Постанова

від 04.02.2013 по справі 5011-37/5475-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа № 5011-37/5475-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіКапацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 у справі № 5011-37/5475-2012 господарського судуміста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" треті особи 1. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, 2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна проскасування і визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню за участю представників від: позивача Бубліченко Н.В. (довір. б/н, б/д) відповідача не з'явився третіх осіб 1. не з'явився 2. не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Дика Орхідея, Україна" (Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Відповідач) про скасування і визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової А.В., зареєстрованого у реєстрі № 568 від 03.03.2012р. про звернення стягнення на нерухоме майно таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2012р. у справі № 5011-37/5475-2012 позов задоволено частково, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової А.В. від 03.03.2012р. за реєстраційним номером № 568, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2012р. по даній справі в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2012р. у справі № 5011-37/5475-2012 залишено без змін.

Постанова апеляційного господарського суду по даній справі ґрунтується на тому, що в силу статей 11, 626, 627, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, із договору і договір є обов'язковим до виконання, виконавчий напис нотаріусом вчинено у відповідності зі статтями 87, 88 Закону України "Про нотаріат", пунктами 283, 286, 290 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5.

Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. у справі № 5011-37/5475-2012 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2012р. по даній справі.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості, на час вчинення виконавчого напису не настав термін повернення кредитних коштів, оскільки термін кредитного договору спливає 17.06.2017року, Господарським судом Полтавської області згідно з ухвалою від 14.02.2012р. порушено провадження у справі № 18/3733/11 про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 29-В/08 від 13.03.2008р., кредитні договори нотаріально не посвідчені і нотаріус не вправі вчиняти виконавчий напис про стягнення заборгованості на підставі цих кредитних договорів, нотаріусу не надавалися первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між ЗАТ "Дика Орхідея, Україна" , правонаступником якого є ПАТ "Дика Орхідея, Україна" (Позичальник) і ЗАТ "Банк НРБ", правонаступником якого є ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" (Банк) укладено договори про відкриття кредитної лінії № 200-В/07 від 01.10.2007р., № 209-В/07 від 09.11.2007р., № 222-В/07 від 17.12.2007р., № 204-В/07 від 10.10.2007р., № 29-В/08 від 13.03.2008р., № 17-В/08 від 19.02.2008р. за умовами яких у певні періоди часу Банк надавав Позичальнику кредитні кошти в національній та іноземній валюті у визначеному договором розмірі.

За період з 12.12.2011р. по 01.03.2012р. Позичальник не повернув кредит на загальну суму 8 236 455,50 грн.

На забезпечення виконання зобов"язань за кредитними договорами між Банком і Позичальником 04.09.2008р. укладено і нотаріально посвідчено іпотечний договір, стаття 3 якого передбачає предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 1 701,1 кв.м., розташовані за адресою - Полтавська обл., місто Лубни, майдан Володимирський (пл. Кірова), 16/1; об"єкт незавершеного будівництва двоповерхової будівлі складських приміщень загальною площею 1 282,8 кв.м., розташованого за адресою - Полтавська обл., місто Лубни, майдан Володимирський (пл. Кірова), 16/1; земельна ділянка площею 0,2267 га, розташована за цією ж адресою.

Згідно зі статтею 2 іпотечного договору кредитні кошти підлягали поверненню:

- за договором № 200-В/7 від 01.10.2007р. на суму 300 000 дол. США до 30.03.2009р.;

- за договором № 204-В/07 від 10.10.2007р. на суму 350 000 дол. США до 09.04.2007р.;

- за договором № 200-В/07 від 09.11.2007р. на суму 250 000 дол. США до 08.05.2009р.;

- за договором № 222-В/07 від 17.12.2007р. на суму 200 000 дол. США до 16.06.2009р.;

- за договором № 17-В/08 від 29.02.2008р. на суму 2 000 000 дол. США до 27.02.2012р.;

- за договором № 29-В/08 від 13.03.2008р. на суму 4 900 000 дол. США до 28.03.2010р.

Відповідно до пункту 6.2 іпотечного договору Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем будь-якого із зобов'язань, зазначених в статті 2 цього договору не будуть виконані або будуть виконані неналежним чином.

Договорами № 11, № 12, № 14 від 29.12.2010р. внесені зміни до кредитних договорів про відкриття кредитної лінії № 222-В/07 від 17.12.2007р., № 17-В/08 від 29.02.2008р., № 209-В/07 від 09.11.2007р., № 200-В/07 від 01.10.2007р., № 29-В/08 від 13.03.2008р., згідно з якими Банк продовжив кредитування Позичальника на період з 29.12.2010р. по 01.09.2017р.

Але станом на 01.03.2012р. Позивач мав заборгованість перед Відповідачем по основних кредитних договорах на суму 8 236 455,50 грн. (1 031 232,69 дол. США), для стягнення якої за рахунок заставленого майна вчинено виконавчий напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. від 03.03.2012р. зареєстрований в реєстрі за № 568 .

Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Аналогічні положення закріплені в статті 589 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов"язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв"язку із пред"явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У виконавчому написі нотаріуса від 03.03.2012р. міститься посилання на кредитні договори № 222-В/07, № 200-В/07, № 209-В/07, № 204-В/07, № 29-В/08, № 17-В/08, термін повернення за якими кредитних коштів скінчився у 2009 році (лише за договором № 17-В/08 строк повернення кредиту до 27.02.2012р.), а тому безпідставними є доводи заявника, викладені в касаційній скарзі, про те, що термін закінчення кредитного договору встановлено до 17.06.2017р.

Договорами №№ 11, 12, 13, 14 від 29.12.2010р., якими вносяться зміни до основних договорів про відкриття кредитної лінії, встановлені нові строки кредитування Позивача та умови повернення кредитних коштів.

Не заслуговують на увагу доводи ПАТ "Дика Орхідея, Україна" про порушення нотаріусом вимог статті 88 Закону України "Про нотаріат", яка передбачає безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, оскільки Позивачем не спростована відповідними розрахунками заборгованість за кредитними договорами.

Не може бути підставою для визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, в якому відображена заборгованість за кредитним договором № 29-В/08, з підстав розгляду господарським судом спору про визнання недійсним цього кредитного договору, оскільки стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Помилковим є твердження Позивача про те, що на порушення постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.09.1999р. "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" оспорюваний виконавчий напис вчинено на підставі нотаріально не посвідчених кредитних договорів, оскільки в основу виконавчого напису від 03.03.2012р. покладено нотаріально посвідчений іпотечний договір від 04.09.2008р. з посиланням на розмір заборгованості, яка виникла у боржника за кредитними договорами.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених апеляційним господарським судом висновків.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення касаційної скарги Позивача, постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. у даній справі залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 у справі № 5011-37/5475-2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда