Постанова

від 12.02.2013 по справі 33/374

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа№ 33/374

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Шипка В.В.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - Пелепецький В.Д. (дов. від 26.12.2012),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Байпасс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2009

у справі № 33/374 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Байпасс"

про стягнення 257 611 602,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 у справі № 33/374 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Байпасс" на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" заборгованість за договором про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів від 18.03.2008р. в розмірі 265297223,43 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 25500 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Байпасс".

Ухвалою від 26.08.2010р. зупинено провадження у даній справі у зв'язку з надісланням матеріалів справи № 33/374 до Прокуратури міста Києва для проведення перевірки обставин, які свідчать про наявність ознак дій, переслідуваних в кримінальному порядку, при укладанні та виконанні посадовими особами Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Байпасс" Договору про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів від 18.03.2008р., додаткових угод до нього.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 провадження у справі № 33/374 поновлено.

Ухвалою від 26.04.2012 провадження у даній справі було зупинено у зв'язку з направленням копій матеріалів справи № 33/374 до Генеральної прокуратури України для проведення перевірки обставин, які свідчать про наявність ознак дій, переслідуваних в кримінальному порядку, при укладанні та виконанні посадовими особами Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Байпасс" Договору про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів від 18.03.2008р., додаткових угод до нього.

Відповідно до розпорядження Заступника Голови суду від 21.12.2012, враховуючи закінчення повноважень судді Дзюбка П.О. у зв'язку з досягненням 65-річного віку та перебування судді Разіної Т.І. у відпустці, змінено склад судової колегії та доручено здійснити розгляд справи № 33/374 у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Ткаченко Б.О., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2012 провадження у справі № 33/374 поновлено у зв'язку з відмовою в порушенні кримінальної справи за результатами додаткової перевірки обставин, викладених в ухвалі суду від 26.08.2010 (постанова Шевченківського районного управління внутрішніх справ м. Києва про відмову в порушенні кримінальної справи від 10.09.2012 (вх. № 01-12/373 від 20.12.2012).

Ухвалою від 17.01.2013 розгляд справи було відкладено у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів.

29.01.2013 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неявкою представника відповідача відповідно до ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Кодексу).

Статтею 627 Цивільного кодексу України установлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, 18.03.2008 року між позивачем (Банк) та відповідачем (клієнт) був укладений договір про відкриття акредитивної лінії і обслуговування документарних акредитивів (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позивач відкриває відповідачеві мультивалютну акредитивну лінію з лімітом у сумі 65 000 000,00 дол. США, загальним строком до 18 березня 2012 року.

Згідно з п. 1.2 договору, в рамках грошового ліміту, вказаного в пункті 1.1 цього договору, клієнт має право звертатися до банку із заявами про відкриття документарних акредитивів, що відкриваються для здійснення оплати поставок товарів та (чи) послуг за контрактами, що будуть укладені клієнтом та будь-якою третьою стороною (бенефіціаром).

Сума і валюта кожного акредитиву, строк його відкриття, строк оплати по акредитиву, а також інші умови, що можуть виникати при відкритті конкретного акредитиву протягом дії цього Договору, обумовлюються окремими додатковими угодами до цього Договору, що є його невід'ємною частиною (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, відкриття Банком кожного акредитиву здійснюватиметься після надання Клієнтом Заяви про відкриття документарного акредитиву, відповідної додаткової угоди до контракту і підписання відповідної Додаткової угоди до цього Договору.

На підставі заяв відповідача про відкриття документарного акредитива сторонами було укладено додаткові угоди № 1 від 18.03.2008, № 2 від 18.03.2008, № 3 від 14.08.2008, № 4 від 15.08.2008, № 5 від 15.08.2008, № 6 від 15.08.2008, № 7 від 29.08.2008, № 8 від 29.08.2008.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору, Банк зобов'язаний відкрити акредитив згідно умов, що вказані в заяві про відкриття документарного акредитиву і в додатковій угоді, забезпечити його передачу бенефіціару в строк до 5 робочих днів після прийняття банком до виконання вказаної заяви та оплатити акредитив по настанні дати платежу.

Відповідно до умов зазначеного вище пункту Договору, додаткових угод до нього, на підставі заяв відповідача про відкриття акредитивів,:

№ 1 від 18.03.2008р. на суму 4 900 000,0 дол. США;

№ 2 від 18.03.2008р. на суму 4 999 999,68 дол. США;

№ 3 від 14.08.2008р. на суму 4 499 999,2 дол. США;

№ 4 від 15.08.2008р. на суму 5 499 998,66 дол. США;

№ 5 від 15.08.2008р. на суму 2 199 999,97 дол. США;

№ 6 від 15.08.2008р. на суму 3 399 999,5 дол. США;

№ 7 від 29.08.2008р. на суму 1 734 693,16 дол. США;

№ 8 від 29.08.2008р. на суму 5 815 836,9 дол. США

позивач перерахував грошові кошти в сумі 33 050 527,07 дол. США, що підтверджується валютними меморіальними ордерами № 2 від 23.06.08 на суму 4900000,00 дол. США, № 3 від 23.06.08 на суму 4999999,68 дол. США, № 2 від 14.08.08 на суму 4499999,20 дол. США, № 5 від 15.08.08 на суму 2199999,97 дол. США, № 4 від 15.08.08 на суму 5499999,20 дол. США, № 6 від 15.08.08 на суму 3999999,50 дол. США, №18 від 29.08.08 на суму 1734693,16 дол. США, № 19 від 29.08.08 на суму 5815 836,90 дол. США, а також випискою з банківського рахунку ТОВ "Байпасс".

Відповідно до п. 2.2.1 Договору клієнт зобов'язаний протягом тридцяти днів після підписання відповідної додаткової угоди про відкриття акредитива, сплатити винагороду банку за відкриття та обслуговування акредитиву в розмірі гривневого еквівалента 25000,00 дол. США.

Згідно п. 2.2.2 Договору клієнт зобов'язаний повністю відшкодувати банку суми, сплачені по акредитивах, шляхом перерахування на рахунок № 29098800002504. у ВАТ КБ «Надра» МФО 320003 в сумі та строки, що визначені в повідомленнях.

Проаналізувавши Договір та додаткові угоди до нього, колегія суддів вважає, що укладена сторонами угода за своєю правовою природою є кредитним договором та до нього слід застосовувати положення глави 71 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054).

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Стаття 1050 встановлено наслідки порушення договору позичальником.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Особа яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 13.05.2009 строкова заборгованість відповідача по основній сумі акредитиву складає 33650526,15 дол. США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 257611602,94 грн., прострочена заборгованість по основній сумі акредитиву складає 21158419,06 дол. США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 161978277,11 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою за рахунком по обліку акредитивів за період з 23.06.2008 по 21.08.2009.

Відповідач свої зобов'язання з повернення акредитиву не виконав, у зв'язку з чим станом на день звернення позивача з позовом заборгованість становить 257 611 602,94 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.07.2009).

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за Договором відповідачем господарському суду не надано, у зв'язку з чим вірним визнається висновок суду першої інстанції про обгрнутованість позовних вимог в частині основного боргу.

Згідно ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання клієнтом якого-небудь грошового зобов'язання, передбаченого цим договором, зокрема, у разі прострочення його виконання, клієнт зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне погашення акредитиву в сумі 998 451,14 дол. США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 7 643 642,70 грн., пеню за несвоєчасно погашену комісію в розмірі 5 483,35 дол. США, що за офіційним курсом НБУ дорівнює 41 977,79 грн.

Частиною першою статті 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі та запереченнях проти позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Байпасс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 у справі № 33/374 - без змін.

2. Матеріали справи № 33/374 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Сотніков С.В.

Судді Ткаченко Б.О.

Шипко В.В.