Постанова

від 24.03.2009 по справі 2-а-555/08

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 р.                                                                              

Справа №  2-а-555/08 

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого: судді - Лозовського О.А., 

суддів - Плахтій Н.Б., Ксензюка А.Я.,         

при секретарі Чміль І.В., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку

письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління

Пенсійного Фонду України в Шацькому районі Волинської області, Державного

казначейства України, Управління Пенсійного фонду України, Міністерства

фінансів України про зобов'язання провести нарахування щомісячної державної

соціальної допомоги дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до

Управління Пенсійного Фонду України в Шацькому районі Волинської області,

Державного казначейства України, Управління Пенсійного фонду України,

Міністерства фінансів України про зобов'язання провести нарахування щомісячної

державної соціальної допомоги дитині війни. Позивач обґрунтовує позовні вимоги

тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст.

6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на

одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2008 років позивачеві така допомога

не нараховувалася та не виплачувалася. Просить відновити пропущений строк для

звернення в суд з адміністративним позовом, зобов'язати управління Пенсійного Фонду

України в Шацькому районі Волинської області провести нарахування державної

соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за

віком за період з 2006-2008 роки, Міністерство фінансів України - ініціювати

передбачення коштів на дані виплати у Державному бюджеті України, Державне

казначейство України - забезпечити надходження даних коштів до Пенсійного фонду

України, Пенсійний фонд України - забезпечити надходження коштів на передбачені

виплати до управління Пенсійного Фонду України в Шацькому районі Волинської

області.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак,

подав заяву, в якій вказує, що заявлений позов підтримує повністю з підстав,

викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити та розглядати справу без

його участі.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду

України у Шацькому районі Волинської області в судове засідання не з'явився,

подав до суду заяву та заперечення, в яких вказує, що управління Пенсійного

фонду України в Шацькому районі Волинської області не визнає позов ОСОБА_1,

просить розглядати справу без участі представника. Крім того, позивачем

пропущений строк звернення до суду, у зв»язку з чим просить застосувати строки

позовної давності  та в позові відмовити.

Представник відповідача Міністерства фінансів України в

судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення на адміністративний

позов за №31-28030-03-2-26/46497 від 30 грудня 2008 року, в якому вказує, що

Міністерство фінансів України не визнає заявлений позов, просить розглядати

справу без участі їхнього представника. Крім того, позивачем пропущений строк

звернення до суду, у зв»язку з чим просить застосувати строки позовної

давності  та в позові відмовити.

Представник відповідача Державного казначейства України

в судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення на адміністративний

позов за №18-13/231-551 від 14 січня 2009 року, в якому вказує, що Державне

Казначейство України не визнає позов ОСОБА_1, просить розглядати справу без

участі їхнього представника. Крім того, позивачем пропущений строк звернення до

суду, у зв»язку з чим просить застосувати строки позовної давності  та в позові відмовити.

Представник відповідача Пенсійного фонду України в

судове засідання не з'явився, подав до суду заперечення за №692/09-10 від 16

січня 2009 року, в якому вказує, що Пенсійний Фонд України не визнає позов

ОСОБА_1, просить розглядати справу без участі їхнього представника. Крім того,

позивачем пропущений строк звернення до суду, у зв»язку з чим просить

застосувати строки позовної давності  та

в позові відмовити.

Сторонами подані клопотання про розгляд справи без їх

участі. Суд задовольнив клопотання сторін та судовий розгляд здійснював в

порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за

своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

суд  приходить до висновку про

необхідність задовольнити позов частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження,  наділений правовим статусом

дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в

Шацькому районі Волинської області, протягом 2006-2007 років йому

нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а

протягом 2008 року позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до

пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб,

які втратили працездатність, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1,

виданим ІНФОРМАЦІЯ_2, із проставленим у ньому штампом «Дитина війни» та

довідкою відповідача №314/02-20-32 від 06.02.2009 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006

року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна

соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30

відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно із п. 17 ст. 77 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію статті 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік. Законом України

«Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»

від 19.01.2006 року виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 Закону викладена у новій

редакції, відповідно до якої пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році

поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному

Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з

питань бюджету. Оскільки чинним законодавством України не було визначено

порядку нарахування та виплати у 2006 році щомісячної державної соціальної

допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни», а Конституційний Суд України не приймав рішень щодо неконституційності

Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року

(з наступними змінами і доповненнями) повністю чи в його окремих частинах, то

суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення

позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача управління Пенсійного

фонду України у Шацькому районі Волинської області провести нарахування позивачеві

державної соціальної допомоги як дитині війни за 2006 рік.

Згідно із п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік, з урахуванням

ст. 111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або

щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка

виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких

поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки,

встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України

№6-рп/2007 від 9.07.2007 року у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не

відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті

71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на

2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з

урахуванням статті 111 цього Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону

України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані

неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом

України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його

преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з

правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія

статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була відновлена з

09.07.2007 року, а позивачеві у 2007 році не виплачувалося підвищення до пенсії

як дитині війни, то суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового

задоволення в частині зобов'язання відповідача управління Пенсійного фонду

України у Шацькому районі Волинської області провести нарахування позивачеві

державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня 2007

року до 31 грудня 2007 року.

Відповідно до п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких

законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на

2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від

28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції,

відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до

пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що

виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки,

встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України

№10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не

відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу

ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про

Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України». Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до

деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України

на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які

визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним

Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його

преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з

правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Оскільки дія статті 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у

розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008

року, а позивачеві у 2008 році підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10

відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то суд

приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов'язання

відповідача управління Пенсійного фонду України у Шацькому районі Волинської

області провести нарахування позивачеві державної соціальної допомоги як дитині

війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни», за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року, враховуючи при

цьому, що позивачеві у 2008 році було нараховане та виплачене підвищення пенсії

у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність. При цьому, відповідача слід зобов'язати провести нарахування

позивачеві підвищення пенсії не у конкретному розмірі, як про це просить

позивач, а у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як це

передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки

саме на відповідача покладено обов'язок проводити нарахування підвищення пенсій

дітям війни у конкретному розмірі, в зв'язку з чим суд не може перебирати на

себе функцію державного органу, на якого законодавством покладено такі

повноваження.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного

судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав,

свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та

іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до

адміністративного суду. Згідно із ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне

забезпечення» від 5.11.1991 року (з наступними змінами і доповненнями) суми

пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію,

виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до ч. 7

ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні

правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини

(аналогія закону). З урахуванням наведеного, суд через аналогію закону

приходить до висновку, що позивачем не пропущено строку звернення до

адміністративного суду.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу

адміністративного судочинства України, на підставі статті 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни»,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в

Шацькому районі Волинської області провести нарахування з 09 липня 2007  року до 31 грудня 2007 року включно та з 22

травня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно ОСОБА_1 підвищення пенсії у

розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни».

         В задоволенні

решти позовних вимог до управління Пенсійного фонду України в Шацькому районі

Волинської області відмовити.

          В позові

до Державного казначейства України, Пенсійного фонду України, Міністерства

фінансів України відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України,

якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186

КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У

разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку

повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та

апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через

Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження

постанови  подається протягом десяти днів

з дня її складення в повному обсязі, тобто з 30 березня 2009 року. Апеляційна

скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання

заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений

для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно

надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного

адміністративного суду. 

Головуючий                                                                                 

О.А.Лозовський

Судді                                                                                         

Н.Б.Плахтій

                                                                                                                     А.Я.Ксензюк