Ухвала

від 12.02.2013 по справі 9/172-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.02.13р. Справа № 9/172-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік", м.Київ

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 142 600, 00 грн.;

стягнення штрафу 14 260 грн.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання - помічнику судді Козачок К.О.

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 та фізична особа ОСОБА_2 звернулись 29.01.2013р. до господарського суду із окремими заявами про скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2010р. про забезпечення позову у справі № 9/172-10, якою накладено арешт на майно ФОП ОСОБА_1, шляхом зняття арешту з майна ОСОБА_2 - 2/3 частини квартири АДРЕСА_5, право власності на яке визнано рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2012р. у справі № 429/10300/1.

Спільний розгляд цих заяв призначався у судовому засіданні на 12.02.2013р.

Від ТОВ "Автор Мюзік" надійшло клопотання, у якому позивач заперечує на знятті арешту, посилаючись на безпідставність викладених у заявах вимог, просить відкласти розгляд заяви на іншу дату у зв'язку з неможливістю направити у судове засідання уповноваженого представника.

Суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали судової справи та подану заяву, суд встановив, що ухвалою від 04.06.2010р. у справі № 9/172-10 господарським судом Дніпропетровської області застосовано заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яке належить йому на праві власності та/або спільної сумісної власності і знаходиться у нього чи в інших осіб, у межах суми (ціни позову) 142600 (сто сорок дві тисячі шістсот) гривень. Примусове виконання цієї ухвали покладено на Дніпропетровську філію Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України шляхом внесення запису про арешт майна до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Ця ухвала від 04.06.2010р. у справі не скасована судовими інстанціями та набрала чинності.

Згідно статті 68 Господарського процесуального кодексу України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

У прийнятому за результатами розгляду справи № 9/172-10 господарським судом Дніпропетровської області рішенні від 06.07.2010р., яке було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. та набрало законної сили 21.10.2010р., суд постановив, що заходи із забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 04.06.2010р., підлягають скасуванню після повного виконання цього рішення.

Відповідно до вимог пункту 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" передбачено, що враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Між тим доказів виконання судового рішення у даній справі заявником не надано. Відсутні такі докази і в матеріалах судової справи.

Так, до заяви позивача додана постанова відділу державної виконавчої служби Павлоградського міського управління юстиції від 13.06.2012р. про відкриття виконавчого провадження за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2010р. №9/172-10 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автор Мюзік" суми 142600 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Також в матеріалах судової справи знаходиться копія постанови органу державної виконавчої служби від 15.07.2011р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2010р. № 9/172-10 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави суми 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в зв'язку з його повним виконанням.

Отже, за станом на теперішній час судове рішення у справі № 9/172-10 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ "Автор Мюзік" суми 142600 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, стягнення в доход держбюджету суми 14260 грн. штрафу та суми 1426 грн. витрат на державне мито залишається фактично не виконаним.

Суд доходить висновку, що дія заходів із забезпечення позову, вжитих судом шляхом накладення арешту на все належне Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 майно, у межах суми (ціни позову) 142600 грн., є гарантією повного виконання судового рішення.

Водночас, як можна побачити із наданої заявниками копії рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.11.2012р. у цивільній справі №429/10300/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Павлоградської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та розподіл майна подружжя, цим судовим рішенням, зокрема: визнано квартиру АДРЕСА_5 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1; розділено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_5 наступним чином:

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_5;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_5.

Доказів реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно уповноваженим не це органом у державному реєстрі прав на нерухоме майно та його обтяжень заявниками не надано.

Таким чином, визнання за ОСОБА_2 прав власності на зазначене нерухоме майно відбулось вже після вжиття заходів до забезпечення позову та завершення господарським судом розгляду даної справи по суті спору.

За таких обставин, відповідно до положень ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", ОСОБА_2 мала право на звернення до суду із позовом про визнання права власності на зазначене майно (частку майна) і про зняття з нього арешту, тобто в порядку позовного провадження.

До того ж, зміст заявленої Відповідачем у заяві вимоги, а саме „скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2010р. у справі № 9/172-10 про забезпечення позову", відповідно до вимог статті 68 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до компетенції господарських судів, яким не належить право щодо скасування саме ухвали суду про забезпечення позову, яка є виконавчим документом в розумінні приписів статті 17 Закону України „Про виконавче провадження". Предметом вказаної заяви може бути лише скасування вжитих ухвалою господарського суду заходів забезпечення позову, перелік яких (заходів ) містить стаття 67 цього Кодексу.

Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову може оскаржуватись і бути скасована лише вищими (апеляційною, касаційною) судовими інстанціями.

За вказаних вище обставин, враховуючи, що станом на даний час рішення суду Відповідачем не виконано, обставини, які були підставою для застосування заходів до забезпечення позову не змінились та не відпали, суд вважає, що заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про скасування постанови про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає. Щодо такої ж заяви фізичної особи ОСОБА_2, то у її задоволенні слід відмовити, як такої, що надійшла від особи, яка не є учасником судового розгляду у даній справі, та не не відповідає встановленому чинним законодавством порядку звільнення майна із під арешту.

Керуючись ст. ст. 68, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 та фізичної особи ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття - з 12.02.2013р.

Суддя І.М. Подобєд