Ухвала

від 12.02.2013 по справі 5011-5/3268-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"12" лютого 2013 р. Справа № 5011-5/3268-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В., (доповідач) Євсіков О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інтег" на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року (складене 11.07.2012 року) та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року (складена 24.12.2012 року)

у справі № 5011-5/3268-2012 господарського суду міста Києва

за позовом Державного агентства резерву України, м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан-Трейд", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інтег", м. Київ

третя особа - Державне підприємство "Ресурспостач", м. Київ

за участю Заступника прокурора міста Києва, м. Київ

про визнання недійсним договору від 21.10.2010 року

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року задоволено позов Державного агентства резерву України про визнання недійсним договору від 21.10.2010 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року, рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року у справі № 5011-5/3268-2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Інтег" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 5011-5/3268-2012 господарського суду міста Києва.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, дослідивши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інтег" на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року, вважає її такою, що не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини першої статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Інтег" до касаційної скарги додано лише докази надсилання копії касаційної скарги позивачу, першому відповідачу та третій особі, про що зазначено в додатку до касаційної скарги.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр Інтег" не додано до касаційної скарги доказів надіслання її копії Заступнику прокурора міста Києва.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, частинами першою і другою статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі указати, які саме норми порушено чи застосовано неправильно, і в чому саме полягає це порушення або неправильне застосування.

Всупереч вимог, викладених у п. 4 частини першої ст. 111 ГПК України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інтег" на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року містить лише загальні посилання на норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги ідентичні доводам апеляційної скарги по цій справі і стосуються виключно питань, пов'язаних з установленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Пунктом 6 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111, п. 3, 6 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інтег" на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 року у справі № 5011-5/3268-2012 повернути скаржнику, справу № 5011-5/3268-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Суддя (доповідач) І.В. Алєєва

Суддя О.О. Євсіков