Постанова

від 14.02.2013 по справі 3/567

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.02.2013 р. справа №3/567

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В. суддів:Марченко О.А., Татенка В.М. за участю представників: від позивача (стягувача):не з'явився від відповідача (боржника):Орєхов В.В. за довіреністю №12-13 «Д» від 31.12.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. (суддя Стукаленко К.І.) провідмову у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2005р. у справі№3/567 за позовомВідкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Криворізька», м. Брянка, Луганська область до Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область простягнення заборгованості у сумі 354668,54грн., інфляційних витрат у сумі 70224,36грн., 3% річних у сумі 10669,19грн. В С Т А Н О В И В :

02 січня 2013 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із заявою №52юр-10555/12 від 19.12.2012р., в якій просило здійснити зміну найменування відповідача у справі №3/567 з Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Донецькобленерго», а також розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2005р. у справі №3/567 на період з січня 2013 року по грудень 2015 року з оплатою сум стягнутих за рішенням суду щомісячно рівними частинами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. у справі №3/567 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» №52юр-10555/12 від 19.12.2012р. про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2005р. у справі №3/567 на період з січня 2013 року по грудень 2015 року щомісячно рівними частинами та зміну найменування відповідача у справі.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована положеннями ст.121 Господарського процесуального кодексу України та недоведеністю існування виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі. Суд відмовив у задоволенні заяви про зміну найменування відповідача посилаючись на те, що у разі зміни найменування сторони виконавчого провадження за приписами п.2 ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» зміна найменування проводиться постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, винесення ухвали з цього приводу судом чинним законодавством не передбачене.

ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» з прийнятою ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. у справі №3/567 не погодилось та подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати вказану ухвалу та винести нову, якою задовольнити заяву про надання розстрочки виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2005р. у справі №3/567.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування розстрочки виконання рішення суду, такі як: поновлення з 01.01.2013р. відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» виконавчих проваджень щодо ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення 1074млн.грн., у тому числі виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення у даній справі, та вжиття заходів з примусового виконання; тяжке фінансове становище; значний розмір дебіторської заборгованості, яку боржники відповідача не в змозі погасити найближчим часом, що серед іншого спричиняє відсутність матеріальних ресурсів для оплати заборгованості перед позивачем, є виключними та доведеними.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2012р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.01.2013р. у справі №3/567 прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 05.02.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ «ЦЗФ «Криворізька» зазначило, що оспорювана ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 13.02.2013р. представник скаржника пояснив, що ухвалу господарського суду вважає такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу скасувати та розстрочити виконання рішення на період з січня 2013 року по грудень 2015 року з оплатою сум щомісячно рівними частинами.

Представник позивача у судове засідання 13.02.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи викладене, скорочений термін розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду (15 днів), те, що явка сторін не була визнана обов'язковою, а також беручи до уваги, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника позивача.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Вивчивши матеріали справи, вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила.

Предметом оскарження в апеляційному порядку є ухвала місцевого господарського суду від 21.01.2013р. у справі №3/567 про відмову у наданні розстрочки виконання рішення.

Оскарження судових рішень допускається у випадках, порядку та з підстав, визначених законом. Так, згідно зі ст.ст.106, 121 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, у тому числі ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміни способу та порядку їх виконання.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Донецької області від 07.02.2005р. у справі №3/567 задоволено позов ВАТ «ЦЗФ «Криворізька» до ВАТ «Донецькобленерго» про стягнення 435562,09грн., з яких: 354668,54грн. - основний борг, 70224,36грн. - збитки від інфляції та 10669,19грн. - 3% річних. Стягнуто з ВАТ «Донецькобленерго» на користь ВАТ «ЦЗФ «Криворізька» основний борг у сумі 354668,54грн., збитки від інфляції у сумі 70224,36грн., 3% річних у сумі 10669,19грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1700грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн. Надано розстрочку виконання рішення в частині стягнення заборгованості у розмірі 435562,09грн., з яких: 354668,54грн. - основний борг, 70224,36грн. - збитки від інфляції та 10669,19грн. - 3% річних строком на шість місяців рівними частинами.

22 лютого 2005 року господарським судом Донецької області видано відповідні накази.

02 січня 2013 року ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області із заявою, в якій просило здійснити зміну найменування відповідача, а також розстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2005р. у справі №3/567 на період з січня 2013 року по грудень 2015 року з оплатою сум стягнутих за рішенням суду щомісячно рівними частинами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. у справі №3/567 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго» про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 07.02.2005р. у справі №3/567 на період з січня 2013 року по грудень 2015 року щомісячно рівними частинами та зміну найменування відповідача у справі.

