Рішення

від 10.02.2009 по справі 22/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2009 р.Справа № 22/1

За позовом  Концерну "Макротех", м. Київ  

до Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом", за дорученням і в інтересах якої діє Відособлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин

про стягнення  21924,34 грн.

                   Суддя   Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача: Олійник С.П.-  представник за довіреністю №3 від 23.01.09р.

відповідача: Яманкіна О.М. - представник за довіреністю

Рішення приймається 10.02.2009р. оскільки в судовому засіданні 27.01.2009р. оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач в позовній заяві та його повноважний представник в судовому засіданні просять суд стягнути з відповідача на свою користь інфляційні в сумі 19390,24грн. та 2534,10грн. - 3% річних. При цьому пояснює, що інфляційні втрати та 3% річних нараховані на суму 60 218,15 грн., яка стягнена з відповідача згідно рішення господарського суду Хмельницької області по справі №17/5585 від 21.11.2007р., яке вступило в законну силу. В обгрунтування вимог посилається на статті 525, 526, 599, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України,  рішення господарського суду Хмельницької області по справі №17/5585 від 21.11.2007р., постанову Житомирського апеляційного господарського суду 18.03.2008 р.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення в якому вказує, що між сторонами виникли договірні зобов'язання, згідно з якими позивач поставив відповідачу будівельні матеріали, які не підпадають під поняття енергоносіїв. Крім того, у додаткових поясненнях позивач вказує, що інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, а тому мораторій на задоволення вимог кредитора на них не поширюється.    

Відповідач проти позовних вимог заперечує. Вказує на те, що ДП НАЕК "Енергоатом", від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС", включене в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі Закон), що підтверджується виписками з реєстру від 11.10.2007р., від 26.06.2008р., від 29.12.2008р. Згідно з пунктом 3.7 ст.3 Закону на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу в процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Зазначеним Законом врегульовано відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, яким визначено порядок і механізм їх участі у цих заходах та повноваження Міністерства палива та енергетики України. Таким чином, відповідно до п.15 ст.34, ч.4 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження", у разі внесення підприємства в даний реєстр, виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості по Закону, виконавчі дії при цьому не проводяться. На підставі зазначеного, за заявою ВП ХАЕС від 27.11.2008р. №45-1566\10282 ВДВС Нетішинського МУЮ винесена постанова від 02.12.2008р. про зупинення виконавчого провадження згідно з п.15 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження". На підставі зазначеного ВДВС не проводив виконавчі дії щодо виконання зазначеного рішення суду в зв'язку з внесенням відповідача в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону. З вищевказаних підстав позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки погашення заборгованості ДП НАЕК "Енергоатом" ВП ХАЕС перед позивачем буде проводитись відповідно до процедур, передбачених Законом. Окрім того, 02.12.2003р. господарським судом м. Києва ухвалою порушено провадження у спра ві про визнання банкрутом ДП НАЕК "Енергоатом" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст.11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до закінчення провадження у справі. Згідно з ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2007р. припинено провадження у справі №43/167 про банкрутство відповідача. Відповідно до п.4 ст.12 вказаного закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Таким чином, нарахування санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань ВП "Хмельницька АЕС" припинилося з 02.12.2003р. Так, як річні, хоча і не є неустойкою, але є такими витратами, які відповідач несе саме у зв'язку з невиконанням ним зобов'язання, тому їх нарахування також повинно бути припинено з 02.12.2003р. Отже, згідно позову річні нараховані позивачем за період з 01.08.2007р. по 24.12.2008р., а індекс інфляції - з серпня 2007року по листопад 2008року, в період порушення справи про банкрутство відповідача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, та в період включення відповідача до зазначеного реєстру. Також, в позові вказано про стягнення з НАЕК "Енергоатом" відособлений підрозділ "Хмельницька АЕС" відповідних сум, що не відповідає дійсним обставинам справи. Згідно з довідкою Головного управління статистики у м.Києві від 06.06.2006р. №2151 в ЄДРПОУ зареєстровано відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом".

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.11.2007р. по справі №17/5585 частково задоволені позовні вимоги Концерну "Макротех" (надалі іменується позивач) до Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" відособленого підрозділу "Хмельницька АЕС" про стягнення 90387,44грн. Стягнуто на користь позивача 60218,15грн. основного боргу, 4022,57грн. - 3 % річних, 72,49грн. витрат по оплаті державного мита та 83,86грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань по договору поставки №949-126/628 від 03.07.2001р.

Основний борг в сумі 60218,15 грн., який стягнуто за рішенням суду від 21.11.2007 р., утворився внаслідок неналежного виконання Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" відособленого підрозділу "Хмельницька АЕС" умов договору поставки №949-126/628 від 03.07.2001 р. укладеного між сторонами. За даними договором відповідачу поставлено будівельні матерали.

