Рішення

від 11.02.2009 по справі 24/188

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/188

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.02.09 р.                                                                                                       Справа № 24/188                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої                                                              

При секретарі судового засідання Петровій В.П.

за участю:

Представників сторін:

від позивача     Безмаленко В.В. – директор.

від відповідача    Полосухіна Н.В. – доручення.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом   Приватного виробничо-комерційного підприємства „Малахіт”, м. Артемівськ

до відповідача    Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування „Еко продукт”, м. Артемівськ

про стягнення 201 043 грн. 25 коп.  

СУТЬ СПОРУ:                                                              В судовому засіданні 22.01.2009р. оголошувалась перерва до 26.01.2009р, 05.02.2009р. до 11.02.2009р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

Приватне виробничо-комерційне підприємство „Малахіт”, м. Артемівськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівське виробничо-комерційне об'єднання „Еко продукт”, м. Артемівськ про стягнення 111 219 грн. 62 коп., в тому числі 105 465, 66 грн. боргу з орендної плати, 434,43 грн. заборгованості за електричну енергію, 3 366, 47 грн. індексу інфляції та 1 953, 06 грн. пені.  

Як вбачається з позовної заяви позов заявлено до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівське виробниче комерційне об'єднання „Еко продукт”.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що фактичним найменуванням відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю „Артемівське  виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування „Еко продукт”, що підтверджено обома сторонами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди будинку,  споруди (іншого об'єкту нерухомості) від 01.02.2008р., претензію № 16 від 08.10.2008р., акти приймання-здачі виконаних послуг від 21.02.2008р., 21.03.2008р., 21.04.2008р, 21.04.2008р., 26.05.2008р., 25.06.2008р., 25.07.2008р., 30.08.2008р., 30.09.2008р., розрахунок суми боргу, індексу інфляції, пені.

Позивач доповненням до позову збільшив позовні вимоги та просить стягнути  259 277, 45 грн., з яких заборгованість з орендної плати за період травень-жовтень 2008р. в сумі 127 889, 53 грн., заборгованість по платежам за електроенергію за період травень-жовтень 2008р. в сумі 158, 81 грн., пеня за прострочення платежів з орендної плати за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р. в сумі 66 323, 23 грн., пеня за прострочення платежем за спожиту електричну енергію за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р. в сумі 105, 83 грн., інфляційні нарахування на суму прострочених платежів з орендної плати за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р. в сумі 64 688, 31 грн., інфляційні нарахування на суму прострочених платежів за спожиту електричну енергію в сумі 111, 74 грн., а також просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 4 215, 89 грн., в тому числі державне мито в сумі 2 592, 77 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн., витрати на надання  правової допомоги в сумі 1 308, 00 грн., витрати у зв'язку з відривом від звичайних занять директора підприємства   Безмаленко В.В. на протязі 3 робочих днів в сумі 74, 32 грн., витрати, пов'язані з поїздками у м. Донецьк для участі у судових засіданнях  в сумі 122,80 грн.

В ході розгляду справи позивачем надано пояснення № 49 від 01.12.2008р., яке у судовому засіданні 22.01.2009р. просив вважати заявою про зменшення позовних вимог та просить стягнути 201 043, 25 грн., з яких 127 889, 53 грн. - заборгованість з орендної плати за період травень-жовтень; 158, 81 грн. - заборгованість по платежам за електричну енергію, 8 194, 86 грн. - пеня за прострочку платежів з орендної плати за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р., 64 688, 31 грн. - інфляційних нарахувань на суму прострочення платежів з орендної плати за період з 26.02.2008р. по 31.10.008р., 111, 74 грн. - інфляційних нарахувань на суму прострочених платежів за споживчу  електроенергію, а також просить стягнути витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 3 633, 55 грн., з яких 2 010, 43 грн. державне мито, 118, 00 грн. – витрати на інформаційне забезпечення судового процесу, 1 308, 00 грн. - витрати на надання  правової допомоги,  74, 32 грн. - витрати у зв'язку з відривом від звичайних занять директора підприємства   Безмаленко В.В. на протязі 3 робочих днів в сумі, 122,80 грн. - витрати, пов'язані з поїздками у м. Донецьк для участі у судових засіданнях.

Заявою від 11.02.2009р. позивач відмовився від стягнення пені за спожиту електричну енергію в сумі 105 грн. 83 коп.

