Постанова

від 13.02.2013 по справі 17/379

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. Справа№ 17/379

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Куксова В.В.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Бєлишев Д.Є., довіреність б/н від 31.01.2013 року;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Фактор»

на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року

у справі №17/379 (суддя Гавриловська І.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Фактор»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Сервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло»

про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 28 593,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі №17/379 у позові відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі №17/379 та прийняти нове рішення, яким позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 28 593,42 грн. задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2012 року у справі №17/379 прийнято апеляційну скаргу ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Фактор» до провадження та призначено її до розгляду на 04.02.2013 року за участю уповноважених представників сторін.

31.01.2013 року до Київського апеляційного господарського суду надійшов від відповідача відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі №17/379 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2013 року відкладено розгляд справи №17/379 на 13.02.2013 року у зв'язку з неявкою представника третьої особи.

Представник позивача у судових засіданнях надав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях надав пояснення, якими заперечив проти доводів викладених в скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи, оскільки останній повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 13.02.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.05.2011 року комісією в складі: головного інженера КП УЖГ «Печерськжитло», майстра технічної дільниці та слюсаря-сантехніка було складено акт на предмет обстеження нежитлового приміщення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Фактор» будинку №1/2 по вулиці Кіквідзе після залиття з вище розташованого нежитлового приміщення ТОВ «Мрія-сервіс».

Вказаним актом встановлено, що в нежилому приміщення ТОВ «Мрія-сервіс» вийшла з ладу м'яка гнучка підводка ХВП до змішувача, внаслідок чого відбулося залиття нижче розташованого нежитлового приміщення.

Також, 02.05.2011 року складено акт про технічний огляд приміщення позивача, в результаті якого встановлено, що внаслідок залиття на поверхні стін, опоряджених тисненими шпалерами, з'явились темно-сірі плями та смуги, відбулось відшарування шпалер, було зіпсоване ламінатне покриття підлоги в кімнатах №2, №3, через деформацію від набряків коробки та полотна в кімнатах №2, №3, №4 не відкриваються міжкімнатні двері, також відчувався неприємний специфічний запах вологості та затхнення.

10.08.2011 року проведено експертно будівельно-технічне дослідження ТОВ «Нотінгем Хауз», яким встановлено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт, які необхідно провести в нежитловому приміщенні за адресою: м. Київ. вул. Кіквідзе, буд. 1/2 для ліквідації наслідків залиття станом на час проведення обстеження, становить 24 499,52 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу ТОВ «Мрія-сервіс» був направлений 01.07.2011 року лист №313-06/11 від 24.06.2011 року з вимогою відшкодувати шкоду, завдану майну ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Фактор» в добровільному порядку. Однак, зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 28 593,42 грн. (витрати на ремонтно-будівельні роботи в розмірі 24 499,52 грн., витрати на проведення експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 10.08.2011 року ТОВ «Нотінгем Хауз» в розмірі 3 500,00 грн. та витрати, пов'язані з пошкодженням книг в розмірі 593,90 грн.) завданої внаслідок залиття нежитлового приміщення, що належить позивачу, яке знаходиться в підвалі трьохповерхового будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 1/2, загальною площею 150,2 кв.м.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При аналізі змісту наведеної правової норми можна дійти висновку про те, що при прийнятті рішення про відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:

а) неправомірність поведінки особи - неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

б) наявність шкоди - під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду);

в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди (Ухвала Верховного Суду України (судова колегія з цивільних справ) від 21.12.2005 року).

Як вбачається з матеріалів справи, в обгрунтування факту залиття та вини відповідача у ньому позивач посилається на акт, складений працівниками КП УЖГ Печерського району міста Києва «Печерськжитло» 02.05.2011 року, зокрема, комісією у складі: головного інженера КП УЖГ «Печерськжитло», майстра технічної дільниці та слюсаря-сантехніка.

Згідно з п. 2.3.6. додатку №4 Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року «Про затвердження правил утримання будинків та прибудинкових територій» акт про залиття, аварію, що трапилась у системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) складається в складі комісії, із зазначенням причини залиття, а також із зазначеним актом повинні бути ознайомлені мешканці квартир. Зокрема, в установленій в цьому додатку формі Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального палення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) вказано про необхідність чітко зазначити причини залиття, аварії, що трапилась на системі ЦО, ГВС або ХВП), а саме - несанкціоноване втручання мешканців кв. N у роботу системи, заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.).