Згідно з матеріалами справи №17/5585 за період з 01.11.2004 р. та 03.03.2007 р. з відповідача стягнуто 3% річних в сумі 4 022,57 грн.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 21.11.2007р. по справі №17/5585 залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2008р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду по справі №17/5585 позивач звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Нетішинського міського управління юстиції із заявою від 11.11.2008р. №440 про примусове виконання наказу господарського суду Хмельницької області по справі №17/5585 від 18.04.2008р. Постановою від 14.11.2008р. ВДВС Нетішинського МУЮ відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Хмельницької області по справі №17/5585 від 18.04.2008р. 02.12.2008р. постановою ВДВС Нетішинського міського управління юстиції зупинено виконавче провадження до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості відповідно Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

В зв'язку з невиконанням відповідачем в добровільному порядку договірних зобов'язань згідно договору поставки від 03.07.2001р. №949-126/628, позивачем нараховані відповідачу інфляційні в сумі 19390,24грн. за період з серпня 2007р. по листопад 2008р. та 2534,10грн. 3% річних за період з 01.08.2007р. по 24.12.2008р., тобто з моменту подачі до суду позовної заяви по справі  №17/5585 від 31.07.2007р. до моменту подачі позовної заяви по справі №22/1                           від 09.01.2009р.         

ДП НАЕК "Енергоатом", від імені і за довіреністю якого діє Відокремлений підрозділ "Хмельницька АЕС", включене в Реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (далі Закон), що підтверджується виписками з реєстру від 11.10.2007р., від 26.06.2008р., від 29.12.2008р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.12.2003р. по справі №43/167 порушено  провадження у справі про банкрутство ДП "НАЕК "Енергоатом". Ухвалою від 16.01.2004р. введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 06.12.2007р. ухвалою цього ж суду по справі №43/167 заяву ДП "НАЕК "Енергоатом" про банкрутство задоволено. Провадження у справі №43/167 припинено.

В зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Національної атомної енергогенеруючої компанії"Енергоатом" відособлений підрозділ "Хмельницька АЕС" інфляційних втрат та 3% річних за період з серпня 2007 по грудень 2008 р.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язанами з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.  

Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" вказує на те, що цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні та 3% річних, згідно неналежного виконання останнім договору поставки. Так, за умовами даного договору позивач (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність відповідача (замовника)  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1 ст. 712 ЦК України).

   За таких обставин, доводи відповідача в частині погашення заборгованості відповідно до процедур Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", не є підставою для відмови у задоволенні позову. Так, вказаний закон не виключає можливості сплати відповідачем боргу з урахуванням  інфляційних втрат та 3% річних, що виник внаслідок  цивільно-правових угод, зокрема договору поставки.

При цьому судом враховано, що товар який поставлений відповідачу згідно укладеного договору поставки не є енергоносієм, а тому не підпадає під поняття "енергоносії" визначеного   ст. 1 вказаного вище Закону.     

Крім того, судом звертається увага на те, що заборгованість яка є предметом позову, не виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, однак стаття 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" чітко визначає коло правовідносин на які поширюється вказаний Закон.

Посилання відповідача на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" також є безпідставними та судом до уваги не приймаються. При цьому враховується норма статті 12 вказаного Закону де передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів  (обов'язкових  платежів).

Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Інфляційні втрати та нараховані відсотки річних за користування чужими грошовими коштами за своєю правовою природою не є неустойкою (штраф, пеня), та іншими санкціями які застосовуються за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів  (обов'язкових  платежів).

Таким чином, дія мораторію на задоволення вимог кредитора не поширюється на заборгованість з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З урахуванням вище викладеного, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в сумі 19 390,24 грн. за період з серпня 2007р. по листопад 2008р., які підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі.

В частині стягнення 3% річних правомірним є нарахування суми 2529,24грн. за період з 01.08.2007р. по 24.12.2008р., яка також підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин, оцінюючи надані позивачем докази, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення 21 919,48 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

В решті суми позову, в частині стягнення 4 грн. 86 коп. 3% річних необхідно відмовити.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони прапорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82, 84, 116 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Концерну "Макротех", м. Київ до ДП "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом", за дорученням і в інтересах якої діє відособлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин про стягнення 21924,34 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергетична компанія "Енергоатом" відособленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (м. Нетішин, код 21313677) на користь концерну "Макротех" (м. Київ, вул. Корабельна, б.5, код 14365231) 19 390,24грн. (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто гривень 24 коп.) інфляційних втрат, 2529,24грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять гривень 24 коп.) - 3% річних, 219,19 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень 19 коп.) державного мита та 117,88грн. (сто сімнадцять гривень 88) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті суми позову відмовити.

                              Суддя                                                                      С.В. Заверуха

Віддрук. 3 прим.:1 - до справи,2 - позивачу,3 - відповідачу. Помічник судді-Цимбалюк І.О.