Рішення

від 11.02.2013 по справі 5023/5447/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2013 р.Справа № 5023/5447/12 (н.р. 5023/1896/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора, м. Харків, в інтересах держави в особі 1. Головного управління Держкомзему України в Харківській області, м. Харків, 2. Куп`янської районної державної адміністрації, м. Куп'янськ Харківської області, до 1. Гусинської сільської ради Куп`янського району Харківської області, с. Гусинка Куп`янського району Харківської області, 2. Фермерського господарства "Коньшин Роман Вікторович", с. Єгорівка Куп`янського району Харківської області, про визнання недійсним договору оренди за участю представників:

прокурора - Зливка К.О.(посв.)

1-го позивача - не з'явився

2-го позивача - не з'явився

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - Коньшин Р.В. (паспорт), Скородєлов С.В. (дов.)

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Харківський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся в інтересах держави в особі Куп'янської районної державної адміністрації і Головного управління Держкомзему України в Харківській області до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсними договори оренди (основний та додатковий), укладені між Гусинською сільською радою Куп'янського району Харківської області (63710 Харківська область, Куп'янський район, с. Гусинка, вул. 1 Травня, 20) та фермерським господарством "Коньшин Роман Вікторович" (63710 Харківська область, Куп'янський район, с. Єгорівка) 29 березня 2002 року та 06 квітня 2010 року.

Рішенням господарського суд Харківської області від 01.11.2011 у справі № 5023/7001/11 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що оспорені договори не містять всіх істотних умов, тобто, є неукладеними, відтак не можуть бути визнані недійсними. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 рішення місцевого господарського суду скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові з огляду на недоведеність обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2012 вказані судові рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення всіх необхідних обставин справи.

За наслідком нового розгляду справи, якій присвоєно № 5023/1896/12, рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2012, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2012 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. та рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2012 р. у справі № 5023/1896/12 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції для встановлення всіх необхідних обставин справи, а саме: при попередніх розглядах судами не встановлено і не з'ясовано дійсної форми власності земельної ділянки, не перевірено обставин щодо існування можливості та фактичної передачі громадянам земель, які підлягали паюванню, на користь територіальної громади, наявності осіб, зокрема, громадян, прав яких може стосуватись рішення у даній справі, не надано оцінки правомірності вирішення виконавчим комітетом Гусинської сільської ради питань з регулювання земельних відносин не на пленарних засіданнях.

В судовому засіданні прокурор підтримує позовні вимоги.

Позивачі, 1-відповідач у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлювалися ухвалою суду, отримання якої підтверджується повідомленнями про врученням поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомили, витребувані судом документи не надали.

Перший позивач надіслав до суду письмові пояснення, в яких підтримує надану раніше до суду правову позицію.

Суд вважає, що нез'явлення позивачів та 1-відповідача не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим розглядає справу за наявними матеріалами.

2-й відповідач проти позову заперечує, вказує, що спірний договір укладений з дотриманням норм діючого законодавства.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 11.02.2012р. до 15:00 год.

Вислухавши позицію прокурора, 2-відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області № 4 від 08.02.2002 року передано Фермерському господарству "Коньшин Роман Вікторович" в оренду для промислового риборозведення та купання терміном на 50 років ставок в районі с. Єгорівка з прибережною смугою 53 га та ставок в с. Самборівка з прибережною смугою загальною площею 12 га згідно з паспортизацією ставків.

29.03.2002 року між Гусинською сільською радою (орендодавцем) в особі голови сільської ради та Фермерським господарством "Коньшин Роман Вікторович" (орендар) укладено договір оренди ставка, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування строком на 50 років ставок "Самборівка" в басейні ріки Куп'янка Куп'янського району Харківської області, площею 36,9 га з греблею в межах водоохоронної смуги для риборозведення.

В подальшому, 06.04.2010 року між зазначеними сторонами було укладено додатковий договір оренди ставка до договору від 29.03.2002 р., відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове користування строком на 50 років земельну ділянку водного фонду ставка №10 "Самборівка" в басейні ріки Куп'янка, Куп'янського району, Харківської області, площею 36,3 га в межах водоохоронної смуги на території Гусинської сільської ради з яких, в тому числі: земельна ділянка площею 18,06 га під водою та 1,4 га під інженерними спорудами (дамба) для риборозведення.

Згідно з ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, однією з вимог додержанню якої є необхідним для чинності правочину, є наявність у особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Постановою Кабінету від 13.05.1996 № 502 "Про затвердження Порядку користування землями водного фонду" передбачено, що у тимчасове користування та погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам (далі юридичні та фізичні особи) для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно- оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт. Право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право.