Проте, як встановлено судом першої інстанції, зі змісту акту від 02.05.2011 року випливає, що комісією було оглянуто лише приміщення позивача, однак доказів огляду приміщення відповідача працівниками третьої особи суду не надано, як і доказів перешкоджанню огляду даного приміщення відповідачем, у зв'язку з чим висновок про причину залиття, а саме виходу з ладу м'якої гнучкої підводки холодного водопостачання до змішувача у приміщенні ТОВ «Мрія-сервіс», є необгрунтованим.

Таким чином, оскільки приміщення відповідача не оглядалося на час складання вказаного акту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що неможливо встановити причину залиття внаслідок саме неправомірних дій відповідача.

Інших доказів, які могли б підтвердити факт огляду приміщення відповідача, позивачем не надано.

Крім того, слід зазначити, що над приміщенням відповідача знаходяться також інші приміщення, які ні позивачем, ні третьою особою не досліджувалися.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що даний акт складено третьою особою без участі представників як позивача, так і відповідача.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, акт від 02.05.2011 року вручено відповідачу лише через півтора місяці після події залиття приміщення позивача (15.06.2011 року).

Враховуючи зазначене, слід зробити висновок, що позивачем не надано суду доказів в порядку ст.ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту огляду приміщення відповідача, а, відповідно, встановлення причин залиття саме по вині відповідача.

Також, слід зазначити, що висновком судової будівельно-технічної експертизи №208/9044/12-43, складеного 17.10.2012 року, встановлено, що ознак пошкоджень на поверхні опоряджувального покриття та конструктивних елементів у приміщеннях №2 площею 17,2 кв.м. та №3 площею 9,1 кв.м. підвального поверху, що належать ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Фактор» та характерних ознак впливу рідини, що виникли внаслідок залиття на поверхні стін, стелі, підлоги, дверних та віконних заповнень, не встановлено. По даним візуально-інструментального обстеження встановити причину залиття нежитлового приміщення, що належить позивачу, не вбачається можливим у зв'язку з проведенням ремонтно-будівельних робіт.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, слід враховувати, що у висновку судової експертизи, складеному після обстеження приміщення позивача через півтора року після зазначеного залиття (07.09.2012 року), судовим експертом встановлено, що в приміщенні №3 на поверхні зовнішньої огороджувальної стіни (в зоні доступного візуального огляду) спостерігається вологість поверхні з запахом гнилизни (арк. 9 висновку судової експертизи).

Тобто даним висновком не встановлено причинно-наслідковий зв'язок пов'язаності появ плям на шпалерах та пошкодження підлоги саме із залиттям 02.05.2011 року.

Дослідивши висновок експертно-оціночної компанії ТОВ «Нотінгем Хауз», колегія суддів зазначає, що він містить припущення щодо причин пошкодження приміщення позивача.

Даним висновком встановлено, що опоряджувальні покриття мають пошкодження, які відносять до тих, що можуть виникнути внаслідок дії рідини (арк. 3 висновку). Також зазначено, що ушкодження оздоблювальних покрить є порушенням вимог, викладених у табл.. 15 та 25 СНиП 3.04.01-87 «Ізоляційні й оздоблювальні покриття» і відносяться до тих дефектів конструктивних елементів нежитлових приміщень, що могли утворитись в результаті їхнього залиття (впливу води, що текла зверху).

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не можливо вірно встановити розмір заподіяної шкоди, оскільки позивачем були виконані ремонтні роботи у приміщенні, внаслідок яких встановити вартість пошкоджень неможливо, що підтверджується висновком судової експертизи.

Щодо матеріальної шкоди у розмірі 593,90 грн., яка полягає у витратах, пов'язаних з пошкодженням книг, колегія суддів зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що книги перебували у приміщенні позивача на момент залиття (відповідні накладні, інші бухгалтерські документи) та не представлено належних доказів їх пошкодження.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір заподіяної матеріальної шкоди позивачем належними доказами не доведений.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не надано належних доказів того, що залиття сталося саме по вині відповідача та доказів правомірності нарахування розміру заподіяної матеріальної шкоди в сумі 28 593,42 грн., колегія суддів дійшла висновку, що відсутні правові підстави покладати відповідальність на ТОВ «Мрія-сервіс».

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі №17/379 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Фактор» на рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі №17/379 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року у справі №17/379 залишити без змін.

3. Справу №17/379 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Куксов В.В.

Лобань О.І.