Відповідно до ч.1 ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно витягу зі статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», затвердженого рішенням Річних загальних зборів акціонерів ПАТ «Донецькобленерго», що оформлене Протоколом від 27.03.2012р., ВАТ «Донецькобленерго» було перейменовано у ПАТ «Донецькобленерго», яке, в свою чергу, було перейменоване у ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

З огляду на те, що питання про заміну сторони її правонаступником може бути вирішено на будь-якій стадії судового процесу, колегія суддів вважає за необхідне здійснити зміну найменування відповідача з ПАТ «Донецькобленерго» на ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», висновок господарського суду про відмову у зміні найменування відповідача є помилковим, тому в частині відмови у задоволенні заяви відповідача у справі про зміну його найменування, ухвала господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. у справі №3/567 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Аналогічне положення закріплене статтею 36 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-XIV (зі змінами та доповненнями).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому враховується, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

ГПК України не визначає перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України.

Таким чином, для застосування передбачених цією нормою заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

В своїй заяві боржник зазначив, що на теперішній час у відділах державної виконавчої служби перебувають на виконанні 1350 виконавчих проваджень щодо ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на загальну суму 1074млн.грн., у тому числі і виконавче провадження щодо примусового виконання рішення по даній справі, які відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» будуть поновлені з 01.01.2013р., що негативно вплине на майновий стан підприємства та призведе до неможливості виконати одразу усі рішення суду по зазначеним провадженням. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» здійснює ліцензовану діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у Донецькій області і його основними споживачами є населення, підприємства, що надають комунальні послуги населенню, та підприємства, що фінансуються з державного бюджету. Згідно акту звірки заборгованості станом на 01.10.2012р. заборгованість КП «Компанія «Вода Донбасу» перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» становить 1,215млрд.грн., а згідно акту звірки станом на 01.01.2012р. заборгованість ДП «Донвуглереструктуризація» перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» становить 67445 873,34грн. При цьому, заборгованість КП «Компанія «Вода Донбасу» перед ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» лише за 2012 рік становить 418млн.грн., тобто, має місце щомісячне невиконання поточних зобов'язань з оплати зі сторони КП «Компанія «Вода Донбасу». Згідно балансу та звіту про фінансові результати за 1 квартал 2012 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» збиток підприємства становить 51635тис.грн., а згідно звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2012 року ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» збиток підприємства становить 5772тис.грн. Разом з тим, не дивлячись на скрутне фінансове становище, ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» зобов'язано у порядку ст.97 КЗпП України забезпечити своєчасну виплату заробітної плати працівникам підприємства, і згідно ст.24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність сплати заробітної плати не повинна бути поставлена в залежність від здійснення інших платежів. Між тим, стягнення з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» усієї суми боргу призведе до невиплати з його сторони заробітної плати працівникам підприємства, середньооблікова кількість яких становить близько 9222 працівника.

В підтвердження викладеного в заяві відповідач надав копії актів звірки розрахунків з КП «Компанія «Вода Донбасу» станом на 01.10.2012р. та з ДП «Донвуглереструктуризація» станом на 01.01.2012р., звітів про фінансові результати за 1 квартал 2012 року та за 1 півріччя 2012 року, балансів на 31.03.2012р. та на 30.06.2012р., звіту з праці за січень-вересень 2012р., рішень господарського суду Донецької області від 17.11.2009р. у справі №24/352, від 03.10.2012р. у справі №7/164, від 13.12.2012р. у справі №5006/8/28/2012 та ухвал господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. у справі №10/116, від 02.01.2013р. у справі №23/316.

Отже, в обґрунтування заяви про надання відстрочки виконання рішення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» посилається на скрутне фінансове становище, недостатність обігових коштів, зростання як кредиторської та дебіторської заборгованості, а також на те, що одноразове стягнення з боржника всієї суми боргу призведе до наслідків, що негативно скажуться на господарській діяльності його підприємства. Разом з тим, боржник посилається на те, що він здійснює ліцензовану діяльність з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у Донецькій області і його основними споживачами є населення, підприємства, що надають комунальні послуги населенню, та підприємства, що фінансуються з державного бюджету.

Відповідно до п.7.1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012р. №9 розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, які відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні і потенційні фінансові можливості підприємства. Незадовільний фінансовий стан характеризується незадовільною платіжною готовністю, простроченою заборгованістю перед бюджетом, постачальником і банком, недостатньо стійкою потенційною фінансовою базою в зв'язку з несприятливими тенденціями в виробництві, тощо.

Згідно положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності. Боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин: задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).

