Постанова

від 26.12.2008 по справі 2-а-555/08

НОВОКАХОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                 Справа № 2-а-555/08

  П О С Т А Н О В А

іменем України

26  грудня    2008 р.

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої : Сапронової Л.В.

при секретарі: Шершньовій Д.О.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Каховка Херсонської області, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

  до Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області про перерахунок та стягнення заборгованості з виплат одноразової допомоги при народженні дитини, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона, перебуває на обліку в УПСЗН Новокаховської міської ради і отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, 17.01.2008 року звернулася до УПСЗН Новокаховської міської ради із письмовою заявою про виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3 річного віку в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років,  та одноразової допомоги при народженні дитини, проте отримала відповідь про відмову у задоволенні даного клопотання, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України» не передбачено фінансування вказаних виплат. Вважає цю відмову неправомірною, оскільки така позиція відповідача суперечить ст. 152 Конституції України. З цих підстав просить визнати неправомірною бездіяльність УПСЗН Новокаховської міської ради, щодо нарахування, призначення та виплати державної допомоги. Зобов'язати УПСЗН Ново каховської міської ради Херсонської області, призначити відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», допомогу при народженні дитини, у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановленого на день народження її дитини, в розмірі 10 622 грн. стягнути з УПСЗН Новокаховської міської ради на її користь недоотриману суму одноразової допомоги при народженні дитини у розмірі 2122 грн. Зобов'язати УПСЗН Новокаховської міської ради призначити їй відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах які дорівнюють прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, починаючи з 01.10.2007 року по 01.01.2008 року – 470 грн., з 01.01.2008 року по 01.04.2008 р.- 526 грн.. починаючи з 01.04.2008 р. по 01.07.2008 р. - 538 грн., з 01.07.2008 по 01.10.2008 р. – 557 грн. з наступним підвищенням виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку. Стягнути з УПСЗН Новокаховської міської ради на її користь недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягненням нею трирічного віку у розмірі 4472,3 грн.      

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги і просила суд стягнути з відповідача - УПСЗН Новокаховської міської ради на свою користь суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитини трирічного віку за  період з 17.01.2008р по 01.11.2008р в сумі 3713,87 грн, а також одноразову допомогу при народженні дитини у сумі 2122 грн. та визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області у нарахуванні та виплаті

ОСОБА_1

 держаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - неправомірною.

Представник відповідача - УПСЗН Новокаховської міської ради

в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що відповідно до Положення про управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради, затверджене рішенням сесії Новокаховської міської ради від 26.06.2003р. №373 управління у своїй діяльності керується виключно Конституцією України, законами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України та наказами Міністерства праці та соціальної політики України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2007 визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зокрема, стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" надає право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Проте нормами Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які були схвалені Верховною Радою України, отримувачі допомоги були позбавлені даного права. На сьогодні жоден державний нормативно-правовий акт, в тому числі і Конституція України, не містить, норм, що встановлювали ієрархічну залежність одних законів від

 Радою України закони є актами рівної юридичного сили. Крім того, стаття 95 Конституції  України,  яка є Основним  Законом,  встановлює,  що  виключно  Законом України про Державний бюджет України на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби. Згідно зі статтями 96, 116 Конституції України проект закону про Державний бюджет розробляє і подає до Верховної Ради України Кабінет Міністрів України разом із доповіддю про хід виконання Державного бюджету України поточного року. Таким чином обов'язок по виконанню рішень Конституційного Суду України, якими було визнано неконституційними положення законів України про Державний бюджет на 2007-2008 роки, покладено, в першу чергу, на вищій орган виконавчої влади України - Кабінет Міністрів України. Лише за умови значного збільшення фінансування на виплату зазначеної   допомоги   з   Державного   бюджету   можливе   виконання   вказаних   рішень Конституційного Суду України на місцевому рівні, оскільки управління праці та соціального захисту населення як головний розпорядник бюджетних коштів має право здійснювати витрати бюджетних коштів лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Жоден державний нормативно-правовий акт, в тому числі і Конституція України, не містить норм, які б встановлювали ієрархічну залежність одних законів від інших, а тому всі прийняті Верховною Радою України закони є актами рівної юридичної сили. Також, відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий   бюджет.   Усі   бюджетні   призначення   втрачають   чинність   після   закінчення бюджетного  періоду,   за  винятком  тих   випадків,   коли  окремим  законом  передбачені багаторічні бюджетні призначення. Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Оскільки у 2007 році Верховною Радою України, за поданням Кабінету Міністрів України, шляхом внесення змін до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", бюджетні асигнування на надання державної допомоги сім'ям з дітьми не були збільшені, органи праці та соціального захисту населення не мали законних підстав здійснити перерахунок розміру і виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно із пунктами 5,6 статті 51 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних   асигнувань,   встановлених   кошторисами.   Будь-які   зобов'язання,   взяті фізичними та юридичними  особами за  коштами Державного  бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися. Таким чином, виплата у поточному році допомоги по догляду за дитиною до досягнення   нею   трирічного   віку   за   попередній   бюджетний   період   -   є   нецільовим використанням бюджетних коштів

