Ухвала

від 14.06.2013 по справі 17/5005/3033/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 червня 2013 року Справа № 17/5005/3033/2012

Вищий господарський суд України у складі судді:

головуючого:Шевчук С.Р. суддів:Владимиренко С.В. Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Плюшка І.А.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі№17/5005/3033/2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Актив" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" простягнення 255 967,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" 123048 грн. прямих збитків, 120619,85 грн. недоотриманого прибутку, 12300 грн. моральної шкоди, завданих внаслідок порушення виконання зобов'язань за договором поставки від 20.09.2011 № 21.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 у справі №17/5005/3033/2012 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 у справі №17/5005/3033/2012 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 скасовано, позов задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" збитки в розмірі 79840 грн. та неотриманий прибуток в розмірі 31751,85 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі №17/5005/3033/2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2012 залишено в силі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі №17/5005/3033/2012, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову Вищого господарського суду України, залишити в силі постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2012.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 26.06.2008 у справі №1/26/07 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 224-226 Господарського кодексу України (далі - ГК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа №17/5005/3033/2012 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 06.02.2013 у справі №17/5005/3033/2012, про перегляд якої просить заявник, та постанови Вищого господарського суду України від 26.06.2008 у справі №1/26/07, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

В постанові від 06.02.2013 у справі №17/5005/3033/2012, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача (постачальника) сум прямих збитків та суми недоотриманого позивачем (покупцем) прибутку, завданих внаслідок порушення виконання зобов'язань за договором поставки з огляду на те, що позивачем не було доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, завданими позивачу у його відносинах за іншим договором поставки, укладеним позивачем (в якості постачальника) з іншим суб'єктом господарювання.

Водночас, з постанови від 26.06.2008 у справі №1/26/07 вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з правомірністю задоволення судом першої інстанції позову про стягнення з відповідача суми збитків, завданих позивачу порушенням зобов'язань за договором поставки, вказуючи на те, що матеріалами справи доведено невиконання відповідачем зобов'язань, в зв'язку з чим у позивача, за умовами договору, виникло право розрахунку заборгованості за непоставлений товар по кількісним та якісним показникам, відповідно до біржової вартості продукції на момент виникнення спору у суді.

Таким чином, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника фактично зводяться до різної оцінки судом касаційної інстанції доказів у зазначених справах, в той час, як за змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ 2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Таким чином, в порядку, встановленому розділом ХІІ 2 ГПК України, правова оцінка повноти дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями та переоцінка доказів під час перегляду справи не здійснюється.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив" у допуску справи №17/5005/3033/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Шевчук СуддіС.Владимиренко А.Демидова С.Мирошниченко І.Плюшко