Відповідач надав відзив на позов № 517 від 21.11.2008р., яким проти розрахунків суми основного боргу, пені та індексу інфляції заперечує та вважає, що згідно актів приймання-здачі виконаних послуг сума заборгованості за оренду складає 104 890, 78 грн., борг за використану електроенергію – 434, 43 грн., проти стягнення суми пені, нарахованої на борг за використану електричну енергію заперечує, посилається на п. 9.3. договору, згідно якого орендар несе відповідальність лише за прострочення сплати орендних платежів, до яких не входить сума заборгованості за використану електроенергію. Відповідач вважає, що строк оренди у жовтні 2008р. штучно збільшено позивачем, тому сума оренди за жовтень 2008р. (період  з 01.10.2008р. по 09.10.2008р. та з 22.10.2008р. по 31.10.2008р.) складає 14 002, 96 грн. Крім того, ТОВ „Артемівське  виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування „Еко продукт”  здійснило роботу по монтажу електричної проводки та установці електроприборів на території орендованого складського приміщення на суму 4 989, 30 грн.  про що свідчить гарантійний лист № 27 від 12.11.2008р., де позивач зобов'язується компенсувати вищевказану суму взаємозаліком з суми заборгованості за орендну плату, посилається на п. 7.1.8 договору та вважає, що загальна сума боргу складає 99 901, 48 грн. В частині стягнення витрат , пов'язаних з розглядом справи заперечує.

Строк розгляду справи продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

          Між Приватним виробничо-комерційним підприємством „Малахіт”, м. Артемівськ  (орендодавець) та ТОВ „Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування „Еко продукт”, м. Артемівськ (орендатор) укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 01.02.2008р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

          Відповідно до статті 1 договору позивачем відповідачу у строкове платне користування передається нежитлова споруда, що стоїть окремо з допоміжними спорудами площею 2 338 мІ, площею подвальних приміщень в  тому числі 1 169 мІ, розташована за адресою Донецька область, вул. Петровського, № 66.

Факт передачі зазначеного об'єкту підтверджується двостороннім актом, складеним у лютому 2008р.

Відповідно до п.п. 12.1, 4.1 договір набуває чинності 1 лютого 2008 року і діє до повного виконання сторонами своїх договору за цим договором. Строк орендного користування складає 1 (один) рік з моменту приймання об'єкта, що орендується за актом здачі-приймання до 31.12.2008р.

Згідно п. 5.1 розмір орендної плати: загальна площа - 9 (дев'ять) грн./мІ без ПДВ; офіс – 75 грн./мІ без ПДВ; за весь об'єкт, що орендується, в цілому складає 22 148 грн. 25 коп. без ПДВ за один календарний місяць.

Пунктом 5.3. встановлено, що орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25 числа кожного поточного місяця.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач посилаючись на факт неналежного виконання відповідачем умов п. 5.3. договору просить стягнути на свою користь 127 889,53 грн. заборгованості з орендної плати за період травень-жовтень 2008р.

В ході розгляду справи відповідачем сплачено 17 148, 25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 256 від 01.12.2008р. з призначенням платежу „за орендну плату”, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач визнає зазначену заборгованість в розмірі 73 593, 25 грн.

При цьому відповідач у відзиві на позов та пояснення позивача повідомив, що ним за спірний період перераховано на оплату орендної плати 27 148, 22 грн. відповідно до виставлених позивачем рахунків на оплату, а орендну плату за жовтень 2008р. визнає лише в сумі 14 002, 96 грн., а також необхідність зарахування в рахунок орендних платежів 4 989, 30 грн. за виконані роботи.

У судовому засіданні 05.02.2009р. відповідач визнав борг з орендної плати за спірний період в сумі 119 744, 21 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.

Не зважаючи на умови п. 5.3 договору, сторони фактично здійснювали розрахунки за договором на підставі виставлених рахунків, які саме і визначались підставою оплати у платіжних дорученнях.

Аналізуючи надані первісні розрахункові документи, суд дійшов висновку, що відповідачем сплачено орендної плати: 3 000 грн. платіжним дорученням № 58888 від 12.05.2008р. за квітень 2008р.; 19148, 22 грн. платіжним дорученням № 59394 від 17.07.2008р. за квітень, 5 000 грн. 22.07.2008р. за травень 2008р.

Таким чином за спірний період травень-жовтень 2008р. відповідачем сплачено лише 5 000 грн.

Також є безпідставними посилання ТОВ „Артемівське  виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування „Еко продукт” на відсутність акту надання послуг з оренди у жовтні 2008р., усну домовленість сторін про припинення договору у вересні 2008р., відсутність згоди сторін щодо нарахування і оплати орендної плати за жовтень, а також на протиправні дії позивача у зв'язку із несвоєчасним ремонтуванням ліфту, що перешкоджало своєчасному звільненню приміщення.

Як вбачається з п. 12.1 договору строк його дії визначено сторонами до повного виконання зобов'язань.

Виходячи з приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 10.1 договору одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна  або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись до умов договору.

Умови договору оренди від 01.02.2008р. не передбачають складання актів надання послуг з оренди, як на те посилається відповідач, тому їх відсутність не є підтвердженням факту відсутності орендних відносин.

Крім того, відповідно до п. 7.1.8 договору орендар за цим договором бере на себе наступні зобов'язання за рахунок орендодавця усувати несправності та поломки комунікацій об'єкта, що орендується.

Всупереч цієї умови відповідач не здійснив ремонт ліфту, а лише звернувся до позивача з листом від 10.10.2008р. з пропозицією усунути несправності. При цьому фактично ремонт ліфта здійснено позивачем.

До того ж сторони 12.11.2008р. підписали акт повернення майна без будь-яких зауважень. Тобто відповідач підтвердив факт користування майном у жовтні 2008р.

Суд не може погодитися з доводом відповідача, що орендна плата повинна бути зменшена на суму виконаних робіт по монтажу електричної проводки на території орендованого приміщення на суму 4 989, 30 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 778 Цивільного кодексу України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Однак виконані роботи не є поліпшенням речі в розумінні наведеної норми права. При цьому відповідач не довів, що звертався до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст.ст. 601-602 Цивільного кодексу України, не зважаючи на наявність гарантійного листа від 12.11.2008р.

Таким чином вимога про стягнення боргу з орендної плати за період  травень-жовтень 2008р. підлягає задоволенню в сумі 110 741, 28 грн. задоволенню з урахуванням часткового перерахування 17 148, 25 грн. в ході розгляду справи.

Також позивач просить стягнути заборгованість з платежів за спожиту електричну енергію за період травень-жовтень 2008р. в сумі 158, 81 грн.

Відповідач у відзиві на позов та на пояснення позивача в цій частині вимоги не визнав, посилаючись на фактичну переплату коштів за цією послугою, за рахунком від 17.03.2008р. № 2 платіжним дорученням від 22.04.2008р.

Відповідно до п. 5.2 договору орендар зобов'язується сплачувати витрати з використаної електроенергії у приміщенні, що орендується, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи факт використання відповідачем електричної енергії підтверджується сторонами шляхом підписання двосторонніх актів. Такі акти підписані та підтверджують факт споживання електричної енергії у квітні-липні 2008р. на загальну суму 434, 43 грн. Відповідно до умов договору позивачем виставлені рахунки на оплату:

№ 2 від 17.03.2008р. на 574, 88 грн.;

№ 4 від 15.04.2008р. на 275, 62 грн.;

№ 5 від 15.05.2008р. на 6, 48 грн.;

№ 6 від 15.06.2008р. на 30, 95 грн.;

№ 7 від 15.07.2008р. на 121, 38 грн.

Відповідачем сплачено 574, 88 грн. платіжним дорученням № 58809 від 22.04.2008р. та 275, 62 грн. (як визначили обидві сторони) платіжним дорученням № 58888 від 12.05.2008р.

Фактично позивач просить стягнути 158, 81 грн. боргу за використану електричну енергію за період травень-липень 2008р.

Як вбачається з підписаних актів виконаних послуг за спірний період відповідачем використано електричної енергії на суму 158, 81 грн. Вистелені на зазначену суму рахунки відповідачем не оплачені. Разом з тим суд погоджується з доводами ТОВ „Артемівське  виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування „Еко продукт” щодо переплати наданої послуги і відсутності заборгованості.

20.03.2008р. відповідачем отримано від позивача рахунок на оплату № 2 від 17.03.2008р. з вимогою оплати 574, 88 грн. за компенсацію витрат, пов'язаних з поставленою електроенергією у зв'язку з орендою приміщення, який відповідачем оплачено.

Виходячи з умов п. 5.2 договору орендар взяв на себе обов'язок саме з оплати витрат за використання електричної енергії. Враховуючи той факт, що орендодавець є прямим споживачем електричної енергії, то він повинен довести в силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України факт використання відповідачем електричної енергії, так і її кількість.

У судовому засіданні 22.01.2008р. відповідач заперечував проти споживання електричної енергії у лютому та березні 2008р. та пояснив факт оплати рахунку в рахунок майбутніх відносин за договором, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

У судовому засіданні 05.02.2008р. представник відповідача усно визнав борг за спожиту електричну енергію в сумі 158, 81 грн.

Разом з тим, враховуючи те, що позивачем не доведено факту споживання електроенергії у лютому-березні 2008р., а в силу ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд зараховує безпідставно перераховані відповідачем суму платіжним дорученням № 58809 від 22.04.2008р. в рахунок спірного боргу.

