Ухвала

від 24.11.2006 по справі 3/69-877

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

3/69-877

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

24 листопада 2006 р.                                                                                   № 3/69-877  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючогоН.О. Волковицької Л.І. Рогач

розглянувши матеріали касаційної скаргиЗакритого акціонерного товариства “Молоко”

на  постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 25.09.2006р.

у справі№ 3/69-877

господарського суду Тернопільськоїобласті

за позовомЗакритого акціонерного товариства “Молоко”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Охорона”

провідшкодування 114962 грн. збитків, визнання недійсним частково договору про охорону об'єктів

                                          ВстановиВ:

Касаційна Закритого акціонерного товариства “Молоко” не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

          Відповідно до пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року N15, до касаційної скарги додається, як доказ сплати державного мита, оригінальний примірник платіжного доручення, на зворотній стороні якого має міститися напис(примітка) банківської установи про зарахування державного мита до державного бюджету із зазначенням дати виконання платіжного доручення. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

                    Додане позивачем до касаційної скарги платіжне доручення №1827 від 06.11.2006р. не відповідає зазначеним вимогам, оскільки не містить стверджувального напису щодо зарахування державного мита за підписом першої і другої  посадової особи банківської установи.

          У зв'язку з цим  вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку.

Касаційна  скарга  може   бути  подана протягом  одного  місяця  з  дня   набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили, як це передбачено статтею 110 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 105 цього Кодексу постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи,  постанова Львівського апеляційного господарського суду прийнята та оголошена в судовому засіданні за участю представників сторін, 25.09.2006р.

З врахуванням правила частини 2 ст.51 ГПК України щодо закінчення процесуального строку, обчислюваного місяцями, строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2006р., встановлений ст.110 ГПК України, закінчився 26.10.2006р.

Однак, ЗАТ “Молоко” звернулося з касаційною скаргою 07.11.2006р., про що свідчить дата в посвідчувальному написі господарського суду Тернопільської області на касаційній скарзі. Отже, касаційну скаргу позивачем подано  з пропуском процесуального строку, встановленого законом.

Відповідно до статті 53 Господарського  процесуального  кодексу  України господарський суд може за заявою сторони відновити пропущений строк в разі наявності поважних обставин пропуску цього строку.

Клопотання про поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги у порядку статті 53 цього Кодексу скаржником не заявлено.

Правовий наслідок щодо недодержання вимог статті 110 ГПК України визначений пунктом 5 статті 1113 цього Кодексу, який встановлює вимогу щодо повернення касаційної скарги без розгляду.

Враховуючи положення статей 86, 111, пунктів 4, 5 частини 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд  України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу  Закритого акціонерного товариства “Молоко” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2006р.   у справі  № 3/69-877  повернути   скаржнику.

Головуючий                                                                                  Т. Дроботова

Судді                                                                                              Н. Волковицька

                                                                                                       Л. Рогач