Постанова

від 04.02.2013 по справі 30/5005/5566/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа № 30/5005/5566/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Владимиренко С.В.

за участю представників:

Позивача (відповідача -1 за зустрічним позовом): не з'явився;

Відповідача -1 (позивача за зустрічним позовом): не з'явився;

Відповідача -2: не з'явився;

Відповідача -3 за зустрічним позовом: не з'явився;

Відповідача -4 за зустрічним позовом: не з'явився;

Третьої особи -1: не з'явився;

Третьої особи -2: не з'явився;

Третьої особи -3: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвали господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 19.07.2012 року та від 21.08.2012 року та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року

у справі № 30/5005/5566/2012 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

до відповідача -1 фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4

відповідача -2 фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1 ОСОБА_2

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) арбітражного керуючого (ліквідатора) Шкуто Юрія Григоровича

2) приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.2011 року, визнання недійсним договору про внесення змін до договору купівлі-продажу від 18.06.2011 року

за зустрічним позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4

до відповідача -1 фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3

відповідача -2 фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5

відповідача -3 виконавчого комітету Малоріченської сільської ради

відповідача -4 публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "АКОРДБАНК"

третя особа: ОСОБА_2

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.2011 року, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Малоріченської сільської ради № 303 від 22.08.2011 року

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -1 ОСОБА_2, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд пансіонату "Ювілейний" від 21.04.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований за № 1360; визнати недійсним договір про внесення змін до договору купівлі-продажу будівель та споруд пансіонату "Ювілейний" від 18.06.2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований за № 2135 (т. 1, а.с. 3-6).

Заявою від 18.07.2012 року про забезпечення позову позивач просив накласти арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 44-47).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 року (суддя Калиниченко Л.М.) заяву фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 74-77).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2012 року доповнено вступну частину (преамбулу) ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 року відомостями про місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційними номерами учасників справи (т. 1, а.с. 82-83).

Заявою від 17.08.2012 року про уточнення позовних вимог фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 просив визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд пансіонату "Ювілейний" від 21.04.2011 року, укладений між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 та ліквідатором фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований за № 1360; визнати недійсним договір про внесення змін до договору купівлі-продажу будівель та споруд пансіонату "Ювілейний" від 18.06.2011 року, укладений між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 та ліквідатором фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований за № 2135; визнати недійсним рішення виконавчого комітету Малоріченської міської ради від 22.08.2011 року № 303; визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04.09.2011 року, видане виконавчим комітетом Малоріченської міської ради; визнати недійсним іпотечний договір від 05.07.2012 року, укладений між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "АКОРДБАНК", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований за № 1265; залучити до участі у справі в якості відповідачів публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "АКОРДБАНК" та виконавчий комітет Малоріченської міської ради (т. 1, а.с. 115-117).

У серпні 2012 року фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з зустрічним позовом (т. 1, а.с. 125-135).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2012 року зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним; залучено до участі у справі в якості третіх осіб арбітражного керуючого (ліквідатора) Шкуто Юрія Григоровича, приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7 (т. 2, а.с. 22-26).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2012 року заяву фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено. До розгляду справи по суті накладено арешт на об'єкти нерухомого майна, придбані фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу будівель та споруд пансіонату "Ювілейний" від 21.04.2011 року з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін до договору купівлі-продажу будівель і споруд пансіонату "Ювілейний" від 18.06.2011 року, розташовані, у тому числі, але не виключно за адресами: АДРЕСА_1, що складаються, в тому числі, але не виключно з: адміністративного корпусу А загальною площею 1 047,6 кв.м.; цок. поверху п/А; навісу А; ганків; балконів; козирків; спального корпусу Б загальною площею 3 342,5 кв.м.; навісу б1; тамбуру б; ганків; балконів; основного В загальною площею 1 659,6 кв.м.; підвалу п/в; тамбуру в; навісу в1; ганку; сходів; балконів; основного Н загальною площею 155,9 кв.м.; навісу н1; прибудови н2; ганку; основного О загальною площею 35,1 кв.м.; навісу о1; ганку; павільйону П загальною площею 116,8 кв.м.; навісу п1; основного Х загальною площею 7,5 кв.м.; основного Ц загальною площею 24,5 кв.м.; сараю Ф; сараю Ш; вбиральні У; парника И; сараю Я; споруди. До розгляду справи по суті заборонено публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "АКОРДБАНК", виконавчому комітету Малоріченської сільської ради, Кримському республіканському підприємству "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" вчиняти будь-які дії щодо вищевказаного нерухомого майна, придбаного фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу будівель та споруд пансіонату "Ювілейний" від 21.04.2011 року з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін до договору купівлі-продажу будівель і споруд пансіонату "Ювілейний" від 18.06.2011 року, розташованого, в тому числі, але не виключно за адресами: АДРЕСА_1, у тому числі, але не виключно -дії щодо поділу, об'єднання, виділення нерухомого майна, звернення стягнення на предмет іпотеки, тощо (т. 2, а.с. 30-35).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року (головуючий Лотоцька Л.О., судді Бахмат Р.М., Євстигнеєв О.С.) ухвали господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 19.07.2012 року та від 21.08.2012 року у справі № 30/5005/5566/2012 залишено без змін.

Процесуальні акти мотивовані правомірністю вимог позивача у частині забезпечення позову та відповідності вжитих заходів предмету позову.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, ОСОБА_2 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просив скасувати оскаржені судові рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.01.2013 року касаційну скаргу ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2013 року.

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/28 від 04.02.2013 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Владимиренко С.В.

У судове засідання 04.02.2013 року представники сторін не з'явилися, причин неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Згідно п. п. 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, заяви про забезпечення позову обгрунтовані наявністю загрози відчуження вищевказаного майна на користь третіх осіб, чергової зміни конфігурації об'єктів нерухомості, зміни адрес, виставлення на публічних торгах, у зв'язку з невиконанням будь-яких зобов'язань, у тому числі перед банківською установою.

Отже, дійшовши висновку про задоволення заяв фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вжиття заходів до забезпечення позову суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвали господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 19.07.2012 року та від 21.08.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року у справі № 30/5005/5566/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

С.В. Владимиренко