Право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною Радою і юридичною або фізичною особою.

Ст. 11 та ст. 12 Земельного кодексу України закріплює, що розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом належить до повноважень місцевих державних адміністрацій, а розпорядження землями територіальних громад - до повноважень, зокрема, сільських рад.

На виконання вимог постанови ВГСУ від 08.11.2012р. другий відповідач надав документи в обґрунтування дійсної форми власності спірної земельної ділянки, а саме: листом головного управління держкомзему у Харківській області від 05.02.2013р. № 306/1-28 повідомлено, що земельні ділянки водного фонду (ставок біля с.Самборівка, водосховище біля с.Єгорівка) на території Гусинської сільської ради згідно земельно-кадастрової документації Куп'янського району не числяться. Зазначені ділянки водного фонду на планово-картографічних матеріалах Куп'янського району відсутні, згідно планово-картографічних матеріалів, а саме Схеми поділу земель колективної власності КСП ім. Ватутіна на території Гусинської сільської ради, земельні ділянки, залиті водою, відносяться до земель, які підлягають паюванню (пасовища, сіножаті). Земельні ділянки сіножатей і пасовищ, які підлягають паюванню, в натурі (на місцевості) не виділені, а громадянами, власниками сертифікатів на земельні частки (паї), передані на користь територіальної громади Гусинської сільської ради згідно поданих громадянами заяв.

Аналогічна відповідь надана і виконкомом Гусинської сільської ради від 08.02.13р. за № 50, також додатково зазначено, що на території Гусинської сільської ради відсутні землі державного водного фонду. Ставок в с. Єгорівка та ставок в с. Самборівка знаходяться на землях колективної власності територіальної громади, оскільки земля, яка знаходиться під затопленням, не вилучалася і в іншу категорію земель не переводилась.

Також другий відповідач надав копію дозволу Гусинської сільської ради на виконання кадастрової зйомки ставків на землях Гусинської сільської ради № 14 від 07.03.2002р., який наданий на підставі протоколу засідання тимчасової робочої групи з питань надання в оренду земельних ділянок водного фонду від 26.12.2001р.

Таким чином, надані документи спростовують твердження прокурора про те, що спірний договір був укладений без попереднього прийняття рішення про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, та те що земельна ділянка під водоймою не знаходиться на території Гусинської сільської ради, а тому повноваження на укладання договорів оренди на таку земельну ділянку відноситься до компетенції райдержадміністрації, інших документів, які б підтверджували позицію прокурора суду не надано, хоча ухвалами суду від 10.01.2013 р., 29.01.2013р. такі документи витребувались.

Разом з тим судом встановлено, що рішення № 4 від 08.02.2002р., згідно з яким передано в оренду спірну земельну ділянку прийнято виконавчим комітетом Гусинської сільської ради, а не сесією Гусинської сільської ради, а згідно з п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення орендних правовідносин) вирішення сільською радою питань з регулювання земельних відносин відбувається виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину передбачені статтею 203 ЦК України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що рішення про укладення спірного договору оренди прийнято не повноважним органом, всупереч п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування", а тому суд визнає недійсним договір, укладений на підставі такого рішення, оскільки він суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на 1-го відповідача, оскільки спір виник внаслідок його винних дій. Суд зазначає, що обраховує судові витрати, які повинні бути сплачені станом на день подачі позову, а саме - 17.08.2011р. Згідно чинного законодавства судові витрати станом на 17.08.2011р. складалися з витрат на державне мито в сумі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. Таким чином на час розгляду справи суд вважає за необхідне стягнути в доход державного бюджету судові витрати в загальній сумі 321,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними договори оренди (основний та додатковий), укладені між Гусинською сільською радою Куп'янського району Харківської області (63710 Харківська область, Куп'янський район, с. Гусинка, вул. 1 Травня, 20, код 04400311) та фермерським господарством "Коньшин Роман Вікторович" (63710 Харківська область, Куп'янський район, с. Єгорівка, код 24274446) 29 березня 2002 року та 06 квітня 2010 року.

Стягнути з Гусинської сільської ради Куп'янського району Харківської області (63710 Харківська область, Куп'янський район, с. Гусинка, вул. 1 Травня, 20, код 04400311) на користь державного бюджету судові витрати в сумі 321,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.02.2013 р.

Суддя Яризько В.О.