Виходячи з наведеного, вимоги про стягнення 158, 81 грн. витрат за використану електричну енергію задоволенню не підлягають.

Виходячи з цього, не підлягає задоволенню також вимога про стягнення 111, 74 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку із порушенням грошового зобов'язання з витрат за використання електричної енергії.

Також позивач просить стягнути пеню за прострочення оплати орендних платежів в сумі 8 194, 86 грн. за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 9.3. договору передбачено, що орендар несе відповідальність у випадку прострочення по сплаті орендних платежів - пеня в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Позивачем пеня нарахована, виходячи з подвійної облікової ставки, що відповідає приписам діючого законодавства.

Відповідач у відзиві на позов заперечував проти нарахованої суми, а у судовому засіданні погодився із розміром нарахованої пені та порядком її нарахування.

Судом пеня перерахована самостійно. При цьому вбачається, що за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р. її розмір складає 8 019, 38 грн. і підлягає стягненню.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині в сумі 175, 48 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Крім того, позивач просить стягнути 64 688, 31 грн. індексу інфляції за прострочення орендних платежів в період з лютого по жовтень 2008р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом індекс інфляції перераховано та за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р. складає 14 941, 20 грн. Саме зазначена сума підлягає стягненню.

Вимоги щодо стягнення індексу інфляції в залишковій частині в розмірі 49 747, 11 грн. задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Заявою від 11.02.2009р. позивач відмовився від стягнення пені за спожиту електричну енергію в сумі 105 грн. 83 коп.

Наслідки відмови судом роз'яснені. Відмова позивача від частини позову не суперечить діючому законодавству і судом приймається.

Таким чином провадження у справі щодо стягнення 105 грн. 83 коп. пені за спожиту електричну енергію підлягає припиненню у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.  

Виходячи з наведеного позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач просить покласти на відповідача як господарські витрати: державне мито в сумі 2 010, 43 грн., витрати на інформаційне забезпечення судового процесу в сумі 118, 00 грн., витрати на надання  правової допомоги в сумі1 308, 00 грн.,  витрати у зв'язку з відривом від звичайних занять директора підприємства Безмаленко В.В. на протязі 3 робочих днів в сумі  74, 32 грн.,  витрати, пов'язані з поїздками у м. Донецьк для участі у судових засіданнях в сумі 122,80 грн.

Розглянувши доводи і обґрунтування господарських витрат, суд дійшов висновку, що на відповідача покладаються витрати з державного мита, з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Витрати у зв'язку із відривом від звичайних занять директора підприємства   Безмаленко В.В. на протязі 3 робочих днів,  витрати, пов'язані з поїздками у м. Донецьк для участі у судових засіданнях не можуть бути покладені на відповідача у зв'язку з необґрунтованістю розрахунків певними доказами.

Також не можуть бути покладені на відповідача судові витрати, як витрати на правову допомогу в сумі 1308 грн., оскільки відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат віднесені суми, сплачені за послуги адвоката, яким громадянка Василенко Галина Іванівна, яка уклала цивільно-правовий договір від 14.11.2008р. з позивачем не являється.

При цьому в договорі від 14.11.2008р. не зазначено, що послуги з питань правового характеру надається саме фахівцем, про що зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 16.11.2000р. по справі № 1-17/2000.

Крім того, позивачем не надано доказів фактичної оплати наданих послуг.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст.  193, 216 – 218, 232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 44, 49, п.п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства „Малахіт”, м. Артемівськ до   Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівське  виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування „Еко продукт”, м. Артемівськ про стягнення 201 043 грн. 25 коп.  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Артемівське  виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування „Еко продукт” (84500, м. Артемівськ, Донецька область, вул. Корсунського, 73, р/р 26005301783581 в Обласному управлінні ПІБ м. Донецька, МФО 334635, код ЗКПО 33771799) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства „Малахіт” (84500, м. Артемівськ, Донецька область, вул. Петровського, 66, р/р 26000190702882 у ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Донецьк, МФО 334011, код ЗКПО 31049334) 110 741 грн. 28 коп. – боргу з орендної плати за період  травень-жовтень 2008р.,  8 019 грн. 38 коп. – пені за прострочку платежів з орендної плати за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р., 14 941 грн. 20 коп. - індексу інфляції на суму прострочення платежів з орендної плати за період з 26.02.2008р. по 31.10.2008р., 1 508 грн. 50 коп. - державного мита, 68 грн. 65 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі щодо стягнення 17 148 грн. 25 коп. заборгованості з орендної плати припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.  

Провадження у справі щодо стягнення 105 грн. 83 коп. пені припинити у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.  

В залишковій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписаний 11.02.2009р.

               Суддя