Рішення

від 27.01.2009 по справі 33/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.09                                                                                           Справа№ 33/242

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом :Приватного підприємства «Торгцентр»(м. Львів)

до відповідача :Споживчого товариства «Плай –Вест»(м. Стрий)

про :стягнення 1 197 (одна тисяча сто дев'яносто сім) грн. 21 коп. (з яких: 1 089,50 грн. –основний борг; 107,71 грн. –пеня)

                                                                                          Суддя :                             Цікало А.І.                                                                                           При секретарі :              Герасименко В.С.

Представники:

Позивача:Гула О. В. –представник (доручення № 02-08 від 20.11.2008 р.)

Відповідача:не з'явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін, присутні в судовому засіданні, звернулись до суду з клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява від Приватного підприємства «Торгцентр»(м. Львів) до Споживчого товариства «Плай –Вест»(м. Стрий) про стягнення 12 002 (дванадцять тисяч дві) грн. 07 коп. (з яких: 11297,19 грн. - основний борг; 704,44 грн. - пеня).

Ухвалою суду від 18.11.2008 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.12.2008 р. В судовому засіданні 02.12.2008 р., у зв'язку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 16.12.2008 р. У зв'язку з неявкою представника відповідача та зверненням представника позивача з клопотанням про продовження терміну розгляду справи 16.12.2008 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 27.01.2009 р.

Позивач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 18.11.2008 р. та про відкладення розгляду справи від 02.12.2008 р., від 16.12.2008 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив суд задоволити позовні  вимоги з підстав наведених у позові та поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 18.11.2008 р. та про відкладення розгляду справи від 02.12.2008 р., від 16.12.2008 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст. 75 ГПК України, розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

14.10.2007 р. між ПП «Торгцентр»та СТ «Плай-Вест»був укладений Договір № 604 (оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи) про поставку товару, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Згідно умов Договору, протягом 18.07.2008р. по 13.08.2008 р., ПП «Торгцентр»відвантажило СТ «Плай-Вест»товар на загальну суму 11885,11грн.

Відповідно до п.2.1 Договору СТ «Плай-Вест»повинно розрахуватись за отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Після спливу вищевказаного строку, СТ «Плай-Вест»не перерахувало на рахунок ПП «Торгцентр»всіх коштів за відвантажений товар, таким чином у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11297,19 грн. Дана сума боргу підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 02.10.08р. між ПП «Торгцентр»та СТ «Плай-Вест», який підписано сторонами.

Згідно п.6.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати СТ «Плай-Вест»зобов'язано сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України та Договору, нараховано: 704,44 грн. –пені.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов‘язання, які виникають між суб‘єктами господарювання або між суб‘єктами господарювання і негосподарюючими суб‘єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов‘язаннями.  

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи відповідач проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, доказів сплати боргу не представив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Приватного підприємства «Торгцентр» (м. Львів) до Споживчого товариства «Плай –Вест»(м. Стрий) про стягнення 12 002 (дванадцять тисяч дві) грн. 07 коп. (з яких: 11297,19 грн. - основний борг; 704,44 грн. - пеня) обґрунтована та підлягає до задоволення.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (із змінами і доповненнями), ставка державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлюється в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 102 грн. Сума позову, станом на день звернення до суду, становила 12 002 (дванадцять тисяч дві) грн. 07 коп., державне мито, згідно квитанції № 11 від 17.11.2008 р., позивачем сплачено в сумі 120,00 грн.

Згідно квитанції № 13 від 17.11.2008 р. позивачем сплачено 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 548, 625 ЦК України, ст.ст. 174, 179, 193, 216, 218, 232 ГК України,  ст.ст. 43, 22, 33, 43, 49,75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов Приватного підприємства «Торгцентр»(м. Львів) до Споживчого товариства «Плай –Вест»(м. Стрий) про стягнення 12 002 (дванадцять тисяч дві) грн. 07 коп. (з яких: 11297,19 грн. - основний борг; 704,44 грн. - пеня) –задоволити повністю.

2.          Стягнути з Споживчого товариства «Плай –Вест»(вул. Харкова, 6 „Б”, м. Стрий, Львівська область, 82400; код ЄДРПОУ 33476456) на користь Приватного підприємства «Торгцентр»(м. Львів) (вул. Городоцька, 12, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ 31804146) –12 002 (дванадцять тисяч дві) грн. 07 коп. (з яких: 11297,19 грн. - основний борг; 704,44 грн. - пеня), 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.  

Суддя                                                                                             Цікало А.І.