відповідача не помилково і не внаслідок обману з боку Відповідача, а з конкретною метою - одержання від Відповідача за сплачені грошові кошти товарно-матеріальних цінностей, якими є дріт. На думку місцевого суду, виставивши рахунокфактуру №ЕС 0000604 від 11.06.2012р. на оплату товару провід ШВВП 3х2,5 на загальну суму 29 400 грн. особі, яка не є стороною у справі - ТзОВ Енергопромцентр - Відповідач висловив волю на продаж вказаного товару саме Позивачеві. Тому, перерахувавши грошові кошти Відповідачу за кабель - ТзОВ Енергопромцентр висловило волю на купівлю у Відповідача дроту.(арк. справи 133-136).

Таким чином, місцевий господарський суд вирішив спір щодо особи, яка не є стороною у справі - ТзОВ Енергопромцентр . Разом з тим, висновок місцевого суду про безпідставність заявленого позову, колегія суддів вважає помилковим з огляду на наступне:

Згідно ч.8 ст.181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Досліджуючи обставини справи, судова колегія, вважає, що оферта Позивача від 25.05. 2012р. на купівлю кабелю не була акцептована Відповідачем, оскільки рахунку-фактури №604 від 11.06.2012р. на оплату кабелю останній не виставляв, що стверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем договір на поставку товару (кабелю чи дроту) не укладався , не було погоджено і в спрощений спосіб істотних умов договору, в тому числі ні предмету договору, ні ціни, ні строку виконання зобов'язань. Матеріалами справи стверджується, що стосовно укладання будь-яких договорів, зокрема поставки 52 м кабелю КГЕ 3х120+1х35 чи дроту - перемовини між сторонами взагалі не здійснювались.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що зобов'язання з безпідставного набуття або збе-реження майна є одним з видів позадоговірних зобов'язань, змістом яких є обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої пра-вової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому.

Приписами ст.1212 ЦК України визначено загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави, які мають велике значення для вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб (відновлення справедливості) в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов.

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що відповідно до п.2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні (затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004р. N22) мало місце помилкове списання коштів, а Відповідач є неналежним отримувачем і зобов'язаний був протягом 5 днів повернути їх Позивачу.

На думку колегії суддів, порушене право Позивача відповідає способу захисту порушеного права і підлягає захисту шляхом відшкодування матеріальної шкоди. З підстав ст.33 ГПК України, відсутність зобов'язань з купівлі-продажу кабелю є доведеними, а вимога примусового стягнення помилково сплачених коштів - обґрунтованою.

За змістом ст.32 ГПК України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на відсутність у справі жодних доказів достягнення сторонами згоди щодо купівлі-продажу дроту, апеляційний суд дійшов висновку, що Відповідач не був зобов'язаний передавати 13.06.2012р. згідно накладної №ЕС-0000509 2 600 м дроту на загальну суму 25 480 грн. Дікуну М.С., який пред'явив довіреність №77 від 11.06.2012р.

Тому, із зазначених вище мотивів, Відповідач вправі звернутись згідно ст.1212 ЦК України з вимогою про повернення Позивачем товару, отриманого без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач не надав судам доказів повернення безпідставно отриманих коштів.

З огляду на встановлені Рівненським апеляційним господарським судом обставини в сукупності, рішення суду першої інстанції від 18.10.2012р. у даній справі є необґрунтованим і підлягає скасуванню, з підстав п.п. 1, 3 ч.1 ст.104 ГПК України, оскільки ухвалюючи його, місцевий суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи і припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні.

В зв'язку із скасуванням рішення і задоволенням скарги, на Відповідача належить покласти судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕлектроПром-Центр на рішення господарського суду Вінницької області від 18.10.2012р. у справі №6/54/2012/5003 -задоволити.

2. Рішення суду першої інстанції -скасувати, прийнявши нове, яким позов задоволити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Електро-Снаб , яке знаходиться у м.Вінниця, вул.Київська, 78 (код ЄДР 35200579) на користь Товариства з обмеженою відповідаль-ністю ЕлектроПром-Центр , яке знаходиться у м.Київ, вул.Дежнєва, 34 (код ЄДР 37267834) 25 480 грн. 25 коп. безпідставно набутих коштів, 1 609 грн . 50 коп . витрат по сплаті судового збору.

4. Витрати Позивача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 804 грн . 75 коп . покласти на Відповідача.

5. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідних наказів.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарськоуго процесуального кодексу України.

7. Справу №6/54/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Мельник О.В.