Постанова

від 29.11.2006 по справі 50/20-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

50/20-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 листопада 2006 р.                                                                                   № 50/20-06  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачане з'явився

відповідачаДзюбенко С.М. дов. б/н від 13.11.2006 р.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавного міжнародного аеропорту “Бориспіль”

на ухвалугосподарського суду Київської області від 02.02.06 року

у справі№50/20-06

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Аерохендлінг”

доДержавного міжнародного аеропорту “Бориспіль”

провизнання відсутнім права надавати послуги та стягнення збитків

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Аерохендлінг” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль” про визнання відсутнім у відповідача права на здійснення дій з реєстрації пасажирів, у тому числі, перевіряти авіаквитки  та подорожні документи, видавати пасажирам талони для посадки у літак, а також здійснювати контроль з посадкою пасажирів, оформлення та відслідковування багажу, здійснення контролю завантаження літаку та стягнення 41 826,33 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на  виконання зобов'язань укладеної між сторонами Рамкової угоди від 21.11.2003 року позивачеві  на підставі договору оренди в Терміналі  “Б” аеропорту відповідачем надана необхідна площа для здійснення останнім операцій з  наземного обслуговування пасажирів ТОВ “Аерохендлінг” згідно із Стандартною угодою ІАТА за наведеним переліком. За умовами Рамкової угоди відповідач зобов'язався припинити надання авіакомпаніям позивача  зазначених послуг з обслуговування пасажирів до встановленого терміну, після закінчення цього терміну позивач надає ці послуги самостійно. Проте, ДМА “Бориспіль” в порушення  названих умов Рамкової угоди Доповідач: Шаргало В.І.

продовжував надавати пасажирам авіакомпаній позивача послуги і після закінчення встановленого терміну, чим спричинив позивачеві збитки у вигляді неотриманих доходів.

Одночасно позивачем суду подана заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2006 року (суддя Іваненко Я.Л.) на підставі заяви ТОВ “Аерохендлінг”, до вирішення спору по суті вжито заходів забезпечення позову у вигляді заборони Державному міжнародному аеропорту “Бориспіль” та будь-яким іншим особам вчиняти певні дії за наведеним у резолютивній частині ухвали переліком. У тому числі відповідачу заборонялося здійснювати  дії: по реєстрації і обслуговуванню пасажирів; по укладенню договорів з авіаційними перевізниками про реєстрацію пасажирів; чинити перешкоди ТОВ “Аерохендлінг”, пасажирам та іншим споживачам послуг у користуванні певним майном у терміналі “Б” аеропорту; припиняти або обмежувати доступ та користування ТОВ “Аерохендлінг” пасажирів та інших споживачів послуг конкретними приміщеннями (частинами приміщень) у терміналі “Б” аеропорту.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою,  ДМА “Бориспіль” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог ст. 67 Господарського процесуального кодексу України стосовно обґрунтованості припущення щодо  реальної загрози, в подальшому, неможливості або утруднення виконання судового рішення, просить її скасувати.

Заслухавши представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга   підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею  67 України Господарського процесуального кодексу встановлені способи забезпечення позову, зокрема, у вигляді  заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Вживаючи заходи до забезпечення позову, суд виходив з того,  що відповідач буде продовжувати надавати пасажирам позивача послуги з наземного обслуговування, що на думку суду, призведе до неможливості або утруднення  виконання рішення господарського суду.

Проте, такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки, виходячи зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України, умовою застосування заходів до забезпечення позову, є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а не припущення про наявність можливості у відповідача не допустити позивача до користування орендованим приміщенням з метою надання останнім вказаних послуг, тоді як предметом позову є лише вимоги про визнання відсутнім у відповідача права  надавати послуги та стягнення збитків.

Таким чином, приймаючи ухвалу про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд порушив приписи наведеного процесуального законодавства, а відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль” задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 02.02.2006 року у справі №50/20-06 скасувати.

Справу повернути до господарського суду Київської області.  

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя

Данилова Т.Б.

Суддя

Шаргало В.І.