Заслухавши позивачку, представника відповідача - УПСЗН Новокаховської міської ради, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі по тексту - Закон) громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Одним з видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. З ч. 1 ст. З Закону).

         Згідно із ст.ст. 13, 14 Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягненні нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Стаття 15 Закону (у редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-ІІІ) визначала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік...» п. З Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладений наступним чином: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008 року - 50 відсоткам прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня 538 грн., з 1 липня - 540 грн., з 1 жовтня - 557 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії, при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Судом встановлено, що позивачка з 17.01.2008 року перебуває на обліку в УПСЗН Новокаховської міської ради і отримує допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку.

Всупереч вимогам ст. 15 Закону така допомога виплачується позивачці не на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,  за період з 17.01.2007р по 01.11.2008р  позивачці виплачено 1366,63 грн. на той час як така допомога мала бути виплачена у розмірі –5080,50 грн., сума недоотриманої допомоги за період з 17.01.2008 по 01.11.2008 року відповідно до наданої суду довідки складає 3713,87  коп.

Окрім цього одноразова допомога при народженні дитини, виплачена позивачці  неповному обсязі,  недоотримана сума становить – 2122 грн.

 З наведених підстав суд визнає за доцільне стягнути вказану суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку на користь позивачки, а також суму недоотриманої одноразової допомоги, відмову в цьому відповідача - УПСЗН Новокаховської міської ради визнати неправомірною.

Оцінюючи заперечення представника УПСЗН Новокаховської міської ради проти позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 17 ч. 1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична ...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Розглядаючи борги у сенсі поняття «власності», яке міститься у ст.1 ч. 1 Протоколу №1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.

Тому при розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Iex specialis.

Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26 рішення Кечко проти України; рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00).

З таких підстав доводи відповідача про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.

Посилання відповідача на те, що спеціальний Закон Іех specialis. тобто Закон України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік не передбачає асигнування на виплату допомоги у розмірі, визначеної Законом, тому має перевагу перед Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.

       Оскільки правові положення, які передбачають виплату державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону є чинним тобто не скасовані, не змінені, і позивачка як опікун двох малолітніх дітей віком до 3 років має право на її одержання/ органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати або відмовляти у їх здійсненні.

Крім того, Конституційним Судом України визначено, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України — він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу. Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України). Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України

За таких обставин, суд визнає відмову УПСЗН Новокаховської міської ради щодо виплати позивачці суми державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, встановлених на рівні прожиткового мінімум для дитини відповідного віку неправомірною і вважає, що сума недоотриманої держаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 17.01.2008р по 01.11.2008 року, та одноразової допомоги,  підлягає стягненню з УПСЗН Новокаховської міської ради на користь позивачки в примусовому порядку.

Суд також дійшов висновку, що належним відповідачем у справі є саме Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради, оскільки відповідно до ст. 5 Закону саме цей орган призначає і виплачує всі види державної допомоги сім'ям з дітьми крім допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 Закону.

Відповідно до ч.

2

ст. 19, ст.

22

Конституції України, ст. ст. 1, 5, 13-15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року № 2811-ХЩв редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-Ш); рішення Конституційного Суду у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей

29, 36,

частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12,13, 14,

23, 29,

ЗО, 39, 41, 43,

44,

45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103,111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рпД007 ст.ст. 56, 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 01.06.2007 року

№П19-У;

ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 28.12.2007 року

№

107-УІ; керуючись ст.ст., 158 - 163, 167 /КАС України, суд -

постановив

:

         Позов задовольнити.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області у нарахуванні та виплаті

ОСОБА_1

 держаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - неправомірною.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новокаховської міської ради Херсонської області на користь

ОСОБА_1

 недоотриману допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку за період з 17.01.2008р по 01.11.2008 року в розмірі 3713,87 коп., та одноразову допомогу при народжені дитини в сумі  2122 грн., а всього 5835,87 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк,, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення зазначених строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                        

Л.В. Сапронова