Постанова

від 07.02.2013 по справі 2а-6110/11/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2013 р. Справа №2а-6110/11/0170/3

(11:45) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс Крим"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання незаконними дій, визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача - Сьомкін А.Г., дов.,

від відповідача - не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Моторс Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання незаконними дій з відображення в акті стверджень про нікчемність правочинів ТОВ "Дельта Моторс Крим" із ПП "Комманд"; визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004722301 від 18.05.2011 р.; визнання незаконними дій щодо самостійного застосування наслідків недійсності правочинів та завищення податкового кредиту у сумі 26800,00 грн. за грудень 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність висновків відповідача щодо нікчемності правочинів у правовідносинах з ПП "Комманд".

Відповідачем надані письмові заперечення проти позову за тих підстав, що угоди між ТОВ "Дельта Моторс Крим" та ПП "Комманд" мають нікчемний характер; в ході перевірки не виявлено документів, по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до перевізника, до покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів, не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Згідно з поясненнями представника позивача ТОВ "Дельта Моторс Крим" були придбані у ПП "Комманд" послуги з виготовлення та розповсюдження флаерів та листівок на автомобіль "Тойота", що, на його думку, підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками банку.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Дельта Моторс Крим" є юридичною особою, ЄДРПОУ 33849420, зареєстровано 15.11.2005 р. за адресою місцезнаходження: 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Данилова, буд. 43, про що свідчить Виписка з ЄДР серії ААБ № 457426.

10.05.11 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Дельта Моторс Крим" з питань взаємовідносин з ПП "Комманд" за період грудень 2010 року, про що складено акт перевірки № 5728/23-7/33849420.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки № 5728/23-7/33849420 від 10.05.11 р. перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 26800 грн.

У п.п. 3.1.3 акту перевірки № 5728/23-7/33849420 від 10.05.11 р. вказано, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість з питань взаємовідносин з ПП "Комманд" за період грудень 2010 року встановлено його заниження на суму 26800 грн. Зміст порушення наведено у розділі 3.1.2 акту перевірки.

Так, відповідно до п.п. 3.1.2 акту перевірки № 5728/23-7/33849420 від 10.05.11 р. ТОВ "Дельта Моторс Крим" задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 1277505 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з питань взаємовідносин з ПП "Комманд" за період грудень 2010 р. встановлено його завищення в сумі 26800 грн.

На стор. 5 акту перевірки № 5728/23-7/33849420 від 10.05.11 р. зазначено, що проведеною перевіркою ТОВ "Дельта Моторс Крим" з питань взаємовідносин ПП "Комманд" за період грудень 2010 року встановлено, що ПП "Комманд" має стан "0"; згідно акту документальної позапланової перевірки від 28.03.11 р. № 3448/23-2/37081766 ПП "Комманд" встановлено порушення ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого правочини мають нікчемний характер, що свідчить про відсутність у ПП "Комманд" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

На стор. 6, 8 акту перевірки № 5728/23-7/33849420 від 10.05.11 р. вказано, що ТОВ "Дельта Моторс Крим" за рахунок ПП "Комманд" формувало податковий кредит у грудні 2010 року; ТОВ "Дельта Моторс Крим" перераховувало кошти на рахунки ПП "Комманд" без мети реального настання передбачених наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків; єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання ТОВ "Дельта Моторс Крим" податкової вигоди у зв'язку з чим останнім порушено ст. 228 Цивільного кодексу України.

18.05.2011 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 5728/23-07 від 10.05.11 р. за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Дельта Моторс Крим" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 26800 грн. за основним платежем та 6700 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0004722301.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, то відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відображення суми податкових зобов'язань провадиться платником податку на підставі результатів господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення містяться у первинному документі.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.07.99 р. № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Тобто визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції на час вчинення спірного правочину, згідно п. 7.3.1 ст. 7 якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Отже, наведені правові норми Закону України "Про податок на додану вартість" дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та надає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

При цьому дані, наведені в накладній, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, що кореспондується із п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Тобто реальність господарської операції підтверджується даними податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.06.1995 р. № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже право на нарахування податкового кредиту для визначення об'єкта оподаткування ПДВ виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції, про свідчить в тому числі рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у п.п. 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України в частині визначення первинних документів та їх обов'язкових реквізитів, їх змісту та призначення, до останніх можна віднести:

- договори із зазначенням предмету та істотних умов відповідного правочину, додаткові угоди до них;

- документи на виконання відповідного договору (акт приймання-передачі, акт виконаних робіт, рахунки фактури, податкові та видаткові накладні, довіреність на отримання товару, що містять дані стосовно обсягів та змісту наданих послуг);

- документи, що підтверджують транспортування товару (товарно-транспортні накладні, договори зберігання, перевезення товару);

- фінансово-господарські документи зі сплати коштів за придбаний товар (платіжні доручення, банківські виписки, чеки).