Конституційний Суд України у Рішенні «У справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «ДІД Конс» щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу)» №18-рп/2012 від 13.13.2012р. визначив, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави /абзац 3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення/.

Зі змісту Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року N2711-IV вбачається, що його прийнято з метою сприяння поліпшенню фінансового стану підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості через здійснення заходів, спрямованих на зменшення та/або розстрочення кредиторської та дебіторської заборгованостей шляхом застосування механізмів списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на умовах, визначених Законом N2711; його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, і види якої визначені у Законі N2711 (преамбула, пункти 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 статті 1, частина друга статті 2) /абзац 2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення/.

За законодавством України підприємства паливно-енергетичного комплексу мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тому, на думку Конституційного Суду України, з метою створення умов для підтримання їх стабільного фінансово-економічного стану законом можуть встановлюватися особливості правового регулювання відносин у цій сфері. У зв'язку з цим зупинення проведення виконавчих дій щодо примусового виконання судових рішень про стягнення з таких підприємств, у разі їх внесення до Реєстру, заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, є заходом, спрямованим на забезпечення життєво важливих суспільних інтересів /абзац 5 пункту 3 мотивувальної частини Рішення/.

Також, Конституційний Суд України у своєму Рішенні зазначив, що аналіз первинної редакції Закону N2711 вказує на те, що розрахунковою датою, тобто датою, на яку кожним учасником розрахунків фіксується сума кредиторської та дебіторської заборгованостей для погашення шляхом застосування механізмів, визначених Законом N2711, встановлювалося 1 січня 2005 року (пункт 1.8 статті 1); строк дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу не міг перевищувати дев'яти місяців з дня видання Міністерством палива та енергетики України наказу про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості (пункт 3.4 статті 3) /абзац 1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення/.

Верховна Рада України періодично, вносячи зміни до Закону N2711, встановлювала більш пізню розрахункову дату, а строк дії процедури погашення заборгованості неодноразово продовжувала. У зв'язку з цим Конституційний Суд України звертає увагу парламенту на необхідність встановлення передбачуваного правового регулювання суспільних відносин щодо розумних строків погашення підприємствами паливно-енергетичного комплексу заборгованості за енергоносії /абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини Рішення/.

В підтвердження свого фінансового стану ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» надало баланси та звіти про фінансові результати станом на 01.01.2012р., 31.03.2012р. та 30.06.2012р., які за правилами статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» складаються на основі даних бухгалтерського обліку та є складовою частиною фінансової звітності підприємства.

При цьому, слід враховувати, що за змістом частини першої статті 229 Господарського кодексу України та частини першої ст.625 Цивільного кодексу України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання. Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому, є помилковим посилання відповідача, як на підставу для надання розстрочки виконання рішення, на відсутність у нього коштів для погашення боргу перед позивачем у повному обсязі. В свою чергу, згідно рішення від 07.02.2005р. спір у даній справі був доведений до суду саме з вини відповідача та присуджені до стягнення 435562,09грн. досі несплачені. Чергове перенесення строку виконання відповідачем зобов'язання у повному обсязі на більш пізній термін може призвести до блокування роботи підприємства позивача, а відтак - і припинення його виробничого циклу, зупинки діяльності, банкрутства та інших негативних наслідків. Втім, заявляючи про надання розстрочки виконання рішення відповідач не звернув уваги на майновий стан позивача - ВАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Криворізька» та наслідки розстрочки виконання рішення для фінансового стану останнього.

Отже, відповідачем не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Виконання судового рішення згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини забезпечується гарантією, встановленою ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, до якої Україна приєдналась у 1997 році.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 27.07.2004р. у справі «Ромашов проти України» (заява №67534/01) зазначено, що пункт 1 статті 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду» (див. «Горнсбі проти Греції», рішення від 19 березня 1997 р., 1997-II, р. 510, § 40).

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачем не доведено виняткових обставин, які ускладнили або ускладнюють виконання рішення, а також те, що матеріали справи не свідчать про вжиття відповідачем дієвих заходів щодо виконання судового рішення, прийнятого ще у 2005 році, в той час, як надання такої розстрочки може призвести до порушення майнових інтересів позивача, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали в частині відмови у наданні розстрочки виконання рішення суду від 07.02.2005р. не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. у справі №24/170 в цій частині суд апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область на ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. у справі №3/567 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2013р. у справі №3/567 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви відповідача у справі про зміну його найменування.

Прийняти в цій частині нову ухвалу, якою здійснити зміну найменування відповідача у справі №3/567 з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 21.01.2013 року у справі №3/567 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - ВДВС; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС