Постанова

від 06.02.2013 по справі 17/5005/3033/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 17/5005/3033/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кравчука Г.А. суддів:Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року у справі№ 17/5005/3033/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Актив" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" простягнення 255 967,85 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Гусак А.М. дов. від 10.12.2012 р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 р. (суддя - Суховаров А.В.) в позові відмовлено.

Постановою від 15.10.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду (судді - Верхогляд Т.А., Тищик І.В., Білецька Л.М.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 р. скасовано. Позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" збитки в розмірі 79 840 грн. та не отриманий прибуток в розмірі 31 751 грн. 85 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 226 грн. 92 коп. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 113 грн. 46 коп.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарських судів.

Як вбачається матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум", в якому просило стягнути суму 123 048 грн. відшкодування прямих збитків, 120 619,85 грн. недотриманого прибутку, 12 300 грн. відшкодування моральної шкоди, а всього 255 967,85 грн. заборгованості внаслідок порушення виконання зобов'язань по договору поставки № 21 від 20.09.2011 р.

Судами встановлено, що 20.09.2011 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (постачальником) було укладено договір поставки № 21, у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю металопродукцію (товар), яка виробляється ЗАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", а останній, в свою чергу, прийняти його та оплатити на умовах даної угоди.

Згідно специфікації № 1 до Договору, вид продукції: прокат стальний гарячекатаний з вуглецевої сталі звичайної якості, круглий ГОСТ 535-2005, ГОСТ 2590-2006, де вміст вуглецю не менше 0,16%.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця банком покупця (п.5.1 Договору). Оплата за товар здійснюється відповідно до виставлених продавцем рахунків з обов'язковим визначенням у платіжному дорученні номера рахунку (п. 5.3 Договору). У відповідності з п. 3.4 Договору, датою поставки є дата виписки накладної на отримання товару на складі покупця. Строк поставки визначено п. 3.6 Договору - 30 днів з дати отримання попередньої оплати. Претензії щодо кількості та якості повинні бути заявлені в строк не пізніше одного місяця з моменту виявлення порушення (п. 7.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2011 року відповідачем було здійснено поставку товару на склад позивача, що підтверджено видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Однак, позивачем відзначено, що в подальшому була виявлена невідповідність товару вимогам специфікації, оскільки у сертифікатах якості визначено вміст вуглецю лише 0,15% замість обумовлених 0,16%.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав те, що придбанням зазначеного товару у відповідача позивач по справі мав намір здійснити його продаж за митний кордон України підприємству ВАТ "ЛМЗ Універсал" (Білорусь, м. Солігорськ) з яким раніше було укладено договір № 8 від 16.02.2011 р. Згідно вказаного договору та специфікації № 2 додатку № 4 від 25.10.2011 р. поставка повинна була здійснена у жовтні-листопаді 2011 р. за ціною 1035 доларів США на загальну суму 144 550,00 доларів США.

Враховуючи те, що позивач не мав змогу виконати умови договору № 8 від 16.02.2011р., в частині якості товару (вміст вуглецю 0,15%, замість 0,16%), та погрози з боку ВАТ "ЛМЗ Універсал" розірвати договір за невиконання умов поставок, і не отримавши відповіді на претензії, позивач уклав договір № 2 з ТОВ "Вікант" щодо продажу металопрокату, отриманого від відповідача, але за ціною, що є значно нижчою за ту, що ним було сплачено при його закупівлі.

Позивачем було відзначено, що зниження ціни з 7 800 грн. до 6 000 грн. за одну тону з ПДВ відбулося внаслідок зміни цінової політики заводу - виробника, кон'юнктури ринку, та втрати товарного виду металопрокату в зв'язку появою іржі, яка утворилася під час зберігання на відкритому складі в осінньо-зимовий період.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог апеляційний господарський суд виходив з того, що товар за договором № 21 від 20.09.2011 року позивач придбав для поставки ВАТ "ЛМЗ Універсал", але належним чином свої зобов'язання перед покупцем не виконав, оскільки не отримав від відповідача товар належної якості.

Суд дійшов висновку, що позивачем було доведено, що його прямі збитки від порушення відповідачем умов договору щодо поставки товару відповідної якості складають різницю вартості між сплаченою відповідачу сумою та отриманою від реалізації продукції сумою, а саме: 79 840 грн. та доведено неотримання ним прибутку в зв'язку з неможливістю виконати умови договору поставки ВАТ "ЛМЗ Універсал" в сумі 31 751 грн. 85 коп.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 224 ГК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ст. 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Пред'явлення, зокрема, вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що договір між позивачем та ВАТ "ЛМЗ Універсал" (Білорусь, м. Солігорськ) № 8 від 16.02.2011 р. був укладений раніше чим договір поставки який був укладений сторонами - 20.09.2011 р.

Умови договору від 20.09.2011 р. не містять посилання на відносини позивача з ВАТ "ЛМЗ Універсал" (Білорусь, м. Солігорськ) по поставці спірного товару та не підтверджують факту взаємозв'язку укладеного позивачем договору поставки з ВАТ "ЛМЗ Універсал" (Білорусь, м. Солігорськ) № 8 від 16.02.2011 р. саме з договором поставки від 20.09.2011 р.

Отже, посилання позивача на неналежне виконання відповідачем умов договору від 20.09.2011 р., не має причинно - наслідкового зв'язку з виконанням договору укладеного між позивачем та ВАТ "ЛМЗ Універсал" (Білорусь, м. Солігорськ) № 8 від 16.02.2011 р.

Враховуючи викладені обставини справи, колегія суддів вважає, що позивачем не було доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, завданими позивачу у його відносинах з ВАТ "ЛМЗ Універсал" (Білорусь, м. Солігорськ).

За таких обставин, висновки апеляційного господарського суду про наявність в діях відповідача всього складу цивільного правопорушення є помилковими.

Враховуючи викладене обставини та межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111 7 ГПК України) та положення п. 6 ст. 111 9 , ч. 1 ст. 111 10 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 року у справі № 17/5005/3033/2012 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 року у справі № 17/5005/3033/2012 залишити в силі.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський