Ухвала

від 05.02.2013 по справі 4/337

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/52424/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 6.06.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2.02.2012р. у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача-1 Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації

відповідача-2 Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

про зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову компенсацію в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2008р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2010р., частково задоволено позов ОСОБА_3: зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації нарахувати, а Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити позивачу одноразову компенсацію у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

10.05.2011р. згідно Закону України «Про виконавче провадження»ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Пославшись на те, що видатки на забезпечення судових рішень за програмами соціального захисту у Державному бюджеті на 2011 рік не передбачено, позивач просив стягнути на його користь 20415грн. з рахунків Державного казначейства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 6.06.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2.02.2012р., відмовлено в задоволенні заяви позивача.

Не погодившись з рішеннями судів, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити заяву про зміну способу та порядку виконання рішення, зазначивши при цьому, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано зроблено посилання на те, що, відповідно до приписів ст. 263 КАС України, заміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення можлива виключно за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), а суд може задовольнити відповідну заяву сторони виконавчого провадження лише у виняткових випадках.

Вказані положення кореспондуються зі ст.36 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі змісту вказаної норми адміністративного права вбачається, що для зміни, встановлення порядку та способу виконання судового рішення мають бути обставини, які роблять його виконання неможливим.

В той же час, доводи позивача по суті зводяться до того, що, в разі відсутності в Державному бюджеті України на 2011 рік видатків на забезпечення судових рішень за програмами соціального захисту, зазначені кошти повинні бути виплачені з рахунків Державного казначейства України, яке не було стороною у справі та не є правонаступником сторони виконавчого провадження.

Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність передбачених ст. 263 КАС України підстав для заміни способу і порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 6.06.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2.02.2012р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз