Рішення

від 14.02.2013 по справі 902/4/13-г(19)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2013 р.

Справа № 902/4/13-г(19)

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційна науково-промислова компанія "Озот" ( вул. Пушкіна,45, к.41, м. Полтава, 36020)

до :Крижопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" ( вул. К. Маркса,157, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600)

про стягнення санкцій

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : Курочка В. І.,

відповідача : Лі Н. О.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов товариством з обмеженою відповідальністю інвестиційною науково-промисловою компанією "Озот" до Крижопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" про стягнення 21 548,70 грн. штрафних санкцій, з яких 20 700,00 грн. 365 % річних від простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України та 848,70 грн. пені та 5 150,00 грн. витрат на правову допомогу.

Ухвалою суду від 04.01.2013 року порушено провадження у справі № 902/4/13-г(19) з призначенням судового засідання на 17.01.2013 року.

В судове засідання 17.01.2013 року з'явилися представники позивача та відповідача.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 14.02.2013 року, враховуючи клопотання представника відповідача та неподання сторонами витребуваних ухвалою суду від 04.01.2013 року усіх необхідних доказів.

В судове засідання 14.02.2013 року з'явились представники обох сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача позов визнає лише в частині стягнення пені, але при цьому в сумі 803,42 грн. В частині стягнення 365 % річних в розмірі 20 700,00 грн. та 5 150,00 грн. витрат на правову допомогу просить суд відмовити, в зв'язку з необґрунтованістю та незаконністю. Представник відповідача також зазначав, що саме позивачем були порушені умови договору, оскільки останній без письмового та усного попередження покупця, порушив умови договору та прострочив постачання товару на 19 календарних днів, здійснивши поставку товару 13 червня 2012 року, про що свідчить підписаний акт приймання передачі підписаний представниками сторін та засвідчений печатками від 13 червня 2012 року. При цьому, перевіривши дане обладнання за якістю та комплектністю представник покупця виявив невідповідність в комплектності товару, а саме резервуар А9-КЕН 50 м.3, що придбав відповідач, виявився без розмішуючого механізму та електродвигуна, про що свідчить запис в акті приймання - передач. Некомплектність даного виду товару ( обладнання) повністю виключає факт експлуатації, використання, встановлення та монтажу. Свої зобов'язання продавець виконав 05 липня 2012 року, в свою чергу тоді ж покупець сплатив решту суми 10 000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

15 травня 2012 року між ТОВ «СБ-РАДАР» та Крижопільською філією ТОВ «ІНТЕР ФУЛ» було укладено договір купівлі - продажу № 31-04 ( далі- договір).

Розділом першим сторони встановили предмет договору.

Відповідно до п. 1.1. договору - продавець зобов'язується, на умовах договору, передати у власність покупця певний товар, а саме: резервуар А9-КЕН 50 м3,н.ж. бувший у використанні, у кількості 1 шт. та розмішуючий механізм до нього, що відповідають технічним характеристикам, зазначеним у специфікації до даного договору, в подальшому «Товар».

Розділом другим сторони погодили ціну договору.

Відповідно до п.2.1. договору - загальна вартість товару за даним договором складає 355 00,00 грн.

Відповідно до п.2.2. договору - ціна однієї одиниці товару становить 330 000,00 грн.

Відповідно до 2.3. договору - вартість розмішуючого механізму становить 10 000, грн. з урахуванням 20 % ПДВ.

Відповідно до п. 2.3. договору - вартість доставки товару на склад покупця становить 15 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Розділом третім сторони погодили зобов'язання сторін.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.1.1. договору - продавець зобов'язується доставити на склад та передати у власність покупця товар визначений даним договором у комплектності, що відповідає умовам даного договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання передоплати, у розмірі встановленому п. 6.2.даного договору.

Відповідно до п. п. 3.2., 3.2.1. договору - покупець зобов'язується здійснити оплату товару у повному обсязі, на умовах та в порядку визначених у п. п. 6.1, 6.2 договору.

Четвертим розділом сторони погодили порядок проведення поставки.

Відповідно до п. 4.2 договору - поставка товару здійснюється протягом 5 - ти банківських днів після отримання передоплати продавцем у розмірі встановленому п.6.2 договору.

Відповідно до п. 6.2. договору - оплата здійснюється у наступному порядку:

- попередня оплата 1-й авансовий платіж - 50 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% протягом 5-тибанківських днів після підписання договору;

- 2-й авансовий платіж - 115 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% протягом 5-ти банківських днів після першого авансового платежу;

- остаточний розрахунок 190 000,00 грн. з урахуванням ПДВ після підписання акту приймання передачі товару.

Розділом сьомим сторони погодили відповідальність сторін.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення строків оплати, що передбачені п.5.2. договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день порушення строків, а також 365 процентів річних від простроченої суми згідно ст.625 ЦК України.

Також, між сторонами було підписано специфікацію № 1 від 30.04.2012р., в якій зазначено найменування товару, що поставляється відповідно до умов договору № 31-04 від 15.05.2012 року, яка обопільно підписана між сторонами та скріплена мокрими печатками.