Відповідно до ч. 3-5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Позивачем в матеріали справи надано наступні документи на підтвердження реального здійснення правочину по взаємовідносинах з ПП "Комманд":

- договір на надання послуг № 327 від 01.10.2010 р., згідно з яким ТОВ "Дельта Моторс Крим" (Замовник) доручає, а ПП "Комманд" (Виконавець) зобов'язується виконати послуги по виготовленню та розповсюдженню листівок, флаерів на автомобілі марки "Тойота", ціна договору складає 161465,00 грн.;

- податкова накладна № 2055 від 30.12.10 р. на загальну суму 161465,00 грн., в тому числі ПДВ 26799,17 грн., з придбання послуг з виготовлення та розміщення листівок, флаерів на автомобілі марки "Тойота" у грудні 2010 року;

- реєстр отриманих податкових накладних за грудень 2010 року;

- оборотно-сальдові відомості;

- акт звіряння взаємних розрахунків між ТОВ "Дельта Моторс Крим" та ПП "Комманд" за договором № 327 від 01.10.10 р.: за грудень 2010 року, за період з 01.01.2011 р. по 10.05.2011 р.;

- рахунок-фактура № СФ-1335 від 28.12.2010 р. на загальну суму 161465,00 грн., в тому числі ПДВ 26799,17 грн.;

- платіжні доручення: № 1671 від 30.12.10 р. на суму 11265,00 грн., № 1710 від 30.12.2010 р. на суму 150200,00 грн.;

- виписки банку від 30.12.10 р.

В матеріалах справи наявний наказ директора ТОВ "Дельта Моторс Крим" № 7/1/10 від 01.10.2010 р. "Про проведення заходів з розповсюдження листівок, флаерів на автомобілі марки "Тойота", зі змісту якого вбачається, що з метою збільшення торгівельного обороту, росту доходів підприємства, стимулювання збиту товарів та залучення більшої кількості покупців було прийнято рішення про розповсюдження в рекламних цілях листівок, флаерів на автомобілі марки "Тойота"; виготовлення та розповсюдження листівок, флаерів провести з залученням сторонньої організації (рекламної агенції) ПП "Комманд".

З вказаного наказу вбачається, що співробітнику ТОВ "Дельта Моторс Крим", менеджеру з реклами, було доручено розробити та узгодити з рекламною агенцією графіки та місця розповсюдження листівок та флаерів на автомобілі марки "Тойота" з наданням відповідних звітів по датам та факту підтвердження розповсюдження; бухгалтеру підприємства на підставі затвердженого акту приймання-здачі робіт (наданих послуг) прийняти та провести сплату виконаних робіт.

Згідно з договором № 327 від 01.10.2010 р. позивач доручає, а ПП "Комманд" зобов'язується надати послуги по виготовленню та розповсюдженню листівок, флаерів на автомобіль "Тойота"; ціна договору складає 161465 грн. (п.п. 1.1., 2.1 договору № 327 від 01.10.2010 р.).

Проте позивачем на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог не надано в матеріали справи актів приймання-здачі виконаних робіт, що мають підтверджувати дійсне виконання контрагентом позивача, ПП "Комманд", замовлених ТОВ "Дельта Моторс Крим" послуг з виготовлення та поширення/розповсюдження листівок, флаерів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" № 270 від 03.07.1996 р. реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

В розумінні абз. 13 ст. 1 Закону України "Про рекламу" позивачем було придбано послуги з виготовлення та розповсюдження рекламних засобів, зокрема, листівок та флаерів.

В розумінні чинного законодавства листівка є різновидом рекламного засобу, видом інформаційної (рекламної) продукції, що складається з аркушу паперу, містить текст та може містити зображення товару, який рекламується.

В свою чергу, флаер є різновидом листівки, яка має менший розмір; містить в собі текст, зображення.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивачем не надано суду доказів, що обґрунтовують позовні вимоги та підтверджують реальне придбання, виготовлення та розповсюдження флаерів та листівок, зокрема:

- докази, що підтверджують виконання зобов'язань за договором № 327 від 01.10.10 р.;

- докази, що підтверджують здійснення господарських операцій (затвердження макетів, докази друку листівок та флаерів, їх розповсюдження);

- докази, що підтверджують графіки та місця розповсюдження листівок, флаерів;

- звітів по датам;

- доказів, що підтверджують здачу-приймання виконаних робіт (актів) з виготовлення та поширення/розповсюдження листівок, флаерів;

- доказів, які підтверджують факт розповсюдження реклами;

- доказів, які підтверджують використання вказаних послуг в господарській діяльності, як-то: підвищення продаж або купівельного попиту на продукцію позивача.

Надані позивачем в матеріали справи: податкова накладна, платіжні доручення, виписки банку, реєстр отриманих податкових накладних, акт звірення взаєморозрахунків, оборотно-сальдові відомості, - не є доказами, що в повній мірі підтверджують реальне виконання замовлених позивачем за договором № 327 від 01.10.10 р. послуг з виготовлення та поширення/розповсюдження листівок, флаерів на автомобілі "Тойота".

Адже належність доказу означає встановлення інформації (фактичних даних), зміст яких повинен документально підтверджувати певні обставини, на які посилається сторона, що є обов'язковою ознакою для правової придатності доказу та його достовірності, оскільки, в свою чергу, дозволяє перевірити його правдоподібність та відповідність реальній дійсності у співвідношенні з іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем не надано суду доказів, що підтверджують позовні вимоги.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 07.02.13 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанову складено 11.02.13 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.