Позивач на підставі накладних № 16-05 від 12.06.2012 року та № 5-07 від 05.07.2012 року поставив розмішуючий механізм разом з електродвигуном та резервуар А9-КЕН 50 м3,н.ж. бувший у використанні, у кількості 1 шт. Вказаний товар був отриманий уповноваженим представником відповідача, повноваження якого на отримання матеріальних цінностей передбачена довіреністю № TF7КРФ-548 від 13.06.2012 року.

Претензій стосовно поставленого товару у відповідача не було.

Разом з тим, відповідач здійснив проплату за поставлений товар з порушенням до умов договору, що підтверджується виписками банку, а саме:

-1-й платіж був здійснений 17.05.2012 року в сумі 50 000,00 грн., що не суперечить умовам договору;

-2-й платіж був здійснений 11.06.2012 року в сумі 120 000,00 грн., що згідно умов договору становить прострочку 17 днів, яка виникла внаслідок того, що 2-й платіж згідно умов договору мав місце відбутись до 24.05.2012 року включно, а фактично відбувся 11.06.2012 року, - тому прострочка становить 17 днів.

-3-й платіж був здійснений 13.06.2012 року в сумі 175 000,00 грн., що відповідає умовам договору.

Враховуючи, що відповідачем були порушені умови договору останньому було нараховано штрафні санкції в розмірі 21 548,70 грн., з яких 365 % річних в розмірі 20 700,00 грн. та 848,70 грн. пені.

Разом з тим, між ТОВ «СБ-РАДАР» та ТОВ Інвестиційна науково-промислова компанія «Озот» 01.10.2012 року було укладено угоду на поступку права на вимогу.

Відповідно до вимог даної угоди ТОВ «СБ-РАДАР» передає, а ТОВ Інвестиційна науково-промислова компанія «Озот» приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором між ТОВ Інвестиційна науково-промислова компанія «Озот» та боржником ( відповідачем по справі).

За даною угодою ТОВ Інвестиційна науково-промислова компанія «Озот» одержує право ( замість ТОВ «СБ-РАДАР») вимагати від боржника ( відповідач по справі), належного виконання наступних зобов'язань - а саме 20 700, 00 за прострочення суми 365 % річних та 850,68 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, та всю заборгованість, яка виникла станом на 01.10.2012 року.

ТОВ Інвестиційна науково-промислова компанія «Озот» зобов'язана в строк 5 календарних днів з моменту підписання даної угоди повідомити боржника про здійснену поступку права на вимогу.

05.10.2012 року Інвестиційно науково-промисловою компанією «Озот» було направлено боржнику претензію, з вимогою сплати кошти в розмірі 20 700, 00 грн. за прострочення суми 365 % річних та 850,68 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка боржником отримана, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи, та яка залишена без задоволення.

ТОВ Інвестиційна науково-промислова компанія «Озот» просить суд стягнути з боржника 20 700,00 грн. 365 % річних від простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України, 848,70 грн. пені. та 5 150,00 грн. витрат на правову допомогу.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події..

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як випливає з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу та угоди про поступку права вимоги.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ст. 693 ЦК України).

Відповідно до умов договору продавець зобов'язується продати покупцю, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах товарного кредиту, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця суми у розмірі вартості поставлених товарів протягом одного календарного місяця з моменту поставки товарів.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що ТОВ «СБ-РАДАР» повністю було виконано зобов»язання згідно договору купівлі-продажу № 31-04 від 15.05.2012 року, що підтверджується відповідними документами, а саме: специфікацією №1 від 30.04.2012р., накладними № 5-07 від 05.07.2012 року; № 16-05 від 12.06.2012 року, актом прийому-передачі обладнання від 13.06.2012 року, довіреністю № TF7КРФ-548 на отримання товару.

Судом встановлено, що вищезазначені видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.

Вказаний товар був отриманий уповноваженим представником відповідача повноваження якого на отримання матеріальних від ТОВ «СБ - РАДАР» цінностей підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреністю № TF7КРФ-548 від 13.06.2012 року.

З вищенаведеного господарський суд дійшов висновку, що позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.

Відповідно до п. 6.2. договору - оплата здійснюється у наступному порядку:

- попередня оплата 1-й авансовий платіж - 50 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% протягом 5-тибанківських днів після підписання договору;

- 2-й авансовий платіж - 115 000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% протягом 5-ти банківських днів після першого авансового платежу;

- остаточний розрахунок 190 000,00 грн. з урахуванням ПДВ після підписання акту приймання передачі товару.

Відповідач розрахунки за поставлений товар здійснив повністю але з порушенням умов договору, а саме: 1-й авансовий платіж був здійснений відповідачем 17.05.2012 року в сумі 50 000, 00 грн., тому слідуючий платіж згідно договору мав бути до 24.05.2012 року, а він був здійснений 11.06.2012 року в сумі 120 000,00 грн., що згідно умов договору становить прострочку 17 днів.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення строків оплати, що передбачені п.5.2. договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день порушення строків, а також 365 процентів річних від простроченої суми згідно ст.625 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, суд дослідивши розрахунок наданий штрафних санкцій прийшов до висновку, що 365 % річних в розмірі 20 700,00 грн. нараховані вірно та правомірно.

Стосовно пені та суд здійснивши перерахунок суми прийшов до висновку, що задоволенню підлягає 801,23 грн. (період з 25.05.2012р.-10.06.2012р.)

Разом з тим, враховуючи підписану між ТОВ «СБ-РАДАР» та ТОВ Інвестиційна науково-промислова компанія «Озот» 01.10.2012 року угоду на поступку права на вимогу, суд зазначає.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. З аналізу змісту вказаної норми виникають питання.

У випадку заміни кредитора у зобов'язанні до нового кредитора переходять усі права первісного кредитора у зобов'язанні, якщо інше не встановлено договором або законом. До нового кредитора в тому числі переходить в повному обсязі і право на неустойку як субсидіарне право.

Тому, беручи до уваги вищевикладене позов ТОВ Інвестиційна науково-промислова компанія «Озот» підлягає задоволенню в розмірі 20 700,00 грн. 365% річних та 801,23 грн. пені. В решті пені слід відмовити.

Разом з тим, суд спростовує твердження відповідача стосовно того, що позивачем були порушені умови договору купівлі-продажу № 31-04 від 15.05.2012 року, оскільки як видно з умов договору, а саме п. 5.4. договору - у випадку виникнення претензій по якості та комплектності складає акт за участю представників сторін. Відповідачем не надано відповідних доказів суду.

Також, позивачем було заявлено до стягнення 5 150,00 грн. витрат на правову допомогу.

Однак, вказані витрати відшкодуванню позивачу за первинним позовом не підлягають з наступних підстав.

Статтею 44 ГПК України визначено склад судових витрат, які, відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню стороні, на користь якої прийнято судове рішення. Зокрема до вказаних судових витрат відносяться : витрати зі сплати судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних саме з розглядом справи, а не будь-яких інших.

Вищий господарський суд України у листі № 01-8/164 від 18.03.2008р. "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році", на запитання: чи можливе віднесення до "інших витрат, пов'язаних з розглядом справи" (в розумінні статті 44 ГПК) витрат сторін у справі, яких вони зазнали у зв'язку з відрядженням представників (своїх працівників) для участі в судових засіданнях (проїзд, проживання, харчування та ін.), а також коштів, сплачених за надання правової допомоги не адвокатом, а іншою особою (юристом), яка не перебуває зі стороною у трудових відносинах; чи повинен суд, не знайшовши підстав для віднесення відповідних сум на іншу сторону у справі, зазначити про це у резолютивній частині рішення? - пояснив, що в абзаці другому пункту 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК).

У пункті 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Отже, відшкодування стороні витрат на правові послуги можливе лише при сукупності наступних підстав:

- послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями);

- реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами саме на сплату коштів адвокату, які підлягають відповідному оподаткуванню саме як доходи адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно зі ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Тобто, враховуючи викладене, суд вправі задоволити послуги на правову допомогу лише за умови якщо дана послуга була здійснена адвокатом і є відповідні докази сплати за дану послугу.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача як доказ надання правової допомоги було надано договір про надання правової допомоги від 21 листопада 2012 року укладеного між ТОВ " Інвестиційна науково-промислова компанія "Озот" "Замовник" та ТОВ "ЛЕО-Модус" "Виконавець" та надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 25 від 21 листопада 2012 року на суму 5 150,00 грн. із зазначенням підстав за юридичні послуги, яка скріплена печаткою позивача.

Разом з тим, процесуальні документи підписувались лише директором Черневецьким А.В., а інтереси Позивача в суді представляв Курочка Віталій Іванович згідно довіреності № 187 від 16.01.2013 року.

Тобто, в матеріалах справи відсутній доказ фактичного виконання правової допомоги для позивача відповідно до вимог чинного законодавства.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що сплачена сума 5 150, 00 грн. за правову допомогу ТОВ "ЛЕО-Модус", не може бути задоволена.

Відтак, покладення на відповідача 5150,00 грн. витрат на правову допомогу є безпідставним.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню в розмірі 20 700,00 грн. 365% річних та 801,23 грн. пені. В решті пені слід відмовити. В частині стягнення 5 150,00 грн. за правову допомогу слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК судовий збір розподілити пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 514, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч.1 ст. 612, 655, ч. 1 ст. 692 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Крижопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" ( вул. К. Маркса,157, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600, код ЄДРПОУ 36759219) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю інвестиційна науково-промислова компанія "Озот" ( вул. Пушкіна,45, к.41, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 32908604 ) 20 700,00 грн. 365% річних та 801,23 грн. пені, 1605,95 грн. судового збору.

3. В решті пені відмовити.

4. Відмовити в стягненні 5 150,00 грн. витрат на правову допомогу.

5. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

6. Копію рішення надіслати сторонам.

Повне рішення складено 19 лютого 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( вул. Пушкіна,45, к.41, м. Полтава, 36020)

3 - відповідачу ( вул. К. Маркса,157, смт. Крижопіль, Вінницька обл., 24600)